Мистецтво, яке говорить серцем
Оксана Шабас — українська художниця, поетка, викладачка іноземних мов та перекладачка. Працює переважно у галузі графіки, зокрема використовує елементи гіперреалізму, неоемоціоналізму та символізму. Авторка артпроєкту «Наші» пам'яті Артема Тимченка, присвяченого українським військовослужбовцям.
Життєпис
Оксана Шабас народилася в місті Торецьк Донецької області, проживала у Костянтинівці. Навчалася у загальноосвітній школі № 11, яку закінчила зі срібною медаллю.
У 2008 році закінчила Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов за спеціальністю «англійська та іспанська мова та зарубіжна література».[1][2]
Після закінчення інституту переїхала до Донецька, де працювала методисткою та викладачкою англійської мови, а також викладачкою та перекладачкою у приватних закладах освіти.
Окрім англійської та іспанської мов, самостійно опанувала італійську та португальську мови, а також вивчала еускеру. Під час навчання в інституті викладала іспанську мову студентам молодших курсів, замінюючи викладачку під час її відсутності.
Викладацька та перекладацька діяльність
У 2010—2013 роках Шабас працювала старшим стюардом на стадіоні «Донбас Арена» у Донецьку. Під час роботи супроводжувала іноземних відвідувачів та виконувала перекладацькі функції.
Під час чемпіонату Європи з футболу 2012 року працювала перекладачкою. Також працювала гідом та перекладачкою для відвідувачів і журналістів з Іспанії, Аргентини, Бразилії, Португалії, США та Великої Британії у м. Донецьк. Викладала португальську мову журналістам телеканалу «Футбол». Викладала англійську та російську мову португальською для бразильських футболістів футбольних клубів «Шахтар» та «Металург» та їхнім родинам.
У різні роки працювала з представниками футбольних клубів, зокрема «Барселони», «Реал Сосьєдада», «Порту», «Браги», «Челсі», «Манчестер Юнайтед», «Роми» та «Арсенала».
Працювала гідом під час студентських поїздок до Іспанії, зокрема до Мадрида та Севільї.[3][4]
Після початку російсько-української війни переїхала до Костянтинівки, а згодом — до Полтави. У Полтаві працювала у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка на факультеті іноземних мов, де викладала іспанську мову.
За наданими відомостями, після втрати частини архівів та методичних матеріалів університету внаслідок окупації Луганська Шабас розробила навчальні матеріали для 16 дисциплін іспанською мовою.
Також викладала італійську мову студентам інституту культури та мистецтв ЛНУ імені Тараса Шевченка та іспанську мову у приватному закладі загальної середньої освіти «ІТ Степ Скул Полтава».
Серед відомих перекладацьких робіт — участь у програмі «Clinic Fundación Real Madrid en Ucrania» в Одесі у 2018 році та робота перекладачкою під час фестивалю кераміки в Опішному у 2017 році.
У 2025 році Оксана розробила завдання для І та ІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з іспанської мови, призначені для учнів 9, 10 та 11 класів.
Наразі Оксана продовжує свою викладацьку та перекладацьку діяльність та працює менеджеркою секретаріату Полтавської територіальної організації політичної партії «Європейська солідарність».
Мистецтво та поезія
Шабас цікавилася мистецтвом із дитинства. Художню практику розвивала переважно самостійно, використовуючи також іншомовні джерела.
Вірші почала писати в дитинстві. Значну частину ранніх творів не зберегла.
Після експериментів із різними техніками малювання зосередилася на графіці та чорно-білій манері. За словами художниці, одним із чинників, що вплинув на її зацікавлення чорно-білим мистецтвом, став перегляд фільму «Титанік» 1997 року. Після цього вона створювала графічні роботи за мотивами фільму та образу персонажа Джека Доусона.
У роботах Шабас використовує олівці та лайнери. На ранньому етапі творчості використовувала сканерний папір як доступніший художній матеріал. Згодом робота на такому папері стала характерною особливістю її творчої практики.
Творчість під час російсько-української війни
Події російсько-української війни вплинули на подальший розвиток творчості Шабас.
Після початку війни на Донбасі у 2014 році художниця звернулася до гіперреалістичної манери. Однією з тем її творчості стали військові події та образи українських військовослужбовців.
