Hintergrundgeschichte – Передісторія

Woher sollst du schöpfen die Kraft

Mit eiserner Entschlossenheit verteidigen Ukrainerinnen und Ukrainer seit der russischen Invasion am 24. Februar 2022 ihr Land, ihre Mitmenschen und ihr kulturelles Erbe. Die gemeinsamen historischen Erfahrungen, Traditionen und Schriften sind essenzielle Bestandteile des kulturellen Erbes jeder Nation. Im Alltag sind gemeinsame Rituale, das Gedenken an bedeutsame Ereignisse und historische Vorbilder von großer Bedeutung für den Erhalt der nationalen Identität. Sie schaffen nicht nur gemeinsame Erinnerungen, sondern bieten auch Halt und Orientierung. Inmitten des militärischen Konflikts wurde Kultur für viele Ukrainer zu einer tragenden Säule des Widerstands und der Kampfmoral. 

Das Gedicht „Woher sollst du die Kraft schöpfen?“ wurde durch Nachrichtenbilder inspiriert, welche unterschiedliche Verhaltensweisen ukrainischer und russischer Soldaten zeigen. Unterschiede zeigen sich beispielsweise in der Pflege der Stützpunkte, im Umgang mit der Umwelt und in der kulturellen Einbindung im Leben der Soldaten. So setzten einige ukrainische Lehrkräfte ihren Unterricht sogar aus den Schützengräben fort. Andere spielten in den Pausen an der Front Geige, und Pavlo Vyshebaba verfasste Gedichte, die er in seiner Sammlung „Schreib mir nur nicht vom Krieg“ («Тільки не пиши мені про війну») veröffentlichte und teilweise vertonte.

Eine besondere Inspiration war das Gedicht der renommierten zeitgenössischen ukrainischen Dichterin Lina Kostenko (*1930). Ihr Gedicht „Mein erster Vers entstand im Schützengraben“ („Мій перший вірш написаний в окопі“) verdeutlicht, wie zeitlos ihre Zeilen sind und mit welch tiefer Entschlossenheit Ukrainerinnen und Ukrainer um das Überleben ihrer Kultur kämpfen, egal wie die Widrigkeiten. Das Gedicht ist allen Ukrainern und Ukrainerinnen gewidmet, sowohl zu Hause in der Heimat als auch in der Diaspora.

Звідки маєш черпати сили

З часу російської інвазії 24 лютого 2022 року українці та українки непохитно захищають свою країну, своїх співгромадян і культурну спадщину. Спільні історичні досвіди, традиції та писемність є основою культурної спадщини кожної нації. У повсякденному житті спільні ритуали, пам'ять про важливі події та історичні зразки мають велике значення для збереження ідентичності. Вони створюють спільні спогади та дають опору  йорієнтацію. У військовому конфлікті культура стала для багатьох українців опорою у їхньому спротиві та бойовому дусі. 

Вірш «Звідки ти маєш черпати силу?» натхненний новинами, які показують, наскільки по-різному поводяться українські та російські солдати. Різниця виражається, наприклад, у догляді за базами, ставленні до навколишнього середовища та культурному житті військовихів. Наприклад, декілька українських вчителів продовжували викладати з окопів. Інші грали на скрипці під час перерв на фронті, а Павло Вишебаба писав вірші, які він опублікував у своїй збірці «Тільки не пиши мені про війну» і частково озвучив. 

Особливим джерелом натхнення став вірш Ліни Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі». Цей твір підкреслює актуальність її слів і глибоку рішучість, із якою українці борються за виживання своєї культури, незважаючи на обставини. Цей вірш присвячений всім українцям та українкам як в Україні, так і в діаспорі.