ПОЛОЖЕННЯ
ДНЗ "ЦПТО №1 м. Вінниці"
ПОЛОЖЕННЯ
Положення про методичну раду Державного навчального закладу «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
Затверджено
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_______________ В.В. Дяків
Положення про методичну раду
Державного навчального закладу
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
1. Загальні положення
1.1. Методична рада (далі МР) є колективним громадським професійним органом ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», що поєднує на добровільній основі педагогів, членів педагогічного колективу закладу з метою здійснення керівництва методичною роботою.
1.2. Керуючись визначеними концептуальними положеннями, підходами, ідеями МР покликана координувати зусилля структурних підрозділів методичної служби ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», творчих педагогів, спрямовані на розвиток науково-методичного забезпечення освітнього процесу, інноваційної діяльності педагогічного колективу.
1.3. МР є головним консультативним органом закладу ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» з питань науково-методичного забезпечення освітнього процесу.
1.4. Методична рада у своїй діяльності дотримується Конвенції про права дитини, керується законами України, рішеннями Уряду України, органів керування освітою всіх рівнів щодо питань навчально-виховної, методичної, дослідно-експериментальної та проектно-дослідницької діяльності, а також Статутом і локальними правовими актами ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
1.5. Термін дії даного Положення не обмежений. Зміни чи доповнення вносяться в разі потреби, але не рідше 1 разу на 5 років.
2. Завдання й основні напрямки діяльності методичної ради ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
2.1. Методична рада створюється для:
2.1.1. Координації діяльності методичних об’єднань та інших структурних підрозділів методичної служби ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», спрямованої на розвиток методичного забезпечення освітнього процесу;
2.1.2. Розробки основних напрямів методичної роботи ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
2.1.3. Забезпечення методичного супроводу навчальних програм, розробка навчальних, науково-методичних і дидактичних матеріалів;
2.1.4. Організації дослідно-пошукової, інноваційної та проектно-дослідницької діяльності в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», спрямованої на освоєння нових педагогічних технологій, розробку авторських програм, апробацію навчально-методичних комплексів і т. і.;
2.1.5. Організації консультацій для педпрацівників ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» щодо проблем удосконалення професійної майстерності, методики проведення різних видів занять, їх навчально-методичного й матеріально-технічного забезпечення;
2.1.6. Розробки заходів щодо узагальнення і поширення педагогічного досвіду педпрацівників ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
2.1.7. Проведення педагогічних і методичних експериментів щодо пошуку й апробації нових технологій, форм і методів навчання;
2.1.8. Розгляду, узагальнення і затвердження матеріалів перспективного педагогічного досвіду творчо працюючих педагогів;
2.1.9. Організації взаємодії з іншими навчальними закладами, науково-дослідними установами з метою обміну досвідом і передовими технологіями в галузі освіти;
2.1.10. Впровадження до навчального процесу сучасних навчально-методичних і дидактичних матеріалів і програмного забезпечення автоматизованих систем навчання, систем інформаційного забезпечення занять, інформаційно-бібліотечних систем. Розробка програмного забезпечення для проведення занять і впровадження їх у навчальний процес.
3. Основні напрями діяльності методичної ради закладу
3.1. Аналіз результатів освітньої діяльності з предметів.
3.2. Розгляд і оцінка інтегрованих навчальних програм з досліджуваних предметів і узгодження їх з програмами суміжних предметів для більш повного забезпечення засвоєння учнями вимог державних освітніх стандартів.
3.3. Обговорення рукописів навчально-методичних посібників і дидактичних матеріалів з предметів.
3.4. Підготовка й обговорення доповідей з питань методики викладання навчальних предметів.
3.5. Обговорення доповідей за методикою викладу принципових питань програми, обговорення й затвердження календарно-тематичних планів.
3.6. Обговорення методики проведення окремих видів занять і змісту дидактичних матеріалів до них.
3.7. Розгляд питань організації, керівництва і контролю дослідницької роботи учнів.
3.8. Організація та проведення педагогічних експериментів щодо пошуку і впровадження нових інформаційних технологій навчання.
3.9. Розробка й удосконалення засобів підвищення наочності навчання (термінальних і дисплейних комплексів, макетів, стендів, відеофільмів, електронних таблиць і т. і.), а також методики їхнього використання в навчальному процесі.
3.10. Удосконалення навчально-лабораторної бази (лабораторних і спеціальних кабінетів, локальних обчислювальних мереж і їхнього програмного забезпечення).
3.11. Взаємні відвідування занять як усередині методичного об’єднання, так і між викладачами різних методичних комісій із метою обміну досвідом і вдосконалення методики викладання навчальних предметів. Вивчення досвіду роботи споріднених МК інших навчальних закладів і обмін досвідом роботи.
3.12. Вибір і організація роботи наставників з починаючими фахівцями й малодосвідченими педпрацівниками.
3.13. Розробка положень про проведення конкурсів, олімпіад, змагань з предметів.
4. Організація роботи методичної ради ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
4.1. Склад та чисельність методичної ради визначає педагогічна рада та затверджує директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
4.2. До складу методичної ради входять: голова ради, заступник голови ради, секретар ради, члени ради.
4.3. Рада може формуватись із директора закладу, заступників директора закладу, керівників методичних комісій, творчих груп, практичного психолога, методиста, досвідчених педагогів.
4.4. У складі ради можуть формуватися секції за різними напрямками діяльності (проектно-дослідницька, інноваційна, діагностична тощо).
4.5. Робота ради здійснюється на основі річного плану.
4.6. План складається головою методичної ради, розглядається на засіданні методичної ради, узгоджується з директором закладу і затверджується на засіданні педагогічної ради.
4.7. Періодичність засідань МР визначається її членами, виходячи з необхідності (як правило, не менше 4-5 разів на рік).
4.8. Про час і місце проведення засідання голова методичної ради зобов’язаний попередити членів ради.
4.9. За підсумками засідання МР виносяться рекомендації щодо реалізації рішень.
4.10. При розгляді питань, що стосуються інших напрямів освітньої діяльності, на засідання необхідно запрошувати відповідних посадових осіб.
4.11. За кожним обговорюваним на засіданні питанням ухвалюються рішення, де зазначаються шляхи та терміни їх реалізації. Винесення рішень фіксується в книзі (журналі) протоколів засідань.
5. Права методичної ради закладу ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
5.1. Методична рада має право:
5.1.1. Виносити пропозиції щодо поліпшення навчального процесу в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
5.1.2. Порушувати питання про публікацію матеріалів щодо передового педагогічного досвіду, накопиченого в методичних комісіях;
5.1.3. Порушувати питання про заохочення педпрацівників за активну участь у дослідно-пошуковій, експериментальній, науково-методичній і проектно-дослідницькій діяльності;
5.1.4. Рекомендувати педагогічним працівникам різні форми підвищення кваліфікації;
5.1.5. Висувати педагогічних працівників для участі у фахових конкурсах.
6. Контроль за діяльністю методичної ради закладу
6.1. У своїй діяльності методична рада підзвітна педагогічній раді ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», несе відповідальність за прийняті рішення та забезпечення їх реалізації.
6.2. Контроль за діяльністю методичної ради здійснюється директором ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» (особою, що ним призначена) відповідно до планів методичної роботи і внутріучилищного контролю.
Орієнтовні питання, які виносяться на розгляд методичною радою
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
Засідання №1 (серпень)
- аналіз методичної роботи за минулий навчальний рік;
- завдання методичної ради на новий навчальний рік;
- затвердження плану роботи;
- розподіл обов'язків між членами методичної ради;
- про організацію роботи над єдиною науково-методичною проблемою; -
- затвердження планів роботи МК на навчальний рік;
- затвердження плану проведення предметних тижнів в навчальному році;
- про підготовку до училищної науково-практичної конференції;
- обговорення нових навчальних програм з базових предметів;
- рекомендацій Міністерства освіти й науки України щодо викладання предметів;
- забезпечення методичного супроводу навчальних програм;
- розробка навчальних, науково-методичних і дидактичних матеріалів;
- про організацію роботи школи молодого викладача;
- обговорення нормативних документів з питань організації навчально-виховного процесу;
- проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів.
Засідання №2 (жовтень):
- про роботу з обдарованими дітьми закладу;
- звіт викладачів про науково-дослідницьку роботу учнів, про підготовку учнів до участі в міських предметних олімпіадах, конкурсах учнівської творчості;
- про організацію методичної роботи з викладачами, які відчувають утруднення в організації навчально-виховного процесу;
- про підготовку до проведення предметних тижнів;
- про участь педпрацівників ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» в конкурсах фахової майстерності;
- про організацію взаємовідвідування уроків, аналіз особливостей сучасного уроку;
- огляд нормативних, директивних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.
Засідання №3 (листопад):
- про організацію дослідно-пошукової, інноваційної та проектно-дослідницької діяльності в закладі, спрямованої на освоєння нових педагогічних технологій, розробку авторських програм, апробацію навчально-методичних комплексів і т. і.;
- про організацію взаємодії з іншими навчальними закладами, науково-дослідними установами з метою обміну досвідом і передовими технологіями в галузі освіти;
- огляд нормативних документів з питань організації навчально-виховного процесу, проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів.
Засідання №4 (січень):
- розробка технології контролю етапів викладання окремих предметів;
- розробка заходів щодо узагальнення і поширення педагогічного досвіду педпрацівників;
- про самоосвіту педагогічних працівників ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
- про затвердження методичних рекомендацій щодо випуску друкованої продукції педагогами ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
- ознайомлення з новинами методичної літератури;
- огляд нормативних, директивних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.
Засідання №5 (березень):
- про проведення педагогічних (методичних) експериментів щодо пошуку і апробації нових технологій, форм і методів навчання;
- про діяльність МК щодо вдосконалення педагогічної майстерності та фахового рівня педпрацівника;
- творчий звіт МК;
- про результати проведення предметних тижнів;
- захист педагогічного досвіду педпрацівників закладу;
- про поповнення банку даних про досягнення психолого-педагогічної науки та перспективного педагогічного досвіду;
- огляд нормативних документів з питань організації навчально-виховного процесу, проведення первинної експертизи стратегічних освітніх документів.
Засідання №6 (травень):
- про застосування на уроках діалогових автоматизованих систем і навчальних курсів, експертно-навчальних систем, демонстраційно-навчальних комплексів і т.д., розробка й удосконалення засобів підвищення наочності навчання (термінальних і дисплейних комплексів, макетів, стендів, відеофільмів, електронних таблиць і т. і.), а також методики їхнього використання в навчальному процесі;
- про підсумки методичної роботи ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» в навчальному році, аналіз роботи педколективу над проблемним питанням закладу;
- аналіз рівня результативності контролю за станом викладання предметів базового компоненту; огляд нормативних, директивних документів, новинок психолого-педагогічної літератури.
Заступник директора з НМР Т.М. Лебідь
Положення про педагогічну раду Державного навчального закладу «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
Розглянуто і схвалено
педагогічною радою
протокол №1 від 30.08.2023 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_________________________ В.В. Дяків
“ 30 ” серпня 2023 р.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ПЕДАГОГІЧНУ РАДУ
Державного навчального закладу
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
1. Загальні положення
1.1 Педагогічна рада ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» є колегіальним дорадчим органом професійно-технічного навчального закладу, який координує основні питання діяльності закладу.
1.2 Колективне обговорення на засіданнях педагогічної ради не порушує
принципу єдиноначальності в управлінні навчальним закладом. Завдяки педагогічній раді єдиноначальність поєднується з довірою до компетентних осіб педагогічного колективу, здатного об’єктивно і правильно вирішувати питання навчально-виробничого процесу.
2. Правові засади діяльності педагогічної ради
2.1 Педагогічна рада керується в своїй діяльності Законами України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», Положенням про професійно-технічний навчальний заклад, статутом закладу ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», Положення про методичну роботу в ПТНЗ.
2.2 Повноваження педагогічної ради визначають також інші нормативні
документи, що стосуються її діяльності.
3. Порядок створення педагогічної ради
3.1 Педагогічна рада створюється і діє у навчальному закладі постійно.
3.2 До складу педагогічної ради входять усі педагогічні працівники, бібліотекар. На засідання педагогічної ради можуть запрошуватись роботодавці – замовники кадрів, медичний працівник, голова батьківського комітету, голова органу учнівського самоврядування. Склад педагогічної ради затверджується наказом директора професійно-технічного навчального закладу.
4. Повноваження педагогічної ради
4.1 Педагогічна рада розглядає питання:
– удосконалення та методичного забезпечення навчально-виховного процесу;
– покращення теоретичного та виробничого навчання учнів, виконання
навчальних планів і програм;
– планування та режиму роботи навчального закладу;
– переведення учнів на наступні курси та їх випуск, видачі документів про
відповідний освітній та освітньо-кваліфікаційний рівень, нагородження за успіхи у навчанні;
– участі педагогічного колективу у профорієнтаційній роботі та
комплектуванні учнівського контингенту;
– організації і стану методичної роботи в ПТНЗ, діяльності методичних
комісій, результати проведення методичних заходів;
– підвищення кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їхньої творчої
ініціативи, впровадження у навчально-виховний процес інноваційних технологій, кращого педагогічного досвіду;
– стан викладання предметів та організація виробничої практики і навчання.
5. Регламент роботи педагогічної ради
5.1 Педагогічна рада працює згідно з планом, який складається, як правило, на навчальний рік, обговорюється на першому засіданні та затверджується директором навчального закладу. Педагогічна рада скликається не рідше одного разу на два місяці. При необхідності проводяться позачергові засідання. Конкретну дату проведення засідання визначає адміністрація закладу та повідомляє колектив заздалегідь.
5.2 Головою педагогічної ради є директор професійно-технічного навчального закладу.
5.3 Секретаря педагогічної ради обирає сама рада відкритим голосуванням із числа членів педагогічного колективу терміном на один рік. Документація педагогічної ради передається новообраному секретарю за актом.
5.4 Секретар ради завчасно повідомляє про засідання всіх членів педагогічної ради, веде книгу протоколів педагогічних рад (яка повинна бути прошнурованою та пронумерована), зберігає документацію про роботу ради (плани, тексти доповідей, звіти тощо), впорядковує матеріали; до початку засідання педагогічної ради перевіряє присутність членів педагогічної ради, з’ясовує причини відсутності окремих педагогів.
5.5 Участь членів педагогічної ради в засіданні є обов’язковою. За неявку на засідання без поважної причини директор ПТНЗ має право притягати відсутніх до дисциплінарної відповідальності.
5.6 Усі засідання педагогічної ради правомірні, якщо в них беруть участь не менше двох третин її складу за списком.
5.7 Головує на засіданні педагогічної ради її голова, директор навчального закладу. На початку кожного засідання повідомляє кількість присутніх та відсутніх членів педагогічної ради, причини їхньої відсутності; погоджує порядок денний засідання і регламент роботи відкритим голосуванням.
5.8 У разі процедурних помилок під час розгляду питань, внесених на засідання педагогічної ради, голова ради виносить питання на повторний розгляд, рішення якого є остаточним.