У цей період Шабас також відновила роботу над поезією. Серед перших збережених творів військової тематики — вірші «Дякую» та «Аеропорт».
Пізніше у творчості художниці з'явилися елементи символізму. Серед митців, творчістю яких цікавилася Оксана, називає Фабіана Переса, Річарда Янга, Елоя Моралеса та інших художників. Ознайомлення з творчістю Фріди Кало сприяло її зацікавленню символізмом у мистецтві. У своїй творчості Оксана також експериментувала з технікою каскаду та прийомом «образ в образі».
Значний вплив на Оксану справила творчість польського художника Маріуша Кедзерського, який народився без рук і самостійно опанував техніку гіперреалізму. За його творчістю вона почала стежити ще до проведення ним першої виставки, спостерігаючи за його мистецьким розвитком і вдосконаленням майстерності.
Одним із висловлювань Кедзерського, яке запам'яталося Оксані, стали слова: «Коли немає рук, малюють серцем». Цей вислів вона пов'язує із власним творчим підходом, зазначаючи, що прагнула навчитися передавати у своїх роботах емоції та внутрішні переживання через мистецтво.[5]
Характерними мотивами творчості Оксани Шабас є очі та руки. Очі у її роботах символізують широкий спектр людських переживань та емоцій, зокрема досвід людини в умовах війни. Руки мисткиня розглядає як символ струму, взаємодії та ніжності.
Одним із постійних елементів художньої практики Оксани Шабас є використання чорно-білої кольорової гами.[6] Мисткиня пов'язує вибір цих кольорів із властивою їм, на її думку, таємницею та можливістю формувати в уяві глядача індивідуальні образи й відтінки. Таким чином, сприйняття чорно-білих робіт може відрізнятися залежно від особистого досвіду та уяви кожного глядача.
У своїй діяльності Шабас також активно залучає до мистецьких заходів молодь та представників творчих професій. Вона розглядає взаємодію різних ідей, творчих підходів та креативних практик як важливу складову створення нових мистецьких проєктів і розвитку творчого середовища.
Символічний гіперреалізм-неоемоціоналізм
Символічний гіперреалізм-неоемоціоналізм — авторська мистецька концепція Оксани Шабас, що поєднує принципи гіперреалізму з емоційним документалізмом та символічним осмисленням зображуваної події.
На відміну від традиційного гіперреалізму, зосередженого на максимально точній фіксації конкретного моменту, Шабас розглядає зображений момент як частину ширшої історії, що має продовження поза межами самого твору. Особливого значення цей підхід набуває у портретах українських військовослужбовців, зокрема загиблих Героїв України. Портрет у такому випадку трактується художницею не як завершення історії людини, а як образ її присутності у колективній пам'яті.
У межах концепції поєднуються документальність зображення, емоційна складова та символічне значення образу. За визначенням Шабас, мистецький метод спрямований на одночасне відображення естетичної та трагічної сторін дійсності, зокрема реалій російсько-української війни.
Художниця пов'язує цю концепцію з ідеєю збереження історичної пам'яті та розглядає мистецтво як засіб продовження присутності людини й події у спільній свідомості. Символічний гіперреалізм-неоемоціоналізм у її трактуванні є формою максимального емоційного переживання митця, поєднаного з точністю візуальної фіксації.
У роботах Оксани Шабас, не пов'язаних безпосередньо з військовою тематикою, символізм ґрунтується на поєднанні мотивів і знаків різних культур та історичних традицій. У своїх творах художниця використовує, зокрема, образи й символіку, пов'язані з кельтською та скандинавською культурами, а також культурами ацтеків і мая.
Однією з особливостей авторської концепції Шабас є відмова від лінійного трактування часу як визначальної категорії зображення. Символи у її роботах розглядаються поза конкретною часовою прив'язаністю та використовуються для передачі універсальних емоційних і смислових станів.
Центральним мотивом символічних композицій художниця визначає вічність почуттів. Через поєднання культурних символів, образів та емоційних станів вона прагне створити позачасовий характер твору, у якому переживання людини не обмежується конкретною історичною епохою.
