Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 рр. У 2023 році День пам’яті жертв Голодомору припадає на 25 листопада і це будуть 90-ті роковини трагедії. О 16:00 годині відбудеться Загальнонаціональна хвилина мовчання. Вже традиційно українці запалюють свічки на підвіконні та згадують ті страшні сторінки нашої історії.
Голодомор – це геноцид української нації, скоєний керівництвом Радянського Союзу. Основною метою тих злочинних дій була ліквідація українського спротиву тоталітарному режиму та упокорення населення України. Насамперед це стосувалось селянства, як споконвічних носіїв українських традицій, культури та мови. Більшовики вбачали неабияку загрозу в самоідентичності українців, що перешкоджала існуванню СРСР у форматі, визначеному радянським керівництвом.
У 1928 році керівництво СРСР розпочинає колективізацію. Індивідуальні приватні селянські господарства змушували об’єднуватись у колективні господарства державної власності. Селяни побачили у цьому суцільну несправедливість, а силомісницьке залучення до колгоспів викликало спротив. На початок 1930-х років було зафіксовано близько 4 тис. селянських повстань. Землероби були не згодні з політикою комуністичного режиму, колективізацією та масовим терором. Усіх незгодних підкорятися новому устрою життя вважали «куркулями», «буржуазними націоналістами», «контрреволюціонерами». Таких людей позбавляли майна, волі, депортували разом з родинами або вбивали.
Оскільки Україна мала для Кремля надважливу цінність як економічний, аграрний, промисловий та людський ресурс, влада ладна була на все, щоб втримати українців в «сім’ї народів». Отже, радянський режим розпочав реалізацію плану по знищенню вагомої частини української нації. Ця злочинна акція була замаскована під заготівлю хліба для держави. Спочатку відбувалося повне вилучення запасів зерна, а поготів й інших продуктів та майна.
Комуністичний режим подбав і про неможливість порятунку для людей. Заборонивши виїзд до інших міст, селян фактично було заблоковано на території масового штучного голоду. Оскільки сталінський режим голоду не визнавав, то й допомога ззовні не могла надаватися та надходити.
Точної кількості жертв Голодомору визначити неможливо, але рахунок іде на мільйони. Особливо цинічним є те, що масова смертність людей від голоду відбувалась за наявності великих запасів зерна в центральних державних резервних фондах та масштабного продовольчого експорту.
Керівництво Радянського Союзу десятиліттями намагалися робити все, щоб ніхто не згадував ті страшні події 1932-1933 рр. Лише після проголошення незалежності України з оприлюднення злочинів сталінського режиму було знято заборону. Проте, слова «голод» і «голодомор» назавжди зашиті в днк-пам’яті української нації.
Сьогодні, на 21-у місяці повномасштабного військового вторгнення росії в Україну, наш народ знов переживає тяжкі випробування, влаштовані керівництвом Кремля. Через 90 років знов українське зерно крадуть і вивозять з тимчасово окупованих областей півдня і сходу, спалюють і мінують поля з пшеницею, бомблять елеватори з продовольством. Росія, перешкоджаючи експорту українського зерна, намагається завдати мільярдні збитки нашій економіці. І знов тероризує голодом. Але тепер не лише Україну, а й увесь світ. Як писала Ліна Костенко «… Куди ж ви дивитесь, народи!? Сьогодні ми, а завтра – ви». Непокаране зло повертається.
Нашим обов’язком сьогодні є зберегти історичну пам’ять нашого народу, передати її нашим нащадкам, а головне, ‒ перемогти та знищити споконвічного ворога. Це буде гідним вшануванням усіх невинних жертв Голодомору, репресій і війн та найкращим спадком для наступних поколінь.
З нагоди роковин трагедії було підготовлено віртуальну виставку з матеріалів фонду Бібліотеки імені А. Ф. Залевської.
© Бібліотека імені А. Ф. Залевської Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України 2023