Наш ліцей почав працювати в далекому 1929 році. Тоді він називався Сулицька початкова школа.
В школі було 3 класи. В 30-ті роки ХХ століття почалося будівництво Південнотрубного заводу, зросла потреба у більш освічених людях і школа стала семирічною. Викладання в школі продовжувалось навіть під час німецько-фашистської окупації. Але «нові господарі» запідозрили, що в школі ведеться радянська пропаганда і школу закрили. Після закінчення Великої Вітчизняної війни заняття поновилися.
В 1953 році школа набула нового статусу – стала середньою. Протягом довгого часу наша школа була україномовною. Але в 70-80-ті роки почалося активне будівництво мікрорайону навколо школи, нові будинки заселяли люди з різних районів міста, і в школі з’явилися російськомовні класи. Так було до 2001 року, поки школа знову стала українською.
Вся історія ліцею тісно пов’язана з історією і розвитком ПТЗ. Трубоволочильний цех № 1 завжди був базовим підприємством, яке активно допомагало школі. Саме завдяки ПТЗ в 1988 році в школі було збудовано їдальню, навіть обладнання для їдальні надав ТВЦ-1. Жоден ремонт не обходився без участі шефів.
Ліцей завжди славився своїми вчителями.
Після війни в школі викладав біологію Герой Радянського Союзу Бабак Іван Ілліч. Працював у нас славетний нікопольський історик Шеремет Спартак Васильович. В СШ № 19 починала свою педагогічну діяльність Герой Соціалістичної праці Кириченко Ніна Олександрівна, а також Байдацький Михайло Степанович, Скрипник Тамара Кузьмівна. Довго працював директором і збудував нове 4-поверхневе приміщення школи в 1960 році Страдомський Дмитро Дмитрович.
