Російська кампанія

Російська кампанія (фр. Campagne de Russie), у Росії називається ще Вітчизняною війною 1812 р., розпочалася 24 червня 1812 року, коли Велика армія (фр. Grande Armée) Наполеона перетнула річку Німан. Офіційною політичною ціллю кампанії було звільнити Польщу від російської загрози, з метою чого Неполеон назвав цю кампанію Другою польською війною, щоб здобути прихильність поляків та мати політичне виправдання своїм військовим діям.

Велика армія Наполеона налічувала, за різними даними, близько 600 000 особового складу, 300 000 з яких були французами, решта — поляки та німці. Російська армія налічувала в цілому 488 000 військових (в тому числі 80 000 козаків). Росіяни мали перевагу в людських ресурсах, оскільки постійно мобілізували місцеве населення до лав армії, в той час, як французи не могли мобілізувати та поповнити свої втрати свіжими силами. Армія довгими маршами просувалась західними територіями Російської імперії. Наполеон довго намагався нав'язати росіянам генеральну битву, однак російські війська уникали її, відступаючи назад. Французи виграли декілька невеликих сутичок та велику битву під Смоленськом у серпні 1812 р., Наполеон надіявся що ця битва стане вирішальною, але росіяни залишили Смоленськ спаленим та продовжили відступати. Наполеон змушений був продовжити переслідування.

Росіяни, відступаючи, застосовували тактику «спаленої землі» — спалювали міста, села, поля з врожаями. Робилося це з метою позбавити французів ресурсів, їжі, місць для розквартирування військ та відпочинку. Така тактика дуже дивувала французів, оскільки для них було незрозумілим, як можна спалювати свої міста та поля, завдавати шкоди своєму ж населенню. Але вона давала результати — французи мали великі проблеми з продовольчим забезпеченням величезного контингенту військ, невеликі групи солдатів часто вночі відряджалися у пошуках їжі, де були переслідувані та знищувані російськими загонами.

Російська армія відступала 3 місяці, дворяни були незадоволені таким ходом подій та втратою територій, і вони почали тиснути на Олександра 1, щоб той звільнив Головнокомандувача військ фельдмаршала Барклая. У результаті Барклай був звільнений з посади, на його місце назначено Михаїла Кутузова, але той продовжував відступ армії ще протягом двох тижнів.

7 вересня відбулася битва під Бородіно (бл. 100 км від Москви) між французькими та російськими військами. Битва була дуже кривавою, з французької сторони у битві взяло участь 250 000 солдатів, з яких було втрачено 70 000. Французи виграли битву, але ця перемога була тактичною і не стала переломними моментом у війні, якого так прагнув Наполеон. Російські війська продовжили відступати.

Через тиждень Наполеон вступив до Москви. Але ніхто не зустрів французьку армію, місто було пустим. Губернатор Федір Растопчин напередодні евакуював мешканців міста та спалив важливі стратегічні об'єкти міста. Наполеон надіявся, що, зайнявши Москву, він поставить крапку у війні, але перемоги в битвах не принесли йому перемоги у війні. Втрата Москви не змусила Олександра I піти на підписання миру з Наполеоном, і вони обоє розуміли, що французька армія ставала меншою та слабшою з часом. Після одного місяця у Москві, французька армія почала рухатись у напрямку Калуги, де Кутузов розмістив російську армію. Наполеон знову сподівався на вирішальну битву, але бій під Малоярославцем не став такою битвою. Російська армія знову відступила, незважаючи на те, що займала кращу позицію та мала переваги.

Війська Наполеона були виснажені, продовольчі ресурси підходили до кінця, починалась зима, солдати не мали зимового одягу, коні були на грані виснаження — всі ці обставини змусили Наполеона почати відступ. Голод, переохолодження, виснаження, постійні напади козаків та російських військ привели до великих втрат людей, до деморалізації армії Наполеона. Коли залишки Великої армії Наполеона перетнула річку Березіна (Білорусь), то вона налічувала всього 27 000 боєздатних солдатів. 380 000 солдатів було вбито, 100 000 потрапили до полону, Таким чином, кампанія тривала 6 місяців та стала переломним моментом Наполеонівських воєн.