При підготовки тем, що вивчаються студентом самостійно, треба:
1) ознайомитися з темою та планом ;
2) з’ясувати його мету;
3) опрацювати необхідний матеріал, використовуючи конспект лекції та рекомендовану літературу;
4) з метою самоконтролю відповісти на питання, що наводяться до кожної теми у планах;
5) занотувати незрозумілі положення теми, що вивчається, та підготувати питання, які, на думку студента, є проблемними або дуже цікавими для обговорення на занятті.
ОРІЄНТОВНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ З ЛІТЕРАТУРОЮ.
Опрацювання матеріалу потрібно починати з прочитання всього тексту, параграфу, дотримуючись таких правил:
· зосередились на тім, що читаєш;
· виділити саму суттєвість прочитаного, відкидаючи дрібниці;
· зрозуміти думку автора чітко і ясно, оскільки це допоможе виробити чітку й власну думку;
· мислити послідовно і обережно;
· уявити ясно те, що читаєш.
У процесі роботи над темою тлумачення незнайомих слів і спеціальних термінів знаходити у словнику іншомовних слів та у спеціальних довідниках з професії.
Незрозумілі місця, фрази, вирази перечитувати декілька раз, щоб освоїти їхній смисл.
У тексті зустрічаються окремі слова, фрази, або цілі речення, що виділені курсивом, жирним шрифтом, або набрані в розрядку. Це говорить про акцент автора на основному.
Після опрацювання тексту необхідно:
· виділити головну думку автора;
· виділити основні питання тексту від другорядних;
· усвідомити зв'язок між теоретичними положеннями і життям (практикою);
· закріпити прочитане у свідомості;
· пов'язати нові знання з попередніми в даній галузі;
· перейти до заключного етапу засвоєння і опрацювання - записів.
Записи необхідно починати з назви теми та посібника, прізвища автора, року видання та назви видавництва. Якщо це журнал - то рік і номер видання, заголовок статті. Після цього скласти план, тобто короткий перелік основних питань тексту в логічній послідовності теми.
Складання плану або тез логічно закінченого за смисловим змістом уривка тексту сприяє кращому розумінню його. План може бути простий або розвернутий, тобто більш поглиблений, особливо при опрацюванні додаткової літератури з цієї теми.
Після складання плану необхідно перейти до текстування записів.
Записи необхідно вести розбірливо і чітко. Вони можуть бути короткі або великі залежно від рівня знань студента, багатства йоголітературної і професійної лексики, навиків самостійної роботи з книгою. Після копіткої і систематичної праці записи повинні носити тезисний характер та бути логічно послідовними.
Для зручності користування записами необхідно залишати поля для заміток і вільні рядки для доповнень. Записи не повинні бути одноманітними. У них необхідно виділяти важливі місця, головні слова, які акцентуються різним шрифтом або різним кольором шрифтів, підкреслюванням, замітками на полях, рамками, стовпчиками тощо.
Записи можуть бути у вигляді конспекту, простих або розвинутих тезів, цитат, виписок, систематизованих таблиць, графіків, діаграм, схем.
Конспект (лат.conspectus - огляд) - це коротка, стисла, послідовно викладена за текстом універсальна форма запису основного змісту прочитаного, яка може супроводжуватись різними вищезгаданими записами.
Складання конспекту зводиться до коротких записів змісту кожного заголовку плану, виділяючи основні думки, положення, підтвердження прикладами. Всі питання плану повинні бути ув'язані між собою.
Виписки використовуються при необхідності викладанням найбільш важливих місць, фактів, цифрових даних, точного формування правил та законів.
Цитата (лат.сіїаге - визнавати) - це послідовний вислів, яким підкреслюється положенням тексту. Вона зберігає гостроту висловлювання автора, виписується послідовно, грамотно і зазначається джерело цитати.
Важливим елементом конспектування є уміння використовувати ілюстровані роботи (схеми, графіки, діаграми) і систематизовані таблиці. Основним недоліком у даному питанні є механічне використання ілюстрації, що не пов'язані з текстовим матеріалом.
Викладач повинен акцентувати увагу студентів на необхідності виконання та значенні графічних зображень і систематизованих таблиць, навчити їх самостійно складати, аналізувати та користуватись при вивченні теоретичного матеріалу.
Складання тематичних графічних зображень і таблиць сприяє кращому засвоєнню однорідних явищ, дозволяє прослідкувати за розвитком одного і того ж явища, тобто охопити ввесь навчальний матеріал теми.
Систематизовані таблиці дозволяють студентам узагальнити набуті знання, аналізувати одержану інформацію.
Складання ілюстрованих матеріалів проявляє творчу і свідому активність студента до оволодіння знаннями, настроює майбутнього спеціаліста практичними уміннями і навиками до самостійної, вдумливої праці.
Як скласти конспект
Слово конспект походить від латинського, що означає огляд. В конспекті повинні бути головні положення, факти, фактори, цифри, які підкреслюють ідею автора.
1 етап роботи:
Визначення мети.
2 етап роботи:
Читання. Спочатку прочитайте всю тему. Виберіть із неї головні факти, фактори, її мету, від чого і походить назва конспект. При першому читанні, якщо книга ваша, зробіть на полях олівцем замітки, якщо книга чужа, то робіть помітки на спеціальних листках.
3 етап роботи:
Конспектування. Воно починається після того, коли текст повністю прочитаний. При конспектування залиште широкі поля, для того, щоб матеріал можна було доповнити. При конспектуванні можна обрати як вільний, так і текстовий текст. Вільний текст - це записування своїми словами, а текстовий - записування словами автора.
При конспектуванні дотримуйтесь плану тексту, не допускайте неточних записів. При цитуванні слів автора записуйте їх точно і закінчено.