14 грудня - День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії нa Чорнобильській АЕС (День ліквідатора).

Чорнобиль. Ще одна страшна, болюча сторінка нашої історії, відлуння якої чути і донині. Минулого року російський окупант знову наразив на небезпеку весь світ, захопивши атомну станцію. На щастя, завдяки нашим воїнам, повторної трагедії вдалося уникнути. Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності, жертовності ліквідаторів, які ціною власного здоров’я і життя вступили в бій з атомним звіром, аби не допустити непоправних наслідків… Сьогодні, у День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, низько вклонімося живим Героям-ліквідаторам та у тихій молитві згадаймо тих, хто роками відчайдушно боролися з набутими хворобами, але, на жаль, програли і передчасно пішли з життя. Дякую тим, хто врятував світ!

13 грудня 1893 року народився Микола Хвильовий один з основоположників пореволюційної української прози, а ще український прозаїк, поет, публіцист. Родом із селища Тростянець, що на Харківщині.

Підлітком працював на Донбасі і півдні України. Під час громадянської війни, яка сформувала в ньому переконаного більшовика, наприкінці 1918 року організував повстанчий загін. Воював проти гетьманців, дроздовців, німців, армії УНР.

Друкувався в газетах і журналах, в альманахах «Штабель», «На сполох». Засновник багатьох тогочасних літературних організацій: «Гарт» (1923); напівофіційної студії «Урбіно», ВАПЛІТЕ (1926) (віце-президент), ВУСПП(Всеукраїнська спілка пролетарських письменників) (1927), «Пролітфронт» (1930).

У 1920-ті роки підтримував і впроваджував у життя політику «українізації», виступав проти русифікаційного і «просвітянського» векторів розвитку української радянської культури. У 1925 році в газеті «Культура і побут», опублікував статтю «Про «сатану в бочці», або про графоманів, спекулянтів та інших просвітян». До кінця 1925 року опублікував книгу памфлетів під назвою «Камо грядеши?», а в 1926 – «Думки проти течії»; того ж року в газеті «Культура і побут», додатку до газети «Вісті ВУЦВК», надрукував наступну серію памфлетів «Апологети писаризму». Своєрідним продовженням цих памфлетів стала знаменита стаття «Україна чи Малоросія?». Вважав, що на зміну провідній ролі Європи в культурному процесі має прийти «євразійський Ренесанс», у якому провідну роль відводив новій українській культурі.

З позицією Хвильового солідаризувались українські націонал-комуністи, літературна група «неокласиків» на чолі з М. Зеровим та широкі кола національно свідомої української інтелігенції. Влітку 1926 року, з'явилася друком перша частина роману «Вальдшнепи», де його персонажі, порушують болючі проблеми національно-культурного відродження України,переосмислюючи непрості уроки революції. Наголошував на необхідності позбутися залежності від «російського диригента».

Його поезії «О рудні, ваше свято…», «Не шкодуй, моя мила мати…», «Після громовиці», «Іду я Додому». « Досвітні симфонії» (1922) та інші. Оповідання й новели «Вступна новела», «Життя», «Колонії, вілли…», «Редактор Карк», «Кіт у чоботях» та інші. Повісті, романи та оповідання (Романтика) (1924, текст онлайн) «Пудель», «Повість про санаторійну зону», (1924), «Лілюлі» та інші.

Після того як побував навесні 1933 року на Полтавщині, на власні очі побачив трагедію Голодомору. Ця поїздка дуже боляче вплинула на його фізичний і моральний стан. Він напевно передчував наближення тотального терору і на знак протесту проти початку масових репресій проти української творчої інтелігенції 13 травня 1933 року в Харкові, у будинку письменників «Слово», покінчив життя самогубством.

Його смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років. Твори та ім'я Хвильового залишалися забороненими аж до останніх років існування тоталітарного режиму в Україні.

13 грудня 1877 в с. Монастирок Немирівського району Вінницької області народився  Микола Леонтович, композитор, хоровий диригент, громадський діяч, педагог.

Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні.

Його обробка «Щедрика» відома у всьому світі як різдвяна колядка (англ. «Carol of the Bells»).

... 23 січня 1921 року Леонтович востаннє сідає за своє піаніно: за переказами, він виконає на ньому власну обробку пісні “А вже й смерть”, почуту від студентки Надії Танашевич. Композицію він назве “Смертенна” або “Смерть” – Леонтович дуже любив її наспівувати. Пісня починається словами “А вже смерть та по дворі ходить, а вже потихеньку до мене приходить”.

За кілька годин агент ЧК Грищенко, який тієї ночі попросився переночувати у хаті, зв’яже усю родину і застрелить автора “Щедрика” з рушниці. Помираючого Леонтовича ще спробують врятувати, однак, підвода з лікарем не встигне до Марківки вчасно...

Сьогодні до ліцею з подарунками завітав наш земляк, поет-байкар, Іван Чорнозуб . Іван Іванович презентував нашому закладу нову збірку власних сатиричних та гумористичних творів "Кому що..." Це вже друге літературно-художнє видання талановитого нашого земляка, яке вийшло друком. Іван Чорнозуб, автор книги "Хто є хто" в 2022 р.став переможцем Всеукраїнського літературного конкурсу творів гумору й сатири імені Петра Гулака-Артемовського.

Щиро вітаємо Івана Івановича з новою книгою! Наснаги, успіхів, нових творчих досягнень і Перемоги!

Щиро дякуємо за подарунки!

Все буде Україна!!!

ДЕНЬ ЗАХИСНИКІВ ТА ЗАХИСНИЦЬ УКРАЇНИ. ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА.

Бібліотечна виставка

Сестра та батьки  загиблого Героя Олександра Євтушина подарували для шкільної бібліотеки книгу "Вірші, обпалені війною 2". Авторка даної серії книг - письменниця, волонтерка Віолета Кравченко www.facebook.com/profile.php?id=100089681381494 

В цій книзі є присвячений Герою Олександру вірш "Плаче над Бахмутом Україна".

ПЛАЧЕ НАД БАХМУТОМ УКРАЇНА

Пам'яті Олександра Євтушина, - позивний " Кілер"

Вже душа розірвана до краю

І постійно очі у сльозах. 

Ми ж найкращих кожен день втрачаєм... 

Як вони там, в сивих небесах? 

Як вони? Цього ніхто не знає, 

А земля без них тепер пуста. 

Як батькам синів не вистачає... 

Плаче дощ у селах і містах... 

То не дощ, - то материнські сльози, 

То крик батька над могилою дитяти. 

Ми ж не становили вам загрози... 

Ви ж прийшли, щоб в нас життя забрати... 

Подивіться, гляньте в його очі, 

Двадцять шість тепер навіки має... 

Хай вони приходять в сни щоночі, 

Бо тепер він янголом літає. 

Подивіться лиш, який красивий!.. 

Гляньте всі, який пішов орел!.. 

Мати з горя стала зовсім сива, 

Батько зовсім іншим став тепер, -

Мовчазний і зморшок додалося, 

Син єдиний у землі лежить... 

Де ж це горе тільки узялося?.. 

Як же важко з таким горем жить... 

Чорна смерть косою все скосила,

Мати й досі плаче край вікна. 

Дев'ять місяців його в собі носила, 

А тепер нема його... Нема... 

Підійде до фото, поцілує, 

Пригорне до серця, ніби сина. 

Купить квітів й знов туди мандрує,

Де лежить холодна домовина... 

На могилі, мов у хаті прибере, 

Наговориться, поплаче, поворкує. 

Так без сина матінка живе... 

І ніхто цей біль не залікує... 

Це тепер її одвічний біль... 

Їх Сашко - опора і надія... 

З перших днів вів з ворогами бій, 

Як з війною сунулась росія. 

