Основним змістом роботи методичних комісій є:

•  розробка, розгляд робочої навчально-програмної документації, її аналіз, внесення коректив (в обсязі регіонального компоненту), у навчальні програми;

•  оновлення змісту навчання і виховання, забезпечення взаємозв’язку загальноосвітньої і про­фесійної підготовки учнів та слухачів, внесення відповідних коректив до робочих навчальних пла­нів і програм, поурочно-тематичних планів;

•  вивчення і використання в навчальному процесі нових педагогічних і виробничих техноло­гій, кращого досвіду навчання та виховання, аналіз результатів цієї роботи;

•  проведення роботи з комплексного методичного забезпечення навчально-виробничого про­цесу засобами навчання, розробка методичних рекомендацій з ефективного використання дидак­тичних матеріалів, створення необхідних засобів навчання тощо;

•  аналіз стану і результатів навчально-виробничого та навчально-виховного процесів, якості знань, умінь і навичок учнів, рівня їх вихованості і професійної культури;

•  аналіз результатів перевірок професійно-технічного навчального закладу, внутрішнього кон­тролю, розробка пропозицій та рекомендацій з поліпшення викладання окремих навчальних дис­циплін;

•  організація наставництва, надання допомоги молодим педагогічним працівникам у підготовці

і проведенні уроків, позаурочних заходів, організація взаємовідвідування занять, відкритих уроків та їх обговорення;

•  організація та проведення конкурсів, олімпіад з предметів та професій, семінарів- практикумів, позанавчальних виховних заходів тощо.

У роботі методичних комісій можуть застосовуватись різні нетрадиційні форми: круглі столи, діалоги, методичні консиліуми, тренінги тощо.

На засіданні методичної комісії ведеться протокол, в якому записується його номер, дата засі­дання, прізвища присутніх, порядок денний, стислий зміст виступів, пропозицій, зауважень. До протоколу додаються матеріали з розглянутих питань.

Витяг з Положення про методичну роботу в професійно-технічному навчальному закладі (Наказ МОНУ № 582 від 12.12.2000р., п. 2.3.2)

Основою суттєвого покращення навчально-виховного процесу в професійно-технічних навча­льних закладах є добре налагоджена методична робота, особлива роль у організації і проведенні якої належить методичним комісіям (далі МК).

Методичні комісії - це основний масовий методичний орган, діяльність якого безпосередньо впливає на підвищення якості навчання і виховання учнів, ефективність застосування сучасних форм і методів навчання; професійний ріст і методичну майстерність педагогічних працівників; впровадження досягнень педагогічної науки і кращого досвіду в навчально-виховний процес.

Головне для успішного вирішення навчально-виховних завдань - добре продумана система ро­боти методичних комісій, а це можливо при чіткому науково обгрунтованому плануванні їх робо­ти.

Аналіз планів роботи МК показує, що вони, в основному, займаються вирішенням організацій­них питань: розгляд та затвердження різноманітних планів, переліків у навчальних робіт, екзаме­наційних білетів, завдань для контрольних і перевірочних робіт і таке інше. Це також важливі пи­тання, але ж основним призначенням МК є удосконалення процесу навчання і виховання, підви­щення якості уроків, впровадження ефективних форм і методів роботи, пропаганда кращого педа­гогічного і виробничого досвіду.

План роботи МК на новий навчальний рік повинен розроблятися в кінці поточного року і попе­редньо обговорюватись на останньому засіданні комісії, на якому підводяться підсумки роботи за навчальний рік.

Питання, які необхідно включати у план роботи методичної комісії:

-   вивчення нормативно-розпорядчих документів, інструктивно-методичних листів та рекомен­дацій Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки, НМЦ ПТО;

-   обговорення змін у навчальних програмах та внесення відповідних корективів у робочу на- вчально-плануючу документацію (з фіксацією у протоколах засідань);

-   обмін досвідом роботи з удосконалення навчально-виховного процесу;

-   обговорення підготовлених методичних матеріалів, відкритих уроків та позаурочних заходів;

-   стан впровадження кращого педагогічного досвіду;

-   творчі звіти викладачів та майстрів виробничого навчання про роботу над обраною темою (обов’язково тих, хто атестується);

-   звіти про роботу над створенням або удосконаленням комплексного методичного забезпе­чення викладання предметів і професій;

-   обговорення питань, які висвітлюють роботу з обдарованими учнями і такими, що мають суттєві прогалини у знаннях;

-   аналіз результатів діагностичних, директорських контрольних робіт, підсумкової та кваліфі­каційної державної атестації учнів, підсумків роботи за семестр і навчальний рік;

-   обговорення питань організації позаурочної роботи з учнями у розрізі предмета, професії;

-   підготовка до обласних і Всеукраїнських конкурсів, обговорення і відбір конкурсних матері­алів;

-   доведення інформації про результати участі у роботі обласних методичних секцій;

-   огляд нової науково-методичної літератури.

