З давніх-давен відомо, що дерево життя – це гілочка з трьох листочків. Перший листочок – це символ минулого, другий – сучасного, третій – майбутнього.

Щоб вірно орієнтуватися в житті, щоб бути освіченими людьми, пропоную здійснити подорож у минуле для того, щоб краще зрозуміти сучасне і, можливо, передбачити майбутнє. А поговоримо ми з вами про естетику побуту українців. Перш за все, давайте з’ясуємо, що означає слово естетика?

Так, естетика – це наука про красу, а побут – це те, що оточує нас у повсякденному житті. Відтворити значення народних вірувань, побут та працю наших пращурів прагнуть вчителі та учні нашої гімназії, створивши етнографічний музей «Дідусева хата».

Офіційною датою відкриття етнографічного музею «Дідусева хата» є 01 грудня 2008 року. Але збір речей щодо тематичних розділів розпочався задовго до цієї дати. До пошуку були залучені учні, батьки, педагогічний колектив гімназії, жителі Народич і сусідніх сіл. Кожна річ у музейній скарбниці є унікальною, бо несе в собі пам'ять не одного покоління поліщуків.

Метою створення музею є:

- виховання в учнів стійкої громадянської позиції, патріотизму, любові до свого краю;

- розвивати в учнів практичні навички пошукової, дослідницької та просвітницької діяльності.

Основні завдання створення музею:

- формувати в дітей любов та повагу до народних традицій, звичаїв та обрядів;

- виховувати шанобливість до батьків, повагу та відповідальність у ставленні до сім ї, до свого роду та народу;

- прищеплювати навички працелюбності, дбайливості, охайності;

- заохочувати до збирання, пізнання і пропагування скарбів етнографічного мистецтва.

На даний час музейний фонд нараховує більше 200 предметів і продовжує поповнюватись за рахунок безкоштовних подарунків від місцевих жителів, небайдужих відвідувачів, учнів, вчителів. Тісна співпраця налагоджена з районним краєзнавчим музеєм. Музей «Дідусева хата» має шість тематичних розділів: «Речі домашнього вжитку жителів селища», «Художня вишивка», «Зразки ткацтва», «Народний одяг», «Знаряддя праці», «Речі хатнього вжитку».

Всі речі розташовані в одній кімнаті-музеї, що нагадує інтер’єр української селянської хати кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Є на світі цінності вічні. Серед них – найперші – рідна земля і праця на ній. Любіть свою землю, любіть працю на рідній землі, бо без цього не буде щастя ні вам, ні вашим дітям ні на якій планеті.