Кургани України
Курга́н, також Могила — високий земляний, рідше кам'яний, насип над стародавнім похованням. Є різновидом поховальних пам'ятників, має форму земляного насипу, ізольоване округле підвищення, розташоване на рівнині з різко вираженою підошовною лінією, має штучне походження.
Чим більше пагорб, тим більше заслуг і слави в похованого. За своїми масштабами будівництво могил перевершило багато типів підземних споруд, охопивши десятки різних народів і кілька історичних епох (від 4-го тис. до Р. Х. до XIV—XVI ст.). Найбільше в Україні кіммерійських, скіфських та сарматських могил. Могили зводилися звичайно напівсферичної або конічної форми, висотою до 20 м. Будівельним матеріалом служили для них ґрунт, брикети дерну, камінь. На відміну від інших підземних споруд, які зводилися в гірських масивах або у виробках під поверхнею землі, погребальні камери могил ставали «підземними» завдяки створенню насипу над ними. У деяких випадках могильна камера споруджувалася після зведення могили методом прохідницьких робіт.
Кургани-могили збереглися в багатьох регіонах землі (за винятком Австралії), причому Північне Причорномор'я, землі України зосередили досить численну й представницьку їхню частину. Примітно, що перша відома згадка про могили причорноморських степів зроблена Геродотом в V ст. до Р. Х. У своїй «Історії» він розповідає, що місцеві жителі показали йому в гирлі Дністра величезну могилу, в якій за переказами були поховані останні кіммерійські царі. Незважаючи на інтерес до могил шукачів скарбів згадки про них в епоху середньовіччя були досить рідкісні. У середині XVII ст. турецький мандрівник Евлія Челебі (1611—1682) описав деякі могили України, у тому числі т. зв. «Пагорб Сулеймана», з вершини якого він бачив всю турецьку армію (свідчення значних розмірів кургану).
Огуз
Огу́з — курган скіфського царя IV століття до н. е. біля селища міського типу Нижні Сірогози Нижньосірогозького району Херсонської області. Найбільший курган причорноморського степу, дата спорудження кургану: 330—310 роки до нашої ери. У різні часи досліджувався археологами Миколою Веселовським, Вадимом Ротом, Олександром Лєсковим та Юрієм Болтриком. Згідно з дослідженнями Болтрика, з великою ймовірністю, Огуз може бути усипальницею нащадка скіфського царя Атея. Отримані під час досліджень знахідки прикрашають скіфські колекції російського Ермітажу та Національного музею коштовностей України.
Товста могила
Товста́ моги́ла — скіфський курган IV століття до н. е. біля міста Покров Дніпропетровської обл.; досліджений 1971 р. Борисом Мозолевським.Під насипом (висота 8,6 м, діаметр 70 м) виявлено два поховання (одне пограбоване) скіфських вельмож зі слугами, кіньми й зброєю, металевий і глиняний посуд і понад 600 золотих прикрас. Особливо цінні — меч у золотом окутих піхвах, золота пектораль, оздоблена майстерними скульптурними зображеннями сцен з життя скіфів та анімалістичними сценами. Товста могила — важливе джерело з історії скіфського суспільства. Знахідки зберігаються в Музеї історичних коштовностей України (Київ).
Пектораль Товстої Могили
Пектора́ль (лат. "що торкається грудей", від лат. pectus — груди) — шийна прикраса, що закривала груди, часом і плечі. Походить від частини бойового обладунку, що захищав верхню частину грудей, плечі та горло.
Найвідоміший приклад — скіфська пектораль із кургану Товста могила (вага — 1150 г), виявлена видатним українським археологом Борисом Мозолевським у 1971 поблизу міста Покров (Дніпропетровщина). Зберігається у Музеї історичних коштовностей України (Київ) і належить до Історичного фонду дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння України.
Царський курган
Ца́рський курга́н — поховальна споруда IV століття до нашої ери пам'ятка давньогрецької архітектури у Північному Причорномор'ї. Розташований за 4 кілометри на північний-схід від Керчі. Заввишки 17 м, окружність — 260 м.
Курган досліджувався Антоном Ашиком у 1837. Під насипом виявлено квадратну поховальну камеру (склеп) прямокутної форми (4,37 на 4,25 м) заввишки 8,37 м. Склеп складений з вапнякових плит та перекритий уступчастим куполом. До поховальної камери веде дромос завдовжки 36 м і заввишки 7,14 м. Стіни дромоса викладені з блоків вапняку й мають стрільчасте перекриття. Сама гробниця обкладена бутом. У насипі зафіксовані прошарки морської трави (камки) та буту. Гробниця повністю пограбована у давнину. Припускають, що в кургані був похований один із боспорських царів (звідси і назва кургану). Можливо, ним був Левкон I (389–349 рр. до н. е.), на правління якого припав економічний розквіт Боспору.
Архітектурну унікальність Царського кургану визначають такі конструктивні елементи: застосований у поховальній камері перехід від прямокутних стін у ступінчасто-кільцеве склепіння, непаралельні стіни дромосу створюють оптичну ілюзію (здається що відстань від камери до виходу значно більша ніж є насправді, а від входу у дромос до камери — навпаки менша).
Царський курган — одна з найбільших уцілілих поховальних споруд полісів Стародавньої Греції. Іншими подібними пам'ятками є гробниця Атрея (16 століття до н.е.).
Популярний туристичний об'єкт належить до одного з відділів Керченського історико-культурного заповідника. Знаходиться поруч із музейним комплексом Аджимушкайських каменярень. Дістатись до нього можна міським транспортом.