Hintergrundgeschichte – Передісторія

Dann war er weg

In den ersten Tagen des Krieges wurde rasch zur Einberufung zum Waffendienst aufgerufen. Zahlreiche Menschen meldeten sich freiwillig, getrieben vom Wunsch, ihre Heimat zu verteidigen. Diese Tage zeichneten sich durch lange Schlangen für die Registrierung und durch Zivilisten aus, die Molotow-Cocktails mischten und Straßenbarrikaden errichteten. Stellen Sie sich vor, Ihr Ehemann, Bruder oder sogar Ihr Sohn kommt zurück und verkündet: „Ich habe mich heute freiwillig gemeldet.“ Die Reaktionen darauf variieren je nach Familie, aber für alle beginnt eine Zeit des quälenden Wartens – zuerst auf die Einberufung selbst und später auf die ersehnte Rückkehr von der Front.

Das Gedicht „Dann war er weg“ reflektiert die Gedanken und Gefühle der Daheimgebliebenen. Ein leerer Stuhl am Tisch, ständige Unsicherheit und wie mit der andauernden Kriegszeit der neue Alltag zur Routine wird und die Erinnerungen an den Abwesenden verblassen. Es spielt in den eigenen vier Wänden, zwischen Küchentisch und Wohnungstür, doch die Gedanken reichen weit darüber hinaus, indem sie immer wieder in die gemeinsam verbrachten Zeiten zurückkehren.

Das Gedicht wurde inspiriert durch die Familie Kovalchuk, in welcher der Vater und Ehemann sich zu Beginn des Krieges für mehrere Jahre dem Militär angeschlossen hat. Der Autor empfindet tiefe Dankbarkeit gegenüber der Familie, die ihm Einblick in ihren Alltag mit all seinen organisatorischen und emotionalen Herausforderungen gewährte, und sendet ihnen seine besten Wünsche.

І він пішов

У перші дні війни швидко було оголошено мобілізацію. Багато хто долучився до волонтерської діяльності, охоплений бажанням захистити свою рідну землю. Ці дні були відзначені довгими чергами у військкоматах; цивільні готували коктейлі Молотова і споруджували барикади. Уявіть: ваш чоловік, брат або син повертається додому і заявляє: «Сьогодні я став добровольцем». Залежно від сім'ї реакція може бути різною, але для всіх тепер починається час виснажливого очікування – спочатку на офіційний виклик, а потім на довгождане повернення з фронту.

Вірш «І він пішов» відображає думки та почуття тих, хто залишився вдома. Порожній стілець, постійна нестабільність та те, як з триванням війни рутинне життя стає нормою, а спогади про відсутнього починають втрачатися. Читач ніби опиняється разом з персонажами у  приватному просторі між кухонним столом і дверима квартири та поряд із героями  проживатиме спогади, які знову й знову повертатимуть до минулих  моментів.

Цей вірш був натхненний історією родини п. Ковальчук, у якої чоловік був добровольцем від початку війни протягом декількох років. Автор висловлює глибоку вдячність цій сім'ї за надану можливість зазирнути в їхнє повсякденне життя з усіма його викликами – і бажає їм найкращого.