Він спочатку Київ захищав, 

Потім Бучу зачищав, Ірпінь. 

Він свою країну рятував

Для майбутніх, кращих поколінь. 

На кордоні із сябрами був, 

Далі Схід, Бахмут, що " їв" героїв. 

Вже тоді про Бахмут кожен чув, 

Але хлопці не складали зброї. 

Березень... Чорніший від усіх, 

Штурм. Їх БМП на міні підірвалась... 

Хлопці рятували, як могли своїх, 

Саня прикривав... Та смерть підкралась... 

Сам під мінометним впав вогнем, 

Друзів від біди прикрив собою... 

Серце батьківське тепер з'їдає щем,

Ні кінця, ні краю цьому горю... 

Він пішов, та сина залишив... 

Як же боляче... Ридаю, як за рідним... 

Ріже, мов ножем, це слово " жив", 

Він пішов героєм! Справжнім! Гідним! 

А в домівці, де стоїть його портрет, 

Там, де плачуть свічі до сьогодні, -

Там лежить до Мексики білет, 

Куплений війни напередодні. 

Залишилась донька у батьків, 

Та ніхто їм не замінить сина... 

Стільки вже сьогодні без синів... 

Гірко плаче над Бахмутом Україна... 

Світла і вічна пам'ять Герою Олександру та всім загиблим воїнам. Вони віддали життя, щоб ми і далі могли вільно жити.

Сьогодні, 1 жовтня, о 9:00, загальнонаціональна хвилина мовчання.

Ми зобовʼязані вшанувати Наших полеглих Захисників та Захисниць… 1 хвилина в памʼять про життя, яке вже не повернеш… 

Важливо їх пам’ятати і вшановувати. Це - найменше, що ми можемо для них зробити. Ми зобов’язані бути свідомими того, що боротьба триває щоденно, тому кожен день свого життя маємо проживати гідно.

НИЗЬКИЙ ЗЕМНИЙ УКЛІН ВІРНИМ СИНАМ І ДОЧКАМ УКРАЇНИ !!! 

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ !!!

28 вересня народився Дмитро Павличко (28.09.1929–29.01.2023) — класик сучасної української літератури, неперевершений лірик, великий Поет і великий Громадянин, співавтор Декларації про Незалежність України, лауреат Шевченківської премії, Герой України. 

«Неймовірний темперамент і жага до життя круто заносили Поета на шалених віражах ХХ століття, однак любов, як найвірніший компас, непомильно виводила його на сонячні шляхи правди і повертала до себе справжнього. Його пісню «Два кольори» з її прихованими смислами знає чи не кожний українець, а його книжка любовної лірики «Таємниця твого обличчя» — непроминальна сторінка у скарбниці української поезії. 

Свого часу справжньою подією став вихід книж­ки поета «Правда кличе!» (1958) з вір­­шем «Коли помер кривавий Торквемада…» з більш ніж оче­вид­ними на­­тяками на смерть тирана Йосипа Ста­лі­на — «що здох тиран — але стоїть тюрма!». 18-тисячний наклад книжки знищили, але вірш став одним із перших знаків звіль­нення україн­ської поезії з лабет радянської цензури. Гадаю, що цей вірш не втратить актуальності.

Українці назавжди вдячні Дмитрові Павличкові і за очолюваний ним «Всесвіт», який публікував українські переклади найголосніших світових літературних новинок швидше за московські видання, і за сміливе відкриття Антонича у 1967-му році, і за український 6-томник Шекспіра, і за пам'ятник Шевченкові у центрі Варшави, відкритий стараннями Павличка, і за його вагому лепту у Акті Проголошення Незалежності…

Пророцтво

(уривок, 1991)

Він знов оберне в Дух скорботне тління,

Знов нагадає хто ми, звідкіля.

І знов на площах закричить каміння,

І вбивці рушать знов з — під стін Кремля.

Знов буде бій! Будуть підступні чвари,

Знов честь укрита буде наяву,

І знову нас клястимуть яничари,

Навколішки вітаючи м0cкву.

