Згідно з Указом Президента України від 14 травня 1998 № 471/98 щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Наразі в Україні налічується понад 30 тисяч бібліотек, в яких працює близько 52 тисяч бібліотечних фахівців. Вже другий рік поспіль цей день відзначаємо в умовах воєнного стану. На жаль, бібліотеки, як осередок культурного, інтелектуального, просвітницького надбання нації, стали об’єктами для знищення російськими військами.
3 липня 2023 р. пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики повідомила, що від початку повномасштабного вторгнення в Україні постраждало 598 бібліотек. Найбільших втрат книгозбірні зазнали в Донецькій, Луганській, Харківській, Київській, Миколаївській, Херсонській та Запорізькій областях. У всі часи книга була джерелом знань, пам’яті та мудрості народу. Саме тому бібліотеки, як один з об’єктів культурної інфраструктури країни, стали мішенню для знищення та пограбування російськими окупантами.
Але, незважаючи на тяжкі випробування, більшість бібліотек України сьогодні працюють та обслуговують користувачів. На початку повномасштабного вторгнення багато книгозбірень перетворилися на волонтерські центри допомоги Збройним Силам України і внутрішньо переміщеним особам.
Тож, вітаємо колег та користувачів із Всеукраїнським днем бібліотек! Бажаємо непохитно вірити в перемогу, надіятися на наших захисників, любити свою країну та свій народ!
Тримаємо стрій! Наближаємо перемогу та працюємо на благо країни!
Слава Україні!
З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек ми підготували для Вас добірку найцікавіших бібліотек України, які вражають своєю оригінальністю та різноманіттям.
Наукова бібліотека Львівського національного університету імені І. Франка була заснована у 1608 році як навчальна бібліотека школи при єзуїтському колегіумі. Вона є найдавнішою працюючою бібліотекою України. Її фонди становлять понад 3 млн книг, з них 120 тисяч – унікальні стародруки й рукописи, найстарші з яких датовані XIII ст.
За більш ніж 400 років існування бібліотека бачила багато. У XVII ст. тут не просто зберігали книги, а виховували інтелектуальну еліту, яку, між іншим, зобов'язували регулярно підтримувати гідне фінансове становище пожертвами від читачів.
У 1704 році бібліотека була розграбована шведами, а у 1734 році пережила нищівну пожежу. Однак, академічна бібліотека швидко відродилася та у 1784 році стала основною бібліотекою оновленого університету. У 1848 році знову сталася велика пожежа, під час якої вдалося врятувати лише 13 тис. томів і частину рукописних і графічних збірок.
Книги та рукописи в її фонд надходили з усієї Європи. Поступово виникла потреба у більш впорядкованому приміщенні. Так у 1905 році з'явилася нова будівля зі скляним дахом, великим читальним залом ще й розписами та написами латиною, які повинні були наводити студентів на філософські роздуми. Попри втрати під час Другої світової, Наукова бібліотека Львівського національного університету не втратила головне – свою неперевершену атмосферу аристократизму, науки та шляхетності духу, які відчуваються і зараз.
Київ, Голосіївський проспект, 3
Монументальна споруда, яке височіє над станцією метро Деміївська – це найбільша за обсягом фонду (близько 16 мільйонів книг) та площею приміщень бібліотека України. У списку найбільших бібліотек світу вона знаходиться на 18-му місці, зовсім трохи поступившись книгосховищу Гарвардського університету.
Відповідно до закону, в колекцію книгосховища обов'язково відправляють один примірник кожного друкованого видання, що видається на території України – це приблизно 160-180 тисяч одиниць різних книг, журналів, газет та ін. щорічно.
У висотній частині розташоване книгосховище, а у 4-поверховій – конференц-зала, читальні зали, а також службові приміщення. Вестибюль бібліотеки прикрашено гігантським монументальним панно, виконаним у техніці енкаустики – воскового живопису. Крім того, будівля має 2 підземні поверхи.
Перехід між підземними поверхами й читальними залами реалізовано не банальними сходами, а за допомогою пандусу, вздовж якого стоять 11 бюстів із білого мармуру – це видатні митці та вчені.
