Віртуальний консультаційний пункт з питань моніторингових та соціологічних заходів у закладі освіти

Чи планується методична робота з питань моніторингу саме для закладів позашкілля?

Так, з огляду на стрімке зростання актуальності цього питання для закладів позашкілля наразі інститутом проводиться відповідна різноаспектна робота. У її рамках готуються методичні посібники. Заплановано, що вони будуть оприлюднені в другому півріччі 2024 року. Крім того, планується проведення декількох вебінарів. 

Чи є окремі курси для педагогів щодо моніторингу в школі? 

Питанням організації та здійснення моніторингових заходів у закладах ЗСО приділяється чимала увага на курсах підвищення кваліфікації керівних працівників. Важливо, що проводяться не лише лекційні заняття, а й практикуми. 

Заплановано проведення й спеціального тематичного курсу-тренінгу. На разі ведеться активна робота з його підготовки.

Не можу знайти контакти науково-методичного центру моніторингових досліджень.

У рамках значного скорочення штату працівників ХОІППО понад рік тому науково-методичний центр організації наукової роботи та моніторингових досліджень (функціонував понад 11 років) було ліквідовано. Сьогодні частину його функцій виконують працівники науково-методичного центру виховної роботи, позашкільної освіти та моніторингових досліджень.

      Чи обов'язково робити посилання на матеріали цього сайту, якщо ми використаємо презентації для своїх занять?

Методичні та навчальні матеріали, що розміщуються на цьому сайті, були розроблені саме для користування керівними й педагогічними працівниками закладів ДО, ЗСО, ПО. 

Принципи академічної доброчесності вимагають, щоб користувачі матеріалів з повагою ставилися до їхніх розробників та авторів. Коли йдеться про цитування або іншу форму використання матеріалів цього сайту для створення методичних чи наукових публікацій, методичних розробок, звісно, коректним підходом буде розміщення посилання (не на вебсайт, а на конкретну розробку). Якщо ж ідеться про використання матеріалів сайту виключно для проведення методичних чи навчальних заходів, посилання не є обов'язковим.

        Чи є різниця між моніторинговим та соціологічним дослідженням?

Ці терміни належать до різних класифікацій досліджень. Відповідно, вони не протиставляються один одному. 

Коли дослідження відносять до моніторингових, мають на увазі, що воно є складовою цілої системи заходів, спрямованих на постійне, регулярне відстеження динаміки розвитку певного явища або процесу. Коли ж говорять про соціологічне дослідження, то орієнтуються не на регулярність здійснення заходів, а на те, що у фокусі уваги дослідників знаходяться соціальні процеси, думки й ставлення членів соціальної групи. 

Отже, моніторингове дослідження може бути соціологічним або не бути таким. Часто моніторингові дослідження мають соціологічну складову (наприклад, коли з-поміж інших процедур зі збору інформації проводиться анкетування учасників дослідження).

       Чи можна користуватися матеріалами, розміщеними на цьому сайті, для проведення заходів для вчителів у нашому ЗЗСО?

     Методичні та інші матеріали, що розміщуються на цьому вебсайті, були розроблені саме на допомогу керівним та педагогічним працівникам області. За відгуками освітян, більшість із них може бути корисною для проведення навчальних, методичних, просвітницьких заходів у закладах освіти. 

 Чи обов’язково складати програму моніторингу в закладі дошкільної освіти, якщо йдеться про внутрішній моніторинг?

   Підставою для розроблення програми моніторингу є положення, які містяться в розділі IV Порядку проведення моніторингу якості освіти, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.01.2020 № 54.

Яким виданням «Абетки для директора» користуватися при підготовці до проведення моніторингу в закладі ЗСО?

Останнє видання цієї праці є значно вдосконаленим та зручним для користування.

Бобровський М. В., Горбачов С. І., Заплотинська О. О., Лінник О. О. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Київ. Державна служба якості освіти, 2021. 350 с.

Чи повинні заклади дошкілля проводити внутрішні моніторинги? 

Основні напрямки (проблематика, тематика) внутрішніх моніторингів у закладі дошкільної освіти визначається положеннями, що містяться в Наказі Державної служби якості освіти України № 01-11/71 від 30.11.2020 «Про затвердження методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах дошкільної освіти».

Чи може моніторинг якості освіти проводитися вчителями або іншими педагогічними працівниками, котрі не мають спеціальної освіти?

Учителі та інші педагогічні працівники закладів загальної середньої освіти часто беруть участь у проведенні моніторингів якості освіти. Якщо ідеться про участь школи в моніторингових дослідженнях всеукраїнського (національного) або регіонального (обласного) рівнів, то їхня діяльність носить переважно організаційний характер. У такому разі від педагогічних працівників вимагається ознайомлення з відповідною інструкцією та її виконання.

Якщо питання стосується організації та проведення внутрішнього моніторингу якості освіти (у межах окремого закладу освіти), то вимоги до осіб, котрі відповідають за здійснення дослідницьких заходів і процедур значно зростають. Це обумовлено розширенням кола функцій таких працівників: вони можуть бути організаторами, розробниками, координаторами, анкетерами, аналітиками тощо. У цьому разі педагогічні працівники потребують спеціальної підготовки, хоча не йдеться про отримання нової професії чи кваліфікації. Підвищення науково-дослідницької компетентності та моніторингової культури зокрема може відбуватися в рамках післядипломної педагогічної освіти – у формі участі в семінарах, тренінгах, опрацюванні спеціалізованої навчально-методичної літератури, консультування з методистами, котрі спеціалізуються в моніторингу, тощо.

