Шановні батьки!

Збереження життя і зміцнення здоров’я, формування здорового способу життя підростаючого покоління нині визнані проблемами загальнодержавного масштабу. Відтак виховання безпечної поведінки в соціальному середовищі – одне із пріоритетних напрямків освітнього процесу.

З кожним роком збільшується кількість дітей, травмованих внаслідок несформованих навичок поведінки з предметами і речами, незнайомими людьми, в різних небезпечних ситуаціях. Сьогодні, коли соціальне довкілля може становити загрозу для життя і здоров’я дитини, виникає потреба в глибокому осмисленні та систематизації роботи з дітьми в дошкільних навчальних закладах по вихованню в них свідомої позиції щодо безпечної поведінки в соціальному середовищі.

Дошкільна освіта в багаторівневому освітянському просторі України є вихідною ланкою в системі неперервної освіти, у становленні та розвитку особистості. Тому на дошкільний заклад покладається відповідальність за здійснення цілеспрямованого виховання у дітей ціннісного ставлення до власного здоров’я, формування у них адекватної реакції на різноманітні чинники ризику для життя.

В організації навчально – виховної роботи в ДНЗ з питань безпеки життєдіяльності дошкільників можна визначити три основні напрямки:

*Така робота не повинна обмежуватися засвоєнням норм та правил; дітей необхідно навчати обачності, навичок орієнтування і швидкої реакції в екстремальних ситуаціях;

* Максимального ефекту можна досягти, якщо буде прослідковуватися єдина стратегічна лінія у діяльності педагогічного, дитячого та батьківського колективів;

* Слід враховувати деякі принципові аспекти роботи з дітьми, які суттєво відрізняються від аналогічної роботи з дорослими ( розповіді, відеофільми про наслідки пожеж, повеней, землетрусів і т.д.).

Перевага в освітньо – виховному процесі має надаватися цікавим довірливим бесідам, розмовам, моделюванню та аналізу певних ситуацій, дидактичним та сюжетно – рольовим іграм.

Особливу увагу слід звернути на те, щоб максимально використовувати наочність( ілюстрації, альбоми, картини, відеофільми); проводити цільові прогулянки, екскурсії, вечори розваг, спеціальні дні або тижні безпеки,до участі в яких необхідно залучати медиків та батьків.

Педагогічний процес формування у дітей основ безпечного перебування в довкіллі потребує постійної психологічної допомоги. З метою запобігання виникненню у дошкільників стану підвищеного занепокоєння, тривожності, психологи дошкільних навчальних закладів повинні відслідковувати та здійснювати корекцію психічного стану дітей.

Навчання і виховання з питань захисту життя і здоров’я у надзвичайних ситуаціях повинно спрямовуватися на формування у дітей:

* Розуміння цінності власного життя та здоров’я,основ здорового способу життя;

* Правил безпечної поведінки на ігрових і спортивних майданчиках, під час ручної праці, роботи на земельній ділянці;

* Правил безпечного перебування на вулицях, правил поводження з незнайомими людьми;

* Навичок безпечної поведінки при агресивному поводженні однолітків або дорослих;

* Уявлень про небезпечні для життя отруйні рослини, ягоди, гриби та вміння реалізовувати знання у природному середовищі;

* Уявлень про стихійні природні явища (землетрус, повінь, буря, ожеледиця, гроза, град тощо), ознайомлення дітей з їх природою,характерними ознаками, негативними наслідками;

* Уявлень про основні правила поведінки в екстремальних ситуаціях;

* Бережного поводження з ліками, хімічними речовинами і побутовою хімією;

* Відчуття небезпеки щодо вогню, електричного струму, правил пожежної безпеки.

При розв’язанні організаційних, педагогічних та методичних аспектів проблеми безпеки життєдіяльності педагогам необхідно керуватись:

*Законами України « Про загальну середню освіту», 1999р.

*«Про дошкільну освіту», 2001р.

*«Про охорону праці»,2002р.

*« Про охорону дитинства», 2001р.

*Типовим положенням про навчання з питань охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 17.02. 1999р. №27, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 21.04.99р. за № 248/3541.

*Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003р.

*Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні,1999р.

*«Збірником нормативних документів з безпеки життєдіяльності», 2000р.

Основними напрямками роботи з дітьми щодо формування у них основ безпеки та норм поведінки під час надзвичайних ситуацій в ДНЗ є:

І. Пожежна безпека.

ІІ. Дитина на вулицях міста.

ІІІ. Небезпечні предмети в руках дитини.

IV. Дитина і природа.

V. Особиста безпека дитини.

VI. Здоров’я дитини, емоції та конфлікти.

VII. Цивільна оборона та надзвичайні ситуації.

А видами діяльності з безпеки життєдіяльності є :

1. Свята,розваги,театралізована діяльність.

2. Заняття , тренінги.

3. Наочність, технічні засоби, перегляд ілюстрацій.

4. Пішохідні переходи, екскурсії, спостереження.

5. Бесіди, обговорення, художнє слово.

6. Пошуково – дослідницька діяльність, моделювання ситуацій.

7. Образотворча діяльність, індивідуальна робота.

8

8. Ігрова, практична діяльність, фізичні вправи.

Життя потребує від наших дітей вміння орієнтуватись і знаходити вихід з непередбачених ситуацій.             Чим менше у дитини знань, тим більше небезпеки з боку оточуючого середовища. Щоб вберегти дитину від біди, треба пам’ятати та дотримуватись наступних правил:

– не залишати дітей дошкільного віку самих, навіть на короткий час;

– вчити дитину користуватися дверним вічком;

– не дозволяти відчиняти двері незнайомим людям, навіть одягненим у міліцейську форму;

– вчити користуватися телефоном для виклику служб 101, 102, 103, 104;

– забороняти підбирати на вулиці незнайомі предмети – вони можуть бути небезпечними;

– забороняти бавитися ріжучими, гострими та вибухонебезпечними предметами;

– не дозволяти користуватися ліфтом без супроводу дорослого родича;

– запобігати формуванню в дитині жорстокого ставлення до тварин;

– не дозволяти дражнити тварин;

– не дозволяти вмикати електроприлади за відсутності дорослих;

– не дозволяти виходити на балкон, відчиняти вікна;

– не дозволяти визирати у відчинене вікно;

– вчити дітей звертатися по допомогу до відповідних органів;

– вивчити з дитиною домашню адресу або вкладати в кишені «особисту картку» з даними дитини.

Проявляйте витримку і навчайте дітей берегти своє життя та здоров’я!