І знов розтануть людських душ мерзлоти,

І знов імперію ошкірить сказ,

І буде так продовжуватись доти,

Допоки правда не прийде до нас.

* * *

Коли мені не допоможуть вірші, 

То вже не допоможуть лікарі. 

У сни свої благословенні й віщі 

Я відійду самотньо на зорі.

Тоді прийди, кохана, кроком тіні, 

Та серця ти за тим собі не рви, 

Що все життя віддав я Україні, 

Тобі ж — пучок могильної трави.

Я знаю, мила, це несправедливо, 

Та поділить інакше я не міг, 

Бо й ця трава — так само вічне диво, 

Як дивина найкращих днів моїх.

Українська педагогіка багата славетними іменами. Василь Олександрович Сухомлинський – педагог-гуманіст, мудрий учитель, а ще й публіцист, дитячий письменник. 28 вересня виповнюється 105 років від дня його народження. Благородне серце, сили і знання, педагогічне обдарування Василь Олександрович віддав дітям, молоді, школі, покликаній стати осередком виховання людської особистості.

Василь Олександрович Сухомлинський створив оригінальну педагогічну систему, що ґрунтується на принципах гуманізму, визнанні особи дитини вищою цінністю, на яку мають бути орієнтовані виховання й освіта. Він будував процес навчання як радісну працю. Велику увагу приділяв творчому розвитку кожної дитини, спираючись на загальнолюдські, громадянські цінності, дбав про забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного формування особистості, виховання соціально зрілого громадянина України.

Різноплановий і багатоаспектний творчий доробок В. О. Сухомлинського складає 48 книг, 500 наукових статей, більше як 1500 оповідань і казок для дітей. Твори Василя Сухомлинського перекладені 59 мовами народів світу. Найбільш відомі книги: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Павлиська середня школа», «Як виховати справжню людину», «Сто порад учителеві», «Розмова з молодим директором», «Книга про любов» та інші.

Літературна спадщина Василя Олександровича Сухомлинського є незаперечною універсальною скарбницею для використання в роботі з дітьми. Вона пронизана ідеєю гуманізму, людяності, доброчинності, любові. За допомогою його художнього слова можна доторкнутися до найтонших струн дитячої душі, зародити в ній любов до прекрасного.

«Людина, – любив повторювати В. О. Сухомлинський, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний». Ці проникливі слова можна й треба віднести й до самого Василя Олександровича, адже саме вони були тим категоричним імперативом, якому завжди і всюди слідував він у недовгому, але яскравому й напрочуд плідному житті Педагога. Усе найцінніше, створене ним, назавжди ввійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури.

Щиро дякуємо ГО "Матусяни мають право" за цікаві та змістовні книги для шкільної бібліотеки.

4 вересня🕯️Сьогодні день пам'яті Василя Стуса, визначного Поета і Громадянина, одного з найвидатніших українських діячів ХХ сто­ліття, лауреата Державної премії імені Тараса Шевченка, Героя України.

Своїм безкомпромісним життям, високою поезією і офірною смертю він відкупив честь і славу нашої післявоєнної літератури.

📘Один з найкращих способів ушанувати пам’ять поета – це просто сісти і почитати його вірші.

Приємний подарунок отримали напередодні нового навчального року: книги нашого земляка Олександра Шумила, які передала громадська діячка Марина Андріївна Чумак.  Дякуємо) 

4 квітня в усьому світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги з протимінної діяльності

Згадуємо, як впродовж багатьох років рятувальники активно розповідали про вибухонебезпечні предмети та їх небезпеку. Демонструючи макети боєприпасів, захисний одяг піротехніків ДСНС намагались довести максимум корисної інформації та головний меседж: “НЕ ЧІПАЙ - ЦЕ НЕБЕЗПЕЧНО!”.