Чим моніторинг якості освіти відрізняється від моніторингу стану освіти?

Оскільки моніторинг в освіті є відносно новим явищем в нашій країні, термінологія, що вживається в цій царині, ще перебуває на стадії формування. Переважно ідеться про теоретичні аспекти моніторингу, а також визначення терміну «якість освіти», що періодично уточнюється. На практиці ж універсально вживаним терміном є «моніторинг якості освіти». Саме це формулювання фігурує в нормативно-правовому полі. Таким чином, моніторинг стану освіти може вважатися складовою моніторингу якості освіти.

З якою періодичністю має проводитись моніторинг якості освіти?

Критично важливо розуміти, що моніторинг за своєю сутністю та за своїм призначенням не може бути одноразовою акцією. Його основними характеристиками є системність і систематичність. Моніторинг має забезпечувати безперервне спостереження за відповідним об’єктом, супроводжувати його розвиток, сприяти корекції динаміки його функціонування.

Здійснення комплексу моніторингових заходів повинне відбуватися відповідно до спеціально розробленої програми. У ній зазначаються періодичність збору даних та міститься план-графік проведення дослідницьких заходів.

Чи обмежується моніторинг якості освіти збором інформації про стан навчально-виховного процесу в окремо взятий період часу?

Моніторинг як система заходів завжди спрямований на покращення ситуації, удосконалення системи, підвищення ефективності тощо і передбачає проведення корекційних заходів із подальшою перевіркою їх ефективності. Відповідно, він складається із системи заходів, у тому числі таких, що спрямовані на отримання інформації, на визначення рівня якості тощо. Таким чином, спрощено можна сказати, що моніторинг – це система моніторингових досліджень плюс корекційна робота, спрямована на усунення виявлених моніторинговими дослідженнями проблем і недоліків.

Сьогодні проведення моніторингу якості освіти є неможливим без розроблення його програми. Вимоги до неї є чіткими та зрозумілими. Але в чому полягає сенс такої складної підготовчої роботи?

Досить часто організаторам моніторингів (зокрема внутрішньошкільних) важко приступитися до складання програми, адже це є дійсно справою непростою. Розроблення програми вимагає часових витрат та чимало інтелектуальних зусиль. Педагогічні працівники, які вже мають досвід проведення внутрішніх моніторингів у школі, зазвичай краще розуміють, що програма є не лише даниною формальним вимогам, а насамперед помічником у процесі організації моніторингових заходів.

Моніторинг буде коректним та ефективним лише за умови вдало побудованої системи заходів і процедур. При цьому важливо, щоб вони здійснювалися в правильній послідовності, у визначений час тощо. З метою забезпечення побудови подібної системи і складається програма. Вона дозволяє зробити моніторинг не лише коректним, а й зручним у проведенні, уникнути багатьох помилок.

Неякісна програма не має сенсу. Якісно ж розроблена програма буде допомагати у проведенні моніторингу на кожному етапі, зекономить час і зусилля.

Чому часто питання моніторингу розглядають у рамках науково-дослідницької діяльності в школі?

Моніторинг якості освіти за своєю сутністю спирається на наукове підґрунтя. У цьому полягає його перевага перед іншими підходами до вивчення стану освіти. Будь-який моніторинг – це наукове дослідження (або радше низка досліджень). Ось чому підвищення рівня моніторингової культури педагогічних працівників відбувається в рамках розвитку їхньої науково-дослідницької компетентності. 

Чи може контрольна робота вважатися моніторингом якості освіти?

За своїм призначенням контрольна робота є засобом отримання інформації про результати освітнього процесу з  метою виявлення в ньому недоліків та з подальшим їх усуненням. З цієї точки зору можна говорити, що контрольна робота є елементом моніторингу якості освіти в широкому (майже філософському) сенсі.

Утім якщо йдеться про моніторинг як організовану систему заходів і процедур, то контрольна робота може бути її частиною в разі, якщо саме цей метод збору даних обрано його організаторами та зафіксовано в програмі моніторингу.

Яким чином обираються методи збору даних для проведення моніторингу якості освіти?

Вибір методів збору даних не може бути випадковим, він обумовлюється двома ключовими чинниками – доцільністю та доступністю. При виборі методу (або методів) слід проаналізувати, наскільки ефективно метод дозволить зібрати інформацію; наскільки зручним для застосування він є саме для педагогів-дослідників у даному навчальному закладі (чи володіють вони ним достатньою мірою); наскільки він відповідає віковим, психологічним та іншим особливостям учасників дослідження, наприклад, учнів.

Які методи збору даних можуть застосовуватися при проведенні внутрішнього моніторингу в закладі ЗСО?

Загалом методів моніторингових досліджень доволі багато. Утім при виборі методів необхідно враховувати не лише їхню потенційну ефективність, а й те, наскільки реально їх застосувати в конкретному закладі освіти в конкретний період часу. Ідеться про те, наскільки педагогічні працівники закладу, котрим доручено проводити моніторинг, володіють тим чи іншим методом.

У цілому ж до популярних методів моніторингових досліджень відносяться: кваліметрія; спостереження (відвідування навчальних занять, навчально-виховних заходів тощо); вивчення документів (планів, звітів, програм тощо); вивчення літератури (аналіз дидактико-методичного забезпечення педагогічного процесу); опитування; тестування; вивчення продуктів діяльності учня; вивчення результатів діяльності учня; метод самоспостереження; метод самооцінки тощо. Для забезпечення різнобічного вивчення об’єкту часто варто застосовувати комбінацію декількох методів.