5.9 Кожний протокол педагогічної ради підписують голова і секретар.
6. Виконання рішення педагогічної ради
6.1 На виконання рішення педагогічної ради або окремих його пунктів директор видає наказ у якому визначає термін виконання і конкретних осіб, відповідальних за виконання. Виконання наказу є обов’язковим для педагогічних працівників.
6.2 Голова педагогічної ради організовує систематичну перевірку виконання (не виконання) прийнятих рішень, про що інформує колектив на наступному засіданні педагогічної ради.
6.3 За невиконання рішень педагогічної ради директор ПТНЗ може застосовувати до дисциплінарної відповідальності.
Заступник директора з НМР ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» Т.М.Лебідь
Додаток 1. Зразок наказу
Міністерство освіти і науки України
Департамент освіти і науки
Вінницької обласної державної адміністрації
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
Н А К А З
Від _____________20 р. м. Вінниця №___
Про підготовку і проведення
педагогічної ради
„__________________________”
Відповідно до річного плану роботи ПТНЗ та з метою різнобічного
вивчення проблеми закладу, -
НАКАЗУЮ:
1. Провести засідання педагогічної ради ____ року в приміщенні _____________ Відповідальним за педагогічну раду призначити ___________________________.
3. Створити творчі мікрогрупи, затвердити їхній склад.
4. Відповідальному за педраду:
4.1. Провести засідання творчих мікрогруп, окреслити коло питань для обговорення на педагогічній раді.
4.2. Розробити робочий план підготовки педради до ________ року.
4.3. Підготувати проект доповіді до _________ року.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
ЗАУВАЖЕННЯ: Підготовку письмового порядку денного та оголошення про проведення педагогічної ради потрібно розмістити на дошці оголошень у методичному кабінеті. У методичному кабінеті повинен бути оформлений стенд „Готуємося до педагогічної ради”. Як правило, на стенді розміщуються:
- порядок денний педагогічної ради;
- рішення попередньої ради;
- план підготовки педагогів до педради;
- опитувальник до самоаналізу (рефлексії) своєї діяльності щодо проблеми,
яка буде розглядатися;
- список рекомендованої літератури до проблеми;
- орієнтовна структура засідання.
Додаток 2.
Картка контролю за виконанням рішень педагогічної ради
Тема педради
Дата проведення
Зміст питань, які контролюються
Виконавець
Інформація про термін виконання
Дата зняття з контролю
Вжиті заходи
Відповідальний за виконання (підпис)
Положення про предметні тижні загальноосвітньої підготовки
Розглянуто і схвалено
педагогічною радою
протокол №1 від 30.08.2017 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_________________________ В.В. Дяків
“ 30 ” серпня 2017 р.
ПОЛОЖЕННЯ
про предметні тижні загальноосвітньої підготовки
1. Загальні положення
1.1. Предметний тиждень — це комплекс навчально-виховних заходів, спрямованих на розвиток творчості учнів, поглиблення їхніх знань із навчальних предметів, а також збагачення фахового досвіду викладачів.
1.2. Предметні тижні проводяться в закладі щорічно методичними комісіями з метою підвищення професійної компетентності викладачів у рамках плану нвчально-методичної роботи, а також для розвитку пізнавальної і творчої активності учнів.
1.3. Предметні тижні проводять із різних навчальних предметів (як одного навчального предмета, так і кількох).
1.4. Для участі у заходах запрошують колег, творчі колективи, батьків і громадськість.
1.5. Створюється проект наказу щодо організації й проведення рпедметного тижня (не піздніше, ніж за 7 днів до початку тижня).
2. Задачі предметних тижнів
2.1. Удосконалення професійної майстерності педагогів через підготовку, організацію та проведення відкритих уроків і позакласних заходів.
2.2. Залучення учнів до самостійної творчої діяльності.
2.3. Підвищення інтересу учнів до досліджувальних методів вивчення навчальних предметів.
2.4. Виявлення учнів, які мають творчі здібності, прагнуть до поглибленого вивчення визначеного навчального предмету чи освітньої галузі.
3. 3авдання і функції предметних тижнів
3.1. Основними завданнями предметних тижнів є такі:
• забезпечити сприятливі умови для вивчення рівня навчальних досягнень учнів, пошуку та виявлення обдарованих учнів;
• поглиблювати знання учнів, стимулювати їхню активну інтелектуальну та творчу діяльність;
• підвищувати інтерес учнів до навчальних предметів;
• сприяти усвідомленню учнями зв'язків між навчальними предметами;
• розвивати в учнів комунікативні навички, ініціативність, уміння працювати в команді;
• сприяти навчальній, громадсько-організаційній, культурно-мистецькій діяльності учнів;
• забезпечити комфортну атмосферу для виховування в учнів взаємоповаги, толерантності, відповідальності.
3.2. Функції предметних тижнів:
• організаційна – проведення предметних тижнів дає змогу запровадити інноваційні прийоми в навчально-виховний процес, удосконалити організаційні здібності викладачів і учнів;
• діагностична – проведення предметних тижнів дає змогу отримати оперативну інформацію про професійний розвиток викладачів та особистісний розвиток учнів;
• моделювання – планування предметних тижнів передбачає врахування нових форм навчально-виховної діяльності;
• популяризаторська – зміст предметних тижнів спрямований на інформування учнів про новітні досягнення в галузі науки і техніки.
4. Порядок проведення предметного тижня
4.1. Предметний тиждень проводять відповідно до річного плану роботи ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
4.2. План підготовки та проведення предметного тижня погоджують із заступником директора з навчально-методичної роботи не пізніше ніж за 5 днів до проведення заходу.
4.3. Організатором предметного тижня є відповідна методична комісія.
4.4. Учасниками предметного тижня є:
• викладачі-предметники, які викладають один чи кілька навчальних предметів, яким присвячено предметний тиждень;
• учні, які вивчають один чи кілька навчальних предметів, яким присвячено предметний тиждень;
• спеціалісти, студенти вищих навчальних закладів, батьки та інші особи (за попереднім погодженням із директором).
4.5. У межах предметного тижня проводять:
• предметні олімпіади;
• нетрадиційні уроки;
• дні інтеграції;
• позаурочні заходи.
4.6. Кожний предметний тиждень обов'язково має інформаційне забезпечення. Проведення предметного тижня супроводжують наочною інформацією, що розташовують в різних приміщеннях закладу (за попереднім погодженням із заступником директора з навчально-методичної роботи).
4.7. Проведення заходів анонсують на сайті закладу.
4.8. У день проведення заходу, та після його завершення, на училищному сайті має бути розміщена відповідна інформація.
5. Підбиття підсумків
5.1. За підсумками предметного тижня найбільш активних викладачів і учнів нагороджують грамотами.
5.2. По завершенні предметного тижня на засіданні методичної комісії аналізують результати заходів, що проводились у межах предметного тижня.
5.3. За підсумками предметного тижня в методичний кабінет закладу голова методичної комісії, викладачі-предметники і члени методичної комісії надають такі документи (не піздніше 2-3 днів після закінчення тижня):
• плани відкритих заходів;
• результати аналізування заходів, що проходили в межах предметного тижня.
• плани, конспекти, сценарії всіх заходів у межах предметного тижня;
• тексти завдань для проведення предметних олімпіад і протоколи з їх результатами;
• роздруковані фотографії;
• презентація, створена в програмі PowerPoint (електронна або друкована версія).
Положення про предметні тижні професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки
Розглянуто і схвалено
педагогічною радою
протокол №1 від 30.08.2017 р.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_____________________ В.В. Дяків
“ 30 ” серпня 2017 р.
ПОЛОЖЕННЯ
про предметні тижні професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки
1. Загальні положення.
1.1. Предметний тиждень (декадник) професії – комплекс навчально-виховних заходів щодо удосконалення професійної майстерності педагогічних працівників, збагачення їхнього педагогічного досвіду та заходів спрямованих на розвиток творчості учнів, поглиблення та поширення їх знань з професійнопрактичної та професійно-теоретичної підготовки.
1.2. Предметний тиждень (декадник) з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки проводиться 1 раз в рік відповідною методичною комісією.
1.3. Предметні тижні (декади) з професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки проводяться окремо з різних професій, або усі разом.
1.4. До участі в предметному тижні (декаді) професії залучаються учні навчальних груп І, ІІ, ІІІ курсів відповідних професій.
1.5. До участі у тижнях професії (декадниках) можуть бути запрошені фахівці наукової, професійної та педагогічної роботи, творчі колективи, громадськість.
1.6. План проведення предметного тижня (декади) професії обговорюється на засіданні методичної комісії, затверджується директором з навчально-виробничої роботи і представляється в методичний кабінет закладу не піздніше 5 днів до початку тижня.
1.7. Створюється проект наказу щодо організації й проведення тижня професії (не піздніше, ніж за 7 днів до початку тижня).
2. Мета, функції та завдання професійного тижня (декадника):
2.1. Мета тижнів (декадників):
- мотивувати до поглибленого вивчення предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки, розвивати творчі здібності;
- підвищити інтерес до обраної професії, переорієнтувати сприйняття навчальних предметів – показати учням відоме з нового погляду;
- вчити неформально використовувати знання й вміння, отримані під час навчання;
- виховувати прагнення до досягнення високих результатів під час здобуття професії;
- розвивати художньо-творчі здібності, асоціативне, образне мислення, допитливість, уяву, передбачуваність, сміливість у висуванні гіпотез, уміння приймати нестандартні рішення;
- розширити коло професійних умінь і навичок з обраної професії;
- виховувати культуру поводження у суспільстві;
- створити ефективну систему взаємодії учнів і викладачів, спрямовану на розвиток пізнавальних творчих здібностей і пропаганду престижу знань;
- стимулювати професійний ріст викладачів, удосконалювати творчий потенціал, впроваджувати у навчальний процес кращі технології навчання;
- обмін досвідом,поповнення методичної скарбнички педагогів;
- рекламувати навчальний заклад із метою залучення потенційних абітурієнтів.
2.2. Завдання тижнів (декадників):
- забезпечити належні умови для виявлення та розвитку творчої активності та зацікавленості учнів, сприяти формуванню їх наукового світогляду;
- вдосконалювати методичний рівень та рівень професійної майстерності педагогічних працівників, збагачувати педагогічний досвід навчального закладу;
- поглибити знання з професійних предметів та підвищити інтерес до інших предметів, передбачених навчальним планом закладу.
2.3. Функції предметних тижнів:
Організаційна – тижні дають можливість внести цікаві заходи, прийоми та інновації до навчально-виховного процесу, удосконалити організаційні здібності педагогічних працівників та розвивати ці здібності в учнів.
Діагностична – можливість отримати інформацію про динаміку зростання професійного рівня педагогічних працівників та особистісний розвиток учнів.
Моделююча – при плануванні тижнів розробляються принципово нові форми навчально-пізнавальної діяльності учнів та методичної діяльності педагогічних працівників.
Пропагандистська – зміст тижнів спрямований на інформування учнів про досягнення науки та техніки; педагогічних працівників – про досягнення педагогічної та психологічної науки.
3. Організація і порядок проведення предметного (професійного) тижня
3.1. Предметний тиждень проводиться щорічно відповідно до плану роботи ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» та плану відповідної методичної комісії.
3.2. Тематика предметного тижня визначається на засіданні методичної комісії на початку навчального року і є єдиною.
3.3. Заходи повинні відповідати меті та тематиці тижня.
3.4. Організатором предметного тижня є відповідна методична комісія.
3.5. Учасниками предметного тижня є:
- усі викладачі, які викладають предмет або групу предметів професійно - теоретичної підготовки з певної професії;
- усі майстри виробничого навчання, які навчають цій професії;
- учні навчального закладу, які вивчають предмет або професію.
3.6. В рамках предметного тижня можуть проводитися:
- конкурси професійної майстерності з професій;
- нетрадиційні інноваційні уроки з предметів професійно-теоретичної підготовки;
- нетрадиційні інноваційні уроки з уроків професійно-практичної підготовки;
- позаурочні заходи в навчальних групах;
- загальноучилищні заходи;
- колективні творчі роботи;
- інші форми навчально-виховної діяльності.
4. Основні етапи підготовки і проведення професійного тижня
4.1. Підготовчий етап:
- обговорення та затвердження плану проведення тижня із зазначенням дати, часу і відповідального;
- затвердження положень заходів, складу журі конкурсів;
- розподіл обов’язків між викладачами і майстрами виробничого навчання, членами оргкомітету з проведення тижня;
- формування творчих груп учнів (розподіл функцій).
4.2. Організаційний етап:
- організація методичної виставки і досягнень учнів:
- робота творчих груп.
Проведення предметного тижня має супроводжуватися різноманітною наочною інформацією, яка розташовується в різних приміщеннях навчального закладу.
4.3. Реалізаційний етап:
- робота відповідно до затвердженого плану проведення тижня.
- проведення заходів анонсують на сайті закладу.
- у день проведення заходу, та після його завершення, на училищному сайті має бути розміщена відповідна інформація.
4.4. Рефлексивний етап:
- підбиття підсумків тижня, нагородження переможців і активних учасників;
- аналіз проведеної роботи;
- узагальнення досвіду проведення тижня;
- напрацювання рекомендацій.
5. Структура проведення професійного тижня (декадника):
5.1. Професійний тиждень (декадник) має включати відкриті уроки досвідчених та молодих викладачів та майстрів виробничого навчання, виховні заходи, виставки, вікторини, інтелектуальні ігри, індивідуальні та групові конкурси учнівської творчості.
5.2. Професійний тиждень (декадник) повинен містити належне інформаційне забезпечення.
5.3. Складовими професійного тижня (декадника) мають бути:
- урочисте відкриття тижня;
- відкриті уроки викладачів та майстрів центру;
- випуск тематичних стіннівок, присвячених професії;
- виставки методичних матеріалів, творчих робіт педагогічних працівників, навчальної та спеціальної літератури з професії, професійно спрямованих робіт учнів;
- конкурс фахової майстерності серед учнів;
- година дозвілля професійного спрямування;
- засідання методичної комісії за підсумками проведення тижня з а участю представників адміністрації, голів інших комісій;
- випуск інформаційного бюлетеня за результатами тижня тощо.
5.4. На засіданні методичної комісії складається план (програма) тижня, яка затверджується заступником директора з навчально-виробничої роботи. На кожний день тижня плануються конкретні заходи.
(Ознайомлення учнів та педагогічних працівників з програмою тижня доцільно заздалегідь, щоб був необхідний час на підготовку та проведення заходів).
5.5. Професійний тиждень (декадник) можна проводити як у І так і в ІІ семестрі, але при наявності максимальної кількості учнів навчальних груп на теоретичному навчанні.
5.6. До організації та проведення професійного тижня (декадника) необхідно залучати активи навчальних груп, з яких створюється учнівський оргкомітет.
5.7. Початок та закінчення професійного тижня (декадника) проводиться урочисто загальноучилищним заходом у актовій залі центру.
6. Підведення підсумків проведення професійного тижня (декадника)
6.1. Підведення підсумків проводиться останнього дня тижня на урочистій лінійці з відзначенням найкращих учасників за результатами проведення професійного тижня (декадника).