Проєкти та виставки
«Танцюючи власну мрію»
Однією з масштабних презентаційних виставок Шабас стала виставка «Танцюючи власну мрію», присвячена Майклу Джексону.[7]
На виставці було представлено близько 40 робіт із серії, загальна кількість робіт якої, за даними авторки, перевищує 400. До серії увійшли портрети Майкла Джексона та сюжети з його життя, музичних кліпів і концертів.
У межах заходу також було представлено короткометражний фільм про життя співака, який авторка змонтувала самотужки, та проведено майстер-клас із місячної ходи. Відкриття виставки привернуло увагу відвідувачів, які, за словами організаторів, висловили бажання продовжити її експонування. У зв'язку з цим мисткиню попросили провести офіційне закриття виставки.
На закриття виставки був запрошений Давід да Соуза — військовослужбовець з Бразилії, який проходив службу в Інтернаціональному легіоні оборони України. Після отримання тяжкого поранення він проходив лікування в Полтаві, де Оксана Шабас брала участь у його догляді та підтримувала його під час відновлення. Його участь у заході стала частиною особистої історії мисткині та тематичного наповнення проєкту «Наші».
Артпроєкт «Наші» пам'яті Артема Тимченка
Другим провідним проєктом став артпроєкт «Наші» пам'яті Артема Тимченка.[8][9]
«Наші» — мистецький проєкт, присвячений українським військовослужбовцям та пам'яті загиблих захисників[10].
Ідея проєкту пов'язана з Артемом Тимченком, з яким Шабас познайомилася під час волонтерських поїздок на Донеччину у 2015 році.
Після загибелі Тимченка у 2022 році Шабас розпочала роботу над проєктом. 11 лютого 2023 року, у день народження Артема Тимченка, вона створила його портрет і написала вірш «Ти». Цю дату авторка визначає як дату заснування артпроєкту. [11][12]
Важливе місце у творчому становленні мисткині посідала її дружба та творча взаємодія з Артемом. У період формування її мистецького стилю та поетичної творчості він підтримував її роботи й високо оцінював художню своєрідність її картин і віршів.
Особливу увагу Артем приділяв портретам українських військовослужбовців і героїв часів АТО. У її роботах він вбачав не лише мистецьке відображення окремих людей, а й можливість передати їхні характери, переживання та значення для сучасної української історії. Поетичні твори мисткині він характеризував як такі, в яких «строки її віршів пульсують у серці».
Ще на ранньому етапі їхньої творчої взаємодії Артем висунув ідею створення масштабного артпроєкту, присвяченого вшануванню Героїв України. Концепція проєкту передбачала представлення не лише полеглих захисників України, а й живих Героїв, чиї вчинки, служба та внесок у захист держави мають історичне та суспільне значення.
Таким чином, запропонована ним концепція передбачала ширше розуміння героїзму — як пам’яті про загиблих, так і визнання подвигу тих, хто продовжує жити, служити та захищати Україну.[13][14]
Спочатку Шабас створювала портрети військовослужбовців зі свого рідного регіону, згодом географія проєкту розширилася на інші регіони України.
За даними авторки, проєкт складається з трьох частин і містить 126 портретів. У межах проєкту видано три книги, які внесені до обліку Книжкової палати України, а також збірку військової поезії «Поезія народжена війною».[15] Наразі проєкт має власний сайт з усіма складовими артпростору.
Виставки артпроєкту відбулися у Полтаві[16], Запоріжжі[17] та Кременчуку.[18][19]
Проєкт фінансувався коштами авторки. За її даними, витрати на його реалізацію перевищили 400 тисяч гривень.
Поезія
Окрім збірки «Поезія народжена війною», Шабас публікувала поезію у всеукраїнському мистецькому журналі «Воля» та альманасі «Війна у твоєму місці».
Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну створила сім поетичних збірок. Основними темами її поезії є війна, втрата рідного міста й дому, загибель Артема Тимченка, українські військовослужбовці та Україна.
Вплив та інтереси
Одним із важливих культурних впливів на творчість Шабас є творчість Майкла Джексона, особливо його музика, бачення світу, принциповість та працездатність. Художниця також цікавиться музикою та кіно.
Серед її мистецьких інтересів — фламенко. У 2019 році почала займатися цим видом танцю. Також вивчала танцювальний стиль Майкла Джексона — cross over .