Ніхто навіть у страшному сні не міг уявити, що буде війна, а після вторгнення ворога на Україну та рашистських обстрілів наших мирних міст з різної зброї на вулицях залишиться значна кількість боєприпасів, різних видів та різних калібрів, які несуть пряму загрозу людям. І зараз отримані раніше знання та дотримання особистої безпеки можуть зберегти найцінніше - людське життя.

Сьогодні в усьому світі відзначають Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки та допомоги з протимінної діяльності. Його мета – підвищити обізнаність про загрозу, яку несуть вибухонебезпечні предмети для здоров’я та життя людей. Попри численні кампанії з інформування про мінну небезпеку, попереджувальні повідомлення знову і знову надходять звістки про нові жертви. Це є болючим нагадуванням про те, що таких заходів ніколи не буде достатньо. Важко бачити й чути про людей і сім’ї, чиї близькі, особливо діти, втратили  життя або здоров’я через цікавість чи ігнорування настанов фахівців. А ті, кому пощастило вижити після нещасного випадку, отримують тяжкі фізичні та нерідко психологічні травми на все життя. 

Сьогодні конче потрібно сприяти поширенню інформації серед громадськості з цієї вкрай актуальної теми та нагадувати про те, що дотримання простих правил рятує життя. 

Творчість Олеся Гончара

Щороку 2 квітня уся всесвітня спільнота відзначає День дитячої книги.

Свято вирішили відзначати 2 квітня, тому що в цей день народився автор улюблених дитячих казок – Ганс Крістіан Андерсен.

Ідея виокремити спеціальний день для популяризації книги серед юних читачів належить німецькій письменниці, авторці творів для дітей та активній громадській діячці – Еллі Лепман. Саме вона є засновницею Міжнародної ради з дитячої книги, за рішенням якої у 1967 році було впроваджено День дитячої книги. З перших днів це рішення було позитивно сприйняте в різних куточках світу, а свято відразу набуло всесвітнього значення.

Варто сказати, що Елла Лепман виступала за створення окремої нагороди, щось на кшталт Нобелівської премії, тільки в галузі дитячої літератури. Так з’явилася Міжнародна премія імені Г.К. Андерсена. Нагороду почали видавати ще в першій половині 20-го століття, нею вшановують найкращих авторів та ілюстраторів дитячої книги. Нагороди вручаються на з’їздах Міжнародної ради з дитячої книги.

Так склалося, що кожного Міжнародного дня дитячої книги найпопулярніший дитячий автор пише послання, адресоване найбільш юним читачам, а найкращий ілюстратор створює яскравий плакат, присвячений цьому дню. В 1973 р. та в 1979 р. почесних нагород за найкращу дитячу книгу були вшановані відомі українські письменники Богдан Чалий та Всеволод Нестайко.

В нашому ліцеї була проведена виховна година, присвячена дитячій книзі та бібліотечна виставка.

Однак це свято можна відзначати в колі сім’ї. Це дозволить відвернути увагу дітей від численних гаджетів, цифрових ігор та інтернету до справжньої паперової книги, яка не тільки розвиває уяву малечі, але й відкриває двері перед цікавим та невідомим світом.

​ Добірка дитячих книжок, які варто перечитати дорослим від Артлайф:

«Книга Джунглів» Редьярд Кіплінг

«Павутиння Шарлотти» Е. Б. Вайт

«Аліса в країні чудес» Льюїс Керрол

«Вафельне серце» Марія Парр

«Казки Долини мумі-тролів» Туве Янссон

«Міст в Терабітію» Кетрін Патерсон

«Гаррі Поттер» Дж. К. Роулінг

«Пригоди Тома Сойєра» Марк Твен

«Полліанна» Портер Елінор

«Маленький принц» Антуан де Сент-Екзюпері

«Тореадори з Васюківки» Всеволод Нестайко

«Хранитель» Лоурі Лоїс

«Пітер Пен» Джеймс Баррі

«Вінні-Пух і всі-всі-всі» А.А. Мілн

«Все про Мері Поппінс» Памела Треверс

«Хроніки Нарнії» Клайв. С. Льюїс

«Таємничий сад» Френсіс Бернетт

«Кульбабове вино» Рей Бредбері

«Тім Талер, або Проданий сміх» Джеймс Крюс

«Небезпечні мандри» Річард Адамс

«Зима, коли я виріс» Петер ван Гестел

«Роні, дочка розбійника» Астрід Ліндгрен

«Там, де водяться диковиська» Морис Сендак

«Дивовижний світ Келпурнії Тейт» Келлі Жаклін

«Ходячий замок» Діана Вінн Джонс

«Аня із Зелених мезонінів» Люсі Мод Монтгомері

«Вельветовий кролик» Марджері Вільямс

«Казка — це те золото, що блищить вогником в дитячих очах»

(Ганс Крістіан Андерсен)

Під час проведення тижня дитячого читання учні 1-4 класів познайомились із життєвим і творчим шляхом письменника Ганса Крістіана Андерсена, датського письменника – казкаря, що народився 2 квітня 1805 року в містечку Оденсе. Зі сторінок його книжок постає образ видатної людини, великого фантазера, який зумів через усе своє життя пронести дитячу закоханість у таємничий світ казки й щедро поділитися цим зі своїми читачами. Сьогодні без його казок неможливе дитинство.

За 40 років літературної діяльності він написав 156 казок , а їх друкувати почав з 1835 року. Твори Андерсена українською мовою перекладали М. Старицький , М. Загірня, О. Іваненко та інші.

Помер видатний датський письменник, засновник літературної казки, у віці сімдесяти років 4 серпня 1875 року в Копенгагені.

Під час проведення заходу, діти здійснили літературну подорож «Чудесна мандрівка в казковий світ Г. К. Андерсена», ознайомились з виставкою-презентацією «В країні казкових героїв Андерсена». 

Щоб познайомитись з творчістю і життям Ганса Крістіана, або можливо згадати, запрошую завітати до бібліотеки, де ви зможете відчути неймовірну подорож дитинством.

«Слався, величайся, українська книго, серед дітвори!»

Тиждень дитячого читання-2023 

Наприкінці березня в усіх бібліотеках України традиційно проходить Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Це найбільше книжкове свято року! 

Ми сьогодні є свідками того, що жодні пандемії, військові дії, погодні умови та інші чинники не можуть стати на заваді дитячому читанню. Бо воно має здатність відволікати дітей від тривоги, заспокоювати їх, дає можливість зануритися у вигадані світи, допомагає абстрагуватися від реальності.

Шановні учні! Пропонуємо вам долучитися до Всеукраїнського

тижня дитячого читання «Слався, величайся, українська книго, серед дітвори», який проходитиме з 27 березня по 2 квітня 2023 року.

На тематичному стенді є завдання та кросворди для відгадування. Також ви маєте можливість познайомитися з крилатими висловами відомих людей про книги та читання.

День Гімну України — символу, що об’єднує українців у боротьбі за свободу

Гімн України — один із головних державних символів незалежної країни, яка нині змушена зі зброєю в руках відстоювати кожен сантиметр споконвіку української землі через російську навалу. Гімн нескореної нації разом із прапором і гербом — ті важелі, заради яких ми стоїмо та боремося за майбутнє нащадків у своїй країні.

Це символ, яким українці пишаються та який об‘єднує українців.

У рядках нашого Гімну закарбовані найвеличніші сенси та цінності, які притаманні лише українській нації. Слова, які підкреслюють унікальність та єдність нашого народу

«..Борітеся – поборете,

Вам Бог помагає!

За вас правда, за вас слава

І воля святая!»

Кобзаря без перебільшення називають національним поетом – співцем і символом поневоленого народу, що бореться за свободу.

