В давнину люди, щоб дізнатися про пересування ворожого війська, яке знаходилося дуже далеко, прикладали вухо до землі. Як ви гадаєте, чому?Дельфіни здатні знаходити косяки риби, якою живляться, за десятки кілометрів, а людина, навіть пірнувши, не зможе визначити місцезнаходження зграйки риб навіть за кілька метрів. Чому це відбувається?На ці питання ви зможете дати відповідь, відвідавши станції «Світ коливань», «Світ звуків», «Світ резонансу». А зробимо ми це у вигляді подорожі. Епіграфом нашого уроку будуть слова англійського фізика Р.Бішопа: «СВІТ, В ЯКОМУ МИ ЖИВЕМО, ДИВОВИЖНО СХИЛЬНИЙ ДО КОЛИВАНЬ». Отож, розпочнемо нашу подорож.

Амплітудою називають максимальне зміщення тіла відносно положення рівноваги. Вимірюється амплітуда в одиницях довжини – метрах, сантиметрах і т.д.

Періодом коливання називають проміжок часу, за який тіло здійснює повне коливання. Вимірюється період коливання в одиницях часу – хвилинах, секундах і т.п.

Вплив інфразвуку на людину дуже цікавий. Відомий такий випадок. Якось в театрі для п’єси про часи Середньовіччя замовили знаменитому фізику Р. Вуду (1868-1955) величезну органну трубу, близько 40 метрів завдовжки. Труба видає тим нижчий звук, чим вона довша. Така довга труба повинна була видати вже нечутний людським вухом звук.Звукова хвиля в 40-метровій трубі відповідає частоті близько 8 Гц. Конфуз вийшов, коли спробували на виставі скористатися цією трубою. Інфразвук такої частоти хоча і не був чутним, але близько підійшов до так званого альфа-ритму людського мозку (5 – 7 Гц). Коливання такої частоти викликали у людей паніку. Глядачі розбіглися, хто куди! Такі частоти взагалі небезпечні для людини.

В давнину люди, щоб дізнатися про пересування ворожого війська, яке знаходилося дуже далеко, прикладали вухо до землі. Як ви гадаєте, чому?

Дельфіни здатні знаходити косяки риби, якою живляться, за десятки кілометрів, а людина, навіть пірнувши, не зможе визначити місцезнаходження зграйки риб навіть за кілька метрів. Чому це відбувається?

Відомо, що військовим підрозділам під час проходження мостів приписується "збивати ногу" і йти не стройовим, а вільним кроком.

Явище резонансу лежить в основі проектування музичних інструментів: рояля, скрипки, флейти…

12 квітня 1831 року зруйнувався Бротонський підвісний міст через ріку Ірвелл в Англії, коли по ньому йшов військовий загін. Частота кроків воїнів, що крокували в ногу, збіглася з частотою власних коливань мосту, через що їх амплітуда стрімко зросла, ланцюги обірвалися, і міст завалився в ріку.

Катастрофічні наслідки для мостів можуть настати також і від впливом вітру. Так, 7 листопада 1940 року через ігнорування дії вітрового навантаження на міст під час його проектування і внаслідок виникнення резонансу зруйнувався Такомський підвісний міст загальною довжиною 1800 м і довжиною центрального прольоту 850 м (США).

Також відомі випадки, коли під час виступів знаменитого російського співака Федора Івановича Шаляпіна часто лопалися плафони в люстрах. І відбувалося це знову же через резонанс, коли частота власних коливань скляних виробів збігалася з частотою акустичних хвиль, відтворюваних співаком.

Ще більш цікавим фактом є те, що під час Великої Вітчизняної війни все той же резонанс ледь не поставив під загрозу існування єдиної ниточки, що проходила по льоду Ладозького озера і зв'язувала блокадний Ленінград з "великою землею"…Під час наведення ділянки Дороги життя по Ладозькому озеру захисники Ленінграда зненацька зіштовхнулися з незвичайним явищем, коли після нормального проходження по льоду важкої вантажівки, легка машина, що йшла тим самим шляхом, нерідко провалювалася під лід.

Дивний факт: якщо зв'язати товстим металевим дротом два фортепіано в різних кімнатах і грати на одному з них, то друге (з педаллю, що натискує!) гратиме ту ж мелодію само собою, без піаніста.

Якщо людина глуха , це ще не означає , що вона не чує. До того ж це не означає, що в людини не може бути «музичного слуху ». Наприклад , знаменитий композитор Бетховен був глухим. Він до рояля приставляв кінець тростини , а інший кінець затискав в зубах. Такий звук цілком здатний дійти до внутрішнього вуха , яке у композитора було абсолютно здоровим.