Ментальне здоров'я

Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле.

Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров'я об'єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.

Ментальне здоров'я — це відчуття спокою, щастя та рівноваги. Воно залежить від різних чинників: економічних, екологічних, соціальних.

 5 кроків, які допоможуть потурбуватися про ментальне здоров'я дітей.

Крок 1. Режим дня та правильне харчування.

правильне харчування та режим дня.

Крок 2. Ментальне здоров'я батьків.

стан допоможе відновити нервову систему, підтримувати енергію та емоційну рівновагу.

щасливі батьки - щасливі діти. 

Крок 3. Підтримка дитини.

 Важливо, щоб з батьками дитина відчувала себе у безпеці, а дім повинен стати для неї надійною фортецею. Умовою нормального психологічного розвитку дитини є спокійна та доброзичлива атмосфера вдома. Дитина повинна знати, що батьки завжди на її боці, і навіть у ситуаціях, коли дитина неправа, вона може звернутися до них та отримати необхідну їй підтримку.

Крок 4. Допомога спеціалістів.

коли у дитини щось болить, ми звертаємось до лікаря, чи не так? Так само, якщо ми помічаємо, що є труднощі з ментальним здоров'ям дитини, необхідно звернутися до спеціалістів. 

Крок 5. Щоденна турбота про ментальне здоров'я дитини.

Турбота про ментальне здоров'я - це щоденна праця. Це такий саме обов'язок, як і щодня нагодувати дитину. Тому ми не раз у місяць згадуємо, що потрібно поцікавитесь емоційним станом дитини, а щодня робимо маленькі кроки, які обов'язково дадуть свої плоди.

Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Для цього можна використовувати ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії. 

Добіркою із десяти ігор поділилося Міністерство охорони здоров’я України.

·        Гра “Видихнути хмару”: Під час цієї гри дитині потрібно уявити, що вона вдихає хмару і видихає її з певним звуком (наприклад, з грозою та блискавкою). На вдиху – розкрити руки, у такий спосіб показуючи розмір хмари, що вдихає дитина. На видиху – створити певний звук і зводити руки, ніби хмара зменшується, аж поки долоні не з’єднаються, як у ляск. Під час гри можна також тупотіти ногами;

·        “Собаки”: спочатку дитина й дорослі, які поруч, можуть “перетворитися” на лагідних песиків, що махають хвостиками. Потім – на злих собак та почати гарчати одне на одного. Наприкінці, заспокоївшись, знову стати добрими песиками;

·        “Докричатися до Місяця”: у цій вправі, за можливості, варто використати голос у повну силу. Уявити, що треба закричати так гучно, щоби почули на Місяці;

·        “Мішок для крику”: це схожа вправа до попередньої, адже тут теж потрібно використовувати голос. За реквізит можна обрати полотняну торбинку, наволочку, стакан чи коробку (щось одне) і кричати в якийсь із предметів усі свої образи (звуки, слова, речення). Закінчивши, потрібно зав’язати чи закрити свій “мішок для крику”;

·        “Подушковий бій”: можна боротися подушками, але зважати на розміри приміщення та інші предмети;

·        “Пружина”: спочатку потрібно присісти та міцно обійняти коліна. Із цієї пози треба швидко вистрибнути якомога вище, як пружина. Повторити кілька разів;

·        “Здути з місця”: дмухати одне на одного, ніби хочете здути когось із місця;

·        “Борці сумо”: можна засунути під одяг подушку і штовхатись, як борці в сумо;

·        “Каляки-маляки”: тут не треба малювати щось конкретне, а просто водити рукою по папері, стиснувши в кулаці олівець чи фломастер. Сам папір можна також порвати на дрібненькі частини й потім скласти з них якийсь колаж;

·        “Гострі пазурі”: можна уявити себе тиграми чи пантерами, які випускають пазурі й захищаються. Заспокоївшись, знову “перетворитися” на людину.

ВПРАВИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ НАПРУГИ ТА ПОДОЛАННЯ СТРАХУ.

(чудово підійдуть як дітям, так і дорослим).

''Обніми себе''

Витягнути праву руку вперед

Прикласти її до лівого плеча

Ліву руку прикласти до правої пахви. Зажати себе міцно, немов би обнімаючи себе.

Вправа ''Метелик''

Зігнути попереду себе дві руки

Роставити пальці на обох кистях рук. Рухати назустріч руки так, щоб кисті рук зустрілись, а великі пальці зачепились. Ніби крильцями метелика похитати пальцями. Притулити до грудей і хлопати себе, ніби на груди сів метелик.

Вправа ''Дихай''

Глибоко вдихнути повітря і трохи затримати дихання, видихнути.

Повторити це декілька раз (9-10),

при цьому можна стискати і розтискати кулачки рук та піднімаючи при вдиху та опускаючи при видоху плечі.

Вправа'' Знищи свій страх"

Уяви, що це твій страх

(На аркуші листку написати слово страх), показати його а потім зі злістю рвати його на як тільки можна більш дрібні кусочки у якусь ємкість, мімікою зображаючи негативні емоції. Потім зібрати їх у кульку показуючи, як ви качаєте кульку у долонях рук, ніби ви конролюєте страх, покатавши її якийсь час у долонях і безжально викинути кудись від себе.

Вправа ''Заземлення".

Показати на очі і дивитися на будь-які предмети, можна на руки свої, ноги, будь-що. Показати на вуха і почути різні звуки. Показати на ніс і вдихнути аромат ( квітка, яблуко, волосся і т.п.) Показати на рот і скуштувати чи лизнути щось язиком. Зробити глибокий вдих і видих.

Вправа ''Намисто".

Взяти намисто (краще з великими намистинками) і перекладати пальцями рук, ніби досліджуючи на дотик їх об'єм, розмір, структуру і т.д.

Вправа ''Долоньки''

Грати з кимось руками, хлопаючи спочатку двома руками, потім по одній чергуючи і т.д.(ладусі).

Вправа''Струшування''

Тіло розслаблене, ноги на ширині плеч, встаємо навшпиньки - вдих та різко опускаємось, стукаючи п'ятами об підлогу - видих. Потім струшуємо з себе увесь негатив (як кіт чи собака струшується), потім руками зробити коло доверху вдихаючи, руки вниз видих - (вимовляємо: пх).

Для полегшення психологічного стану та наслідків, спричинених сьогоденними подіями, немає єдиного ефективного рішення. Психологи щодня пропонують свої консультації з різними методиками аби бути максимально корисними для всіх, хто страждає внаслідок воєнних дій. Одним із дієвих методів є арттерапія.

•        Вона підходить у стресових ситуаціях, коли потрібно зняти тілесну напругу, коли є відчуття тягаря всередині. І особливо вона ефективна для дітей.

•        Давайте своїм дітям чим побільше малювати. Чим завгодно: олівцями, фломастерами, пастеллю, ручками...

•        Нехай виливають на папір усе,

•        що їх бентежить,

•        що засіло глибоко, а висловити цього не можуть,

•        що, чи кого люблять,

•        усі свої мрії і сподівання, 

В основі — не просто картинки. А виважені прийоми арттерапії та казкотерапії, що вже довели свою ефективність у роботі з дітьми, які пережили психотравмувальні ситуації. Цей унікальний посібник-розмальовка складається з 10 завдань, кожне з яких допомагає дитині впоратися з різними емоціями. Усі вправи базуються на принципах ігрової терапії. Коли дитина перебуває у стресовому стані, охоплена гнівом, страхом чи замикається в собі, цей артінструмент дозволяє батькам самостійно допомогти дитині без додаткової участі психологів.