У плані роботи повинні бути вказані не тільки питання, які розглядаються на засіданнях, а та­кож і робота, яка проводиться членами МК у період між засіданнями: проведення позаурочної ро­боти, проведення тижнів, декад або місячників з предметів чи професій, конкурсів професійної майстерності, олімпіад; розробка матеріалів комплексного методичного забезпечення викладання предметів і професій тощо.

До планування роботи МК слід підходити диференційовано, враховуючи її склад, педагогічний досвід і методичний рівень членів МК, необхідність надання конкретної допомоги малодосвідченим викладачам і майстрам виробничого навчання, для чого доцільно проводити анкетування чле­нів комісії.

Оскільки одним з важливих напрямків роботи МК є підвищення якості уроку, питання анкети можуть бути такими:

•   Які, на Вашу думку, найбільш характерні риси сучасного уроку?

•   У якій мірі Ваші уроки відповідають цим вимогам? У якій мірі потребують удосконалення?

•   Які елементи уроків у ПТНЗ в цілому необхідно, на Вашу думку, удосконалювати в першу чергу?

•   Які з цією метою методичні заходи слід провести у навчальному закладі?

•   В якій мірі Ви володієте методикою аналізу, самоаналізу уроку? Чи потрібні Вам консуль­тації, допомога з цього питання?

•   Коли, у якій групі і з якої теми Ви могли б дати відкритий урок? Визначте його методичну мету.

•   Які, на Вашу думку, шляхи вдосконалення методичної роботи у Вашому навчальному закла­ді?

На засіданнях методичної комісії, яка працює над проблемою удосконалення уроку, доці­льно розглянути такі питання:

•   організація самостійної роботи учнів на уроці;

•   вибір оптимального поєднання методів і засобів навчання на уроках;

•   активізація пізнавальної діяльності учнів у навчальному процесі;

•   шляхи попередження прогалин у знаннях учнів і підвищення рівня навчальних досягнень;

•   реалізація міжпредметних зв’язків - важливий резерв підвищення ефективності уроку;

• використання на уроках комп’ютерних технологій навчання.

З членами МК можна провести такі практичні заняття:

- планування системи уроків на основі навчально-методичного комплексу з урахуванням особ­ливостей конкретної групи;

- вибір оптимального об’єму навчальної інформації до уроку;

- алгоритмізація навчання;

- розробка кількох моделей одного уроку;

- ефективність використання різних методів навчання на уроках.

З метою показу кращого досвіду пропаганди найбільш ефективних методів і прийомів навчан­ня, нових педагогічних досягнень з актуальних питань методики викладання необхідно спланувати проведення відкритих уроків, чітко визначивши їх методичну мету.

Методична мета уроків може бути такою:

- диференційований підхід до навчання учнів;

- форми роботи з активізації творчих здібностей учнів;

- раціональне використання часу на уроці;

- організація самостійної роботи учнів на уроці;

- роль навчально-методичного комплексу кабінету у підвищенні ефективності уроку;

- формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів та інші.

Необхідно, щоб відкриті уроки були своєрідною ілюстрацією доповідей, повідомлень майстрів і викладачів, які обговорювались на засіданнях МК. Доцільно також підготувати і провести захист моделей уроку з метою показу:

методики проведення різних типів уроків;

методики уроку-диспуту, уроку-конференції, уроку-екскурсії, уроку-заліку, уроку- вікторини, уроку однієї задачі, уроку-бенефісу і т.д.;

методики проведення інтегрованого уроку як засобу узагальнення знань.

На засіданнях МК необхідно обговорювати і результати взаємовідвідувань уроків, робити як їх аналіз, так і самоаналіз.

Самоаналіз уроку у процесі його обговорення доцільно робити за такими питаннями:

1                    Які навчально-виховні задачі планувалось розв’язати на уроці і чому?

2            Чому вибраний саме такий тип уроку (з урахуванням мети, змісту, форм, методів і засобів навчання)?

3                    Як були враховані на уроці можливості учнів?

4                    Чим керувався викладач чи майстер під час підготовки до даного уроку (методичними реко­мендаціями, кращим досвідом, власним досвідом, додатковою літературою)?