Чи не здійснюють учителі моніторинг якості освіти щоденно, коли перевіряють знання учнів, спостерігають за ними, намагаються проаналізувати певні їхні вчинки тощо?

Педагогічна діяльність, освітній процес не можуть існувати без постійного вивчення стану ситуації. У спрощеному, певною мірою побутовому сенсі вчителі дійсно практично щоденно користуються моніторинговими інструментами.

Утім разові, «уривочні» спроби застосувати дослідницькі методи не є повноцінним моніторингом. Щоб наші зусилля переросли у моніторинг, необхідно побудувати певну систему – визначити конкретну мету, чітко окреслити об’єкти і предмети дослідження, визначити критерії оцінки тощо, після чого коректно, системно й систематично проводити дослідницькі заходи. Ідеться не про формалізацію та ускладнення процесів, а про науковий підхід, що забезпечить повноцінність та об’єктивність вивчення стану освіти.

Школярам часто зовсім не цікаво заповнювати анкети або виконувати тестові завдання, які використовуються при проведенні моніторингових досліджень. Чи не можна проводити моніторинг у більш цікавій формі?

Один із ключових принципів моніторингу в освіти – поважливе ставлення до його учасників. З цієї точки зору, дійсно важливо враховувати їхні особливості, у тому числі вікові. Досвід проведення моніторингів у цікавій формі з використанням гарних, кольорових, збагачених ілюстраціями матеріалів (зошитів) уже існує. Прикладом може служити інструментарій міжнародного моніторингового дослідження TIMSS.

Чому часто моніторинг проводиться у вигляді анкетування, адже це не соціологічне дослідження?

Анкетування є далеко не єдиним методом моніторингового дослідження, проте його застосування часто є доречним. У цьому аспекті освітній моніторинг багато запозичив саме у соціології. Якщо дослідникам важливо дізнатися громадську думку з того чи іншого питання (наприклад, ступінь задоволеності батьків якістю надання освітніх послуг у навчальних закладах, де навчаються їх діти), то саме опитування забезпечує виконання цього завдання.

Як бути впевненим, що моніторинг, який проводиться або був проведений, приносить реальну користь?

Дослідницькі заходи, що здійснюються у рамках моніторингу, спрямовані на отримання інформації, необхідної для прийняття управлінських рішень. Ці рішення, своєю чергою, мають бути спрямовані на усунення виявлених проблем і недоліків. Таким чином, можна казати, що стратегічною метою моніторингу є підвищення рівня якості освіти. Якщо таке підвищення спостерігається, можна говорити про ефективність моніторингу.

Що є запорукою ефективності моніторингу якості освіти?

Моніторинг принесе значну користь усім учасникам освітнього процесу та розвитку закладу освіти за умови коректного здійснення всіх передбачених заходів і процедур на всіх етапах. Це є можливим лише, якщо його організатори та усі залучені до його проведення особи мають відповідні знання, у них сформовані науково-дослідницькі компетентності, вони добре розуміють сутність моніторингу та зацікавлені в його якісному проведенні. Крім того, часто варто залучати до організації моніторингу (на різних його етапах) науковців та методистів-практиків, котрі мають досвід проведення моніторингових досліджень.

Керівні та педагогічні працівники на регулярній основі вивчають стан функціонування закладу освіти шляхом спостереження, бесід, проведення контрольних робіт тощо. Чи здатен моніторинг додати щось вагоме до цього?

Моніторинг (за умови коректного здійснення) має суттєві переваги. По-перше, це висока вірогідність виявлення актуальних проблем. По-друге, висока вірогідність виявлення додаткових ресурсів для розвитку закладу (або його окремих складових). По-третє, зниження значущості суб’єктивного бачення явища чи об’єкта, ризику невірної оцінки явища чи об’єкта через хибні акценти сприйняття. Крім того, якщо ідеться про моніторинг комплексний, поліаспектний, то він дозволяє побачити загальну картину щодо функціонування закладу – існуючу систему.

У чому полягають переваги моніторингу перед іншими форматами вивчення стану освіти?

Безперечно, коректно організований та проведений моніторинг є потужним засобом розвитку й удосконалення закладу освіти. Він несе неабияку користь для керівництва закладу, педагогічного колективу, розвитку закладу в цілому, вирішення проблем здобувачів освіти, вдосконалення партнерської взаємодії з батьками здобувачів освіти.

Головними позитивними ефектами здійснення моніторингу є: отримання достовірної інформації про систему або її елементи; поступове окреслення загальної картини щодо функціонування закладу; виявлення тенденцій у розвитку закладу та його окремих складових; накопичення даних для відстеження динаміки розвитку закладу; створення бази даних для прогнозування.

Яка інформація повинна міститися в програмі моніторингу якості освіти?

Юридичні вимоги до програми моніторингу зазначено в Порядку проведення моніторингу якості освіти (затверджений Наказом МОН України № 54 від 16.01.2020).

У ньому зазначено, що в програмі повинна міститися інформація щодо мети, завдань, суб'єктів та об'єктів проведення моніторингу, форм, методів дослідження, індикаторів, умов, процедур проведення, порядку визначення результатів, строків та форм узагальнення результатів, строків та форм оприлюднення результатів. До програми додається графік проведення.

Якими є вимоги до програми моніторингу якості освіти?

