Про смаки не сперичаються? Можливо. Але давай поговоримо про наші власні вподобання щодо кав'ярень Мю. Ось тут мій особистий ТОП 10. Місця розташовані довільно, по любові, так би мовити 🤗 Кава - всюди топ, тому трошки про хайлайти.

1. gangundgaebe - є своя обсмажувальна машина, яка стоїть прямо в приміщенні. дуже затишно та інстаграмно. невеликий вибір снеків. втім, для спешелті кав'ярні це звичне явище.

2. sweetspotkaffee - мають каву різних виробників, але завжди смачну. самі варять від обсмажні jbkaffe. завжди повно людей. я беру чашку та сиджу поруч на припічку.

3. manversusmachine - найбільш розпіарена мережа кав'ярень мюнхена (три локації), найбільш суперечливий сервіс. втім, якщо прийти ранком в будній день - можна отримати гарно вивірену чашку, Franzbrötchen та інколи ще й посмішку бариста.

4. peetandtheflatwhite - англомовний власник, який дуже любить потеревеніти. хіпстерський вайб, так би мовити, і є солодкі снеки.

5. standl20 - смачні кавові напої від обсмажника JB, і незвичний для Мю формат - у міні-вагончику. чи повернуться вони колись у формат, коли можна було посидіти всередині - питання до забудовників міста, що виселили кав'ярню у вагончик. але цей формат також дуже класний, дуже берлінський. і можна щось на риночку поруч купити пожувати.

6. kyso.cafe - міні кав'ярня у міні-декорі із зерном від JB. Мінімалістично, сильно, без викрутасів. є веганські солодкі й солоні смаколики.

7. suuapinga - дуже хіпстерські три локації, мінімалістичні та стильні. мають незвичний лот в меню - butterbrot. так, все вірно. шмат хлібу із маслом. за2 євро. родзинка, як то кажуть 😁

8. beanbatterwestend - можливо, єдина така спешелті кав'ярня із великим меню. передусім знамениті своїми вафлями та шакшукою. на жаль для мене, вони не веганські. втім, є непогана випічка і супи по вегану.

9. the.straycoffee - простора хіповська кав'ярня, де самі обсмажуюсь зерно. багато експериментують, тому це точно місце для фанатів новинок.

10. roca.junior.coffee дуже симпатична маленька кав'ярня. Кава обсмажується в Баварії, за особистим запитом, тому також присутні експерименти та новинки. І є багато веганської випічки. 

1. Протри об'єктив. Багато хто нехтує цим маленьким рухом. А потім страждають від замиленості на кадрі. Втім, якщо то така фішка - вперед!

2. За умови низького освітлення використовуй широку діафрагму (менше число f), щоб впустити якомога більше світла.

3. Збільш значення ISO, щоб покращити світлочутливість. Звісно, світла від цього більше не стане. У тебе буде більше зерна в кадрі, але ти зможеш вловити те присутнє світло набагато краще.

4. Якщо все зовсім не альо із кольором та світлом у кадрі - переводь його у ч/б. Порада на мільйон.

5. Використовуй всі можливості  балансу білого. Якщо не знаєш що це - погугли або приходь на мої зустрічі. Але не нехтуй балансом білого!

6. Знімай відео 4k та обери фото із нього - так можна зловити більше натуральних кадрів у русі.

7. Багато зайвого на фоні - ріж маківку моделі. Звучить у дусі Ганібала Лектора? Трошки є. Але я не про виїдання мізків ложечкою, я про кадрування - роби акцент на очі, зрізай зайве, вуаля. Твій кадр чудовий.

8. Використовуй сітку - правило третин. Можна довго сперичатись про ці правила, але часом вони д ійсно рятують молодих фотографів без досвіду. Пристрілятись із такою сіткою, що є автоматично на телефоні або у камері - ну точно не буде зайвим.

9. Прибирай непотрібне із фону. Візуальне сміття відволікає увагу. Перетягує ковдру на себе. Витягує із тебе останні нерви. Коротше: не треб в кадр пхати зайве. Less is more.

10. Ще раз протри об'єктив. 

Сьогодні все більше і більше з'являється закладів та опцій у меню ресторанів із припискою VEG. Що ж це таке: данина моді чи нарешті осмислене харчування? І те, й інше, якщо бути відвертим. Але давайте по суті розберемося з чого все починалося, що корисного є у відмові від продуктів тваринного походження, кому це потрібно і чи потрібно взагалі?