Арт терапія – «Спільний  малюнок. Спільне групове малювання, також спрямоване на розвиток соціальних навичок . Задання для учасників квесту одночасно намалювати малюнок на тему: «Моя посмішка»  

В будь-якій ситуації ми маємо брати відповідальність за свій власний стан. Ніхто нас не зробить радісним та щасливим, крім нас самих. Тому ми маємо вишукувати свої методи. І методи творчості в цьому допомагають: дають можливість максимально легко знайти, що намалювати, зліпити або перетворити в казку, яка змінює хоча б настрій, якщо ми не можемо змінити обставини життя. І таким чином рухатися далі, до перемоги, до змін яких ми так з вами очікуємо». 

Під час арттерапії можна лише малювати?

Ні, можна танцювати, створювати казки, ліпити з пластиліну, тіста чи працювати з піском. Будь-яка творча діяльність, що допомагає проявити та висловити свої емоції. Психолог не розпитує дітей, що з ними відбувається чи що вони відчувають, натомість створює умови, в яких дитина може самостійно обрати творчий інструмент для самозцілення. 

·        “Казкотерапія” 

Запропонуйте дитині намалювати або розповісти казку, в якій неодмінно буде щаслива кінцівка.

Допомагайте їй в цьому процесі. Основними елементами такої казки є:

1.  Головний герой. Запитайте дитину, хто зображений на її малюнку або хто головний герой її казки. Нехай розкаже, з ким дружить цей герой, яка в нього мета.

2.  Шлях героя. Це ті дії, які має виконати герой, щоб розвʼязати свою проблему та досягти мети.

3. Перешкоди. Це можуть бути гори, ріки, злі чарівники, страшні звірі, або й реальні вороги, бомби, ракети, танки.

4. Помічники – це персонажі, які допомагають герою досягти своєї мети: чарівні створіння, лицарі, супергерої.

5. Позитивний фінал і висновки. Герой обов’язково має подолати всі перешкоди, перемогти всіх ворогів і досягти своєї мети.

6. Зцілюючі казки були написані психологами-казкотерапевтами, для українських дітей, дитинство яких було затьмарене військовими діями російської федерації на українській землі. Ця книга-збірник, створена в рамках навчального курсу «Казкотерапія». 

        Казкотерапія - один з найефективніших психологічних методів у роботі з дітьми, який також чудово зарекомендував себе в роботі з дорослими. Цей метод, вважається найбільш безпечним та лагідним способом психокорекції. У терапевтичних казках, які увійшли до збірника відображаються усі аспекти людського життя: проектуються моделі стосунків, проживаються кризові періоди, визначаються цінності та ідеали, що сприяють формуванню духовно здорової, компетентної особистості. А обов ’ язковий «щасливий кінець», допомагає українським дітям прожити біль, психологічну травму, позбутися страхів та комплексів, завданих війною. Ці казки рекомендовано читати з психологом, з батьками, або з близькими дорослими. Читаючи казку, будьте уважні до емоцій дитини, реагуйте на них, за потреби можна зупинятися та запитати про роздуми та відчуття дитини, також поділитися своїми відчуттями та думками. Прочитавши казку, обговоріть її. Запитайте дитину: Що сподобалося в казці, а що не сподобалося? Хто поводився добре, а хто вчинив погано? Чи були в тебе схожі ситуації? Чого вчить ця казка? Який урок несе в собі ця казка? Після обговорення, можна запропонувати дитині намалювати до казки малюнок, що буде арттерапевтичним продовженням проживання казки. Після того, як дитина намалювала малюнок, обговоріть його. Також ви можете запропонувати дитині прожити ту чи іншу роль, розігравши казку в дійових особах. Запропонуйте дитині бути героєм, який зміг пережити труднощі. Хай дитина озвучує фрази цього героя. Це додасть дитині впевненості та внутрішньої сили. Терапевтичні казки можуть бути самостійною одиницею в індивідуальній або груповій роботі або частиною казкотерапевтичного заняття чи психокорекційного тренінг. Казки створені для різної вікової категорії дітей, тому в збірнику поділені у відповідні розділи. Зцілимо зранені дитячі серця!