Усі вимоги зафіксовані в Порядку проведення моніторингу якості освіти (затверджений Наказом МОН України № 54 від 16.01.2020). У даному документі зазначено, яка інформація повинна міститися в програмі.  

Якщо ж розглядати це питання не з юридичної, а скоріше з методичної точки зору, то можна наголосити на низці вимог. Це відповідність шаблону, що визначається нормативно-правовими документами; науковий підхід; відповідність цілям і завданням, що стоять перед закладом освіти в конкретний період часу; повна логічна відповідність між компонентами програми; зручність у реалізації програми.

Яким чином слід використовувати результати моніторингових досліджень?

Аналіз отриманих даних дозволяє зробити вагомі висновки про реальну ситуацію в закладі освіти. Ці висновки стають підґрунтям для вироблення рекомендацій для усунення виявлених недоліків та для більш ефективного використання виявлених ресурсів. Крім того, отримані результати вносяться до бази даних моніторингових досліджень. Після втілення вироблених рекомендацій у практику функціонування закладу проводяться наступні моніторингові заходи з метою відстеження ефективності реалізації рекомендацій та динаміки розвитку закладу. Спеціально створена база даних дозволяє порівнювати результати кожного наступного моніторингового дослідження з результатами попередніх розвідок.

Якими є загальні вимоги до вибору методів, методик, інструментів моніторингу?

Ідеться про забезпечення повної відповідності між методами, методиками, інструментами та метою, завданнями дослідження. Критично важливою є якість дослідницьких інструментів. Важливо, щоб обрані методики та інструменти відповідали реаліям конкретного закладу освіти (зокрема щоб організатори моніторингу добре володіи цими методиками, були здатними їх коректно застосовувати). Одним із ключових чинників ефективності моніторингу є коректність формування вибіркової сукупності учасників дослідження.

Чи існують правила інтерпретації результатів моніторингового дослідження? 

Якщо говорити дещо спрощено, але по суті, то до основних «правил» можна віднести наступні вимоги. По-перше, забезпечення об’єктивності, незаангажованості, “беземоційності”, запобігання інтерпретації даних на користь когось чи проти когось, уникнення перебільшень чи, навпаки, зниження значущості фактів. По-друге, пошук об’єктивних пояснень ти чи інших виявлених дослідженням проблем чи недоліків у функціонування закладу освіти.

Які вимоги висуваються до організації моніторингових заходів з точки зору етики?

Ідеться про спектр вимог. До основних можна віднести такі: забезпечення чіткої відповідності усіх заходів і процедур визначеній меті моніторингу; ставлення до учасників дослідження як до партнерів, котрі допомагають своєю участю в дослідженні вдосконалювати освітній процес, розвивати заклад освіти; забезпечення добровільності участі в дослідженні тощо.

Чи існують вимоги етичного характеру щодо проведення моніторингу в школі?

У Порядку проведення моніторингу якості освіти (затверджений Наказом МОН України № 54 від 16.01.2020) містяться принципи, за якими проводиться моніторинг (І. 5), а також зазначено, що «для забезпечення участі в моніторингу учасників дослідження суб'єкти моніторингу забезпечують дотримання етичних правил поведінки під час проведення моніторингу» (V. 3). Крім того, існують базові вимоги наукової етики, які висуваються до будь-якого дослідження та осіб, які його проводять.

Етичні вимоги висуваються до: організації дослідницьких заходів і процедур; вибору методів, методик, інструментів; інтерпретації результатів дослідження; формулювання висновків; використання результатів дослідження.

Що може перешкоджати ефективності моніторингу якості освіти в школі?

На заваді ефективності моніторингу можуть стояти наступні причини: низька обізнаність педагогічних працівників у питаннях моніторингу в освіті; відсутність у педагогічних працівників позитивної мотивації до здійснення моніторингу; відсутність або нечіткість визначення цілей дослідницьких заходів; відсутність підпорядкованості усіх складових моніторингу єдиній меті; обмеженість моніторингових заходів збором інформації; відсутність управлінських рішень за результатами досліджень; відсутність повторних дослідницьких заходів та порівняння даних із попередніми; суб’єктивність, заангажованість аналізу та інтерпретації результатів дослідницьких заходів; напружена психологічна атмосфера в колективі, протистояння між дослідниками й учасниками дослідження; неадекватність або низька якість інструментарію тощо.

Чи не варто уникати надмірної формалізації та «бюрократизації» при проведенні моніторингу?

Складання програми моніторингу є вимогою, що висувається Порядком проведення моніторингу якості освіти (затверджений Наказом МОН України № 54 від 16.01.2020). Утім і раніше – до появи даного документу науковці наголошували на тому, що відсутність програми (як і інших матеріалів, які являють собою фіксовані дані про моніторинг або його результати) значно знижує вірогідність високої ефективності моніторингу.

При цьому важливо, щоб «формалізація» була доцільною і спрямованою на забезпечення: зручності, чіткості, коректності виконання запланованих заходів; вагомості та кількісної достатності отриманих даних; об’єктивності отриманих даних; неупередженості і високої якості аналітичної обробки даних; зручності порівняння нової інформації з нещодавно отриманою з метою відстеження динаміки розвитку об’єкта дослідження тощо. Забезпечити усе перелічене без формального (ідеться про документи) супроводу неможливо.

Які переваги моніторинг має перед звичним для нас педагогічним спостереженням?