З нашого боку важливо – вміти читати його так само по-справжньому та глибоко, як він відчував свій народ і країну. Саме з цією метою протягом тижня в бібліотеці ліцею учні мали можливість переглянути бібліотечну виставку до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка, ознайомитися з всіма наявними в бібліотеці виданнями для учнів (також є постійна виставка).

Бібліотечна виставка до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка 

24 лютого виповнюється 365 днів від початку злочинного повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей напад став кульмінацією загарбницької війни, яку москва розпочала проти України 9 років тому з окупації Криму у 2014 році.

Минулого тижня в нашому ліцеї було оголошено акцію "Подаруй книгу шкільній бібліотеці", присвячену Міжнародному дню дарування книг (14 лютого).

Дуже гарні та цікаві книги подарували учні та вчителі ліцею.

Вчителі:

Голуб Катерина Олександрівна

Мироненко Тетяна Іванівна

Учні ліцею:

2 клас

Боговик Аліна

Бондар Ольга

Броварський Станіслав

Кажукало Софія

Ковпак Ярослав

Підгірній Артем

Шарий Вікторія

Шарий Лілія

3 клас

Пархоменко Анна

Пархоменко Валерія

Шарий Олександр

4 клас

Кравчук Злата

Підгірній Віталій

Тертична Руслана

5 клас

Веліченко Артем

Щиро дякую всім, хто долучився до акції!)

P.S. Подарувати книгу можна будь-якого дня року))

Мабуть, немає жодного нашого співвітчизника, який не пам’ятає подій, що відбувалися в Києві та по всій країні в кінці 2013 – на початку 2014 року. Для більшості вони стали справжнім зламом у свідомості, адже ніколи до того в мирній Україні народні протести не мали такої кривавої розв’язки. Перші мітингувальники загинули від куль силовиків ще в січні 2014-го, але найгарячіше протистояння в центрі Києва відбувалося саме 18 – 20 лютого. Тоді від вогнепальної зброї загинуло близько сотні протестувальників. Людей, які віддали своє життя за споконвічну мрію української нації — справедливу, демократичну й розвинуту країну, назвали Небесною Сотнею, а день 20 лютого в пам’ять про них став Днем Героїв Небесної Сотні.

«Плине кача…» — пісня, яка стала народним реквіємом, символом і пам’яттю Майдану, Інститутської, Грушевського...

Сьогодні вона звучатиме в пам’ять про Героїв Небесної Сотні — українців, які без зброї, з вуличною бруківкою в руках і коктейлями Молотова розпочали сучасний етап боротьби проти  узурпованої проросійської влади  за  свободу, незалежність, вільний вибір і свою квітучу Україну. 

 Кулі прошивали дерев'яні щити, а вони незламно стояли українські Небесні Герої…

 Ми не забули ті страшні події 2013-2014 років. Зараз Українське військо зі зброєю в руках  продовжує боротьбу. Ми об’єднані і зміцнілі, тепер агресори нестимуть свою кару, розплата росії буде за кожен її злочин, серед яких і розстріли на Майдані. Ми віримо і знаємо це, Перемога буде за нами!

 Ніколи не пробачимо,  а подвиг Героїв Небесної Сотні житиме в серцях  українського народу  вічно… 

Слава Героям Небесної Сотні!

Слава Україні!

Щороку 19 лютого українці відзначають День державного герба України. Наша держава має 3 офіційні символи – Державний Герб, Державний Прапор та Державний Гімн. Саме вони є уособленням українського народу, його культури та звичаїв. Герб будь-якої держави є її найбільш відмітною емблемою. Його зображення має офіційний статус та використовується в печатках, на грошових купюрах та офіційних документах країни. Згідно Конституції Державна Герб України представлений малим та великим гербом. Малий Герб України зображений у вигляді тризубу золотистого кольору, розміщеного на синьому фоні. Така символіка була офіційно затверджена на засіданні Верховної ради 19 лютого 1992 року. Тому саме цей день лютого став Днем Державного Герба України. В свою чергу, зображення великого Державного Герба досі не затверджене і знаходиться на етапі розробки.