Головна дитяча бібліотека України, що на Нивках, була заснована у 1967 році – щороку її відвідують понад 20 тисяч читачів. В її фонді зберігається понад 500 тис. примірників книг, журналів, грамзаписів, компакт-дисків, діафільмів та кінофільмів, зокрема – унікальна колекція рідкісних і цінних видань (понад 15 тис. книг і журналів ХІХ-ХХ ст.).
Але відвідати цю бібліотеку можна не лише з наміром набратися знань, але й заради естетичного задоволення. Щоб на власні очі побачити цей казковий палац, прикрашений авторськими керамічними панно і композиціями видатної української художниці-керамістки Ольги Рапай.
Під час будівництва використано найкращі оздоблювальні матеріали: з Вірменії надійшли рожеві плитки (туф) для оздоблення стін, з Узбекистану – мармур. Єреванські майстри виготовили вітражі для вікон, а прикарпатські меблярі – читацькі столики спеціальної конструкції, стелажі та книжкові вітрини; паркет отримано з Ківерців Волинської області.
Родзинкою читального залу є кімната казок, у якій камерно проводяться зустрічі з цікавими людьми – письменниками, видавцями дитячих книжок, художниками, акторами, публічними людьми, а також можна перепочити, поспілкуватися, переглянути улюблений мультфільм.
Львів, вулиці Стрийська, 29
Центр Шептицького – ресурсно-інформаційний центр Українського католицького університету, що об’єднує навчальні аудиторії, публічний культурний простір, конференц-зали, дитячу зону, кафе, книжкову крамницю, виставкову зону, адміністративні приміщення та бібліотеку. Це місце, яке розвіює всі міфи про те, що ходити в бібліотеки не модно. Навпаки – воно пробуджує бажання вчитись, розвиватись та пізнавати нове. Стильний дизайн, привітний персонал, велика кількість книг та красиві пейзажі за вікном створюють неймовірну робочу атмосферу.
Фонд бібліотеки налічує більше 160 тисяч примірників книг, більшість з яких знаходиться у вільному доступі. Для самостійного пошуку необхідної книги створена електронна пошукова система, яка працює через термінали. Студенти та викладачі працюють у навчальних аудиторіях, розташованих на 4-му поверсі Центру. В офісі на п’ятому поверсі розміщується адміністрація Українського католицького університету.
Одеса, вулиця Пастера, 13
Книгозбірня вважається першою публічною бібліотекою на території України. З'явилась вона у 1829 році. До наповнення бібліотеки долучилось багато відомих та заможних людей. Нині фонд найстарішої публічної бібліотеки налічує п'ять мільйонів документів з усіх галузей знань майже 130 мовами світу. Значну цінність становлять історичні та інші краєзнавчі матеріали, зокрема, періодична преса Півдня України. У відділі рідкісних видань та рукописів зберігаються цінні рукописи XII— XV ст., інкунабули, стародруки та ін.
Окрім великої кількості цікавих книг, бібліотека зачаровує ще й своїм розкішним виглядом. Адже її вважають однією із найкращих зразків бібліотечної архітектури в Україні у стилі неокласицизму. Чарівності цій будівлі надає й те, що вона розташована у старовинній частині Одеси.
Київ, Печерський узвіз, 5
Це публічний медіа-культурний, просвітницький, соціально-реабілітаційний заклад об’єднання громадян Українського товариства сліпих ( УТОС).
ЦСБС є важливим соціально-культурним об'єктом, спеціальною бібліотекою, яка обслуговує всі категорії людей з порушеннями зору та обмеженими можливостями. Виконує функції методичного та координаційного центру для бібліотек системи УТОС (63 бібліотеки спеціалізуються на обслуговуванні незрячих читачів по всій території України.
Фонди бібліотеки налічують понад 200 000 одиниць зберігання, включаючи плоско–друковані книги (ПДШ), літературу видану рельєфно-крапковим шрифтом Брайля (РКШ), рельєфно-графічні посібники та озвучена література на різних носіях та окрема аудіобаза. Серед фондів наявна спеціалізована навчальна література для працівників галузі, реабілітації та соціального захисту осіб з інвалідністю, яка також може зацікавити студентів та викладачів, що займаються тифлопедагогікою.
ЦСБС ім. М. Островського є депозитарієм книг, виданих шрифтом Брайля.
© Бібліотека імені А. Ф. Залевської Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України 2023