Коректно здійснюваний моніторинг має наукове підґрунтя, є неупередженим і об’єктивним, упродовж усього терміну дослідження керується одними встановленими критеріями, оперує статистичними даними. Усе це є неможливим у ході «побутового спостереження», оскільки: розуміння норми, відповідності їй або невідповідності можуть відрізнятися в різних педагогів; «побутове спостереження» не позбавлене суб’єктивності, його результати значною мірою залежать від уподобань, ставлень педагога, його самопочуття та багатьох інших чинників; деякі види інформації неможливо отримати шляхом спостереження, виникає необхідність застосування інших дослідницьких методів; при «побутовому спостереженні» педагогічний працівник не може охоплювати велику кількість учнів (або батьків, колег тощо) і водночас виокремлювати індивідуальні, нестандартні випадки.

Чи може моніторинг допомогти в проведенні експериментальної роботи в закладі загальної середньої освіти?

За умови його правильної організації та здійснення моніторинг є потужним інструментом, який допомагає керівництву дослідно-експериментальної роботи: систематично отримувати достовірну інформацію про хід експерименту; визначати думки, ставлення учасників експерименту (вони значною мірою впливають на хід і результативність експериментальної роботи); вчасно виявляти проблеми, які виникають у ході дослідно-експериментальної роботи та перешкоджають її успішності; прогнозувати подальший хід експериментальної роботи та її результати.

Усе це дозволяє вчасно й ефективно вносити корективи в хід роботи, визначати аспекти, що потребують особливої уваги й доопрацювання, а також виявляти необхідність проведення відповідних навчально-методичних заходів, у тому числі корегувального характеру.

Що робити, якщо при заповненні анкет учасники дослідження проігнорували певні запитання або надали відповіді, сенс яких неможливо з’ясувати?

Ситуація, коли частина заповнених анкет не може бути прийнята до опрацювання, є нормальною. Гарантувати, що всі учасники дослідження нададуть відповіді на всі питання анкети, при цьому висловлюючи свої думки однозначно й точно, неможливо.

Утім слід заздалегідь продумати, яким чином забезпечити максимально можливий відсоток коректно заповнених анкет. Це значною мірою залежить від бажання учасників дослідження відповідати на запитання, бути відвертими та сумлінно ставитися до своєї участі в дослідженні.

Відсутність зацікавленості пояснюється або нерозумінням сутності дослідження та його мети, або недовірою до тих, хто його проводить. Крім того, далеко не завжди учасники володіють технікою заповнення анкет, а особи, відповідальні за проведення моніторингу, часто недооцінюють складність цього процесу і нехтують детальним інструктажем.

Які вимоги висуваються до особи, яка проводить анкетування в аудиторії (не в заочному режимі)?

Поведінка особи, яка проводить анкетування, може вплинути на результати моніторингу – або спотворити їх, або забезпечити якомога вищий рівень об’єктивності.

Важливо, щоб анкетер добре розумів сутність і мету дослідження, яке проводить, та був переконаний у його значущості й актуальності. Упевненість і компетентність відповідальної особи позитивно впливає на ставлення до дослідження з боку його учасників (респондентів).

Не менш важливим є ставлення анкетера до учасників дослідження. Воно має бути щиро поважливим і ввічливим. – як до партнерів. Він повинен оголосити мету моніторингового дослідження; розповісти, як і де будуть використані результати анкетування; докладно роз’яснити правила заповнення анкети. Перед роздачею анкет потрібно переконатися, що в приміщенні немає людей, які своєю присутністю можуть спровокувати напруженість психологічної атмосфери.

Які аспекти діяльності закладу освіти можуть вивчатися в рамках соціологічних досліджень?

Важливо усвідомлювати, що вдосконалювання освітнього процесу значною мірою залежить від результатів вивчення суспільної думки учнів, учителів, батьків щодо актуальних проблем навчання та виховання. Сприяти цьому можна за допомогою проведення адаптованих до шкільних умов цілеспрямованих, систематичних соціологічних досліджень за наступними аспектами: стан, ефективність та дієвість інноваційної роботи в школі; результативність методичної роботи; якість викладання; робота з батьками; здоров’я учнів; відвідуваність занять; успішність навчання; взаємодія школи із соціальним середовищем тощо. Результати досліджень мають забезпечувати вчителів та керівників шкіл якісною інформацією, необхідною для прийняття рішень щодо внесення коректив у педагогічний процес.

Чи є потреба в проведенні соціологічних досліджень в окремих школах, якщо вони проводяться науковцями в масштабах усієї країни?

Масштабні дослідження, що проводяться науковцями з орієнтацією на широку вибіркову сукупність учасників, приносять значну користь розвитку педагогічної науки та сприяють модернізації української школи. Утім, варто зазначити, що загальноприйнятий у соціології підхід щодо використання соцдосліджень для вивчення системи освіти в цілому не дає достатньої інформації для конкретної школи. Звідси випливає ідея доцільності систематичної (в ідеалі безперервної) організації соціологічних досліджень у закладах загальної середньої освіти. Ідеться про соціологічні розвідки в школі, які є відмінними від традиційних соціологічних досліджень. Ці відмінності проявляються в обмеженості сфери проведення досліджень та використання всього арсеналу методів прикладної соціології, у цільових настановах, у складі учасників, в особливій організації шкільного життя, у необхідності залучення до таких досліджень батьків учнів тощо.

Чим соціологічний підхід до вивчення стану освіти відрізняється від моніторингового?