6.2. Впродовж проведення професійного тижня (декадника) працює журі щодо оцінювання учнівських робіт.
6.3. Результати роботи журі оформлюються протоколом, який затверджує заступник директора з навчально-виробничої роботи.
6.4. Кращі учнівські роботи та матеріали, створені під час проведення тижня, відзначаються присвоєнням призових місць та нагороджуються дипломати різних ступенів.
6.5. На при кінці проведення тижня відбувається засідання методичної комісії, результати засідання оформлюються протоколом.
6.6. За підсумками предметного тижня в методичний кабінет закладу голова методичної комісії, викладачі-предметники і майстри виробничого навчання надають такі документи (не піздніше 2-3 днів після закінчення тижня):
• плани відкритих заходів;
• результати аналізування заходів, що проходили в межах предметного тижня.
• плани, конспекти, сценарії всіх заходів у межах предметного тижня;
• презентація, створена в програмі PowerPoint (електронна або друкована версія).
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСІВ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ В ДЕРЖАВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ «ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ №1 М. ВІННИЦІ»
«ЗАТВЕРДЖЕНО»
Педагогічною радою
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
(протокол педагогічної ради
від 30.08.2020 р. №10)
Голова педагогічної ради –
директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_____________Валерій ДЯКІВ
“30” серпня 2020 р.
ПОЛОЖЕННЯ
ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ТА ПРОВЕДЕННЯ КОНКУРСІВ ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
В ДЕРЖАВНОМУ НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ
«ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ №1 М. ВІННИЦІ»
Введено в дію наказом
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
№71 від 30.08.2020
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Конкурсом вважається процес визначення найкращого претендента на перемогу, або найкращих претендентів на перемогу у відповідності з правилами (умовами), визначеними перед початком проведення конкурсу професійної майстерності.
Конкурс проводяться для мотивації здобувачів освіти та педагогічних працівників.
Визначення переможців здійснюється шляхом «якісного дослідження» або «кількісного дослідження».
При якісному дослідженні конкурсанти оцінюються членами журі, суддівською колегією, групою або групами спеціально уповноважених осіб, які здатні професійно i об'єктивно оцінити якісні характеристики конкурсантів за визначеними критеріями.
Визначення переможців відбувається шляхом сумування оцінок, які були виставлені конкурсанту кожним членом журі, i виявлення учасників конкурсу з найбільшою кількістю балів.
Висока майстерність у набутій професії дозволить здобувачу освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» бути конкурентоспроможним на ринку праці.
Професіоналізм здобувачів освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» забезпечить високу професійну мобільність, здатність освоювати нові технології i швидко адаптуватися до мінливих умов виробництва, здатність самостійно обирати сферу діяльності, приймати відповідальні рішення i забезпечувати саморегуляцію поведінки.
3 метою підвищення якості професійної (професійно-технічної) освіти, вдосконалення форм, методів, засобів виробничого навчання, обміну досвідом у ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» можуть проводитися конкурси професійної майстерності здобувачів професійно-технічних навчальних закладів для визначення кращого за професією.
Конкурс професійної майстерності – це форма трудового (професійного) змагання, найбільш ефективна форма демонстрації своїх компетенцій та здібностей, впровадження передових прийомів i методів праці, нової техніки i прогресивної технології, підвищення рівня професійної підготовки, виявлення кращих індивідуальних показників, підвищення інтересу до професії та ii популяризації.
Конкурси фахової та професійної майстерності е однією з ефективних форм стимулювання потреби в оновленні професійних знань, творчому пошуку, удосконаленні навичок професійної діяльності.
В процесі підготовки i проведення конкурсів професійної майстерності задіяний весь педагогічний колектив ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», що створює творчу атмосферу, накладає певну відповідальність колективу закладу за якісний рівень професійної підготовки педагогічних працівників та майстрів виробничого навчання, забезпечує можливість виявляти фахові знання, професійну компетентність, загальну ерудицію та ділові якості молоді.
2. META I ЗАВДАННЯ KOHКУPCIB ПРОФЕСІЙНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ
Конкурси професійної майстерності серед здобувачів освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» проводяться з метою підвищення, посилення інтересу до поглибленого вивчення предметів професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки i оволодіння навичками трудових прийомів, виявлення обдарованих здобувачів освіти.
Основними завданнями конкурсів професійної майстерності серед здобувачів освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» є:
- стимулювання професійного самовдосконалення молоді;
- розвиток творчих здібностей обдарованих здобувачів освіти;
- моніторинг рівня професійної підготовки;
- підвищення рівня викладання спеціальних предметів, професійної підготовки здобувачів освіти;
- відбір учасників чи формування команд для участі в міських, обласних та Всеукраїнських конкурсах.
3. ЕТАПИ ТА OCHOBHI АСПЕКТИ ПРОВЕДЕНПЯ KOHKУPCIB
Конкурси проводяться в один або декілька етапів.
У випадку проведення конкурсу всеукраїнського рівня, спочатку проводиться відбіркові конкурси на рівні закладу освіти, наступним етапом є участь у конкурсах обласного рівня i завершальним етапом участі є конкурси всеукраїнського рівня.
Для організації та проведення конкурсу створюється організаційний комітет, а для перевірки виконання завдань та визначення переможців – журі.
До складу організаційного комітету входять представники адміністрації ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», методисти, старший майстер, голови методичних комісій, викладачі спеціальних предметів, майстри виробничого навчання, представники підприємств – замовників кадрів.
В обов'язки організаційного комітету входять питання забезпечення необхідних умов для проведення конкурсу, забезпечення робочих місць необхідним обладнанням та інструментом, розробка завдань, критерії оцінювання знань та професійних компетентностей учасників, організація підсумкового етапу – нагородження переможців конкурсу.
Організаційний комітет конкурсу розробляє критерії оцінювання кожного із турів (завдань) конкурсу, за необхідності – бланки відповідей для теоретичного туру та оціночні відомості для членів журі.
Розробка, обговорення та погодження умов/завдань конкурсу відбуваються на засіданнях методичних комісій закладу, робочих груп, організаційного комітету.
До процесу розробки завдань конкурсу залучаються представники – замовники кадрів, провідні фахівців підприємств – роботодавців та соціальні партнери.
Зміст i складність теоретичного завдання та практичної роботи повинні відповідати програмам навчання з професії відповідно до періоду навчання, та професійних компетентностей, визначених у відповідному рівні кваліфікації професійного стандарту.
На виконання теоретичного завдання учасникам конкурсу відводиться до 2-х академічних години, практичного завдання – до 3-x годин.
Для проведення конкурсу професійної майстерності директором видається наказ, який відображає всі основні моменти проведення:
- загальні положення – мета, основні завдання та етапи проведення конкурсу;
- учасники конкурсу – професійне спрямування, кваліфікаційний рівень здобувачів освіти;
- порядок організації та проведення конкурсу – організаційний комітет та журі;
- програма конкурсу – теоретичний, практичний тури з описом завдань кожного туру та критеріями оцінювання;
- визначення переможців конкурсу – умови, за якими учасник визначається переможцем, опис нагородження переможців.
Учасниками конкурсу можуть бути вci без винятку здобувачі освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» певної професії, кваліфікаційного рівня або гpyпa здобувачів освіти.
4. ТУРИ ТА ЗАВДАННЯ КOHКУPCIB
Конкурс професійної (фахової) майстерності серед здобувачів освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» складається з теоретичного та практичного турів.
Теоретичний тур повинен включати питання (завдання) з предметів професійно-теоретичної підготовки та питання з предмету «Охорона праці».
Форма проведення теоретичного туру може бути різноманітна: тести, розрахункові завдання, задачі та інше.
Тестові завдання для теоретичного туру розподіляються на два основні
види:
- завдання закритої форми із запропонованими відповідями;
- завдання відкритої форми з вільно конструйованою відповіддю.
До завдання закритої форми з варіантами відповідей на вибір належать:
- завдання з однією правильною відповіддю;
- завдання з кількома правильними відповідями, дихотомічні (два варіанти відповіді);
- завдання на встановлення відповідності (логічні пари);
- завдання на встановлення правильної хронологічної та логічної послідовності;
Завдання відкритої форми, у яких відсутні варіанти відповіді. До завдань такого типу належать:
- завдання з короткою відповіддю;
- на доповнення.
Проведення теоретичного туру можливе відбуватися із застосуванням
комп'ютерної техніки та подальшим друком результатів a6o за допомогою попередньо розробленого бланку відповідей.
Практичний тур може мати одне або декілька завдань i повинен відповідати професії та рівню кваліфікації учасників, вказаним в умовах конкурсу.
Завдання практичного туру може носити завершений характер i передбачати виконання повного циклу операцій, у результаті яких буде отримано готовий виріб.
При формуванні завдань практичного туру конкурсу фахової майстерності серед здобувачів освіти Технічного фахового коледжу, враховується кваліфікаційний рівень конкурсантів, можливості навчального закладу щодо практичного забезпечення виконання завдань даного туру, сучасні вимоги виробництва, новітні технології та варіативний/регіональний компонент, якими повинні були оволодіти здобувачі освіти в процесі навчання.
Конкурсні вироби (виконувані роботи) підбираються з урахуванням практичної доцільності. Зміст завдань та умови виконання завчасно доводяться до відома всіх учасників, оскільки для підготовки обладнання, заготовок та інструменту необхідна певна кількість часу.
При проведенні конкурсу конкурсанти виконують однакові завдання на однотипному обладнанні з застосуванням однакового стандартного інструменту. Користування власним інструментом i пристосуваннями забороняється, якщо це не передбачено додатковими умовами, викладеними у наказі про проведення конкурсу
Для виконання практичного завдання всім учасникам конкурсу за жеребом надаються рівноцінні робочі місця з необхідними матеріалами, сировиною, набором інструментів та пристосувань.
Самостійна робота здобувачів освіти у процесі виконання практичного завдання повинна включати в себе:
- аналіз робочого місця з точки зору його відповідності запропонованому завданню;
- підбір інструментів, матеріалів, пристосувань, довідників тощо, необхідних для виконання даного завдання;
- планування роботи для виконання завдання;
- раціональний підбір, комбінування i використання трудових прийомів в ході практичного виконання завдання;
- перевірку ходу i результатів роботи з точки зору відповідності технологічному процесу (опису).
Загальна оцінка практичного завдання складається з оцінок складових його елементів, наприклад:
- якості роботи;
- дотримання технічних i технологічних вимог;
- виконання трудових прийомів i операцій;
- норм часу;
- застосування раціональних прийомів i методів праці;
- дотримання правил охорони праці та пожежної безпеки.
Кожен елемент завдання оцінюється в балах у залежності від його значимості i складності.
Критерії оцінювання та кількість балів за кожен з них попередньо визначаються членами журі.
Кожен член журі оцінює конкурсні роботи самостійно, заповнюючи відомість (протокол). Безпосередньо після закінчення практичної частини конкурсу проводиться детальний аналіз підсумків виконання практичного завдання.
При недотриманні умов конкурсу, грубих порушень технології виконання робіт, правил охорони праці та пожежної безпеки учасник конкурсу за рішенням оргкомітету може бути відстороненим від подальшого виконання завдання.
Терміни проведення конкурсів визнаються заздалегідь та погоджуються з адміністрацією закладу.
Конкурси фахової майстерності серед здобувачів освіти ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» проводяться у терміни 1-2 дні (залежить від кількості учасників, складності та об'єму теоретичного та практичного турів).
Локацією конкурсів професійної (фахової) майстерності можуть бути:
- територія ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»;
- територія інших навчальних закладів - партнерів;
- територія підприємств – замовників кадрів або баз практики;
- територія соціальних партнерів.
5. ПСИХОЛОГІЧНА ТА ПРОФЕСІЙНА ПІДГОТОВКА УЧАСНИКІВ КОНКУРСІВ
Участь здобувачів освіти у конкурсі професійної майстерності не повинна носити примусовий характер.
Учасники конкурсу заздалегідь ознайомлюються з умовами проведення конкурсу, турами та основними завданнями.
При підготовці до участі у конкурсі професійної майстерності на рівні ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», конкурсант може самостійно або за допомогою майстрів виробничого навчання та виклaдaчів спеціальних предметів здійснювати підготовку до участі в конкурсі.
Перед обласним чи всеукраїнським етапами підготовка конкурсанта здійснюється комплексно i передбачає додаткові заняття з предметів професійно-теоретичної підготовки та виробничого навчання.
6. ПІДСУМКИ КОНБУРСІВ, НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
Для перевірки виконання завдань та визначення переможців конкурсів створюється журі, до складу якого включаються представники ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці», при потребі представники професійно-технічних навчальних закладів, методисти НМЦ ПTO, представники роботодавців, соціальних партнерів.
Для фіксування рівня досягнень учасників конкурсу оформляються
оціночні відомості, які видаються кожному члену журі.
На підставі оціночних відомостей журі визначає переможців.
У випадку, коли два або більше учасників набрали однакову кількість балів, перевага надається тому, хто набрав більшу кількість балів у практичному турі.
Нагородження переможців та учасників е завершальним етапом конкурсу. Нагородження учасників може здійснюватися таким чином:
- вручення грамоти;
- вручення подяки; вручення медалі;
- вручення грошової винагороди;
- вручення цінного подарунка.
Після проведення конкурсу організаційним комітетом підводяться висновки та проводиться аналіз виконання завдань учасниками конкурсу.
Висновки та проведений підсумковий аналіз виконання завдань учасниками конкурсу передається до відповідних методичних комісій.
На підставі проведеного аналізу проведеного конкурсу (чи участі здобувача освіти у обласному/всеукраїнському конкурсі):
- розробляється план заходів щодо виявлених конкретних недоліків, призначаються особи, відповідальні за ïx усунення, встановлюються відповідні для цих заходів терміни;
- ознайомити інших учасників освітнього процесу з кращими результатами конкурсів.
По завершенню конкурсів у ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» готується підсумковий наказ, в якому дається коротка характеристика основних моментів конкурсу, зазначаються найкращі результати та переможці.
7. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕНИЯ
Положення про організацію та проведення конкурсів професійної майстерності у ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» затверджується Педагогічною радою закладу, вводиться в дію наказом директора закладу та оприлюднюється на офіційному веб-сайті закладу освіти.
Bci зміни та доповнення до Положення попередньо схвалюються рішенням Педагогічної ради закладу, вводяться в дію наказом директора закладу та оприлюднюються на офіційному веб-сайті закладу освіти.
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДКРИТИЙ УРОК (ЗАХІД) В ДНЗ «ЦПТО №1 М. ВІННИЦІ»
Розглянуто і схвалено на засіданні
методичної ради ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
Протокол засідання №1 від 01.09.2019
Голова методичної ради ______________Т.М.Лебідь
ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІДКРИТИЙ УРОК
(ЗАХІД) В ДНЗ «ЦПТО №1 М. ВІННИЦІ»
Відкритий урок (захід) – складова цілеспрямованої методичної роботи педагогічного колективу з підвищення якості підготовки майбутніх кваліфікованих робітників у ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
Відкритий урок – це форма обміну досвідом, демонстрація інноваційних технологій освіти, творчого пошуку, удосконалення майстерності педагогів. У процесі підготовки та проведення відкритих уроків (заходів) педагоги керуються Законом України про освіту; Законом України про професійно-технічну освіту; Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженим наказом МОН України № 419 від 30.05.2006р.; Положенням про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі, затвердженим наказом МОН України № 582 від 12.12.2000 року; Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників (із змінами); даним Положенням.
