Hintergrund – Передумови

Es ist vorbei

Im November 1944 flüchtete die Mutter des Autors aus Ostpreußen vor der herannahenden sowjetischen Armee. Obwohl Nazi-Deutschland im Mai 1945 kapitulierte, war der Krieg für viele noch lange nicht vorbei. Es galt, den Wiederaufbau zu meistern und die Herausforderungen angesichts von Millionen Flüchtlingen zu bewältigen. Darüber hinaus hinterließ der Krieg tiefe psychische Narben. So wurde die Mutter des Autors im August 2008, im Alter von 70 Jahren, während eines Aufenthalts in Georgien von Albträumen geplagt. Nachts flogen russische Kampfflugzeuge über Tiflis, und sie fühlte sich so hilflos und verängstigt, wie zur Flucht mit sechs Jahren.

Das Gedicht „Es ist vorbei“ spannt einen Bogen zwischen den Kriegserlebnissen und den Gedanken in der Nachkriegszeit. Die Kriegserfahrungen sind geprägt von Gefahren, Ängsten und Unsicherheiten, die häufig ein Gefühl der Hilflosigkeit hinterlassen. Mit der Zeit prallen persönliche Erinnerungen auf eine veränderte Welt, in der jeder den Krieg auf seine eigene Weise verarbeitet hat. Das Gedicht stellt zudem eine Verbindung zwischen denjenigen her, die stark vom Krieg betroffen waren, und jenen, die ihn unbeschadet überstanden haben. Die lyrische Abstraktion ermöglicht vielfältige Interpretationen und lädt die Leser ein, ihre eigenen Kriegserfahrungen in den Versen wiederzufinden. Welche Assoziationen weckt es bei Ihnen? Und wie relevant ist dabei das Geschlecht der Hauptperson? Welche Assoziationen kommen hervor, wenn die Hauptperson das andere Geschlecht hat?

Das Gedicht ist Katja gewidmet, deren Wohnung in Tschernihiw, im Norden der Ukraine, am 27. Februar 2022 durch die russische Artillerie zerstört wurde. Der Autor begleitete sie aus der Ferne bis Anfang 2023, zuerst auf ihrer Flucht in Sicherheit und später bei der Suche nach einer dauerhaften Bleibe.

Це позаду

У листопаді 1944 року мати автора втекла зі Східної Пруссії перед наближенням радянських військових сил. Хоча нацистська Німеччина капітулювала у травні 1945 року, для багатьох війна ще довго не закінчувалася. Перед людьми стояло завдання фізичного відновлення країни та вирішення проблем мільйонів біженців. Крім того, війна залишила глибокі психологічні рани. Так, у серпні 2008 року, коли мати автора була у Грузії, вона в свої 70 років знову переживала жахіття. Російські бойові літаки літали над Тбілісі, і вона відчувала себе такою беззахисною та наляканою, як під час своєї втечі в шість років.

Вірш «Це позаду» відтворює зв'язок між досвідом війни та почуттями в післявоєнний період. Воєнні переживання відзначені небезпеками, страхами та нестабільністю, які часто породжували почуття безпорадності. Згодом особисті спогади зіштовхуються з новим світом, де кожна людина пережила війну по-своєму. Вірш також творить мости між тими, кого війна вразила найбільше, та тими, хто пережив її без особливих втрат. Лірична абстракція дозволяє різноманітні інтерпретації та запрошує читачів віднайти у віршах свої власні переживання, пов'язані з війною. Які асоціації викликає вірш у вас? Яка роль гендерної приналежності головного героя? Які асоціації виникають, якщо головний герой належить до іншої статі?

Цей вірш присвячений Каті, квартира якої в Чернігові була зруйнована російською артилерією 27 лютого 2022 року. Автор супроводжував її на відстані до початку 2023 року, спочатку під час її втечі до безпечного місця, а потім у пошуках нового постійного дому.