Не варто протиставляти соціологію та моніторинг якості освіти. За великим рахунком всі дослідження, що проводяться з метою вивчення стану освіти є (можуть, мають бути) елементом моніторингу якості освіти. Найчастіше соціологічні розвідки в школі здійснюються саме в рамках моніторингу, хоча вони можуть бути й самостійними дослідженнями. Особливість соціологічного підходу полягає в тому, що у фокус уваги дослідників потрапляють думки й ставлення учасників освітнього процесу. Саме це і є його перевагою, адже зрозуміло, що школа  - це насамперед люди, особистості, й організовувати освітній процес необхідно таким чином, щоб всі його учасники почувалися комфортно, а педагогічно-учнівський колектив в цілому рухався до спільної й важливої для всіх мети.

Навіщо проводити в школі соцдослідження?

Соціологічні дослідження в закладі загальної середньої освіти покликані розв’язати протиріччя між виникненням нових завдань в царині навчання й виховання (модернізація освіти) та відсутністю даних про цільові орієнтації здобувачів освіти та їхніх батьків; між зростанням інтересу суспільства до проблем освіти та відсутністю значної й доступної інформації про ставлення вчителів, учнів, батьків до змін, що відбуваються в школі; між необхідністю особистісно орієнтованої освіти й відсутністю зворотного зв’язку між управлінцями та громадськістю.

Хто має проводити соціологічні дослідження в закладі ЗСО?

Найчастіше проведення досліджень соціологічного характеру, як і моніторингу якості освіти, доручається педагогічним працівникам – вчителям. Цілком зрозуміло, що вони потребують підтримки з боку методистів-фахівців закладу післядипломної освіти, а також науковців-практиків. Необхідно, щоб такі педагогічні працівники отримали спеціальну підготовку (ідеться про знання, уміння й навички) у процесі післядипломної освіти або в рамках самоосвіти.

У чому полягають особливості проведення соціологічних досліджень в закладі ЗСО?

Соціологічні дослідження, проведені в освітніх установах, мають загальні, характерні для всіх соціологічних досліджень, ознаки незалежно від об’єкта вивчення. Разом з тим дослідження, що проводяться педагогами в освітніх закладах, мають низку особливостей, які відрізняють їх від усіх видів соціологічних розвідок. Вони полягають в обмеженості сфери проведення досліджень; у цільових настановах досліджень (такі розвідки спрямовані на установку певного педагогічного факту та вимагають подальшої корегувальної роботи, спрямованої на удосконалювання педагогічного процесу); у певній обмеженості використання всього арсеналу методів прикладної соціології; в особливій організації шкільного життя, яка передбачає інтеграцію дослідження в систему навчально-виховної діяльності; у недостатньо високому рівні соціологічної культури значної частини учнів та їхніх батьків, що припускає певне зниження вимог до організації досліджень при одночасному проведенні просвітницької роботи, спрямованої на підвищення рівня соціологічної грамотності.

На яку тему потрібно проводити соцдослідження в закладі освіти?

Не існує універсальних тем. Напрямок дослідження має обиратися в залежності від потреб конкретної школи, конкретного класу.

У цілому дослідження можуть бути спрямовані на аналіз результатів діяльності педагогічних колективів у навчанні та вихованні учнів, у формуванні в них мотивації до професійної діяльності й вирішення актуальних проблем у системі реальних соціально-економічних відносин; відображення адекватності функціонування системи освіти вимогам суспільства, яка характеризується ставленням різних учасників навчально-виховного процесу до своєї школи та різних соціальних феноменів, супутніх освітньому процесу; відстеження ефективності управління навчальним закладом з боку офіційного керівництва, органів учнівського самоврядування, батьківських комітетів і профспілкових організацій.

Отримані педагогами та адміністрацією школи у ході дослідження дані можуть використовуватися при аналізі навчально-виховного процесу, організації методичної роботи, прийнятті управлінських рішень і доборі педагогічних кадрів. Результати досліджень можуть служити для дирекції навчального закладу підґрунтям при плануванні діяльності з організації методичної роботи із класними керівниками, роботи з учнями, взаємодії з батьківським активом тощо.

Соціологічні дослідження можна використовувати в діяльності класних керівників і вчителів-предметників при плануванні навчально-виховної роботи з класом, при виборі форм і методів роботи з класним колективом з урахуванням його соціальної структури та психологічних особливостей.

Які завдання має ставити перед собою дослідник, якщо хоче вивчити ступінь відповідності освітніх послуг запитам і очікуванням батьків здобувачів освіти?

У ході дослідження необхідно одержати цілісне уявлення про школу на основі порівняльного аналізу думок учителів, учнів і батьків щодо задоволеності станом функціонування школи та перспективами її розвитку; виявити оцінку різних сторін організації навчального процесу та ступінь задоволеності батьків учнів основними сторонами діяльності школи, якістю і кількістю освітніх послуг; визначити ступінь комфортності перебування учнів у школі, визначити емоційний стан учнів під час освітнього процесу.

Чи можна застосовувати соціологічний підхід для вивчення стану соціалізації дітей у рамках освітнього середовища школи?

Безумовно, соціологічний підхід може сприяти отриманню необхідної інформації (хоча не варто їм обмежуватися). У ході таких розвідок досліджуються такі аспекти, як:

– рівень мотивації дітей до навчання, наявність у них інтересу до окремих предметів і ступінь його реалізації;

– інтегрованість учня в зовнішнє середовище та його уміння діяти;

– оцінка можливості для учня виявити свій творчий потенціал;

– ступінь реалізації школою життєво значущих планів і ціннісних орієнтацій старшокласників;

– ступінь впливу на дітей різних факторів соціального оточення;

– місце школи у формуванні особистості дитини;

– рівень відповідності особистісних і професійних якостей учителів побажанням учнів і батьків.

