Embedded Files
Візитна карточка
Життя триває з вересня до травня,
А далі - літа тепла світла мить,
І не встигаєш ти відчуть прощання,
Як осінь дзвоником в душі бринить.
Учителю! Мабуть, ти притомився,
Хоча заходиш з усмішкою в клас,
Ще блиск в очах і жар в серцях лишились,
Не пам’ятаєш ти жалів й образ…
І вихідні тобі лише ночами сняться…
Конспект не писаний, і зошитів гора,
І де береться в тебе добрий настрій,
Коли чекає в класі дітвора?
А заходи, постійні перевірки,
Урок відкритий, і дзвінок за мить…
Навкруг ти не встигаєш обернуться,
Як рік за роком вдаль кудись летить.
Життя театр – ти в класі , як на сцені,
Минає час… і розумієм ми,
Лише тоді ти, вчителю , радієш -
Як учні стають справжніми людьми.
Дата народження:9 лютого 1970 року
Освіта:вища, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Спеціальність:середня освіта: українська мова і література
Місце роботи:Рожнівський ліцей "Гуцульщина" імені Федора Погребенника Рожнівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області
Посада:Учитель української мови і літератури
Стаж роботи:34 роки
Кваліфікаційна категорія:вища категорія, вчитель-методист
Науково-методична проблема, над якою працюю: Формування життєтворчої компетентності на уроках словесності та в позаурочний час.
Актуальність. У глобалізованому світі третього тисячоліття шанс на успіх перед Україною відкриває лише ефективна реалізація її людського потенціалу, творчої активізації суб’єкта, здатного до навчання впродовж життя. Освіта сьогодні – це освіта для конкретної людини і людства взагалі, освіта людиноцентрична. Тому актуальним завданням нині є пошук нових
ефективних педагогічних технологій, створення умов для формування
креативної компетентної особистості, здатної трансформувати отримані
знання в життя.
Життя - це наш обов’язок творить,
Де творчий кожен день і кожна мить...
Павло Грабовський
Метою школи є створення умов для особистісного розвитку і творчої самореалізації учнів, формування покоління, здатного навчатися впродовж життя, створювати й розвивати цінності громадянського суспільства, сприяти консолідації української нації, інтеграції України в європейський і світовий простір як конкурентоспроможної і креативної нації.
В умовах модернізації системи освіти перед школою постає завдання підвищення якості освітніх послуг, активізація компетентісного підходу до навчання. Україна як європейська за своєю цивілізаційною належністю нація у своєму поступі має спиратися на європейську людиноцентричну систему цінностей. Грабовський колись писав: «Ми маємо бути європейцями на грунті українському». Бо ж у європейському світогляді освіта, інтелект, професіоналізм, соціальна адаптованість, безперечно, визначаються головною складовою національного багатства та основним ресурсом соціально-економічного розвитку.
Спираючись на європейський підхід, ми повинні суттєво змінити бачення ролі людини в соціумі. Проблема життєвої компетентності не нова в педагогічній науці і хвилювала багатьох вчених та практиків, адже освіта визначається тим, наскільки підготовлені до життя учні.
А для цього потрібні інноваційні педагогічні технології, адекватні модерзаційним викликам.
Нині перед учителем української мови і літератури постає нелегке завдання: як зацікавити учнів, як зробити, щоб урок був не рутинним, а життєтворчим ?
Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок. Тому кожен із нас знаходиться у творчому пошуку найефективнішого досягнення мети.
Аналізуючи сучасні технології, я можу зробити своєрідний психограмний аналіз. Я їх асоціюю з кольоровою палітрою, котра конче потрібна для створення чудової картини чи вишивки. Ніхто не підказує (хіба серце і свідомість) художникові чи ткалі, які підібрати кольори для створення своєї роботи. Процес народження дива проходить у творчому пошуку. Отак і я, підбираю ті інноваційні технології, які найбільше подобаються моїм учням (модернізація освіти досягла своєї кульмінації, тому дуже важливо не розгубитись у калейдоскопі інновацій, щоб часом не нашкодити дітям, аби інновації справді служили благородній меті). Щоб використати бодай елемент будь-якої технології, докладно вивчаю віковий склад учнів, їхню підготовленість, інтелектуальний потенціал, характери й уподобання, а потім обережно (хочу наголосити на цьому) використовую їх у роботі, щоб пізніше побачити свій шедевр - креативну особистість, здатну творити своє життя.
Впровадження технології «Педагогіка життєтворчості» (автор- розробник І.Єрмаков) у освітній процес поєдную з використанням інноваційних методів. Вважаю, що оптимальним для розвитку творчої особистості є проблемно-діалогічне, проблемно-пошукове середовище, у якому дитина відчуває себе вільною, вагомою і відповідальною.