УВАГА!

Дорогі друзі!

Шкільна бібліотека оголошує акцію «Подаруй книгу шкільній бібліотеці !»

Якщо у Вас є можливість поповнити шкільний бібліотечний фонд цікавими сучасними книжками, що стануть в нагоді учням, не залишайтесь байдужими! Ці книги завжди знайдуть свого вдячного читача.

Приєднуйтесь до нашої акції!

Не викинь книгу на смітник!

Її віддай в бібліотеку,

Бо книга скарб, у ній для тебе

Думок і висловів квітник.

У ній поета віршів море,

Кохання, радість, смуток, біль.

А ще незвідані простори

Письменник відкриває в ній.

Тож книгу не змарнуй

Бібліотеці подаруй!

З давніх-давен скарбницею духовного багатства, що поєднує минуле, сучасне і майбутнє, є книга. А вчасно прочитана книга – величезна удача. Вона здатна змінити життя, бути кращим другом і наставником. Тож недарма в народі кажуть, що людина перестає мислити, коли перестає читати. Пам’ятки людської думки накопичувалися саме в бібліотеці упродовж багатьох століть.

Вже не перший рік шкільна бібліотека проводить акцію «ПОДАРУЙ КНИГУ ШКІЛЬНІЙ БІБЛІОТЕЦІ!». В кожного з нас вдома є книги, які ми вже прочитали і можемо поділитись ними з іншими людьми, які захоплюються читанням.

Не валентинками єдиними. 14 лютого – це не тільки свято закоханих. Це ще й Міжнародний день дарування книг. Він об’єднує всіх, хто любить читати. Цього дня дарують книги друзям та незнайомцям, віддають їх бібліотекам, школам, дитячим будинкам, лікарням чи просто залишають твори друку у людних місцях.

Започаткувала цей День засновниця сайту дитячої книги американка Еммі Бродмур. Якось один із її трьох синів здивувався, чому в календарі немає дня, призначеного для дарування книжок один одному. Так завдяки дитячій цікавості зародилася ініціатива. Еммі підтримали родичі, знайомі, колеги, друзі з соціальних мереж. І вже невдовзі добра справа розійшлася по світу. В Україні вона теж прижилася.

10 химерних фактів про книги

• Страх від того, що у вас не залишиться що почитати, називають абібліофобією.

• До 18 століття в деяких бібліотеках книги прикріплювати до полиць ланцюгами. Вони були достатньо довгими, щоб відвідувачі могли комфортно читати, але не могли винести книгу з бібліотеки.

• Найдовше надруковане речення належить французу Віктору Гюго. У його романі "Знедолені" є речення, що складається із 823 слів.

• У японській мові існує слово «цундоку». Воно означає "накупити багато книг і не читати їх".

• Найпопулярнішим літературним персонажем поки що залишається Шерлок Холмс. Він частіше за інших ставав героєм кіно і телесеріалів.

• Приватна католицька школа в Нешвіллі (США) видалила зі своєї бібліотеки всі книги про Гаррі Поттера. Там заявили, що в них містяться "справжні прокляття і заклинання, які при читанні можуть викликати злих духів".

• Першою написаною книгою на друкарській машинці були «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена. Сам автор книги був не у захваті від машинки.

• Неконтрольоване бажання постійно нюхати старі книги, і отримувати від цього задоволення  називають «бібліосмією».

• Британські вчені з університету Сассексу довели, що читання заспокоює краще, ніж прослуховування музики, прогулянка чи чашка гарячого чаю. Для того, щоб зменшити стрес, достатньо лише шести хвилин зосередженого читання. За це час скорочується серцебиття та полегшується м’язова напруга.

• Писати трилогію "Володар перснів" було для Дж. Р. Р. Толкіна виснажливо. 1200 сторінок він набирав двома пальцями. Інакше не вмів.

Книжкова виставка в  рамках проведення тижня історії "Герої історії в літературі"