Чи можливо проводити дослідження, спрямоване на виявленні думок і ставлень лише педагогічних працівників, без залучення дітей?

Коло учасників дослідження визначається виключно доцільністю. Звісно, береться до уваги проблематика дослідження та ступінь необхідності отримання інформації від тієї чи іншої категорії учасників освітнього процесу. Наприклад, залучення лише педагогічного колективу можливе при дослідженні їхньої професійної діяльності з метою подальшого вдосконалення умов їхньої праці (створення кращих умов для професійного розвитку, забезпечення підтримки молодим вчителям тощо). Увага дослідників зосереджується на наступних аспектах: уявлення вчителів про систему шкільної освіти та значимість своєї професії; соціально-професійна мотивація педагогів; навчальна діяльність педагогів і задоволеність її результатами; аналіз навчальних і виховних проблем; система пріоритетів у роботі з дітьми; проблема адаптації молодих учителів, їхнє становлення та професійне зростання.

На які проблемні питання слід звернути увагу при дослідженні загального соціально-психологічного клімату в закладі освіти?

Оцінка дається всіма категоріями респондентів – педагогами, учнями, батьками та адміністрацією. Досліджуються: стан взаємин між педагогами (на міжособистісному і професійному рівнях); стан взаємин між учителями і дітьми (на уроках та у позаурочний час); стан взаємин між учнями, школою та батьками; рівень сформованості класних колективів (згуртованість, готовність надати допомогу один одному, самовідчуття кожної дитини у своєму класі); дотримання принципів взаємодії школи з батьками тощо.

З яких етапів складається соціологічне дослідження?

Ідеться про чотири етапи: підготовчий, польовий, етап обробки інформації та заключний етап.

Підготовчий етап складається з розроблення програми дослідження, встановлення вибірки, створення інструментарію тощо.

Етап збору первинної соціологічної інформації (або польовий етап) передбачає роботу над отриманням масиву первинних даних, тобто зібраних у різній формі неузагальнених відомостей – записів дослідника, виписок із документів, окремих відповідей опитуваних осіб тощо.

Етап обробки інформації передбачає упорядкування й подальше узагальнення зібраних даних.

На заключному етапі здійснюється аналіз інформації і підготовка підсумкових документів. У звіті за підсумками дослідження формулюються висновки й рекомендації щодо розв’язання проблеми, вивченню якої було присвячено дослідження.

Чи є складання програми обов’язковим для проведення соцдослідження в школі?

В ідеалі безпосередньому проведенню кожного соціологічного дослідження передує складання програми – документу, який регламентує його методологію та процедуру. Необхідно розуміти, що програма дослідження не повинна розглядатися як данина формальним вимогам, що потребує інтелектуальних, часових ресурсів та зусиль. Розробка цього документу не лише забезпечує коректність здійснення дослідження, а отже, й його ефективність, але й великою мірою робить процес виконання заходів і процедур зручним для дослідників. Програма є своєрідним путівником дослідника.

При проведенні немасштабних і «нескладних» досліджень у шкільних колективах формалізація програми в письмовому вигляді не є обов’язковою вимогою, проте слід усвідомлювати, що її відсутність може ускладнити здійснення дослідницьких заходів. У будь-якому випадку організаторам дослідження необхідно ретельно продумати ті елементи, які зазвичай входять до програми.

Якою повинна бути структура програми дослідження?

Програма зазвичай складається з двох частин – методологічної і методичної (процедурної). Перша розкриває, що саме буде досліджуватися. Вона включає формулювання й обґрунтування проблеми, визначення об’єкту, предмету і мети, основних завдань дослідження, основних понять, попередній системний аналіз об’єкта і формулювання гіпотез дослідження. Процедурна частина повідомляє, яким саме чином здійснюватиметься дослідження. У ній містяться визначення досліджуваної вибіркової сукупності і обґрунтування системи вибірки одиниць дослідження, окреслення основних процедур збору і аналізу даних.

Які методи збору даних варто застосовувати при проведенні соціологічних розвідок у школі? 

Для збору соціологічної інформації застосовуються різні методи, проте найоптимальнішими для здійснення дослідження в школі є: анкетування, інтерв’ю, експертне опитування, соціологічний експеримент, тестування, соціометрія, спостереження, аналіз документів.

У рамках одного дослідження можна поєднувати два чи більше методів збору даних. Утім критично важливим є те, щоб особи, котрі проводять дослідження, на високому рівні володіли методами, які застосовують. Без дотримання цієї вимоги неможливо очікувати отримання достовірної інформації.

Чи є опитування єдиним та універсальним методом проведення соціологічних досліджень у школі?

Основне призначення соціологічних опитувань – це отримання інформації про дум­ки людей, їхні мотиви й оцінки соціальних явищ та про феномени і стани суспільної, групової та індивідуальної свідомості.

Для дослідників-початківців опитувальні методи є найбільш легкими і зручними (що, однак, не означає, що вони є універсальними і можуть застосовуватись у всіх випадках).

Слід пам’ятати, що дані, отримані опитувальними методами, виражають суб’єктивні думки респондентів, їх потрібно зіставляти з інформацією об’єктивного характеру, яку необхідно виробляти іншими способами. Найбільший дослідницький ефект опитування дають у сполученні з іншими методами.

