Виховна робота

   Виховна система ліцею – розроблена відповідно до Конституції України, Закону Україну «Про повну загальну середню освіту», Конвенції ООН про права дитини, Концепції національно - патріотичного виховання дітей і молоді, заходів щодо реалізації Концепції національно - патріотичного виховання та Статуту ліцею. Основними ідеями, які лягли в основу виховної системи ліцею є ідеї гуманізму, педагогіки співробітництва, формування єдиного виховного простору.

     Сьогодні освітній заклад повинен допомогти  здобувачу освіти правильно зрозуміти життя.  Бо життя ліцею, на відміну від сім’ї є більш діловим, конкурентним середовищем. Ліцей – це передусім простір для дитини, тут вона не готується до життя, а живе. І тому важливо побудувати виховний простір так, щоб він сприяв гармонізації відносин між учнями і вчителями, ліцеєм і родиною.

  Завдання педагогів ліцею полягає в тому, щоб розвити в учнів критичне мислення, творчий потенціал європейського рівня, багатий словниковий запас, уміння самостійно приймати рішення та розв’язувати різноманітні проблеми,  формувати активну громадянську позицію. На наше переконання , освітній заклад зобов’язаний не лише давати грунтовні знання для оволодіння майбутньою професією, а й  формувати в нього високі моральні якості, прагнення до самоосвіти й самовдосконалення.

     Основою виховної системи ліцею є дитиноцентризм, повага і довіра  до дитини, визнання її права  на власний моральний вибір.

   Метою виховання є формування  компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал. Виховна мета є спільною для всіх ланок системи виховання та є критерієм ефективності виховного процесу.

    Зміст виховання – це система загальнокультурних і національних цінностей та сукупність соціально значущих якостей особистості:

• Ціннісне ставлення до суспільства та держави;

• Ціннісне ставлення до людей;

• Ціннісне ставлення до природи;

• Ціннісне ставлення до мистецтва;

• Ціннісне ставлення до праці;

• Ціннісне ставлення до себе.  

Серцевиною виховного процесу є особистість – її нахили, здібності,  потреби, інтереси, соціальний досвід, самовідданість, характер.    

                                     Виховання національної свідомості учнівської молоді 

     Серед виховних напрямів сьогодні найбільшої актуальності набуває національне та  патріотичне виховання як основоположні, що відповідають нагальним вимогам та викликам сучасності, закладають підвалини для формування свідомих нинішніх і прийдешніх поколінь.

     Національне виховання – це система поглядів, переконань, традицій, звичаїв, створена впродовж віків українським народом і покликана формувати ціннісні орієнтири молоді. Головна мета національного виховання – набуття молодим поколінням соціального досвіду, успадкування духовних надбань українського народу, досягнення  культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді  особистісних рис громадян Української держави.

     Виховання національної свідомості передбачає усвідомлення молоддю своєї етнічної спільності, національних цінностей (мови, території, культури), відчуття своєї причетності до розбудови національної державності, патріотизм, що сприяє утвердженню власної національної гідності, внутрішньої свободи, гордості за свою землю. Національна ідея має бути не просто атрибутом національної свідомості, а поштовхом до практичних справ, як було у кращих синів і дочок нашого народу споконвіку.

     Сучасна молодь не може самостійно визначитись в різноманітних політичних, соціальних, економічних, морально – етичних напрямах. Під словом «молодь» ми повинні вбачати своїх дітей, а  методику виховання молоді  ототожнювати з вихованням власних.  І щоб змінити становище на краще, нам , педагогам, необхідно зрозуміти, що не можна за короткий час змінити молодь, не змінивши суспільство. Давні мудреці говорили: «Оглядаючись в минуле - зніми капелюха, заглядаючи в майбутнє - засукай рукава».  Отож, сьогодні потрібно «засукати рукава» і шукати нові підходи національного виховання  та формування  патріотизму як базової якості особистості.

    Ідеалом виховання виступає всебічно та гармонійно розвинений національно свідомий, високоосвічений, життєво компетентний громадянин, здатний до саморозвитку та самовдосконалення.  Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності — віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.