Здобувачам

До уваги користувачів!

Викладачі та студенти нашого навчального закладу постійно використовують у своїх роботах бібліографічний опис, що випливає із загальних вимог до однієї з важливих складових будь-якого наукового дослідження – списку використаних джерел. Щодо правильності оформлення списків використаних джерел та який саме стандарт для цього використовувати, скористайтеся Методичними рекомендаціями щодо складання бібліографічного опису документа (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання"). – Режим доступу: http://www.ukrbook.net/zakony/metodrek.pdf.

та Презентацією «Основні правила складання бібліографічного опису (ДСТУ ГОСТ 7.1:2006) та бібліографічного посилання (ДСТУ 8302:2015) для списку використаних джерел. Порівняльний аспект» за прсиланням: https://www.calameo.com/read/00757257152018bb144c6 .

Академічна доброчесність – це система цінностей (чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність), що забезпечує сумлінність в освітній та науковій діяльності, тоді як перевірка на плагіат – це процес, що виявляє незаконне використання чужих робіт за допомогою антиплагіатних систем для боротьби з порушеннями доброчесності, такими як академічний плагіат (видання чужих робіт за свої) та самоплагіат (видання власних раніше опублікованих робіт як нових).

Що таке академічна доброчесність?

Це дотримання принципів чесності, довіри, справедливості та відповідальності в освітній та науковій діяльності. Це означає:

· Чесність:

Представляти лише власну роботу та уникати списування, фабрикації (вигадування даних) чи фальсифікації (зміна даних).

· Повага:

Належним чином цитувати та вказувати авторство інших осіб та поважати їхню інтелектуальну власність.

· Відповідальність:

Брати на себе відповідальність за власну роботу та її результати.

Що таке плагіат та види порушень?

· Академічний плагіат:

Присвоєння результатів праці інших осіб як власних.

· Самоплагіат:

Повторне видання власних раніше опублікованих робіт без належного зазначення джерела.

· Некоректне цитування:

Використання чужих текстів без лапок чи посилання на джерело.

Як проводиться перевірка на плагіат?

1. Використання антиплагіатних систем:

Текст роботи або його частина вставляється у спеціальну програму або завантажується документ.

2. Сканування та аналіз:

Система сканує текст та порівнює його з великою базою даних інших робіт, шукаючи збіги.

3. Звіт про унікальність:

Користувач отримує звіт, де вказано відсоток унікальності тексту та показано всі знайдені збіги, що дозволяє оцінити рівень плагіату.

Програми для виявлення плагіату

Існує багато безкоштовних програм для перевірки академічної доброчесності, в тому числі сервіси для виявлення плагіату, такі як Unicheck, Plagiarism Detector, Dupli Checker, Plagiarisma, Edu-Birde та інші, які дозволяють перевіряти тексти на оригінальність. Крім того, є безкоштовні генератори цитат (наприклад, Citation Machine, CiteFast) та інструменти для перевірки граматики, що включають функцію виявлення плагіату (наприклад, Grammarly), які допомагають уникнути недоброчесності шляхом правильного оформлення посилань.

Ці програми аналізують текст на наявність запозичень та порівнюють його з іншими джерелами.

Plagiarism Detector:

Дозволяє перевіряти тексти до 1000 слів безкоштовно.

Dupli Checker:

Пропонує перевірку до 1000 слів і має платні версії.

Plagiarisma:

Підтримує понад 190 мов і дозволяє перевіряти текст на збіги в Google та Yahoo!, зазначає сайт Київського університету інтелектуальної власності та права.

Edu-Birde:

Онлайн-платформа, яка дозволяє скопіювати текст та отримати звіт про плагіат.

Інструменти для роботи з цитуванням

Ці інструменти допомагають коректно оформлювати посилання та уникати плагіату.

Citation Machine: