Гендерне виховання

Організація роботи з питань гендерної культури 

дітей в закладі дошкільної освіти

    Сучасні особистісно-орієнтовані  позиції психології та педагогіки щодо ставлення особистості не можуть вважатися досконалими та ефективними, якщо в них не враховано специфіку статі.

    У старшому дошкільному віці триває розвиток тієї ланки самосвідомості, яка характеризує дитину як хлопчика чи дівчинку. Це можна спостерігати в щоденному вільному спілкуванні дітей, не започаткованому та неконтрольованому дорослими, де вони реалізують відповідний спосіб поведінки, особливо, коли оточення різностатеве. 

   Важливим напрямом роботи педагогічних працівників є робота з питань врахування особливостей протилежних статей, входження дитини в систему культурних норм поведінки та взаємин між статями.

   Малюк сам активно черпає інформацію з навколишнього оточення  про те, що його цікавить. Сучасний дошкільник статево соціалізується, отримуючи відповідні знання з потоку загальної інформації. Численні дослідники дотримуються думки, що ставлення до себе, до особи  власної та протилежної  статі у дитини складається не в результаті  якогось курсу навчання, а внаслідок засвоєння основних життєвих принципів під впливом та за сприяння дорослих.

    Останні десятиліття у свідомості багатьох батьків виховання синів і доньок відрізнялося хіба щодо їхніх обов’язків у господарчих справах та силу впливу на них (із дівчатками треба бути лагіднішими, а з хлопчиками – суворішими).

    Інформація, яку батьки або педагоги надають дітям, відповідаючи на їхні запитання щодо статей та відносин між ними, має значення лише в тому разі, якщо дитина відчуває, що дорослі сприймають її як особистість з почуттям власної гідності, не іронізують і не лицемірять з нею.  

     Глибокий слід у свідомості дитини  залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво.

      Психофізіологічні особливості хлопчиків та дівчаток варто обов’язково враховувати як  необхідність у роботі з дітьми дошкільного віку.

      Перераховуємо декілька з них:

-у хлопчиків та дівчаток різна швидкість фізичного дозрівання;

-мозок хлопчиків більш асиметричний, ніж у дівчаток;

-дівчатка дисципліновані та зосереджені до практичних завдань та дій;

-дівчатка схильні діяти за алгоритмом, краще виконують знайомі завдання;

-у дівчаток емоції впливають на зростання загальної активності, хлопчики на емоційний фактор реагують короткочасно.

      Важливо при врахуванні психофізичних особливостей враховувати такі педагогічні стратегії:

-надання змістових завдань з урахуванням статі дитини;

-враховувати особистий простір дитини в організації навчальної діяльності;

-враховувати способи сприйняття інформації;

-ініціювати спілкування з представниками протилежної статі задля   розгортання сюжетно-рольової гри, об’єднання зусиль у колективній праці;

-працездатність хлопчиків та дівчаток упродовж заняття різна, активність дівчаток вища.

     Рекомендуємо орієнтовну тематику занять для дітей середнього та старшого дошкільного віку дошкільного віку з питань формування гендерної культури особистості:

«Ми – різні, ми – рівні»

«Я – хлопчик, я – дівчинка»  

«Права та обов’язки кожного з нас»

«Дерево рівності»

«Я вибираю своє право на…»

«Що нас об’єднує  і в чому ми – індивідуальності».

Алгоритм роботи

щодо профілактики  ґендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.

Сприяти  самопізнанню, самореалізації, самоствердженню самовдосконаленню особистості;

Розвивати навички відповідальної і водночас безпечної поведінки, умінь адекватного прийняття рішень у різноманітних, у т. ч. складних життєвих ситуаціях;

Сприяти формуванню  громадянської позиції особистості.

Позаурочна виховна робота – один із найважливіших засобів педагогічного впливу на духовне становлення дітей, на формування їхньої активної громадянської позиції, необхідна умова збагачення інтелектуального, творчого потенціалу вихованців, найбільш повного розвитку здібностей, талантів в інтересах самої особистості й суспільства.

Організувати систему виховної роботи педагогічно вміло й компетентно з урахуванням вимог часу й можливостей дітей  – досить складне, адже вона вирішує завдання цілісного формування й розвитку особистості. У зв’язку з цим

Надзвичайно важливим є комплексний підхід до проведення виховних заходів,що залежить від уміння педагога ставити й вирішувати одночасно різні виховні завдання.

Нормативна база

1.Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2005, N 52, ст.561);

2.Постанова Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 № 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року»;

3.Наказ МОНМС від 10.09.2009 № 839 «Про впровадження принципів гендерної рівності в освіту»

      Перелік рекомендованої літератури з питань формування гендерної культури особистості:       

Законодавчо-правові засади гендерного виховання:

1. Права людини: Міжнародні договори України. – Декларації. Документи. - 2-е вид. -   К: Юрінформ, 1992.- 199 с.   

2.  Наказ МОН України № 839 від 10 вересня 2009 року «Про впровадження принципів ґендерної рівності в освіту»

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 р. N 1834 «Про затвердження Державної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року.»

Дошкільні заклади

1.Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні. Наук.-метод. посібн. /Наук. Ред. Кононко О. Л.- К.: Ред. журналу «Дошкільне виховання», 2003.

2.Абетка рівності: Методичні рекомендації / Автор тексту: Павло Полянський. – Київ: Програма розвитку ООН в Україні, Представництво Європейської Комісії в Україні, 2007. 

3.Гончаренко А. М. Особливості виховання гуманних взаємин хлопчиків та дівчаток дошкільного віку .- К.: Пед. Думка, 199.- Кн. 2.- С. 102-109.

4.Кононко О. Л.  Статева свідомість як складова морального розвитку  дошкільника // Теоретико-методичні  проблеми виховання дітей та учнівської молоді. – К.: Пед. Думка, 2000.- С. 234-238.

5.Методичні рекомендації щодо профілактики гендерно - обумовленого насильства

6.Стаття.Гендерна складова формування особистості сучасного педагога

7.Стаття. Гендерне виховання дітей дошкільного віку, досвід співробітництва учасників педагогічного процесу

8.Стаття. Гендерно-обумовлене насильство

9.Інформаційна довідка. Аспекти протидії гендерному насильству - практика в Україні

10.Програма рівних можливостей та прав жінок в Україні