Значення творчості Мольєра

За 14 років свого творчого життя в Парижі Мольєр створив усе те, що ввійшло до його багатої літературної спадщини (34 п’єси).

В історію Мольєр увійшов як засновник «високої комедії». Він створив художньо досконалі комедії з напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, в якому пристрасті протистоять здоровому глузду.

В основі комізму – невідповідність реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами. Повчати розважаючи – головний принцип естетичної програми драматурга.

Імена багатьох персонажів комедій Мольєра стали загальними й означають людину, якій притаманні ті чи інші риси.

У центрі його комедій опинилося дворянство. Воно висміюється в таких комедіях як «Міщанин-шляхтич». «Мізантроп», «Кумедні манірниці», «Дон Жуан». У них автор показує падіння моралі, паразитизм, нелюдськість дворян.

Серед комічних персонажів Мольєра часто трапляються лікарі, які оточували свою професію ореолом таємничості й морочили хворих, наживаючись на їхніх страхах та легковірності.

Комедіограф висміював також представників католицької церкви. Його комедія «Тартюф» стала визначною подією громадського життя ХVІІ століття.

Мольєр був не тільки видатним комедіографом, а й талановитим актором і режисером. У театрі він запровадив багато нового. Актори в його п’єсах не просто декламували, а вживалися в роль і промовляли відповідно до ситуації. Драматург також змінив традицію театрального костюма. Персонажі п’єс носили вбрання, зумовлене їхньою соціальною приналежністю й віком.

Мольєр розвивав техніку сценічної мови. Актори повинні були уміти не тільки говорити, а й співати, танцювати.