1. Планування відкритого уроку (заходу).
1.1. Перед початком навчального року педагоги надають головам методичних комісій інформацію про індивідуальні плани методичної роботи, де, зокрема, вказують теми проведення відкритих уроків.
1.2. Педагоги самостійно обирають тему відкритого заняття, відповідно до навчального плану підготовки кваліфікованих робітників та поурочно-тематичного плану з предмета визначають орієнтовну дату проведення заходу.
1.3. Інформацію про відкриті уроки голови методичних комісій надають методисту училища, який систематизує, узагальнює дані та окремим додатком вносить їх до комплексного плану роботи ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
2. Підготовка до відкритого уроку (заходу).
2.1. Педагог формулює методичну мету відкритого заняття, в якій декларує наміри продемонструвати на практиці ефективні методи, прийоми, форми проведення сучасного уроку (заходу). Відкрите заняття є демонстрацією результатів роботи педагога над особистою педагогічною темою або проблемою, тому відповідність поставленої методичної мети заняття педагогічній темі, що опрацьовується, є бажаною.
2.2. План навчального заняття складається педагогом відповідно до п. 2.2.7 Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах, затвердженого наказом МОН України № 419 від 30.05. 2006 р.
Рекомендується в плані відкритого уроку (заходу) відобразити основні етапи заняття, домінуючі види діяльності учнів і педагога, види та форми організації роботи, види вправ тощо, а також скласти декілька примірників плану для запрошених на відкритий захід.
2.3. Педагог, що проводить відкритий урок (захід), має право на отримання методичної допомоги з боку колег та адміністрації ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці».
3. Проведення відкритого уроку.
3.1. Педагог, що проводить відкритий урок (захід), завчасно інформує колектив про дату, час, місце проведення заняття, тему та методичну мету відкритого заняття.
3.2. Запрошені займають відведені їм місця до початку уроку. Усі запрошені повинні дотримуватись педагогічного такту, у жодному разі не втручатись у хід занять, у присутності учнів не висловлювати власних думок з приводу роботи викладача, який проводить відкрите заняття.
3.3. Запрошені спостерігають, як педагог у процесі проведення уроку (заходу) досягає поставленої мети, які використовує технології навчання, методи, прийоми, форми роботи, дидактичні та технічні засоби навчання тощо.
4. Обговорення відкритого уроку (заходу).
4.1. Мета обговорення відкритого заняття – визначення ефективності роботи педагога на уроці, доцільності обраних ним прийомів, методів, форм організації уроку, а також допомога педагогу в осмисленні можливих методичних недоліків уроку (заходу).
4.2. Обговорення відкритого уроку (заходу) відбувається у день проведення заняття, або у терміни, визначені головою методичної комісії.
4.3. При обговоренні перше слово надається педагогу, який проводив відкрите заняття. Він повинен розкрити мету та назвати основні завдання заняття, обґрунтувати вибір прийомів, методів, форм роботи, зробити власні висновки щодо ефективності проведеного заняття тощо. Мета розгорнутого самоаналізу уроку - продемонструвати присутнім педагогічну й методичну обізнаність педагога, зумовити запитання, що виникли в ході проведення уроку.
4.4. Після цього виступають запрошені колеги, голова методичної комісії, представники адміністрації навчального закладу, члени атестаційної комісії. Промовці повинні детально й об’єктивно розкрити переваги та недоліки заняття, звернути особливу увагу на досягнення мети уроку (заходу), на ефективність прийомів, методів, форм роботи, доцільність використання засобів навчання тощо. Обов’язково в ході обговорення необхідно аргументовано вказати на утруднення, якщо ті мали місце на уроці, надати педагогу необхідні методичні рекомендації.
4.5. Після виступу присутніх слово знову надається викладачу, який проводив заняття. Він має право погоджуватися або не погоджуватися із зауваженнями запрошених. У випадку розбіжностей думок педагог повинен науково аргументувати власну точку зору.
4.6. У разі визнання ефективності прийомів, методів, форм роботи педагога методична комісія ініціює поширення його досвіду. Педагогу, що проводив відкрите заняття, рекомендується оформити методичну розробку.
4.6.1. Структура методичної розробки повинна містити анотацію, план - конспект відкритого заняття, зразки або опис авторських дидактичних засобів навчання, список літератури тощо.
4.6.2. В анотації необхідно викласти педагогічну мету уроку (заходу), завдання, очікувані результати. Особливу увагу слід звернути на опис ефективних прийомів, методів, форм роботи, інноваційних технологій навчання, які використовуються при проведенні уроку.
4.6.3. В план уроку (заходу) після проведення відкритого заняття можуть бути внесені незначні корективи.
4.6.4. Підготовлена й оформлена методична розробка після розгляду на засіданні методичної комісії та за погодженням заступника директора здається в методичний банк училища.
5. Для розгляду, вивчення, поширення педагогічного досвіду на рівні обласних освітніх формувань і установ педпрацівник надає методичні розробки, схвалені методичною комісією та погоджені заступником директора училища. Відкриті уроки на область проводяться відповідно до положень обласних методичних комісій і установ.
Положення про огляд-конкурс навчальних кабінетів
«Затверджую»
Директор ДНЗ
«ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________В.ВДяків
Положення
про огляд-конкурс навчальних кабінетів
1. Мета огляду-конкурсу:
Ø вивчення, узагальнення та розповсюдження досвіду роботи кращих кабінетів;
Ø виявлення найбільш вдало обладнаних кабінетів;
Ø поліпшення роботи кабінетів;
Ø розвиток навчально-матеріальної бази (поповнення новими навчальними посібниками, технічними засобами навчання, приладами, зразками, інструментом та ін.);
Ø активізація методичної роботи педагогічних працівників;
Ø залучення учнів, студентів та викладачів до технічної творчості.
2. Порядок проведення.
Огляд-конкурс проводиться поетапно:
Ø за напрямами;
Ø загальний (в рамках навчального закладу).
Термін кожного етапу встановлюється наказом директора. Результати його обговорюються на засіданні циклової (предметної) комісії, методичній раді та педагогічній раді.
Огляд-конкурс проводить оглядова комісія, призначена на кожний етап окремо.
3. Умови огляду-конкурсу.
У ході огляду-конкурсу розглядається документація та оснащеність, оформлення і методична робота:
Ø паспорт кабінету;
Ø план роботи кабінету;
Ø виписка з навчального плану;
Ø графік навчального процесу;
Ø програми навчальних предметів, дисциплін;
Ø робоча програма предмету, дисципліни;
Ø перелік лабораторних і практичних занять;
Ø форми звітності
Ø тематика курсових проектів і робіт;
Ø перелік контрольних питань (екзаменаційні питання);
Ø перелік рекомендованої літератури;
Ø журнал та інструкція з охорони праці;
Ø стандарти та інша нормативно-технічна документація;
Ø методичні матеріали;
Ø аналіз і теми відкритих занять;
Ø тести по темах і розділах;
Ø навчальні посібники (електронні посібники, слайди, кіно- та відеофільми);
Ø відповідність оснащення типовому переліку;
Ø забезпеченість робочих місць для лабораторних та практичних занять згідно з інструкційними картками (додаток);
Ø підготовка робочих місць та наочних посібників, розподіл їх за темами занять;
Ø естетичність оформлення;
Ø накопичення та використання роздаткового матеріалу;
Ø наявність, стан, інтенсивність і ефективність використання ТЗН;
Ø якість виготовлення наочності та її естетичність.
4. Підведення підсумків огляду-конкурсу.
На першому етапі огляду комісія визначає кращий кабінет циклової комісії, який допускається до участі в другому етапі.
Другий етап огляду в межах відділення визначає три кращих кабінети, які беруть участь у заключному третьому етапі огляду.
Кабінети навчального закладу, які зайняли призові місця, нагороджуються дипломами, грамотами, а їх співробітники матеріально заохочуються (наказ по навчальному закладу).
Для оцінки роботи кабінету використовується оціночна таблиця. Оцінка кожного показника виставляється за п’ятибальною шкалою кожним експертом, а потім множиться на коефіцієнт значимості даного показника.
Перелік показників та їх коефіцієнти значимості визначаються і затверджуються при оголошенні конкурсу.
Кабінети, які отримали максимальну оцінку, оголошуються призерами огляду-конкурсу.
Якщо кілька кабінетів оцінені однаково, враховується якість показників, за якими вони мають вищі бали.
Члени конкурсної комісії можуть виставляти заохочувальні бали за оригінальне вирішення питань, що сприяють поліпшенню роботи кабінету.
Оглядова комісія складає протокол, до якого додаються оціночні таблиці.
Оціночна таблиця огляду-конкурсу на кращий кабінет
у Центрі професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці
____________________________________________________________________________
(назва методичної, циклової комісії)
_________________________________________________________________________________________________
(назва кабінету)
Зміст показника Оцінка членів оглядової комісії Середній бал показника Коефіцієнт значимості Підсумкова оцінка
Оснащення 0,7
Навчально-методичне забезпечення 0,6
Оформлення кабінету 0,5
Документація 0,4
Охорона праці 0,3
Позааудиторна робота 0,2
Заохочувальний бал 0,1
Разом
Члени оглядової комісії ________________________________________________________
прізвище підпис
Положення про проведення директорських контрольних робіт в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
Розглянуто на засіданні
навчально-методичної ради
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
(протокол № 1 від 02.09.2022 року).
Голова методичної ради
__________Тетяна ЛЕБІДЬ
Затверджено
Директор ДНЗ
«ЦПТО №1 м. Вінниці»
_____________ Валерій ДЯКІВ
ПОЛОЖЕННЯ
про проведення директорських контрольних робіт
в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
1. Загальні положення
1.1. Організація контрольних заходів навчально-виховного процесу в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» (далі - Центр) регламентується «Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ», затвердженого 30.05.2006 р., за №419, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 червня 2006 р. за №711/12585, законами України «Про освіту», «Про середню освіту», Державним стандартом освіти, а також іншими нормативними актами з питань професійно-технічної освіти.
1.2. В організації контролю за навчально-виховним процесом у центрі щорічно практикується проведення директорських контрольних робіт (ДКР) як одного з критеріїв оцінки якості засвоєння теоретичних знань і практичних умінь учнів.
1.3. Для покращення цієї роботи, широкого використання творчих можливостей викладачів і підвищення відповідальності учнів за рівень знань директорські контрольні роботи вважаються складовою частиною навчального процесу.
1.4. Метою організації і проведення директорських контрольних робіт є виявлення певних знань, практичних навичок учнів, а також причин, через які деякі теми і розділи навчального матеріалу не засвоєні.
1.5. Результати директорських контрольних робіт враховуються при
підведенні підсумків роботи центру за І та ІІ семестр навчального року, доводяться до відома всіх викладачів.
2. Порядок проведення директорських контрольних робіт.
2.1. Вибірковий перелік предметів, що виносяться на ДКР з вказівкою задіяних груп та орієнтовними термінами проведення, щорічно встановлюється адміністрацією на початку навчального року.
2.2. Відповідно до орієнтовних термінів в центрі складається графік проведення директорських контрольних робіт за встановленою формою (додаток 1) і затверджується керівником Центру.
2.3. Протягом двох тижнів до проведення ДКР викладачі під керівництвом голів методичних комісій створюють банк пакетів завдань до директорських контрольних робіт. При плануванні проведення директорської контрольної роботи можна об'єднати проведення директорської контрольної роботи з плановою обов’язковою контрольною роботою.
2.4. Директорську контрольну роботу з предметів, що вивчаються протягом одного семестру, можна проводити за матеріалами пакетів комплексних контрольних робіт.
2.5. Кожен пакет завдань до директорської контрольної роботи включає:
ü титульну сторінку з відміткою розгляду завдань на засіданні методичної комісії та затвердження заступником з навчально-методичної роботи (Дод. 2);
ü анотацію, в якій указано основні розділи курсу, які вміщено до завдань контрольної роботи; форма завдань з коротким описом методики виконання; їх кількість; час, відведений на виконання роботи (Додаток 3);
ü пакет завдань який містить не менше 6 варіантів, що включають теоретичні і практичні питання з найбільш важливих тем пройденого матеріалу оцінюваної дисципліни (Додаток 4)
ü критерії оцінювання
ü еталон правильного виконання одного варіанта роботи
2.6. Для проведення директорської контрольної роботи може використовуватися довільно обраний пакет завдань з банку пакетів завдань з предмету.
3. Викладач зобов'язаний:
3.1. Забезпечити наявність проштампованого паперу і, за умови необхідності, довідкової літератури і рахункової техніки.
3.2. Проводити згідно з графіком ДКР в групах, якщо наявність учнів складає не менше 80%.
4. Голова методичної комісії зобов'язаний :
4.1. Здійснювати контроль за дотриманням графіка виконання ДКР.
4.2. Організувати перевірку ДКР протягом 3-х днів і надати до навчальної частини аналіз результатів за встановленою формою ( додаток №5) із зазначенням найбільш характерних помилок.
4.3. Контрольні роботи здати в прошитому вигляді до навчальної частини.
5. Методичний кабінет зобов'язаний:
5.1.Проінформувати представників адміністрації, яким необхідно бути присутнім на ДКР згідно із затвердженим графіком та видати завдання учням, проконтролювати хід виконання робіт, передати виконані роботи для перевірки голові МК.
5.2. Забезпечити представника адміністрації, який є присутнім при проведенні директорської контрольної роботи, варіантом завдання з бази завдань для директорських контрольних робіт, що попередньо були розроблені і затверджені на засіданні методичних комісій.
5.2. Організувати та забезпечити вибіркове повторне рецензування.
5.3. Проаналізувати, узагальнити, систематизувати результати виконання ДКР і підготувати відповідну довідку для обговорення на засіданні педагогічної ради навчального закладу, яка приймає із цього приводу відповідне рішення.
Додаток 1
ГРАФІК ПРОВЕДЕННЯ ДИРЕКТОРСЬКИХ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ
в_________ семестрі__________ навчального року
Дата
Викладач Предмет Група Урок, кабінет Представник адміністрації
Додаток 2
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖУЮ
Заступник директора з НМР або НВР
___________________________ПІБ
«___»_____________ 20___р.
ДИРЕКТОРСЬКА КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з навчального предмету:
«___________________________________________________»
для учнів _________________________________________
назва професій
РОЗГЛЯНУТО І ЗАТВЕРДЖЕНО
На засіданні МК _____________
Протокол № ____ від______ 20__р.
