Криза семи років

Криза семи років

"Будь-яка криза - це внутрішнє протиріччя між «хочу» і «можу»."

«Криза кінця дошкільного дитинства може починатися навіть в 5-5,5 років. Тоді вона протікає більш очевидно і болісно. Якщо ж час наближений до початку занять у школі, то вона може пройти згладжено, майже непомітно для оточуючих. Засобом подолання негативних проявів кризи є створення умов для початку освоєння дитиною навчальної діяльності. Адже в період кризи формується готовність до шкільного навчання. І в цьому полягає її позитивне значення.»

Як проявляється і чому виникає криза 7 років?

Головний симптом - це те, що дитина перестає бути дитиною: чистою, наївною, по-дитячому безпосередньою;

Вона починає замислюватися про найрізноманітніші речі, при цьому її поведінка стає набагато складнішою: дитина починає щось приховувати;

Підсвідома напруга може виявлятися різними способами (агресія, дратівливість, замкнутість і т.д.);

У неї можуть проявитися страхи (боязнь темряви, небажання залишатися вдома самій);

Батьки перестають бути незаперечним авторитетом.

Як поводитися батькам?

Головний лейтмотив кризи семи років - зростання пізнавальної активності. І всі суперечки і сперечання чада з батьками - не що інше, як тренування, пошук логічних доказів і пояснення своїм вчинкам. Інакше кажучи, кризовий період - це такий собі плацдарм, де дитина відточує свої нові знання, вміння та здібності. Шукайте нові підходи до маленького упертюху.

Нервова система малюка зараз дуже вразлива. Постарайтеся створити для нього максимально комфортні умови: побільше ласки, терплячого уваги, сімейного тепла. Як ніколи, важливо дотримуватися режиму дня. Адже будь-яка перевтома, як психологічна, так і фізична, майже напевно виллється сльозами і капризами. Так що поменше усіляких перевантажень, особливо емоційних, побільше відпочинку і прогулянок на свіжому повітрі.

***

Визнайте «дорослість» дитини, впустіть її в своє доросле життя. Вона обов'язково це оцінить. Давайте їй всілякі «дорослі» доручення, довіряйте серйозні справи, радьтеся з нею.

***

Поступово знімайте свою відповідальність за особисті справи дитини, не втручайтеся в справу, якоювона зайнята, без її прохання.

***

Будьте дуже обережні з критикою, зараз ставлення до неї у дитини загострене. Особливо вона потребує схвалення своїх справ і вчинків. Не критикуйте її, краще допоможіть виправити можливі помилки: «А давай зробимо разом!»

***

Саме зараз у дитини йде процес формування самооцінки. Не захвалюйте сина чи доньку надмірно. Але й не лайте за будь-якого приводу. Навчіть чадо ставитися з повагою до самого себе.

***

Не гарячіться, якщо дитина починає «мудрувати». Це здорово - мати свою думку! Більше розмовляйте з дітлахами, розповідайте їм про все на світі. Дайте дитині можливість дивитися науково-популярні передачі про тварин, науку, подорожі. Покажіть малюкові, як цікаво користуватися енциклопедіями, в яких знайдуться відповіді на багато питань.

***

Іноді криза у дитини проходить непомітно для батьків. Але якщо дозволити їй загнати проблеми всередину, у дитини може розвинутися невроз. Тому у віці переходу з дитячого садка до школи будьте особливо уважні до неї:

- активно підтримуйте її ініціативу і самостійність;

- не карайте за невдачі;

- надавайте їй можливості задовольняти так званий розумовий голод;

- результат будь-яких з'ясувань відносин повинен бути завжди один: ти хороший, у тебе все вийде.

***

Якщо дитина поводиться не так, як ви хочете - на все є внутрішні причини, і ваше завдання - їх зрозуміти.

Переводьте все в жарт, тільки не йдіть з дитиною на конфронтацію. Дитина тільки прикидається тираном - насправді вона дуже самотня і беззахисна.

І тільки ви можете дати їй радість і спокій.