Hintergrund – Передумови

Hoffnungsvolles Warten

Wie erlebt eine junge Familie, die gerade erst ihr Glück gefunden hat, die Umwälzungen, die ein Krieg mit sich bringt, wenn der Vater und Ehemann sich entscheidet, das Heimatland zu verteidigen? In den ersten Kriegstagen meldeten sich zahlreiche Freiwillige, um ihr Heimatland zu schützen. Entschlossen kehrt der Vater heim und verkündet: „Ich habe mich heute zum Dienst gemeldet und werde in den nächsten Tagen aufbrechen.“ Während sie versucht, die Fassung zu bewahren, schläft ihr einjähriger Sohn tief und fest. Dank moderner Mobilfunktechnologie ist täglicher Kontakt möglich. Aber was geschieht, wenn dieser Kontakt eines Tages ausbleibt?

Das Gedicht „Hoffnungsvolles Warten“ entstand während dieser bewegenden Zeit, inspiriert durch die Erzählungen und Emotionen jener, die direkt betroffen waren. Es ehrt die gesamte Familie und würdigt den Einsatz sowohl an der Front als auch zu Hause bei der Erziehung des gemeinsamen Kindes, erkennt dabei das erlittene Leid an. Aus den Versen kann man die emotionalen Höhen und Tiefen erahnen, die Angehörige von Soldaten durchleben, während sie auf Nachricht von der Front warten. Der Alltag kann an manchen Tagen Struktur und Normalität bieten, an anderen Tagen scheint er jedoch wegen der überwältigenden Emotionen kaum zu bewältigen.

Das Gedicht ist Sasha, Igor und Vlad gewidmet, die glaubten, ihr Familienglück gefunden zu haben, bis der Krieg es ihnen abrupt entriss.

Очікування з надією

Як молода сім'я, яка нещодавно знайшла своє щастя, переживає зміни, які приносить війна, коли батько, чоловік приймає рішення захищати свою Батьківщину? У перші дні війни численні добровольці вирішили стати на захист своєї землі. З непохитним рішенням батько повертається додому і оголошує: «Сьогодні я зареєструвався на службу і скоро вирушаю». Ваш однорічний син міцно спить, поки ви намагаєтеся зберегти спокій. Завдяки сучасним мобільним технологіям щоденний контакт можливий. Але що робити, якщо цей контакт одного дня припиниться?

Вірш «Очікування з надією» був написаний у цей непростий та тривожний період, натхненний розповідями та емоціями тих, хто безпосередньо пережив ці події. Він вшановує всю сім'ю, визнає їхній внесок як на фронті, так і в догляді за спільним дитям удома. Через рядки можна відчути емоційні висоти та низи, які переживають рідні військовослужбовців, очікуючи новин з фронту. Часом повсякденне життя може сповнювати людину  відчуття порядку, а іноді воно здається майже непереборним через поток емоцій.

Цей вірш присвячений Олександрі, Ігореві та Владу, які вірили, що знайшли своє сімейне щастя, поки війна не відібрала його у них раптово.