_______________ПІБ голови МК
Додаток 3
АНОТАЦІЯ
до директорської контрольної роботи
з навчального предмета «Українська мова»
Контрольна робота складена відповідно до навчальної програми з української мови для професійно-технічних навчальних закладів і має на меті оцінювання результатів навченості учнів з української мови, що здійснюється на основі функціонального підходу до навчання мовного курсу, який насамперед має забезпечити учням уміння ефективно користуватися мовою як засобом пізнання, комунікації; високу мовну культуру особистості; сприяти формуванню громадянської позиції, національної самосвідомості.
Перевірка рівня знань учнів передбачено за такими основними розділами курсу:
- Культура мовлення і спілкування;
- Види мовленнєвої діяльності;
- Аудіювання;
- Говоріння;
- Письмо;
- Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису, пунктуації і стилістики;
- Орфографічно-пунктуаційний практикум;
- Практична риторика;
- Створення власного мовлення.
Контрольна робота складається з _____ варіантів, кожен з яких містить _____ тести, до складу яких входять тести з закритими та відкритими завданнями; з одиничним та множинним вибором, тести на встановлення відповідностей.
Тести з закритими завданнями передбачають вибір учнем єдиної правильної відповіді з ряду можливих, встановлення відповідності між певними судженнями та мовними явищами, відтворення послідовності (перекомбінування наведених даних або елементів).
Особливістю тестів із відкритим завданням є те, що учень самостійно шукає відповідь на питання (без можливості вибору з кількох запропонованих) або виконує завдання. Саме такі завдання засвідчують не лише теоретичні знання, а й мовленнєві можливості учнів.
Тривалість виконання роботи – _______ хвилин.
Викладач ПІБ
Додаток 4
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДИРЕКТОРСЬКОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ
Назва предмета ______________________________________________________
Шифр та назва спеціальності ___________________________________________
ВАРІАНТ № ___
Додаток 5
АНАЛІЗ
РЕЗУЛЬТАТІВ ДИРЕКТОРСЬКОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ,
проведених викладачем _________________________________________
в _________________ семестрі ___________________ н.р.
Положення про навчально-методичну документацію викладача загальноосвітніх предметів ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директора ДНЗ
«ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________ В.В.Дяків
ПОЛОЖЕННЯ
про навчально-методичну документацію
викладача загальноосвітніх предметів ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
Перелік основних навчально-методичних документів викладача загальноосвітніх предметів в професійно-технічному навчальному закладі формується відповідно до «Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 травня 2006 р. № 419 (зі змінами та доповненнями) та інструктивно-методичних рекомендацій щодо викладання предмета, які щорічно доводяться Міністерством освіти і науки України.
До комплекту навчально-методичної документації викладача загальноосвітньої підготовки входять:
1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання предмета, які щорічно доводяться Міністерством освіти і науки України.
2. Типова навчальна програма з предмета для учнів 10–11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту).
(Наказ Міністерства освіти і науки України від 28.10.2010 року № 1021 «Про надання навчальним програмам для 11-річної школи грифа «Затверджено Міністерством освіти і науки України»).
3. Робоча навчальна програма з навчального предмета (документ, що визначає зміст і обсяг знань та умінь учнів, слухачів, розроблений викладачем ПТНЗ, погоджується відповідною методичною комісією (зразок титульної сторінки додається)).
Робочі навчальні програми із загальноосвітніх предметів розробляються на основі типових навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням специфіки професії та регіональної компоненти.
(Абзац перший підпункту 2.2.2 пункту 2.2 глави 2 наказу Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 № 419 (зі змінами і доповненнями)).
Робоча навчальна програма включає:
· пояснювальну записку;
· зміст навчального матеріалу програми з державними вимогами до рівня навчальних досягнень учнів.
4. Поурочно-тематичний план з навчального предмета (складається викладачем відповідно до робочої навчальної програми, розглядається і схвалюється на засіданні методичної комісії і затверджується заступником керівника з навчально-методичної роботи та є документом багаторазового використання (зразок титульної сторінки додається)).
Викладач має право змінювати розподіл годин між темами, що зазначені в типових навчальних планах.
(Підпункт 2.2.3 пункту 2.2 глави 2 наказу Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 № 419 (зі змінами і доповненнями)).
5. План заняття (уроку) теоретичного навчання є особистим робочим документом викладача і складається ним за довільною формою відповідно до робочої навчальної програми та поурочно-тематичного плану з дотриманням педагогічних та методичних вимог. За умови проведення уроків у паралельних навчальних групах викладач може складати один план уроку, але слід враховувати особливості проведення уроку в тій чи іншій навчальній групі).
(Абзац четвертий підпункту пункту 2.2 наказу Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 № 419 (зі змінами і доповненнями)).
6. План проведення лабораторно-практичного заняття (відображає короткий зміст, порядок організації і виконання роботи та, при необхідності, графік переміщення учнів, слухачів за навчальними (робочими) місцями).
(Абзац шостий підпункту пункту 2.2 наказу Міністерства освіти і науки від 30.05.2006 № 419 (зі змінами і доповненнями)).
7. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.
(Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти»;
наказ Міністерства освіти і науки України від 30.08.2011 року № 996 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів»).
8. Паспорт комплексно-методичного забезпечення предмета (документ, що забезпечує оптимальну систему навчально-методичної документації викладача та формування набору засобів навчання і контролю).
Паспорт КМЗ предмета розглядається на засіданні методичної комісії, затверджується заступником директора з навчально-методичної роботи та включає в себе чотири розділи:
· навчально-методична документація;
· навчальна література з предмета;
· методичні посібники для викладача;
· засоби навчання для вивчення тем, розділів з предмета.
Зразок оформлення паспорту комплексно-методичного забезпечення предмету додається.
(Комплексне методичне забезпечення професійно-технічних навчальних закладів. Методичні рекомендації / Укладач В.В.Паржницький.-К.: НМЦ ПТО МОН України, 2005.-16 с.)
Вимоги до оформлення навчально-методичної документації викладача подані у методичних рекомендаціях НМК ПТО «Загально-методичні підходи до оформлення та ведення комплектів навчально-програмної документації, навчально-методичної документації викладача, майстра виробничого навчання ПТНЗ», 2012 рік.
Вищезазначений перелік документів рекомендуємо укомплектувати в єдину папку «Комплект навчально-методичної документації з предмета» (зразок титульної сторінки додається).
Разом з тим, радимо зробити зміст (перелік) матеріалів, розміщених у папці.
Додаток 1. Зразок оформлення титульної сторінки
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
КОМПЛЕКТ
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
викладача _______________________________________________________
Предмет «Математика»
Додаток 2. Зразок оформлення титульної сторінки
робочої навчальної програми
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
з предмета
«Математика»
Професія «Слюсар-ремонтник, слюсар з ремонту автомобіля»
Термін навчання 3 роки
ПОГОДЖЕНО
Протокол засідання
методичної комісії природничо-
математичної підготовки
від _____20_____ р. №___
Додаток 3. Зразок оформлення титульної сторінки
поурочно-тематичного плану
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник директора
з навчально-методичної роботи
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________ Т.М.Лебідь
________________ 20______ р.
ПОУРОЧНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
з предмета «Математика»
Професія «Слюсар-ремонтник, слюсар з ремонту автомобіля»
Термін навчання 3 роки
Викладач ____________________
(ініціали, прізвище)
Розглянуто та схвалено
на засіданні методичної комісії
природничо-математичної підготовки
Протокол №___________
від ________20_____ р.
Додаток 4. Зразок оформлення паспорту
комплексно-методичного забезпечення предмета
Державний навчальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Заступник директора
з навчально-методичної роботи
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________ Т.М.Лебідь
________________ 20___ р.
ПАСПОРТ
КОМПЛЕКСНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
з предмета «Математика»
Викладач ________________________
(ініціали, прізвище)
Розглянуто та схвалено
на засіданні методичної
комісії природничо-математичної підготовки
Протокол №__________
від __________20_____р.
Форма 1
Розділ 1. Навчально-методична документація
Назва документу Затверджено коли і ким Дата надходження Примітка
1. Методичні рекомендації щодо викладання предмета
2. Навчальна програма: типова; робоча
3. Поурочно-тематичні плани
4. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
5. Паспорт комплексно-методичного забезпечення предмета
Форма 2
Розділ 2. Навчальна література з предмета
Вид навчальної літератури
Найменування, автор, ким видано, рік видання, гриф
Відмітка про наявність, кількість
Планування строку придбання, розробки, виготовлення
Відповідальний
Відмітка про придбання, розробку, виготовлення
1. Підручник
2. Навчальні посібники
3. Конспекти
4. Довідники
5. Збірники задач і вправ
6. Посібники для проведення лабораторно-практичних занять
7. Збірники інструктивно-технологічних карток
8. Програмно-педагогічні засоби навчання
Форма 3
Розділ 3. Методичні посібники для викладача
Вид навчальної літератури
Найменування, автор, ким видано, рік видання, гриф
Відмітка про наявність, кількість
Планування строку придбання, розробки, виготовлення
Відповідальний
Відмітка про придбання, розробку, виготовлення
1. Окрема методика
2. Збірник дидактичних матеріалів
3. Методичні розробки
4. Методичні рекомендації
5. Інформаційні матеріали
Форма 4
Розділ 4. Засоби навчання для вивчення тем, розділів предмета
Вузлові питання навчального матеріалу теми (розділу) навчальної програми предмета
Вид і найменування основних засобів навчання
Відмітка про наявність (кількість)
Запланований термін розробки, виготовлення, придбання
Відповідальний
Відмітка про розробку, виготовлення, придбання
Положення про оформлення та ведення комплектів навчально-програмної документації, навчально-методичної документації викладача, майстра виробничого навчання
Розглянуто на засіданні
навчально-методичної ради
ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
(протокол № 1 від 31.08.2023 року).
Голова методичної ради
__________Тетяна ЛЕБІДЬ
Затверджено
Директор ДНЗ
«ЦПТО №1 м. Вінниці»
_____________ Валерій ДЯКІВ
«_____»_________2023 р.
Положення
про оформлення та ведення комплектів навчально-програмної документації, навчально-методичної документації викладача, майстра виробничого навчання
Вінниця 2024 р.
Для якісного планування та організації навчально-виробничого процесу в ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці» повинні оформлятися комплекти навчально-програмної документації для професій з яких здійснюється підготовка кваліфікованих робітників.
Комплекти навчально-програмної документації комплектуються у відповідності до робочих навчальних планів за якими відбувається набір учнів та організовується навчання.
Комплекти навчально-програмної документації містять:
1. Титульну сторінку встановленого зразка.
2. Зміст комплекту
3. Робочий навчальний план для підготовки кваліфікованих робітників
4. Пояснювальну записку до робочого навчального плану
5. Освітньо-кваліфікаційні характеристики відповідних рівнів кваліфікації (витяги із ДС ПТО професій за якими здійснюється підготовка згідно робочого навчального плану)
6. Робочі навчальні програми предметів за видами підготовки (загальнопрофесійна, професійно-теоретична, професійно-практична підготовки, предмети, що вільно обираються).
Робочі навчальні програми включають: титульну сторінку, пояснювальну записку, зміст програми з вимогами до знань та умінь учнів. (див. «Загально-методичні підходи до оформлення та ведення навчально-методичної документації викладача, майстра виробничого навчання ПТНЗ», методичні рекомендації НМК ПТО, 2005 рік)
7. Критерії кваліфікаційної атестації (витяги із ДС ПТО відповідних рівнів кваліфікації)
8. Перелік основних необхідних засобів навчання
Комплекти навчально-програмної документації доповнюються:
ᅳ збірниками ДС ПТО з професій визначених робочим навчальним планом;
ᅳ витягами із протоколів засідання методичних комісій ПТНЗ про внесення змін та доповнень до робочих навчальних програм;
ᅳ детальними програмами виробничих практик на кожний визначений робочим навчальним планом рівень кваліфікації.
В навчальному закладі формується один контрольний комплект типових та робочих навчальних програм з предметів загальноосвітньої підготовки (суспільно-гуманітарної та природничо-математичної).
У відповідності до «Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ» затвердженого наказом Міністерства освіти України від 30 травня 2006р. №419 основними навчально-методичними документами викладача з планування навчально-виробничого процесу в ПТНЗ є:
1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника – відображає основу галузевого компоненту сутності професій та конкретизована з урахуванням зауважень і пропозицій фахівців підприємства-замовника у відповідності із специфікою конкретного виробництва.
Примітка: даний документ є обов’язковим для викладачів професійно-теоретичної підготовки
2. Навчальна програма з навчального предмета (типова, робоча) – це документ, що визначає зміст тем професійних знань, умінь, навичок, способи і методи їх формування, вимоги до знань і умінь з кожної теми. Вимоги до знань і умінь повинні бути сформульовані таким чином, щоб після закінчення вивчення теми можна було перевірити ступінь засвоєння учнями знань та набутих умінь, навичок за 12-бальною системою.
Майстри виробничого навчання розробляють робочі навчальні програми на основі типових.
Робоча навчальна програма з предмета включає пояснювальну записку, тематичний план та зміст програми. Цей документ розглядається відповідною методичною комісією, узгоджується із заступником з навчально-виробничої роботи і затверджується директором навчального закладу.
Примітка: із замовником робітничих кадрів погоджуються робочі навчальні плани.
Пояснювальна записка з предмета містить:
- призначення предмета, його місце в системі підготовки кваліфікованого робітника;
- цілі навчального предмета:
- освітня (вимоги до знань, умінь учнів з предмета);
- виховна (формування громадянських якостей та професійної спрямованості особистості);
- розвиваюча (розвиток пізнавальних інтересів та здібностей, творчого професійного мислення, формування умінь і навичок самостійної праці);
- обґрунтування структури навчального предмета (логіка послідовності вивчення навчального матеріалу);
- рекомендації до застосування різних форм організації навчання (лекцій, уроків, семінарів, екскурсій, практичних занять і лабораторних робіт тощо);
- рекомендації щодо використання методів навчання з урахуванням специфіки змісту навчального матеріалу (навчальних дискусій, вирішення виробничих ситуаційних задач, ділових ігор тощо);
- посилання на специфіку викладання предмета для різних спеціальностей, якщо програма призначена для кількох спеціальностей.
Тематичний план з предмета – складається у відповідності до робочої навчальної програми, містить найменування тем та відомості про обсяги навчального часу на вивчення тем, лабораторно-практичних робіт.
Зміст програми визначає зміст тем професійних знань, умінь та навичок, вимоги до знань та умінь.
Положення про паспортизацію кабінетів в Державному навчальному закладі «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________________ В.В.Дяків
ПОЛОЖЕННЯ
про паспортизацію кабінетів в Державному навчальному закладі
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
1. Загальні положення.
Паспорт кабінету – документ, який визначає основні параметри, що характеризують фактичний стан і можливості виконання його основних функціональних завдань.
Паспортизація кабінету передбачає не тільки підготовку і заповнення паспорта, а й встановлення відповідності обладнання кабінету до типового переліку обладнання. Паспортизації повинні передувати атестації кабінету в цілому, яка за логікою включає атестацію робочих місць. Під одним робочим місцем необхідно розуміти тільки одну лабораторну чи практичну роботу.