Працюючи в школі, я помітила, що діти краще сприймають навчальний матеріал, коли самі виступають у ролі вчителя. Взагалі-то вчитель відіграє на уроці роль диригента, котрий непомітно, невимушено направляє дітей у потрібне русло, а не насаджує свої ідеї та шляхи їх розв’язання.
Ян Коменський вважав інтерес основою навчання, адже оригінальна форма навчання допомагає уникнути одноманітності, шаблонності, сприяє ширшому застосуванню ефективних методів та прийомів засвоєння учнями нових знань та формування у них творчих здібностей.
Учні ефективніше вчаться, коли цінуються їхнє знання та спроможність щось зробити, а також, коли вони здатні проаналізувати власний досвід та поділитися ним у комфортному для них середовищі.
На своїх уроках практикую постановку проблемних запитань, які дозволяють учням застосовувати раніше отримані знання на практиці, удосконалювати творчу діяльність. Створюючи проблемну ситуацію на уроці, я очікую від учнів креативного мислення, висунення і вибір оптимальної гіпотези, її доведення й узагальнення. Тому особливу увагу приділяю розвитку комунікативних умінь, адже не секрет, що мовлення пересічного школяра вирізняється не багатослівністю й образністю, а навпаки, воно лексично бідне, граматично модифіковане, стилістично «удосконалене» молодіжним сленгом чи суржиком.
Важливе місце в освітньому процесі намагаюсь відводити формуванню в учнів вміння висловлювати власну точку зору, обґрунтовувати її. Під час розв’язання проблемних ситуацій вчу дітей будувати власну промову, що й вимагає від випускників ЗНО: написання творчої роботи (тема-аргумент-приклад-висновок).
Проблематизація навчального матеріалу чітко простежується у проектних технологіях.
Суть проектної технології – стимулювати інтерес учнів до певних проблем, які передбачають володіння певною сумою знань, через проектну діяльність, а саме: розв’язання однієї або цілої низки проблем, показати проектне застосування надбаних знань – від теорії до практики. Типи проектів: дослідницькі, творчі, пригодницькі та ігрові, інформаційні, проектно-організаційні.
Щоб навчитись жити у складному світі, потрібні люди, які мислять критично, які можуть порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.
Авторами програми ЧПКМ є Міжнародна асоціація читачів (керівник В.Скотт), Інститут відкритого суспільства (Нью-Йорк), Науково-методичний центр «Інтелект» (Україна).
Критичне мислення включає сприйняття ідей та аналіз і синтез висновків із них, зіставлення їх з протилежними точками зору, розробку системи доказів на підтримку власної точки зору та обрання позицій, заснованих на цих доказах. Знання цінні лише тоді, коли вони усвідомлено використовуються та творчо можуть бути застосовані на практиці.
Модель такого уроку є трьохфазною. Дуже важливо, щоб учні на кожній фазі (А – актуалізація, «виклик старих знань», У – усвідомлення, М – міркування) зрозуміли свою значущість. Якщо перший етап є викликом зацікавлення, другий – це активне заглиблення у новий матеріал, то третій – це самоаналіз, вільне розмірковування.
Коли учням буде надана можливість вільно думати, одразу ж у класі виникає розмаїття думок, нехай і не завжди правильних, але таких, що мають право на існування. Це дає учням відкритий свій творчий потенціал, вони почнуть критично мислити і народжувати нові ідеї.
У своїй роботі використовую гронування з доповненням. Учні асоціюють спочатку образ чи подію, малюють її, а потім утворюють зв’язки, гіперзв’язки.
Часто використовую Діаграму Вена. Малюємо два кола, які мають спільні точки. Цифрами 1,2,3 позначаємо те, що є спільне між ними; 4,5,6 – те, що різнить їх.
Щоденник подвійних нотаток.
Розділяємо сторінку зошити на дві частини, у лівій частині учні записують ті слова тексту, які їм здалися найважливішими, у правій – коментар до них.
Кубування.
Робота може проходити індивідуально або в групах.
Етапи:
1. Опиши це …
2. Засоціюй це…
3. Порівняй це…
4. Проаналізуй це…
5. Знайди аргументи «за» і «проти».
6. Застосуй це…
Таблиця ЗХВ. Знаю Хочу Вивчаю.
На завершення уроку учні повертаються до схеми ЗХВ і з’ясовують, що вивчили за урок. Можливо, з’явилися нові запитання. Ці останні можуть бути базисом для подальшої роботи.
Page updated
Google Sites
Report abuse