Якщо копнути дуже глибоко, то людський організм не відноситься ні до травоїдних, ні до м'ясоїдів, а скоріше до

плодоїдних. Наші зуби дедалі менше схожі на ті, які з легкістю відірвуть шмат м'яса, а шлунки не перетравлюють волокна м'яса до кінця, особливо ті, що вже були термічно оброблені. Дослідження ще радянських вчених показали, що сира жаба повністю розчиняється в шлунковому соці, тоді як зварена - лише трохи видозміниться. Термообробка вбиває здатність до саморозчинення.. Але хто ж ризикне придбати букет паразитів в обмін на повне перетравлення м'яса?

«Десять років годувала корова тебе і твоїх дітей, одягала та гріла

тебе вівця своєю шерстю. Яка ж їм за це нагорода?

Перерізати горло та з'їсти?

Лев Толстой «Шлях життя»

Вегетаріанство як спосіб життя та культура харчування зародилося у Індії набагато раніше, ніж офіційне суспільство в Англії. І на сьогодні серед населення Індії, наприклад, числиться від

20 до 40% нем'ясоїдів. Втім, історія вказує на створення Вегетаріанського суспільства у Великій Британії тільки в 1847 році. Є версія, що саме зі Сходу англійці й перейняли нову харчову дієту.

Далі течія пішла до Німеччини, Франції, Росії. Лев Толстой же став найзатятішим шанувальником ідеї відмови від м'яса та піонером у цій справі серед співвітчизників. У той час у Петербурзі, який споконвічно славився своїми оригінальними віяннями, було найбільше зосередження шанувальників рослинного харчування.

Нараховувалось цілих дев'ять вег-закладів! У той час як у Москві було лише чотири.

Ділилися вегетаріанц,і в основному, на два табори: ідейних «беззабійників» та «гігієністів». Перші не були впевнені, що вегетаріанська дієта ідеальна для людини, але керувалися етичним принципом «не убий». В той час як інші були повністю переконані у правильності такої дієти і не вживали м'ясо виключно з міркувань здорового харчування. В принципі, досі це є два основні табори у вег-напрямку. Щоправда, поняття широко розрослося залежно від продуктів споживання: хтось залишив для себе рибу чи м'ясо птиці, хтось не їсть ні молочних продуктів, ні яєць, а хтось у меді бачить насильство над живими істотами та шкоду для здоров'я. Такі от всі різні.

У той час, на рубежі 19 та 20 століть німецький журнал

"Vegetarische Warte" писав:

"Взагалі у російському народі є ще багато ідеалізму. Тут

дивляться на вегетаріанство здебільшого з ідеального боку;

гігієнічна сторона поки що мало відома".

"Гомеопатія, гіпнотизм, буддизм, вегетаріанство — все це у спіритиста якось змішалось разом", — так відгукувався Чехов про нововведеннях у харчові звички співвітчизників у чернетці свого оповідання "Три роки". Не приємніші відгуки були і від духовних осіб. А що вже діялося на званих вечерях! Одні крутили пальцем біля скроні, а другі присмачували вечір розмовами про трупоїдіння. Почитати про ці чвари можна в особистих листування Соловйова, Чорткова, Ге, Лєскова, Реріха, Рєпіна - вони були затятими вегетаріанцями.

Далі пішов розвиток у бік сироїдіння, у чому взяла активну участь дружина Рєпіна, Наталія Нордман, яка вміла схилити на свій бік навіть запеклих скептиків. Цікаво і сумно, що із приходом суворої радянської влади почалися гоніння також і на вегетаріанців: виписувалися штрафи та закривалися заклади, чому сприяли також

сучасники-м'ясоїди. Наприклад, таку сатиричну замітку залишив по собі Бенедикт Левщиць:

"Вегетаріанство десятих років… було чимось на кшталт секти, що

виникла на схрещенні толстовства з окультними доктринами,

які забороняли вживання м'яса в їжу. ...Сліпуче білі

хустинки подавальниць та білосніжні скатертини на столах — данина Європі та гігієні? Звичайно! А все-таки був у них якийсь невловимий присмак сектантства, що зближував цю майже ритуальну білизну з

миготінням голубиних крил на хлистівських радіннях».

Відзначився також і опальний Маяковський, який явно недолюблював вегетаріанців. В одній із таких, судячи з опису, взагалі-то приємних охайних їдалень, поет влаштував перформанс, під час якого видав полум'яну промову величезному портрету Толстого:

"Туман, із кровожерливим обличчям канібала, жував несмачних людей",

закінчивши її не менш іронічно: "А з неба дивилася якась

погань велично, як Лев Толстой".

Як результат, з настанням війни вегетаріанці зазнали ще більше жорстких утисків, оскільки гасло «Не убий» розцінювалося як пацифізм, а отже, і зрада. А 1929 року численних членів суспільства частково заслали на

Соловки або розстріляли ще до заслання. У результаті Велика радянська енциклопедія впевнено сказала своє

фі: «Вегетаріанство, засноване на помилкових гіпотезах та ідеях, у Радянському Союзі не має прихильників», - це стало остаточним вироком російському вегетаріанському руху, оговтатися від якого воно змогло тільки в кінці 90-х.