Таким чином, кількість робочих місць повинна відповідати кількості лабораторних чи практичних робіт, передбачених навчальним планом з окремої дисципліни. Важливе значення при атестації робочих місць має встановлення кількості посадочних місць на кожну окрему лабораторну чи практичну роботу. Чим більше є посадочних місць на одному й тому ж робочому місці, тим якісніше можуть провести учні, студенти лабораторну чи практичну роботу.
Від кількості посадочних місць однієї лабораторної чи практичної роботи буде залежати і форма організації праці учнів. Якщо кількість посадочних місць відповідає кількості учнів у підгрупі (групі), то форма організації праці буде індивідуальна – це найкращий варіант, менша кількість – ланкова або бригадна, а якщо одне посадочне місце, то викладач вимушений застосовувати демонстрацію, ілюстрацію. При останній організаційній формі вважається, що лабораторну (практичну) роботу учні не виконали.
2.Оформлення паспорту кабінету.
Паспорт складається завідувачем кабінету на відповідному бланку розробленому в навчальному закладі.
Перша сторінка – титульний лист містить такі блоки:
Ø повна назва навчального закладу;
Ø гриф «Затверджено» без лапок, підпис заступника директора і дата;
Ø слово «Паспорт» та повна назва кабінету;
Ø запис «Паспорт розглянуто і схвалено на засіданні методичної комісії комісії.
Протокол № ___________ і дата».
Друга сторінка:
1. Характеристика кабінету
1.1. Порядковий номер приміщення _____ корпус №______, поверх ________.
1.2. Забезпечує вивчення та поза аудиторну роботу з предметів:
___________________________________________________________________________________________________________________________________________
(назва предметів)
1.3. Розміри приміщення:
довжина ___ м, ширина ___м, висота ____ м, площа ____ м2, об’єм _______ м3.
1.4. Освітлення: _____________ вікон розмірами ___________________________
загальне електричне: кількість ламп ________, потужністю ________________Вт,
загальна потужність освітлення _________Вт.
Освітленість _____ лк, місцеве освітлення.
1.5. Опалення.
1.6. Вентиляція.
1.7. Водозабезпечення.
1.8. Каналізація.
1.9. Електрообладнання: підведено напругу _____ В, наявне заземлення _______.
1.10. Меблі.
1.11. Кількість посадочних місць _______________________________________
1.12. План розміщення обладнання.
1.13. Особливості кабінету.
2. Методичне забезпечення.
2.1. Перелік навчальних програм.
2.2. Підручники і навчальні посібники.
2.3. Методичні матеріали, реферати, публікації (окремо – видання викладачів кабінету).
2.4. Періодичні видання, які одержує кабінет.
2.5. Комплекс методичного забезпечення предметів.
2.6. Перелік лабораторних (практичних) робіт з вказівкою про їх забезпечення та атестацію робочих місць.
3. Перелік обладнання (інвентарна книга).
4. Технічні засоби навчання і наочні посібники.
5. Меблі та інвентар.
6. Документація.
7. Кадрове забезпечення.
8. Результати атестації.
Результати атестації лабораторії (кабінету)
Проведена атестація: Результати атестації:
__________________________ __________________________
_____________ _______________ М.П. ____________________________ місяць рік підпис заступника директора з НМР
____________________________________
___________________________________
_____________ _______________ М.П. ______________________________
місяць рік підпис заступника директора з НМР
1. Загальні відомості та план розстановки обладнання
2. Методичне забезпечення
3. Лабораторні (практичні) роботи
Назва лабораторної (практичної) роботи
Кількість посадочних місць
Відсоток забезпеченості обладнанням, матеріалами та ін. для виконання роботи
Необхідно придбати (виготовити)
Номер лабораторної (практичної) роботи
Назва стендів, моделей, інструментів, що використовуються під час виконання роботи
Примітка
4. Зведений перелік обладнання
Вартість, грн.
Назва обладнання
Одиниця виміру
Кількість
Рік придбання, виготовлення
Спосіб Виготовлення (підприємстві, саморобні) за одиницю сума
5. Технічні засоби навчання і наочні посібники
Назва, тип ТЗН
Кількість
Вартість, грн.
За одиницю
сума
6. Меблі та інвентар
Назва та коротка
характеристика
Вартість, грн.
Рік придбання, виготовлення
Спосіб виготовлення (підприємстві, саморобні) за одиницю сума
7. Документація
3. Вказівки до заповнення паспорта
1. У розділі «Загальні відомості та план розстановки обладнання» дається короткий опис приміщення, тобто слід зазначити:
Ø дату організації кабінету (лабораторії);
загальну площу і кубатуру кабінету (лабораторії) та препараторської;
Ø електрозабезпечення приміщення, стендів, обладнання тощо;
Ø освітлення електричне _____________ лк, природне _______________ вікон,
додаткове освітлення класної дошки, демонстраційного столу; затемнення: ручне, механічне; заземлення, вентиляція тощо.
План розстановки обладнання подано у вигляді рисунка в масштабі:
Ø планування кабінету (лабораторії) з розстановкою основного обладнання, стендів, меблів, розводкою електроживлення, електроосвітлення, заземлення;
Ø план евакуації людей та обладнання на випадок пожежі.
2. У розділі «Методичне забезпечення» дається перелік методичних посібників: наявність та якість навчально-методичного комплексу дисципліни, інструкційні картки на проведення лабораторних (практичних) робіт, методичні розробки та рекомендації з викладання дисципліни, перелік питань, що повинен знати і вміти студент у результаті вивчення дисципліни тощо.
3. У розділі «Лабораторні і практичні роботи» подається перелік лабораторних і практичних робіт, стендів і обладнання для їх виконання з зазначенням кількості посадочних місць, відповідністю виконуваних робіт навчальному плану. В п’ятій колонці форми «Необхідно придбати (виготовити)» слід перелічити, що конкретно необхідно придбати чи виготовити для повного виконання лабораторної (практичної) роботи
відповідно до навчального плану.
4. У розділі «Зведений перелік обладнання» подано перелік всіх стендів, основного обладнання, приладів, моделей, макетів, що є в наявності.
5. У розділі «Технічні засоби навчання і наочні посібники» перерахувати в такому порядку:
Ø технічні засоби навчання (відеомагнітофон, відеокамера, телевізор; комп’ютерна техніка, прикладні програми тощо);
Ø відеофільми (назва і кількість);
Ø електронні посібники;
Ø слайди (назва і кількість);
Ø плакати, схеми, колекції та інші наочні посібники (назва і кількість) тощо.
6. У розділі «Меблі та інвентар» розмістити перелік меблів та інвентарю:
Ø кількість парт (столів), стільців;
Ø наявність демонстраційного столу;
Ø наявність класної дошки;
Ø наявність та кількість шаф;
Ø наявність столу для підготовки демонстрацій;
Ø наявність слюсарного столу;
Ø наявність столу для викладача тощо.
7. У розділі «Документація» перерахувати наявність:
Ø плану роботи кабінету;
Ø інструкції з техніки безпеки при роботі в кабінеті і журналу обліку інструктажу з техніки безпеки;
Ø обов’язки учнів, студентів при роботі в кабінеті;
Ø бібліотечки з дисципліни та картки коротких анотацій на літературу з дисципліни, що є в загальній бібліотеці навчального закладу;
Ø книги заявок на підготовку дослідів, лабораторних (практичних) робіт, кіносеансів тощо;
Ø журналу обліку роботи кабінету (лабораторії);
Ø журналу обліку роботи гуртка (дослідної роботи і технічної творчості);
Ø журналу (книги) зауважень і пропозицій осіб з числа адміністрації навчального закладу, які відвідали кабінет (лабораторію) тощо.
На першій сторінці в розділі «Результати атестації кабінету» (лабораторії). записується місяць, рік проведення атестації і результати її (словами):
«атестовано», «атестовано при усуненні виявлених недоліків».
Далі за цими словами іде підпис заступника директора з навчальної роботи, його прізвище. Підпис скріплюється печаткою навчального закладу.
Перед заповненням кожного наступного розділу паспорта спочатку проставляється рік. Як правило, він повинен співпадати з роком атестації кабінету (лабораторії), яка проводиться через 1-3 років або з роком, коли кардинально змінилась навчальна програма предметів. Якщо буде недостатньо листків з того чи іншого розділу паспорта, то слід включати нові.
Паспорт навчального кабінету (лабораторії) складається один раз, але щорічно перед початком навчального року вносяться зміни, які відбулися в кабінеті (лабораторії), направлені на удосконалення обладнання, унаочнення і особливо проведення лабораторних (практичних) робіт та навчально-методичного комплексу предметів. Зміни записуються в кінці паспорта на листках (до 10), спеціально відведених для цього, проставляються дата, підпис і прізвище завідуючого кабінетом (лабораторією).
Представники адміністрації навчального закладу час від часу перевіряють якість паспорта, записані зміни, що відбулися за певний період і свої зауваження та пропозиції записують у спеціально відведений для цього журнал чи книгу.
Положення розроблене на основі «Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів», затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України 20.07.04 № 601
Положення про вивчення та поширення позитивного педагогічного досвіду в ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
____________________ В.В.Дяків
Положення
про вивчення та поширення позитивного педагогічного досвіду
в ДНЗ «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
1. Загальні положення.
Сучасні вимоги до якості трудових ресурсів потребують переважно інноваційних підходів до їх підготовки, високого професіоналізму педагогічних працівників та керівників професійно-технічних навчальних закладів.
Виявлення, вивчення, узагальнення і впровадження передового педагогічного досвіду - багатоаспектний процес, який потребує від усіх учасників педагогічного процесу системної, цілеспрямованої роботи на основі науково обґрунтованої програми.
Спочатку потрібно виявити паростки нового, підтримати прогресивне, вивчити тенденцію його розвитку і всіляко сприяти впровадженню передової ідеї в масову практику.
Послідовність виконання цієї роботи може бути такою:
- виявлення досвіду;
- вивчення обраного досвіду і співставлення з умовами можливості його впровадження в навчальному закладі;
- узагальнення досвіду та вибір найбільш раціонального варіанта щодо його використання;
- перевірка досвіду і розробка рекомендацій щодо його впровадження в практичній роботі.
ОРІЄНТОВНИЙ АЛГОРИТМ РОБОТИ ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ, ВИВЧЕННЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО
ДОСВІДУ (ППД) ПРАЦІВНИКІВ ПТНЗ
І. Виявлення ППД:
1. Визначити педагогічну тему / проблему та об'єкт для вивчення ефективного педагогічного досвіду.
2. Підготувати наказ про виявлення, вивчення, узагальнення та впровадження ефективного педагогічного досвіду вчителя загальноосвітнього навчального закладу в практику роботи педагогічного колективу.
3. Скласти план роботи
4. Зібрати відомості про носія ефективного педагогічного досвіду.
II. Вивчення ППД:
1. Вивчити наявну літературу з визначеної педагогічної теми / проблеми.
2. Скласти картотеку фахової літератури з даної педагогічної теми / проблеми.
3. Провести спостереження за роботою педагога та цикл бесід з його колегами, учнями, їхніми батьками.
4. Відвідати систему уроків носія досвіду.
5. З'ясувати суть досвіду, науково-методичну основу його роботи, методику конструювання інновацій.
6. Здійснити моніторинг навчальних досягнень учнів, вивчити, як вони володіють елементами наукової організації праці.
7. Провести аналіз рівня вихованості учнів.
8. Проаналізувати спільно з педагогом досвід його роботи:
а) основні педагогічні завдання, які він вирішує;
б) наукову обґрунтованість досвіду, рівень його новизни та актуальності;
в) можливість застосування досвіду в інших умовах.
III. Узагальнення ППД:
1. Запропонувати педагогу стисло описати систему його роботи. За потреби допомогти йому скласти план опису.
2. Допомогти педагогу систематизувати матеріали з досвіду роботи.
3. Підготувати науково-методичний аналіз досвіду роботи, обговорити висновки та пропозиції на засіданні методичної / педагогічної ради навчального закладу.
4. Вирішити питання про доцільність узагальнення досвіду роботи педагога з певної теми / проблеми.
5. Визначити форми узагальнення та впровадження досвіду роботи, можливість його використання на рівні ПТНЗ, педагогами міста, області.
6. Обговорити та оцінити досвід з експертами (педагогами, методистами, вченими-практиками, психологами тощо).
7. Затвердити досвід на засіданні методичної / педагогічної ради ПТНЗ в разі позитивної оцінки педагогічного досвіду.
8. Видати наказ про його впровадження в практику роботи педагогічного колективу.
IV. Впровадження ППД:
1. Ознайомити педагогічний колектив з основними ідеями і значенням позитивного педагогічного досвіду, роз'яснити його переваги порівняно з традиційними методами та провести методичні заходи, присвячені розкриттю основних його положень.
2. Надавати консультативну допомогу педагогам з оволодіння теоретичними основами позитивного педагогічного досвіду.
3. Створити творчу групу / творчу лабораторію / школу ППД з питань використання позитивного педагогічного досвіду в практичній роботі.
4. Проводити пропаганду позитивного педагогічного досвіду.
5. Подати матеріали позитивного педагогічного досвіду до Науково-методичного центру ПТО з метою впровадження його в практику роботи педагогів міста та області.
Виявлення передового досвіду, як правило, здійснюють керівники ПТНЗ, які регулюють навчально-виховний процес, надають повсякденну методичну допомогу педагогам. З цією метою в навчальному закладі розробляється план щодо вивчення та поширення позитивного педагогічного досвіду працівників ПТНЗ, який передбачає індивідуальні, фронтальні і комплексні форми роботи. Директор навчального закладу та його заступники відвідують уроки, позаурочні заходи, вивчають плануючу і облікову документацію авторів досвіду, співставляють форми, методи і прийоми роботи з критеріями педагогічної науки і передового досвіду, порівнюють результати роботи інших викладачів (майстрів в/н), дають характеристику і оцінку досвіду. Важливим на етапі виявлення досвіду є системне і систематичне підведення підсумків контролю, гласність висновків, визначення об'єктів вивчення передового досвіду, складання програми спостережень за діяльністю авторів досвіду та учнів (див. додаток 1).
Керівники ПТНЗ виявляють, підтримують та прогнозують прогресивні тенденції розвитку, які сприяють поширенню передової ідеї в масову практику.
Слід зазначити, що відповідно до визначеної мети в навчальному закладі повинна формуватися політика, яка зобов'язує відповідальність керівників навчального закладу створювати умови для зацікавленості авторів та учасників передового досвіду в досягненні більш високих і якісних результатів освітнього процесу шляхом включення педпрацівників в творчу, експериментальну, науково-методичну діяльність, застосовуючи матеріально-фінансові ресурси та інші методи стимулювання авторів досвіду.