5                    Які методи навчання були застосовані на уроці і чому? Чи відповідає їх вибір меті уроку, змі­сту навчального матеріалу, формам організації навчання на кожному етапі уроку?

6                    Чи все зроблено на уроці для залучення учнів у активну навчально-пізнавальну діяльність? Наскільки ефективно з цією метою використовувались індивідуальні, групові, колективні форми роботи?

7                    Як забезпечене попередження перевантаження учнів домашньою роботою?

8                    Чи було реалізовано намічений план уроку?

9                    У чому, на погляд викладача, майстра, полягають резерви підвищення якості уроку?

Важливе місце в роботі МК слід відвести вивченню, узагальненню, розповсюдженню та впро­вадженню в практику роботи педагогічних працівників кращого досвіду колег, які повинні здійснюватись за участі керівництва навчального закладу.

Однією з важливих задач методичних комісій є організація роботи з питань вирішення методичної теми, над якою працює навчальний заклад, з урахуванням специфіки предмета, циклу предметів, професії, яку отримують учні.

На засіданнях методичної комісії першочергове місце повинні займати питання:

•         огляд науково-методичної літератури з теми;

•         обмін досвідом роботи над темою;

•         виступи (доповіді, реферати) зі змісту і форм роботи членів МК над темою;

•         обговорення відкритих уроків, методичною метою яких є демонстрація власних підходів до реалізації проблеми, і які сприяють цілеспрямованому розв’язанню проблеми, над якою працює педагогічний колектив, методична комісія, конкретний викладач або майстер виробничого на­вчання;

•         творчі звіти про роботу над темою (відкритий урок, захист творчої роботи, оформлен­ня виставки власних методичних напрацювань).

Ефективність діяльності методичної комісії залежить, у першу чергу, від наявності систем­ного підходу до роботи над темою, який вимагає від керівника методичної комісії певної пос­лідовності дій:

•         діагностування методичних можливостей і потреб членів МК;

•         творчого планування роботи;

•         організаційного забезпечення розробленого плану;

•         координації роботи членів МК;

•         аналізу і коригування роботи членів МК;

•         визначення перспектив впровадження вирішеної проблеми.

Розробляючи план, слід:

•         творчо підходити до визначення тем доповідей, виступів тощо, відмовившись від вузьких питань, які цікавлять невелику частину МК;

•         урізноманітнювати форми і методи проведення засідань, знаходити нові, перспективні фо­рми роботи;

•         приділяти більше уваги вивченню і трансформації нових педагогічних ідей, кращого досвіду;

•         продумати такі важливі питання:

-              Яка основна мета, цільова установка роботи МК?

- Які теоретичні знання мають актуалізувати, поглибити, доповнити, уточнити засідання МК?

- Які педагогічні вміння і навички (згідно з даними анкетування) можна або треба сформу­вати, вдосконалити у процесі підготовки і проведення засідань?

-              Які недоліки є в роботі членів МК, і яким чином їх можна попередити?

Як активізувати методичну роботу членів МК у період підготовки до засідань?

Яких конкретних зміну практиці роботи членів МК можна чекати внаслідок проведення засідань?

Нижче наведено ряд педагогічних і методичних тем, над якими може працювати пе­дагогічний колектив навчального закладу в цілому, окрема методична комісія або її члени.

- Диференціація навчання. Пошук оптимальних варіантів.

Формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності.

Впровадження елементів сучасних педагогічних технологій.

Удосконалення роботи з комплексного використання наочних і технічних засобів навчання. Систематизація роботи з формування загальнонавчальних умінь і навичок учнів на основі тво­рчого використання передового педагогічного досвіду.

Удосконалення уроку як засіб розвитку творчості педагога і учня.

Підвищення ролі навчального предмета у формуванні громадянських якостей особистості уч­ня.

- Оптимізація навчально-виховного процесу засобами педагогіки співробітництва.

Упровадження особистісно орієнтованої системи навчання.

Використання міжпредметних зв’язків.

Розвиток пізнавальної самостійності і творчих здібностей учнів.

-              Шляхи розвитку розумових здібностей учнів, формування у них високої пізнавальної культу­ри.

- Діагностування і попередження відставання учнів у навчанні.

Здійснення індивідуального підходу до учнів на основі вивчення їх реальних навчальних мож­ливостей.

-              Використання засобів диференційованого підходу до учнів з низьким рівнем навчальних дося­гнень.

Індивідуалізація та диференціювання навчання на принципах особистісно орієнтованої педаго­гічної технології.