Веганство мало деякі відгуки також в історії України. Наприклад, відомий український політичний діяч та письменник Володимир Винниченко був свідомим веганом-сироїдом. Багато героїв його творів – вегани. Про етичні критерії веганства йдеться і в його творі "Лепрозорій" (1938).

Перші активні виступи веганів у сучасній Україні припадають на 2007 рік. Протягом цього року проводилися протести проти дельфінаріїв, "поминки" звірів, акція "Подивися у вічі своїй шубі".

Веганізм, як одну з течій вегетаріанства, у листопаді 1944 року так назвав британський громадський діяч Дональд Вотсон. Хоча насправді це було зовсім новим явищем: веганство – не термін, саме явище, – налічує майже дві тисячі років.

Наш організм вже давно їсть м'ясо, і з історичної сторони, і з економічної це було довгий час вигідно. Так

що там, користь гарного м'яса, без антибіотиків, без забруднень, які незмінно приходять із довкілля, визнають і деякі вегани. Але. Такого м'яса давно немає. Так, навіть у Баварії немає, не спокушайтеся. Контроль якості тут високий, але від світової статистики забруднень нікуди не втечеш. І багато хто, до речі, із еко-захисників закликає відмовлятися від споживання м'яса саме заради порятунку планети — аж надто багато витрачається ресурсів Землі на вирощування м'яса.

Ось вам цитата з Вікіпедії: «Одне лише зменшення споживання м'яса до 70 г на тиждень на людину вже допомогло б заощадити 20 трлн доларів, що витрачаються на боротьбу зі зміною клімату» - тільки вдумайтеся в ці цифри! А вже якими звірячими методами часто видобуток м'яса провертається (так, навіть у Баварії) - розумом не осягнути. Хто хоче доказів та фактажу - до прочитання інформація про гормон (PMSG), що видобувається з вагітних коней для масового виробництва свинини. І відео з птахоферм (чи багато з вас

знають, що майже всі новонароджені півники відразу йдуть на перемелювання за непотрібністю, бо не приносять потомства?).

Але зараз не про це. Якщо етичний бік питання — справа не ваша, то зверніть увагу на стан здоров'я. Дуже часті недуги маэмо від споживання молочних продуктів, наприклад: здуття, тяжкість в кишкывнику, рідкий стул, висипання та акне, головні болі, неможливість схуднути, ожиріння, частий чи хронічний нежить - особливо у дітей. Це все поширені симптоми м'ясо- та молокохарчування.

Якщо хочете прямо заглибитись у тему хвороб, які провокує та викликає м'ясне та молочне харчування — не

полінуйтеся почитати «Китайське дослідження» Коліна Кемпбелла. Дуже багато дослідницької інформації, даних, цифр та фактів - вчені доступно все розклали по поличках. Але якщо коротко, то : залізо, що міститься в м'ясній продукції, підвищує ризик розвитку ракових утворень на 57%, причому ризик раку простати у вегетаріанців нижче їх друзів-м'ясоїдів на 35%. А вживання молочних продуктів провокує розвиток раку яєчників та серцево-судинних захворювань.

Ну і як же ми все ще не померли, – резонно запитаєте ви? Адже й ми, і наші батьки, всі ми з дитинства живемо на м'ясній дієті. Все так. З тією лише різницею, що все довкола нас змінюється, і навіть у деяких малих дозах ці продукти можуть бути корисними, то сьогодні якість їх далеко не ідеальна. При цьому рослинна їжа - і це також факт - вбирає в себе набагато менше шкідливих речовин, у порівнянні з м'ясом. Та й

подумайте самі: корова вигодовує теля в повноцінну велику тварину приблизно за 9 місяців, а ми п'ємо це молоко все життя. Не дивно, що багато хто не може схуднути — вони ж буквально вирощують у собі корову.

Отже, якщо всі перераховані вище фактори відгукнулися у вас, час подумати про те, як переходити на вег-диету. Адже напевно всі чули розповіді про нестачу заліза на рослинному харчуванні, про ламкість кісток, про набір ваги та інші страшилки. Все так - всі ці моменти трапляються дійсно, особливо на початку переходу. Однак, тут все легко зрозуміло: організму потрібен час перебудуватися на інше харчування.

Зрозуміти, що не потрібно стресово запасати легкі жири, а розслабитися та обирати корисне. Плюс до того, ми мало що знаємо про рослинну їжу, якщо копнути глибше: де є який вітамін, в якій комбінації які мікроелементи активуються та краще засвоюються? Тому треба розібратись з основними міфами про білок, кальцій та залізо..