За рівнем творчої самостійності розрізняють три рівні ефективного педагогічного досвіду:
- репродуктивний, що передбачає діяльність педагога, яка не має в собі чогось принципово нового, але спрямована на сумлінне виконання професійних обов'язків з обов'язковим внесенням елементів новизни, є взірцем для тих педагогів, які достатньою мірою не володіють педагогічною майстерністю;
- раціоналізаторський, що передбачає діяльність, пов'язану з творчим, оригінальним, притаманним тільки цьому педагогу використанням відомих форм і методів з внесенням елементів новизни, діяльність, спрямовану на підвищення ефективності педагогічної праці, її оптимізації;
- новаторський, що передбачає діяльність, спрямовану на суттєві зміни в навчально-виховному процесі; ця діяльність має в собі елементи новизни творчого пошуку, оригінальності, спрямована на вирішення найбільш актуальних проблем навчання й виховання; такий педагогічний досвід особливо цінний, оскільки прокладає нові шляхи в шкільній практиці та педагогічній науки.
Якщо виявлений керівництвом навчального закладу ефективний педагогічний досвід педагога за своїм значенням виходить за межі навчального закладу, адміністрація повідомляє про це Науково-методичний центр ПТО, рекомендує розглянути досвід для вивчення й узагальнення на міському, обласному та Всеукраїнському рівнях.
Найхарактернішими критеріями передового педагогічного досвіду є:
- новизна (від наукових відкриттів до творчого використання досягнень науки і педагогічної практики);
- висока результативність (вона повинна бути вищою від масових показників);
- доказовість (порівняння результатів роботи автора з результатами роботи інших педагогів);
- стабільність (результати однакові не тільки при постійних умовах, але й при тих, що змінюються);
- наступність (позитивний досвід не вступає в протиріччя з масовим досвідом, а розвиває і вдосконалює його);
- перспективність (досвід повинен мати майбутнє: результативність, визнання, впровадження).
Вивчення досвіду складається з декількох етапів: створення експертної комісії та складання програми ППД. Для вивчення і узагальнення передового педагогічного досвіду директор ПТНЗ видає наказ про створення експертної комісії в складі 2-3 досвідчених викладачів (майстрів в/н), голови методичної комісії та одного із заступників директора. Метою створення такої експертної комісії є виявлення носіїв нових ідей і перспективність вивчення передового педагогічного досвіду.
На етапі підготовчої роботи експертна комісія повинна:
- зібрати і вивчити наукову і педагогічну літературу з теми досвіду;
- детально вивчити нормативні документи щодо об'єкта досвіду, узгодити завдання і засоби їх реалізації в плануючій документації;
- провести бесіду з носієм досвіду про намір вивчення системи його роботи, з'ясувати, з яким науковим і методичним матеріалом він знайомий, а що рекомендувати для подальшого ознайомлення;
- ознайомитись з роботою методичної комісії з питань вивчення досвіду;
- визначити завдання автору інновації для осмислення ідеї досвіду і його опису;
- накопичувати ілюстративний, дидактичний, методичний матеріал, що характеризує досвід роботи (розробки окремих уроків, плани уроків, наочні посібники, роздатковий матеріал, письмові творчі роботи учнів тощо);
- рекомендувати самостійно описати свій досвід, в якому відобразити сутність педагогічних і соціальних результатів освітнього процесу (навченість, вихованість, розвиток учнів тощо);
- надавати допомогу педагогу в організації спостережень, вивченні ефективності інноваційних прийомів роботи на уроках, в описі свого досвіду.
Другою складовою вивчення передового педагогічного досвіду є складання програми ППД та визначення методів збору та обробки інформації. До змісту програми доцільно включити такі питання:
1. Актуальність проблеми та мета роботи, яка буде проводитись.
2. Підвищення якості професійно-технічної освіти під час дії експерименту.
3. Забезпечення технологічної готовності викладацьких кадрів та учнів до
експерименту.
4. Діагностичне оснащення результатів експерименту (анкетування, опитування, спостереження, співбесіди тощо).
5. Створення функціонально-ресурсного забезпечення освітнього процесу під час проведення експерименту.
6. Оцінка ідеї досвіду на основі критеріїв.
Таким чином, спостереження за роботою носія досвіду - це перш за все глибокий аналіз діяльності авторів досвіду (уроків, планів, звітів, вивчення змісту дидактичного матеріалу, творчих робіт учнів тощо).
Нижче наводимо деякі аспекти роботи щодо виявлення, вивчення узагальнення та впровадження позитивного педагогічного досвіду працівників ПТНЗ (див. додаток 2).
Вивчення ефективного педагогічного досвіду рекомендуємо здійснювати таким чином:
- проводити попереднє спостереження за роботою педагога у вересні-жовтні протягом 10-15 днів з метою визначення суті досвіду загалом, його оцінювання з точки зору визначених критеріїв;
- ґрунтовне вивчення досвіду, яке передбачає тривалу, планомірну роботу за певною схемою, зміст якої залежить від характеру досвіду, встановленому рід час попереднього спостереження. Вивчення слід проводити в два періоди: у І та II семестрах з інтервалами 3-4 місяці протягом 5-7 днів. При цьому слід уточнити й поглибити висновки про суть досвіду, надати допомогу в усуненні виявлених недоліків і довести досвід до необхідного ступеня досконалості;
- контрольне вивчення, суть якого - аналіз ефективності роботи педагога, результативності його досвіду; проведення вивчення рівня навчальних досягнень учнів на кінець навчального року (контрольні, тестові роботи, державна підсумкова атестація тощо).
Слід порекомендувати носію досвіду систематично протягом навчального року вести щоденник спостережень з питань реалізації основних аспектів досвіду (позитивні моменти, труднощі, які вчитель долає в процесі роботи). Цей матеріал значною мірою допоможе реалізувати наступний етап - узагальнення ефективного педагогічного досвіду.
Важливою складовою поширення ППД є узагальнення досвіду та вибір найбільш раціонального варіанта щодо його використання. Технології організації цієї роботи можуть бути досить різноманітні, головне, щоб якість освітніх процесів під час проведення експерименту підвищувалась шляхом створення умов зацікавленості учасників освітнього процесу в досягненні більш високих якісних результатів та включення їх у творчу, експериментальну, науково-методичну діяльність та підтримку інновацій.
Пам'ятка педагогу, який узагальнює власний досвід
1. Уважно слідкуйте за новинками науково-методичної літератури, ведіть бібліографію літератури, що вас цікавить.
2. Збирайте і накопичуйте матеріали, що відображають досвід вашої роботи: плани, конспекти, дидактичні посібники, учнівські твори, їх запитання, відповіді, власні спостереження за інтелектуальним та духовним розвитком учня. Відмічайте при цьому свої сумніви і невдачі.
3. Обираючи тему для узагальнення досвіду, намагайтесь врахувати успіхи й недоліки у вашій роботі, роботі ваших колег. Бажано взяти тему, яку ви вважаєте найбільш важливою і необхідною. Постарайтесь сформулювати її чітко і конкретно.
4. Визначте форму узагальнення. Це може бути доповідь, стаття, буклет тощо. Обов'язково приведіть в систему методичні матеріали (плани, карточки, схеми, види учнівських самоосвітніх вправ), супроводжуючи їх карточками-поясненнями.
5. Складіть короткий план теми, напишіть за темою тези. Згадайте і поясніть факти, які будуть використані як основа для ваших висновків. Конкретизуйте план: в ньому повинна бути вже ідея досвіду та логічний виклад теми.
6. Доповідь. Спочатку чернетка. Дуже стислий виступ без загальних фраз. Літературу використовуйте не для повторення вже описаного, а для поглиблення і систематизації власних спостережень і висновків.
7. Оцінюйте критичний досвід. Розповідаючи про успіхи, не забудьте сказати про недоліки, труднощі, помилки. Головний критерій хорошого досвіду -результативність.
8. Намагайтесь матеріал викласти коротко, просто, логічно, уникаючи повторень.
9. Працюючи над темою, порадьтесь з колегами. Так можуть з'явитися цінні думки, необхідні факти.
10. Підберіть і оформіть додатки (схеми, картки, таблиці, роботи учнів, списки літератури тощо).
11. Пам'ятайте, що узагальнюючи педагогічний досвід, ви виконуєте важливу державну справу, сприяєте підвищенню якості навчання і виховання майбутніх робітників.
Узагальнений матеріал має базуватись на якісних і кількісних параметрах професійно-технічної освіти (матеріалах підсумкової атестації учнів, результатах олімпіад і конкурсів, рейтингах успішності тощо). Для перевірки і підтвердження результатів досвіду проводяться перевірні письмові контрольні роботи, усні опитування, лабораторно-практичні роботи та інші види контролю. Узагальнений досвід доцільно оформити у вигляді довідки про роботу педагога, статті в обласну газету, випуску методичного бюлетня тощо.
Підсумки узагальнення педагогічного досвіду підводяться на засіданнях методичної комісії і вона вирішує, які матеріали із узагальненого досвіду треба винести на науково-практичну конференцію, щоб здобутки працівника ПТНЗ обговорити з широкою аудиторією. Педагогічна рада затверджує (або відхиляє) підсумки узагальнення і рекомендує для впровадження в широку педагогічну практику провідні ідеї автора досвіду (див. додаток 3).
Рішення ради, звіти експертних комісій, опис досвіду та інші матеріали, затверджені педрадою, надсилаються до Науково-методичного центру ПТО (НМЦ ПТО).
Організація роботи щодо вивчення та поширення позитивного досвіду педагогічних працівників у професійно-технічних навчальних закладах не виключає право керівників педагогічних колективів на творчість, різноваріантність у виборі форм і методів його впровадження.
Впровадження досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду в практику роботи професійної школи є важливою складовою роботи щодо підвищення фахової майстерності працівників ПТНЗ.
Такий спеціально організований процес масового впровадження наукових розробок і позитивного педагогічного досвіду в навчально-виховний процес можна провести лише за тих умов, якщо нові ідеї пройшли достатню експериментальну перевірку і одержали схвалення педагогічної ради ПТНЗ. Для планомірної роботи з питань впровадження досвіду навчальний заклад повинен мати продумані і чітко сплановані заходи.
Загальну технологію впровадження позитивного педагогічного досвіду в практику можна виразити в такій послідовності: ознайомлення педагогів з позитивним педагогічним досвідом, роз'яснення його переваг порівняно з традиційними методами; створення сприятливих умов для розвитку творчості педагогів, показ прийомів роботи на практиці; тренування педагогів до оволодіння вміннями та навичками; організація контролю за застосуванням безперечно раціональних методів і прийомів роботи; моральне й матеріальне заохочення носія позитивного педагогічного досвіду.
Перший етап цієї роботи - визначення, обґрунтування й популяризація теми / проблеми, над впровадженням якої працює педагогічний колектив своєчасне надання педагогам необхідної інформації про сучасні досягнення науки і ефективного педагогічного досвіду, підведення слухачів до висновку про неминучість відмови від застарілого в практиці та необхідність упровадження сучасних ідей.
Другий етап - створення творчої лабораторії за добровільною участю кращих педагогів з метою конструювання, створення, впровадження ефективного педагогічного досвіду. Для впровадження результатів наукових досліджень з відповідної науково-методичної теми / проблеми або відомого в регіоні чи вирощеного в ПТНЗ свого позитивного педагогічного досвіду створюються творчі групи, які вивчають запропонований педагогічною наукою чи передовою педагогічною практикою спосіб розв'язання теми / проблеми і забезпечують його творче впровадження в практичну діяльність педагогічних працівників.
Рекомендації, розроблені членами творчої групи, апробуються, коригуються, уточнюються. Значну увагу приділяють поширенню досвіду. Члени творчої групи демонструють особистий досвід застосування на практиці положень, рекомендацій, висновків науки й передової педагогічної практики з теми / проблеми, виступають з доповідями, повідомленнями на засіданнях методичних об'єднань, педагогічної ради, нарадах при директорові, науково-практичних конференціях тощо.
Звертаємо увагу на такі форми впровадження позитивного педагогічного досвіду, як постійно діючі семінари-практикуми, відкриті навчальні заняття тощо. І насамкінець - пропаганда, поширення ефективного педагогічного досвіду. Це можна здійснювати різними способами, зокрема:
- на засіданнях методичних комісій, педагогічної ради, нарадах, науково-практичних конференціях, педагогічних читаннях, семінарах заслуховують повідомлення про наслідки впровадження досвіду того чи іншого педагога;
- безпосереднє ознайомлення з пропагованим ефективним педагогічним досвідом шляхом відвідування навчальних занять, у ході проведення проблемних, творчих семінарів тощо;
- створення шкіл позитивного педагогічного досвіду, якими керують його носії;
- друкована пропаганда шляхом випуску альбомів, буклетів, бюлетенів, інформаційно-методичних листів, плакатів, підготовки та публікації статей відповідного змісту в періодичній пресі;
- наочна пропаганда позитивного педагогічного досвіду методом експонування матеріалів на обласних педагогічних виставках;
- пропаганда за допомогою технічних засобів навчання - створення мультимедійних презентацій, фонотек, відео- та кінофільмів, організації радіо- і телепередач тощо.
Успіх цієї справи залежить від гнучкої системи управління процесом впровадження новітніх ідей, від єдиних дій методичних органів ПТНЗ і НМЦ ПТО, від наявності теоретичних розробок і науково-педагогічних рекомендацій з проблем, що потребують впровадження. Своєчасно побачити й належним чином оцінити оригінальне, нове й перспективне в роботі вчителя, створити сприятливі умови для впровадження його в практику - основне в діяльності керівника загальноосвітнього навчального закладу. Неабияке значення в цій роботі має створення відповідної творчої атмосфери в колективі, щоб кожен відчув необхідність підвищення свого науково-теоретичного і методичного рівня. Психологічну атмосферу творчості повинні забезпечити керівники професійно-технічних навчальних закладів, теоретичну - вчені і провідні викладачі, практичну - методисти Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та методисти ПТНЗ.
Отже, для успішного здійснення завдань, що постали перед професійною школою, необхідна наполеглива, повсякчасна робота всього педагогічного колективу і управління сучасного керівника ПТНЗ.
КАРТКА ОБЛІКУ ОБ'ЄКТІВ ПОЗИТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ
Інформація про автора досвіду
Прізвище, ім'я, по батькові: Рік народження:
Освіта: _______
Фах: _________
Звання, нагороди:
Посада: __
Педагогічний стаж: Адреса досвіду:
Інформація про досвід педагога
Тема: __________
Мета: __________
Короткий зміст до 1 стор. (провідна ідея, новизна, практична значущість, рівень актуальності тощо): Форма вибору:
• Всеукраїнський професійний конкурс;
• регіональний професійний конкурс;
• інші професійні конкурси;
• Всеукраїнська виставка з освітніх досягнень;
• Міжнародна виставка з освітніх досягнень;
• науково-методичне видання;
• інше.
Основні показники результативності: Форма узагальнення (альбом, буклет, відеофільм, довідка, опис, плакат посібники, рекомендації, стаття, стенд тощо).
Ким і коли схвалено (рішення методичної / педагогічної ради, постанова колегії управління освіти тощо).
Місце збереження (методичний кабінет ПТНЗ, НМЦПТО тощо).
Шляхи розповсюдження в системі професійної освіти міста, області: (створення школи позитивного педагогічного досвіду, проведення авторських семінарів, майстер-класів, педагогічних майстерень друковані видання тощо).
