СКРИНЬКА ЦІКАВИХ ФАКТІВ

Оперативна пам'ять займає значну частину адресного простору комп'ютера. Її встановлений об'єм і швидкодія впливають на швидкодію персонального комп'ютера в цілому (часом навіть більше, ніж швидкість процесора). Надійність її роботи багато в чому визначає надійність усього комп'ютера. Тому усіма виробниками їй приділяється велика увага.

Усі персональні комп'ютери використовують оперативну пам'ять динамічного типу (DRAM - Dynamic Random Access Memory), основною перевагою якої перед статичною оперативною пам'яттю (SRAM - Static RAM) є низька ціна. Це зв'язано з тим, що якщо елемент статичної пам'яті (тригер) вимагає 4-6 транзисторів, то елемент динамічної пам'яті - це інтегральний конденсатор, для обслуговування якого потрібно 1-2 транзистора. Звідси ж випливають і два основних недоліки динамічної пам'яті: вона вимагає регенерації (тобто постійного поновлення заряду на конденсаторі, який з часом розряджається,) і має в кілька разів меншу швидкодія в порівнянні з статичною пам'яттю. До того ж під час регенерації динамічна пам'ять недоступна для обміну, що також знижує швидкодію комп'ютера. Відзначимо, що зараз звичайно застосовують убудовану регенерацію, що не вимагає зовнішнього обслуговування, але знов-таки займає час.

Перехід на цілком статичну пам'ять занадто сильно підвищив би вартість комп'ютера в цілому (до того ж необхідний об'єм оперативної пам'яті комп'ютера усе збільшується), тому статичну пам'ять застосовують тільки в самих "вузьких" місцях, там, де без високої швидкодії не обійтися, наприклад, для кеш-пам'яті. Що стосується динамічної пам'яті, то її розвиток йде шляхом зниження часу доступу завдяки структурним і технологічним удосконаленням. Наприклад, друге покоління динамічної пам'яті EDO RAM (Extended Data Output RAM) мало швидкодію зразкове на 20-25% вище, ніж у звичайної пам'яті. Це досягається за рахунок того, що наступне звертання до пам'яті можливо ще до завершення попереднього звертання. Третє покоління динамічної пам'яті - SDRAM (Synchronous DRAM) - ще на стільки ж швидше (робоча частота в даний час досягає 133 Мгц). Ще більш швидкодіюча пам'ять - DDR SDRAM (частота до 400 Мгц) і пам'ять RDRAM (частота до 1 Ггц і навіть вища).

Для спрощення встановлення оперативної пам'яті в комп'ютер її виконують у виді невеликих модулів - друкованих плат з ножовим (друкованим) роз'ємом, на які встановлені мікросхеми пам'яті (SIMM - Single In-Line Memory Module). Ці модулі встановлюються в спеціальні SIMM-роз'єми на материнській платі, що дозволяє користувачу легко змінювати об'єм пам'яті комп'ютера, з огляду на при цьому необхідний рівень швидкодії, складність розв'язуваних задач і свої фінансові можливості. Широко застосовуються 72-контактні SIMM-модулі різного об'єму. Відзначимо, що не рекомендується одночасно використовувати кілька модулів з різною швидкодією: у деяких комп'ютерах це викликає збої. У сучасних комп'ютерах на базі процесорів Pentium застосовуються також модулі DIMM (Dual In-Line Memory Module - модуль пам'яті з двосторонніми друкованими виводами), що мають 64 біта даних.

Модулі пам'яті іноді підтримують перевірку вмісту пам'яті на парність. Для цього до 8 бітів даних кожної адреси пам'яті додається дев'ятий біт парності. Він записується при кожному записі інформації у відповідний байт пам'яті і перевіряється при читанні інформації з відповідного байта пам'яті. Якщо виявляється невідповідність біта парності байту інформації, то виробляється сигнал, що викликає немасковане переривання NMI.