Творча реалізація психолого-педагогічних механізмів створення ситуації успіху в навчальній діяльності.

Вдосконалення роботи щодо вироблення в учнів умінь практичного застосування здобутих знань.

Методика стимулювання позитивного ставлення учнів до навчання.

Нестандартні форми навчання як засіб розвитку творчої активності учнів.

- Підвищення ролі домашніх завдань у формуванні в учнів інтересу до навчання.

Використання елементів народо-, українознавства в процесі викладання навчальних дисциплін та в позаурочній роботі тощо.

З метою розвитку творчої активності членів методичної комісії:

Дискусія

“Якщо у вас виникла думка провести диспут з того чи іншого питання, - писав В.Сухомлинський, - подумайте насамперед, чи є в... колективі емоційна готовність до диспуту”.

Питання для дискусії необхідно формулювати так, щоб вони викликали у слухачів зацікавле­ність, прагнення висловити свою думку, переконати в ній опонентів, поділитися власним досві­дом, запропонувати програму дій.

У проведенні дискусії мають бути:

•   зіткнення старого знання з новим;

•   ланка творчої непевності;

•   ланка створення творчої ситуації;

•   ланка еврики, розвитку рішення;

•   ланка критики, сумніву і підтвердження;

•   етап завершення.

Проблемний стіл

Обираючи таку форму проведення засідання методичної комісії, дуже важливо правильно ви­значити не лише проблему для обговорення, а й розкрити її найважливіші аспекти, сформулювати питання так, щоб вони викликали у членів МК бажання спільними зусиллями визначити конкретні шляхи її вирішення.

Ділова гра

Ділова гра - вид діяльності в умовах штучно створених ситуацій, метою яких є вирішення на­вчального (виробничого, методичного, управлінського та ін.) завдання.

У структурі ділової гри обов'язковими мають бути п’ять основних етапів:

1 етап - чітке визначення мети, завдань ділової гри, конструювання її структури, розробка сце­нарію, технології її проведення, правил гри, інструкцій;

2 етап - розподіл ролей;

3 етап - організація самостійної пошукової роботи над розв’язанням визначеної проблеми чи окремих її аспектів;

4 етап - дискусія, захист ідей, проектів, пошук оптимальних варіантів, тренінгу, «мозкового

штурму»;

5 етап - підбиття підсумків, узагальнення результатів, прийняття рішення.

Проведення засідань у формі ділової гри:

•   розвиває пізнавальну активність педагогів; стимулює самоосвіту, розвиток творчої ініціативи;

•   дає можливість кожному педагогу в повній мірі реалізувати свій творчий потенціал;

•   сприяє формуванню в колективі атмосфери плідного співробітництва.

Карусель

У період підготовки інтелектуальної атаки «Карусель» заздалегідь визначаються основні аспек­ти обраної проблеми, членам МК даються індивідуальні завдання - запропонувати свій варіант відповіді на певне питання.

Така форма роботи досить ефективна, оскільки вимагає від кожного члена високої компетент­ності (спонукає до самоосвіти), стимулює ініціативу і творчу активність, підвищує особисту від­повідальність педагогів за вирішення конкретної справи.

Акваріум

(доцільно проводити у численних за складом МК)

При проведенні засідання у формі ділової гри «Акваріум» необхідно дотримуватись такого по­рядку:

1.   Сформуйте групу (мімімум з 3-х осіб), включивши до її складу найкомпетентніших з даної проблеми педагогічних працівників.

2.   Членам групи запропонуйте місце за окремим столом у центрі приміщення. Це - «риби», їх завдання - висловити почергово свою думку з приводу даного питання та ефективних шляхів його вирішення. Для кожного виступу пропонується 2-3 хвилини (в залежності від складності проблеми можуть бути 2-3 кола).

3.   Всі інші члени МК слідкують за ходом обговорення проблеми в «акваріумі», записують не­зрозуміле, сумнівне, продумують запитання «рибам» і зміст своїх власних пропозицій щодо вирі­шення даного питання, які вони висловлюють після закінчення обговорення проблеми «рибами».

4.   Експертна група узагальнює висловлені пропозиції і виробляє проект рішення засідання ме­тодичної комісії.

Захист інновацій

Створені творчі мікрогрупи (або окремі члени МК) готують лаконічні повідомлення про інно­вації та досвід застосування їх в практичній діяльності. В процесі підготовки глибоко вивчається педагогічна теорія, аналізується наявний досвід, проводяться відкриті уроки.