Інформація про використання досвіду (складені методичні рекоменції, здійснено наставництво, організовано творчу групу, проведено семінари-практикуми, створено відеофільм тощо).
ПЛАН ДІЙ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ПОЗИТИВНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСВІДУ ПЕДАГОГІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
1. Тема досвіду.
2. Стислі відомості про носія досвіду.
3. Роки вивчення та оформлення досвіду.
4. Обґрунтування актуальності досвіду, значення його для вдосконалення навчально-виховного процесу.
5. Аргументація необхідності вивчення досвіду відповідно до регіональних завдань, соціальної значущості, спрямованості на подолання суперечностей та недоліків масової педагогічної практики.
6. Визначення виду досвіду за характером новизни - репродуктивний, раціоналізаторський чи новаторський. Визначення наукової основи досвіду: які наукові теорії, положення, розробки використовує автор для вдосконалення навчально-виховного процесу (відокремити властиві лише автору досвіду підходи до реалізації своїх провідних ідей, застосування модифікованих форм і методів педагогічної чи управлінської діяльності, що дають високий результат).
7. Провідна ідея досвіду. Визначення головного, найбільш суттєвого в досвіді, виходячи з прогнозованого результату його впровадження, а саме: яких позитивних змін в удосконаленні навчально-виховного процесу ви очікуєте.
8. Суть (технологія) досвіду: за допомогою яких методів, прийомів, способів, форм діяльності автор досягає реалізації провідної ідеї досвіду. Особливості педагогічної системи носія досвіду, педагогічні закономірності, на які спирається досліджуваний досвід, конкретні зразки педагогічних напрацювань. Постановка педагогічного експерименту та його результати.
9. Врахування в досвіді роботи психологічних особливостей учнів.
10. Які труднощі долав носій досвіду в процесі роботи.
11. Результативність досвіду на основі аналізу показників: особистісного Розвитку учнів, сформованості в них громадянських, полікультурних, мовних та інших компетенцій; навчальних досягнень та наявності навичок пошукової діяльності. Порівняльний аналіз результативності роботи.
12. Можливості та умови використання даного досвіду в масовій педагогічній практиці.
13. Додатки (за потреби), необхідні для повноти досвіду.
Голова методичної / педагогічної ради П.І.Б.
Секретар методичної / педагогічної ради П.І.Б.
Присутні:
(реєстраційний лист додається) Відсутні:
(П.І.Б., причина відсутності) Запрошені: зазначити кількість осіб
зазначити кількість осіб
П.І.Б. із зазначенням посад
Порядок денний:
1. Про узагальнення досвіду роботи педагога__________________
(П.І.Б.) (предмет)
з теми / проблеми_______________ .
(Доповідач: П.І.Б., посада) 1. СЛУХАЛИ:
П.І.Б. носія досвіду, який(а) представив(ла) основні положення власного досвіду (виступи записуються докладно або додаються). ВИСТУПИЛИ:
П.І.Б., директор загальноосвітнього навчального закладу - Про вплив досвіду роботи педагога на...
П.І.Б., заступник директора загальноосвітнього навчального закладу з навчально-виховної роботи - Про вплив досвіду роботи педагога на...
П.І.Б., керівник експертної комісії - Про значення досвіду роботи на...
П.І.Б., досвідчений педагог - Про значення досвіду роботи... (предмет, професія)
Заслухавши педагога П.І.Б., носія ефективного педагогічного досвід
з теми / проблеми___________________ .
Обговоривши зміст його(її) доповіді, ознайомившись з представленими матеріалами, методична / педагогічна рада визнає, що педагогам П.І.Б. накопичено цікавий досвід роботи, що забезпечує високий рівень навчальних досягнень учнів,... ПОСТАНОВИЛИ:
1. Схвалити досвід роботи педагога П.І.Б. з проблеми________________________________________________
(Термін виконання; відповідальний)
2. Забезпечити пропаганду досвіду на нарадах та семінарах-практикумах ПТНЗ
через...
(Термін виконання; відповідальний)
3. Матеріали досвіду роботи П.І.Б. щодо
узагальнити в методичному кабінеті ПТНЗ та представити на розгляд до Науково-методичного центру ПТО.
(Термін виконання; відповідальний)
Голова методичної / педагогічної ради П.І.Б.
Секретар методичної / педагогічної ради П.І.Б.
Положення про індивідуальний план навчально- методичної роботи педагогічного працівника Державного навчального закладу «Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Директор ДНЗ «ЦПТО №1 м. Вінниці»
_____________________Валерій ДЯКІВ
ПОЛОЖЕННЯ
про індивідуальний план навчально- методичної роботи
педагогічного працівника
Державного навчального закладу
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
1. Загальне положення
Індивідуальний план методичної роботи викладача (далі План) ПТНЗ є документом, який визначає організацію, об’єм і зміст, форми і методи роботи викладача на навчальний рік.
Індивідуальний план методичної роботи педагогічного працівника є обов’язковим документом, за яким простежується участь педагогічного працівника у різних заходах навчального закладу, оформлення необхідних дидактичних матеріалів тощо.
Індивідуальний план методичної роботи педагогічного працівника складається окремо на І семестр з врахуванням загальноучилищних заходів та на ІІ семестр.
Вичитується індивідуальний план роботи методистом та ставиться в кінці плану резолюція. Завіряється викладачами загальноосвітньої підготовки - у заступника директора з НМР та професійної підготовки – у заступника директора з НВР на кожне півріччя окремо.
Індивідуальний план методичної роботи педагогічного працівника складається і друкується в 2 (двох) екземплярах та зберігається в електронному та друкованому вигляді у методиста закладу, голови МК та власне самого педагогічного працівника.
План складений виходячи із вимог навчального плану, планів навчально-виховної і науково-методичної діяльності училища, функціональних обов’язків викладача по забезпеченню навчального процесу і плану роботи методичної комісії.
План є джерелом відомостей про викладача, його навчально-виховної, науково-методичної праці на протязі навчального року.
2. Структура Плану
План складається із титульного аркуша, семи розділів, розміщених на листах формату А4 або А5 бланкового типу (Додаток А).
На титульному аркуші вказані наступні дані: назва навчального закладу, назва документу, прізвище, ім’я і по батькові викладача, навчальний рік.
Індивідуальний план методичної роботи включає в себе такі розділи:
В першому розділі «Загальні відомості про викладача» вказуються наступні відомості: освіта, відомості про спеціальність, рівень кваліфікації, звання, стаж педагогічної діяльності.
У другому розділі «Навчальна загрузка» приводяться відомості про предмети які викладає із зазначенням спеціальності, курс, навчальної групи і кабінету.
В третьому розділі «Навчально-організаційна і навчально-методична робота» наводяться відомості про участь в роботі педагогічної ради, проведенні методичних засідань; вивчення змісту плануючо-нормативних документів (навчальні плани, програми), нових підручників і навчальних посібників, оволодіння інноваційними педагогічними методиками і технологіями навчання, аналіз успішності по навчальним предметам (загальна, якісна, середній бал) і т.п.
Четвертий розділ «Методична робота» відображає розробку методичних матеріалів (робочих програм, методичних рекомендацій і т.п.), написання авторських програм, підручників, навчальних посібників, складання дидактичних і екзаменаційних матеріалів, вивчення і впровадження власного педагогічного досвіду (відкриті уроки, взаємовідвідування, школи педагогічної майстерності), створення навчально-методичних комплексів по навчальним предметам.
П’ятий розділ «Наукова робота» включає наукові публікації, участь в наукових конференціях, семінарах, симпозіумах, керівництв науковою діяльністю учнів в науковій учнівській спілці, наукові зв’язки і т.п.
В шостому розділі «Підвищення кваліфікації» відображені відомості про навчання на курсах підвищення кваліфікації, навчання в аспірантурі із в казанням теми дослідження, курси додаткового навчання.
Сьомий розділ «Виховна робота» включає участь в учнівських заходах, індивідуальна, групова робота із учнями, класне керівництво (із назвою групи) та ін..
В кінці Плану викладачу пропонується внести додаткові відомості, зміни. План підтверджується підписом викладача.
В кінці навчального року голова методичної комісії зобов’язаний розглянути План на засіданні МК, зробити висновки про виконання Плану і якість роботи викладача, погодити його із заступником.
3. Порядок зберігання і ведення Плану.
План заповнюється викладачем щорічно в на початок року. Основою для заповнення розділів можуть бути як особисті плани викладача на наступний навчальний рік, так і плани методичних об’єднань училища і інших методичних центрів.
Підписаний всіма керівниками План віддається викладачу для здійснення планомірної навчально-методичної діяльності
При необхідності План може бути скопійований головою МК для здійснення контролю виконання Плану, проведення методичних консультацій і т.п.
При необхідності (відсутність вільного місця, велика кількість інформації і т.п.) викладач має право вставляти додаткові листи (вкладки). При цьому на вкладці потрібно зробити напис із зазначенням розділу, до якого відноситься дана інформація.
4. Права і обов´язки педпрацівників
Склад викладачів навчального закладу зобов’язані вести навчальну і науково-методичну роботу по своїй спеціальності на високому рівні. Індивідуальний план є документом, який визначає організацію, об’єм і зміст, форми і методи роботи викладача на весь навчальний рік. Він складений виходячи із вимог навчального плану, планів навчально-виховної і науково-методичної діяльності училища, функціональних обов’язків викладача по забезпеченню навчального процесу і плану роботи предметно-циклічної комісії. Голова МК перевіряє індивідуальні плани роботи викладача не менше двох разів на рік із критичною оцінкою ходу виконання кожного виду робіт, потребує пояснення причин низької якості, несвоєчасного виконання або невиконання тієї чи іншої позиції Плану. Результати виконання індивідуальних планів роботи викладацького складу обговорюються на засіданні методичної комісії і отримують відповідну оцінку. Голова МК представляє оприлюднені справи по лініям роботи відповідно в навчально-методичну частину, із поясненням причин невиконання об’єму роботи кожним викладачем і в цілому по методичній комісії.
ДОДАТКИ
Навчально-методична робота викладача або майстра виробничого навчання включає в себе такі пункти:
- розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компоненту) у навчальні програми;
- міжпредметні зв”язки, внесення відповідних коректив до робочих навчальних планів і програм, поурочно-тематичних планів;
- вивчення і використання нових педагогічних і виробничих технологій, перспективний педагогічного досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи ;
- проведення роботи з комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу засобами навчання.
(Приклад: прописати в індивідуальному плані роботи створення тестових завдань за будь-яким розділом до кінця І семестру та в ІІ семестрі),
- розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидактичних матеріалів
(Приклад: викладаючи історію, розробити методичні рекомендації щодо використання карикатур на уроках історії);
- розробка методичних рекомендацій щодо проведення лабораторно-практичних робіт, семінарських занять, лекційних уроків тощо;
- створення необхідних засобів навчання (друковані, екранні, звукові) тощо;
(Приклад: на урок з «Будови та експлуатації автомобіля» придбати, створити яку-небудь деталь автомобіля певної марки).
- організація та проведення професійних конкурсів, олімпіад з предметів та оформлення матеріалів проведеного заходу.
(Приклад 1: провести олімпіаду з історії. Запланувати відповідний захід на жовтень. В папку оформити: етапи роботи, завдання для учнів в групі та завдання для учнів в між груповому змаганні; список журі, картка з зашифрованими номерами учасників, карта оцінювання та результати.
Приклад 2: провести конкурс професійної майстерності між слюсарями. Оформити папку з теоретичною частиною, практичною та завданнями до кожної частини; етапами проведення; списком та картою для відображення результатів.)
- участь у семінарах-практикумах з психолого-педагогічних, методичних проблем та оформлення відповідної документації за участю у заходах;
- участь у педагогічних читаннях з психолого-педагогічних, методичних проблем та оформлення відповідної документації за участю у заходах;
- творчі звіти педагогічних працівників в кінці кожного семестру та оформлення відповідної документації ;
- проведення відкритих уроків;
- організація та проведення пізнавальних виховних заходів;
- організація та проведення предметних тижнів;
- організація та проведення нетрадиційних заходів: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.
- участь у роботі педагогічної ради зі звітами та доповідями.
- участь у роботі методичної комісії зі звітами та доповідями
Державний навальний заклад
«Центр професійно-технічної освіти №1 м. Вінниці»
ЗАТВЕРДЖЕНО
Заст. директора з НМР
_________Т.М. Лебідь
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН
РОБОТИ ВИКЛАДАЧА
_________________________________________________________
На 2024-2025 навчальний рік
Розглянуто і увалено
на засіданні методичної комісії
Протокол №_________
від ____________2024 р.
Голова МК
__________/__________/
2024 р.
1. Загальні відомості про викладача:
а) Освіта (навчальний заклад, рік закінчення)________________________
________________________________________________________________
б) Спеціальність за дипломом ________________________________________________________________
________________________________________________________________
в) Вчена степінь, вчене звання _____________________________________
________________________________________________________________
г) загальний педагогічний стаж ____________________________________
2. Навчальне навантаження:
№ з/п Назва предмету Де виконується Професія № групи Курс
3 . Навчально-організаційна та навчально-методична робота (участь в роботі педрад, проведення предметних засідань, вивчення змісту плануючо-нормативних документів, нових підручників і навчальних посібників, оволодіння інноваційними педагогічними методиками і технологіями навчання, аналіз успішності по навчальному предмету (загальна, якісна, середній бал) і т. д.):
№ з/п Форма та зміст роботи Термін виконання Відмітки про виконання
5. Методична робота (розробка методичних матеріалів (робочих програм, методичних рекомендацій і т.п.), написання авторських програм, підручників, навчальних посібників, складання дидактичних і екзаменаційних матеріалів, узагальнення і розповсюдження особистого досвіду (відкриті уроки, взаємовідвідування, школи педагогічної майстерності), створення навчально-методичних комплексів по навчальному предмету, якій викладає):
№ з/п Форма і зміст роботи Термін виконання Відмітка про виконання
6. Наукова робота (наукові публікації, участь в наукових конференціях, семінарах, симпозіумах, керівництво науковою діяльністю учнів і т.д.)
№ з/п Форма і зміст роботи Термін виконання Відмітка про виконання
7. Підвищення кваліфікації (навчання на курсах підвищення кваліфікації, навчання в аспірантурі із назвою теми, курси додаткової освіти)
№ з/п Вид підвищення кваліфікації Термін виконання Відмітка про виконання
8. Виховна робота (участь в учнівських заходах, індивідуальна робота із учнями, кураторство – вказати групу, а звіт в окремій формі надати заступнику директора з виховної роботи):
№ з/п Форма і зміст роботи Термін виконання Відмітка про виконання
Додаток до індивідуального плану викладача:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис викладача ________________, ___________________ (дата)
Підсумок голови предметної методичної комісії про виконання індивідуального плану роботи викладача
_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Підпис голови МК _______________________, ________________ (дата)
Підпис викладача __________________________
Розглянуто і погоджено на засіданні МК.
«____»____________ 20_____ р. Протокол МК № _____