Шабас займається йогою та цікавиться фізичною культурою. Поглиблене вивчення фізичних вправ і методик роботи з тілом дало їй змогу проводити тренування для невеликої групи людей, зацікавлених у підтриманні фізичної форми.
За словами Оксани Шабас, на формування її як особистості та мисткині вплинули Артем Тимченко та її бабуся Валентина.
Артем Тимченко був ідейним натхненником мистецького проєкту «Наші» та людиною, яка тривалий час підтримувала художницю Оксану Шабас. Після загибелі Тимченка саме цей зв'язок став підґрунтям для створення артпроєкту «Наші». Оксана зазначає, що образ Артема залишається для неї джерелом натхнення та пов'язаний із подальшим створенням нових мистецьких ідей, віршів та елементів не тільки проєкту, а й усієї творчості мисткині. У її творчому осмисленні Артем постає як символ зв'язку між земним і духовним, минущим та вічним.
Пам'ять про Артема Тимченка стала одним із важливих особистих та творчих чинників, що вплинули на формування концепції артпроєкту «Наші».[20] Вплив Артема на подальшу творчість Оксани, за її словами, був пов'язаний з його підтримкою її мистецької діяльності, яка відіграла важливу роль у формуванні її творчих задумів та подальшому розвитку її мистецького сприйняття.
Бабуся підтримувала захоплення Шабас мистецтвом із дитинства. За словами художниці, Валентина заохочувала її продовжувати малювати ще тоді, коли ранні роботи мали переважно дитячий та карикатурний характер. Вона також підтримувала прагнення онуки розвиватися у творчості та приділяла значну увагу формуванню її особистих якостей.
Мистецькі події
Примітки
Обласний конкурс «Жінка Донеччини - 2025». Номінація «Творчиня змін та можливостей». dn.gov.ua (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
професійна діяльність. sites.google.com (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
ОКСАНА ШАБАС. sites.google.com (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
ОКСАНА ШАБАС - ВІЙНА та БОРОТЬБА. sites.google.com (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
бібліотека, Центральна (14 лютого 2023). Майкл Джексон: танцюючи власну мрію. Офіційний сайт Центральної бібліотеки Полтавської міської територіальної громади (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
Художниця Оксана Шабас створює портрети захисників: «Я проживаю кожну історію воїна і стаю їх продовженням». kolo.news (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
АРТПРОЄКТ "НАШІ" А.Т. sites.google.com (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
створення артпроєкту. Факти (укр.). 26 вересня 2025. Процитовано 31 серпня 2026.
дата створення проєкту. Факти (укр.). 26 вересня 2025. Процитовано 28 серпня 2026.
Художниця безплатно малює портрети захисників: хтось зі щитом, а хтось, на жаль, — на щиті - Cтиль життя. Експрес онлайн (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
герої артпроєкту. sites.google.com (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
ОКСАНА ШАБАС. sites.google.com (укр.). Процитовано 28 серпня 2026.
Художниця і поетеса Оксана Шабас видала у Полтаві книгу про захисників України. kolo.news (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
презентація в Полтаві. kremenchukrda.gov.ua (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
презентація в Запоріжжі. Новини Оріхова (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
проєкт у Кременчуці. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
«Подивіться в ці очі й пам’ятайте»: у Кременчуці відкрили всеукраїнський артпроєкт «НАШІ». Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
формування мистецтва. sites.google.com (укр.). Процитовано 31 серпня 2026.
«Кременчук став для мене рідним через хлопців, які боронили Костянтинівку» — авторка артпроєкту «НАШІ» Оксана Шабас. Кременчуцька газета (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
"Крізь ці портрети ми бачимо життя": у Запоріжжі відкрили виставку на честь загиблих і зниклих Героїв (фото). ZPRZ.CITY (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
На Полтавщині презентували артпроєкт «НАШІ» художниці Оксани Шабас. poda.gov.ua (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.
У Полтаві презентували арт-проєкт «Наші». Новини Полтавщини. Процитовано 4 вересня 2026.
У Полтаві відбулася презентація трилогії нашої прихильниці Оксани Шабас. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 18 березня 2025. Процитовано 4 вересня 2026.
Данілова, Ольга (22 березня 2025). Мисткиня з Костянтинівки проводить виставку портретів захисників. Вільне Радіо (укр.). Процитовано 4 вересня 2026.