У групах або між членами МК розподіляються ролі: автор-новатор, песимісти, реалісти- аналітики. Носії інновацій готують наочність, яку використовують під час захисту, відповідають на запитання. У результаті колективного обговорення приймається запропоноване аналітиками рішення.

Педагогічний ринг

Він може проводитись тоді, коли в колективі існують протилежні погляди на визначену про­блему і є необхідність у виробленні єдиних підходів до її розв’язання.

Кожний раунд (визначені акценти проблеми) являє собою поєдинок протилежних думок, пог­лядів, позицій.

Опоненти визначаються заздалегідь. Група аналізу уважно слідкує за ходом полеміки, підбиває підсумки кожного раунду і рингу в цілому. Зроблені нею узагальнення є підставою для прийняття рішень.

Методичний день

Засідання МК у формі «методичного дня» проводиться в межах одного навчального дня, вклю­чаючи два засідання (ранкове і вечірнє) та змістовну роботу між засіданнями.

Ранкове засідання передбачає виступ голови МК стосовно проблеми та інструктаж про подаль­шу роботу.;

Протягом дня проходить взаємовідвідування членами методичних комісій уроків, випуск мето­дичних бюлетенів тощо.

На другому засіданні проводиться обговорення наслідків взаємовідвідувань уроків, аналізуєть­ся робота над темою засідання, виробляються рішення і рекомендації членам МК.

З метою пропаганди та впровадження передового досвіду:

 Творча гра «Реклама»

Об’єктами реклами є творчі знахідки викладача або майстра виробничого навчання, творчої групи. Автори готують концентроване повідомлення про суть досвіду та його перспективність. На виступ відводиться 8-10 хвилин. Реклама має бути змістовною, цікавою, переконливою, містити необхідні і достатні для характеристики рекламного об’єкта відомості.

Майстер-клас

Засідання МК у формі «майстер-клас» доцільне з метою пропаганди і творчого впровадження ідей особливо актуального і перспективного досвіду викладача, майстра виробничого навчання, узагальненого адміністрацією навчального закладу, методичним кабінетом.

Особливу увагу треба приділити розкриттю технології досвіду, відпрацюванню практичних умінь творчої її трансформації в індивідуальну педагогічну лабораторію.

Творчий звіт

Доцільно практикувати проведення творчих звітів педагогів, яким за наслідками атестації прис­воюються звання «викладач-методист», «старший викладач», «майстер ... категорії»

При цьому слід оформити виставку творчих робіт педагога, наочно представити науково- методичний потенціал його творчої лабораторії.

Усний журнал

Творча група заздалегідь моделює «журнал», його структуру, визначає кількість сторінок, їх на­зви і зміст, продумує технологію «оживлення» кожної сторінки. Тут доцільне використання різно­манітних жанрів журналістики: репортажів, оповідань, нарисів, замальовок, інтерв’ю, гуморесок, віршів, пародій тощо.

Доцільним при цьому буде оформлення на сторінках «журналу» спеціальної вітрини чи динамі­чного стенду «Чому вчитися у колег?».

«Оживити» сторінки усного журналу допоможуть магніто- і відеозаписи, світлогазети, інсцену­вання, дружні шаржі, відповіді на листи «читачів» тощо.

З метою роботи над визначенням шляхів розв’язання методичної проблеми:

Банк ідей

Засіданню має передувати серйозна підготовча робота, яка має забезпечити поглиблене опра­цювання визначеної проблеми всіма членами МК.

Учасники засідання розподіляються на «генераторів ідей» і «резонаторів». Представники пер­шої групи висувають нові ідеї, обґрунтовують, визначають оптимальні шляхи їх реалізації через власні методичні проблеми. Друга група уточнює, розвиває, доповнює та видозмінює їх.

Естафета

Кожний член МК конкретизує питання, які, на його погляд, потребують вирішення, і записує їх на аркуші паперу великого формату. Потім вони по колу обмінюються листами, доповнюючи їх своїми питаннями. Пройшовши по колу, листи повертаються до того, хто розпочинав їх заповнення.

З метою підбиття підсумків роботи методичної комісії над

єдиною методичною проблемою:

Конференція

Маючи науково-практичний характер, конференція виступає як ефективна форма пропаганди нових педагогічних ідей, узагальнення і поширення перспективного педагогічного досвіду.

Конференція може проводитись із залученням науковців, методистів, викладачів-новаторів.

Критичні зауваження і пропозиції, висловлені доповідачами і виступаючими, стають основою для розробки і прийняття конструктивного рішення.