Looking in sea

«Вдивляючись у море»

Проєкт народився з цікавості й експерименту: що може вирости з моря, які мікроорганізми воно приховує у своїй товщі? Це спроба побачити невидиме, помічати найменші зміни, відстежувати ріст і занепад, приділяти увагу тому, що зазвичай лишається за межами нашого сприйняття.

Науковий метод тут переплітається з художнім жестом. Експеримент стає образом споглядання, а чашка Петрі — моделлю маленького соціуму, де співіснують і конкурують різні форми життя.

Матеріал для роботи збирався безпосередньо з моря: мазки з хвиль, піску, каміння з водоростями, із залишків медуз і молюсків, викинутих на берег. До експерименту увійшли й зразки з конкретних локацій Одеси — від популярного пляжу Ланжерон і чистого, за словами науковців, пляжу Яхт-клубу до інтимного Нудистського пляжу. До цього «морського архіву» додаються мазки з долонь резиденток, зібрані під час спільного сидіння після лекції в «Бутербродній». Саме це розширює межі експерименту: море і людина постають як взаємопов’язані носії невидимого життя, що зустрічаються у спільній екосистемі.

Центральний мотив — уважність. Вдивляючись у чашки Петрі, глядач спостерігає за тим, що зазвичай лишається поза нашим сприйняттям: найдрібніші зміни, ріст і занепад, повільне розгортання процесів, які непомітно формують середовище. Море виявляється не лише простором стихії, а й відображенням нас самих — нашої тілесності, нашої біології, нашої належності до спільного живого поля, до біосфери.

Робота стає запрошенням до колективного вдивляння. Вона пропонує побачити тишу і невидиме життя як спосіб пізнання світу — і як досвід співбуття людини й моря, повʼязаних невидимими переходами.