Види ризиків та заходи протидії
Що знають наші діти про безпеку в інтернеті, чи досить їм буде цих знань, аби вберегтися від проблем? Що можуть зробити батьки і що можна вдіяти для посилення кібербезпеки дітей на державному рівні? На ці питання намагалися відповісти фахівці різних галузей у рамках конференції «Українська молодь та управління Інтернетом в контексті євроінтеграції України», яка пройшла в Києві 22 травня 2018 року за підтримки Комітету ВРУ з питань європейської та євроатлантичної інтеграції та проекту «Громадська синергія».
Метою конференції було не тільки «побачити» кібербезпеку очима української молоді, а й накреслити «дорожню карту» інтеграції України до Єдиного Цифрового Ринку Європи.
За даними дослідження «Європейської Медіа Платформи» та Counterpart International, 71,6% українських підлітків продовжують користуватись російськими соцмережами, 23% не користуються, але мають акаунти, 4,3% видалили свої акаунти, 1,1% не мають акаунта взагалі. Небезпека криється в тому, що за допомогою соцмереж російські спецслужби можуть отримувати доступ до даних про місцезнаходження користувачів, загальну інформацію про них та їх родичів. Найбільшою проблемою є те, що здебільшого діти не звертаються по допомогу, коли стикаються з небезпекою в інтернеті — так відповіли 69% підлітків. До друзів по допомогу звертаються 15% дітей, а до батьків — лише 7%. Можливістю звернутися, наприклад, до Кіберполіції користуються лише 1% опитаних.
Навіть дорослі не повністю усвідомлюють ризик кіберзагроз, годі й казати про дітей. Отже, постає питання: що можна зробити для безпеки в інтернеті на державному рівні? Звісно, в цій справі інформаційні кампанії — основний елемент. Дослідники рекомендують експертам правоохоронних органів, Міністерства освіти й науки, представникам бізнесу та громадськості розробити моделі ризику та алгоритм протидії, регулярно проводити опитування серед молоді, аналізувати їх результати для корегування спільних дій, привести українські технології у відповідність до європейських.
Потрібно також розгорнути широку інформаційну кампанію щодо ризику користування російськими соцмережами та програмним забезпеченням, запровадити обов’язкову стандартизацію програмного забезпечення в Україні, пропагувати українські інформаційні ресурси, антивірусні програми.
Та головне — поінформувати дітей та підлітків про роботу безкоштовної Гарячої лінії за телефонами 116 111 (з 12 до 20.00) (безкоштовно з мобільного). https://www.facebook.com/childhotline.ukraine/posts/900940953394766/
За минулий рік на Гарячу лінію було здійснено таких звернень близько 30 тисяч, з них біля 10 тисяч — це звернення, які стосуються життя дитини в інтернеті, зокрема в соціальних мережах. Великою проблемою є кібербулінг — цькування дитини за допомогою цифрових технологій. Це велика проблема, адже дитина, яка потерпає від такого цькування, не розуміє як з цим боротися, до кого звертатися, в кого просити допомоги.
Іншою поширеною, особливо серед підлітків, проблемою є проблема сексу: інтимна переписка в соцмережах та пересилання фотографій еротичного характеру. Діти так само беззбройні перед негативними наслідками цього явища. Наша організація проводить тренінги по школах, аби попередити ці наслідки. Часто ми чуємо історії школярів, про те, що вони стали жертвами секстингу, коли перше кохання закінчується і починається шантаж? Проблема в тому, що діти не розуміють, яку інформацію про себе можна поширювати, а яку — ні.
В основному, діти використовують соціальну мережу «ВКонтакте», після заблокування — менше, багато хто використовує тепер більше Instagram, але це повна нісенітниця — говорити, що діти не користуються заблокованим «ВК». Ми чомусь впевнені, що блок може завадити дітям користуватися цією соцмережею. Насправді, ні. 95% дітей, яких ми опитали, кажуть, що принаймні раз в день, але вони повинні зайти на свою сторінку «ВК». І коли ми запитуємо, чи знають діти, що був такий Указ Президента України, яким заблоковано використання соцмережі «ВКонтакте» на території України, вони дивуються: «Ви що, не знаєте, що існує VPN, який дозволяє обійти блок?» Коротше кажучи, заборонений плід вабить завжди, діти, як і дорослі, шукатимуть, як його отримати. Тому нашим завданням як дорослих розповідати як безпечно користуватися інтернетом, які існують небезпеки, як їх попереджати