Чи варто письмове анкетування замінювати інтерв’юванням?

Інтерв’ювання – це форма очного проведення опитування, коли дослідник знаходиться в безпосередньому контакті з респондентом. Інтерв’ювання має певні переваги перед анкетуванням, а саме: практично виключається ситуація, коли респондент залишає певні питання без відповідей; нечітко висловлені або суперечливі відповіді респондента можуть бути одразу уточнені; існує можливість спостереження за респондентом і фіксації не лише його вербальних відповідей, але й невербальних реакцій (якщо це потрібно для дослідження).

Проте інтерв’ювання має і певні особливості, які в ряді ситуацій можуть виявитися недоліками. До них відносяться мала оперативність, істотні витрати часу, необхідність залучення великої кількості інтерв’юерів, неможливість його використання в ситуаціях короткострокових масових опитувань.

У чому полягає відмінність між звичайним опитуванням та експертним опитуванням?

Експертне опитування – це специфічний вид опитувань, позбавлений масового характеру; воно проводиться серед визначеного кола респондентів, котрі вважаються компетентними в проблемах, безпосередньо пов’язаних із предметом дослідження.

У школі такими експертами можуть бути групи активних учнів, батьків, учителів, уповноважених висловлювати інтереси та настрої широкого кола представників тих же категорій осіб (однокласників, учнів школи, колег-педагогів, батьків учнів).

Установлені в ході такого опитування судження респондентів про властивості досліджуваного явища називаються експертними оцінками.

Якими є головні вимоги до опитувальників?

Звісно, складання опитувальників є відповідальним завданням та вимагає від їх розробників певного рівня підготовки. Щодо структури анкет варто дотримуватися базових принципів, які містяться в будь-якому посібнику з організації соціологічних досліджень.

Якщо ж говорити про розповсюджені недоліки опитувальників, то задля їх уникнення варто дотримуватися таких правил. По-перше, всі питання повинні мати чітко зрозумілий зміст, не викликати різних розумінь (тлумачень) одного й того самого формулювання. По-друге, необхідно, щоб формулювання питання припускало лише одну відповідь, тобто не містило в собі декількох запитань.  По-третє, усі питання мають бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати точну відповідь. По-четверте, варіанти відповідей, які пропонуються респондентові при множинному виборі, мають чітко відрізнятися один від одного, інакше дослідникові буде украй важко (або навіть неможливо) зробити висновки на їхній основі.

Кім того, необхідно переконатися, що всі питання сформульовані без порушення лексичних і граматичних норм (не містять мовних помилок). Слід також звернути увагу на те, наскільки формулювання питань відповідають рівню культури респондентів (не ображають їхнього естетичного смаку, але й не містять незрозумілих термінів тощо). Жодне з питань не може мати образливого для респондентів змісту, не повинно принижувати гідність учасників дослідження.

У чому призначення застосування соціометричних методик?

Соціометричні методики використовуються педагогами для виявлення: неформальних лідерів малих груп (осіб, які здатні чинити вплив на інших членів групи); «вигнанців» колективу (осіб, яких не приймає більшість членів групи); кандидатів, які заслуговують рекомендації до висування на посади керівників органів учнівського самоврядування, старост тощо; характеру соціально-психологічного клімату колективу та тенденцій його трансформування; диференціації первинних (тобто таких, що офіційно не поділяються на дрібніші складові) колективів на реально сформовані в ньому соціально-психологічні угруповання; причин і рушійних сил внутрішньоколективних конфліктів (міжособистісних, індивідуально-групових і міжгрупових); багатьох інших проблем, вирішення яких здатне оптимізувати діяльність первинних учнівських колективів та інших малих соціальних груп.

При цьому соціометричні методики можуть відігравати роль як головних, так і додаткових методів, але вони повинні обов’язково сполучатися з іншими методами  – аналізом документації, спостереженням, інтерв’юванням, експертним опитуванням тощо.

У чому відмінність соціометричного опитування від звичайного?

Соціометричне опитування принципово відрізняється від усіх інших соціологічних опитувань. Результатом інтерв’ювання, анкетування та інших є інформація, що дозволяє розподілити респондентів на статистичні групи за ознакою, яка відповідає змісту кожного запитання. У соціометричному опитуванні досягається інша мета. Відповіді всіх членів групи (класу) на такі запитання дозволяють виявити контури сформованої в ній структури соціально-психологічних відносин, насамперед за вектором взаємних симпатій і антипатій.

Чи можливо розраховувати на відвертість учнів при проведенні соціометричного опитування?

Соціометричні опитування не можуть бути повною мірою анонімними: дослідник визначає авторів відповідей за прізвищами, які фігурують у них. Зрозуміло, що ця об­ставина може призвести до зниження щирості відповідей.

Щоб зменшити цю небезпеку, застосовуються спеціальні процедури. По-перше, при інструктуванні респондентів дослід­ник ретельно роз’яснює науковий характер опитування та гарантує збереження таємниці відповідей кожного його учасника. По-друге, після інструктажу дослідник на оголошений час залишає те приміщення, де опитувані заповнюють анкету. По-третє, отримавши від респондента заповнену анкету, педагог відразу ховає її, аби виключити можливість ознайомлення з нею членами колективу, іншими педагогами, сторонніми особами. По-четверте, отримана інформація підлягає особливій обробці та перетворенню в соціограму, соціоматрицю або в те й інше.