Поради батькам щодо розвитку мовлення дітей

Мовлення дитини розвивається шляхом наслідування мовлення людей, що її оточують. Тому малюк повинен чути лише правильне мовлення в сім'ї. Мова батька і матері, всіх членів сім'ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все рівно говоріть з малюком. Супроводжуйте свої дії словами! Озвучуйте будь-яку ситуацію, але лише якщо Ви бачите, що дитина чує і бачить Вас. Не говоріть в порожнечу, дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш нащадок надмірно активний і постійно рухається. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, середньої сили голосом, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильне мовлення.

Поважайте дитину! У ті моменти, коли малюк говорить, вимикайте гучну музику, дайте йому можливість чути себе і Вас. Не наслідуйте неправильне мовлення дитини, не сюсюкайте з нею. Говоріть простими словами, короткими фразами, дотримуйте паузи між фразами, тоді і діти, наслідуючи Ваше мовлення, навчаться правильно говорити.

Не допускайте у дітей швидкого мовлення. Некваплива, правильна, чітка вимова запобігає дефектам мовлення. У навчанні і розвитку мови дітей створюйте ігрові ситуації. Читайте малюку хороші вірші, казки, розповіді; перечитуйте їх по декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. Не перенавантажуйте дитину мовленнєвим матеріалом, не давайте дітям молодшого віку заучувати довгі вірші, при виборі книг користуйтеся порадами вчителів, вихователів, логопедів.

Звертайте особливу увагу на розвиток дрібної моторики – точних рухів пальців рук. Моторика тісно пов'язана з розвитком мовлення. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – все це допоможе мовленню, а в майбутньому і в опануванні письма. Будьте терплячі, поблажливі, обережні. Пам'ятайте: лише Ви і Ваша віра в сили і здібності дитини можуть допомогти їй. Активно радійте успіхам малюка, частіше хваліть його!

Шановні батьки!

Якщо ваша дитина відвідує заняття з учителем-логопедом, знайте, що погане мовлення не можна виправити за одне чи два заняття. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини та її батьків.

I. Виправлення звуковимови проводиться поетапно:

1-й етап - підготовчий (формування інтересу до логопедичних занять; розвиток слухового уваги, пам'яті, фонематичного сприйняття за допомогою ігор і спеціальних вправ; формування і розвиток артикуляційної моторики - це виконання артикуляційної гімнастики і спеціальних вправ для губ, язика, голосу, дихання і ін) (цей процес протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування).

2-й етап - постановка звуків (викликання звуків за наслідуванням або за допомогою спеціальних прийомів).

Послідовність постановки звуків:

свистячі [с], [з], [ц], [с '], [з'];

шиплячі [ш];

сонорні [л];

шиплячі [ж];

сонорні [р], [р '];

шиплячі [ч], [щ].

3-й етап - автоматизація - закріплення вимови звуку в складах, словах, реченнях (проходить у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування). Автоматизація звуку:

§ [с], [з], [ш], [ж], [с '], [з'] - автоматизуються спочатку в прямих складах, потім - в обернених і в останню чергу - в складах зі збігом приголосних;

§ [ц], [ч], [щ], [л] - автоматизуються спочатку в обернених складах, потім - в прямих і зі збігом приголосних;

Автоматизація звуків у словах:

проводиться за слідами автоматизації в складах в тією самою послідовностю.

У міру оволодіння дитиною вимови кожного складу з виправленим звуком він вводиться і закріплюється в словах.

Автоматизація поставлених звуків у зв’язному мовленні:

кожне відпрацьоване у вимові слово вводиться в речення, потім - в невеликі оповідання, потішки, чистомовки, віршовані тексти зі словами, що мають виправлені звуки.

4-й етап - диференціація поставлених і автоматизованих звуків (у випадках заміни одного звуку іншим).

5-й етап - автоматизація звуків в самостійному (спонтанному) мовленні - в монологах, діалогах, іграх та інших формах дитячої життєдіяльності.

Щоб оволодіти правильним положенням губ, язика, швидкої і вільної вимови звуку в мовленні, потрібно багато тренуватися. Тренуйтеся, будь ласка, вдома! Якщо звук ще не вимовляється, виконуйте артикуляційну гімнастику, рекомендованя масажні рухи та вправи на дуття.

Якщо звук вже поставлений - закріплюйте його: вивчіть з дитиною мовленнєвий матеріал, записаний у зошиті для домашніх завдань, стежте за звуками в повсякденному мовленні. Заохочуйте дитину до спілкування.

Не забувайте виконувати всі рекомендації вчителя-логопеда!

Основними засобами розвитку зв'язного мовлення є:

казки;

дидактичні ігри;

театралізовані ігри.

На заняттях з дитиною можна використовувати засоби найбільш доречні для її віку та інтересів.

ШАНОВНІ БАТЬКИ! ПРОПОНУЄМО ВАШІЙ УВАЗІ ДЕЯКІ ІГРИ З РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ

«Розкажи, який?»

Дитині демонструється предмет або іграшка, і вона повинна описати його. Наприклад:

м'яч – великий, гумовий червоний, легкий;

огірок – довгий, зелений, хрусткий.

Якщо дитина ще маленька і самостійно описати предмет не може, їй необхідно допомогти. У перший раз батьки можуть самостійно описувати предмет, а дитина повторювати за дорослим.

«Опиши іграшку»

Поступово вправи треба робити більш складними, додавати нові ознаки предметів і розширювати їх.

Перед дитиною слід поставити кілька іграшок тварин і описати їх.

Лисиця – це тварина, яка живе в лісі. У лисиці руде хутро і довгий хвіст. Вона їсть інших дрібних тварин.

2.

«Відгадай хто?»

Сховавши іграшку або будь-який інший предмет за спиною, мама описує його дитині. За описом дитина повинна відгадати, про який саме предмет йде мова. Потім загадку складає дитина, а мама відгадує.

«Порівняння»

Перед дитиною необхідно поставити кілька іграшок тварин, ляльок або машин. Після цього їй дається завдання порівняти їх.

Наприклад:

ведмедик ричить голосно, а у мишки тоненький голосок;

у ляльки Оксани волосся руде, а у ляльки Марійки світле;

у вантажівки колеса великі, а у легкової машинки маленькі.

Адже, розвиваючи зв'язне мовлення дитини ми формуємо такі особистісні якості як:

• підвищення самооцінки;

• впевненість в собі;

· • доброзичливе ставлення до навчального процесу

Вміння і навички зв'язного мовлення не розвиваються спонтанно. Без спеціального навчання дитина не досягне того рівня розвитку зв'язного мовлення, який необхідний для повноцінного навчання в школі.

У сучасних умовах, при напруженому ритмі життя, в сім'ї мовленнєвому розвитку дитини приділяється катастрофічно мало уваги. Спілкування дитини з батьками найчастіше відбувається у форматі "питання - відповідь". Якщо дитина розповідає щось батькам, дорослі, що цілком природно, звертають увагу в першу чергу на зміст його промови, ніж на оформлення - зв'язність, словниковий запас, граматичні помилки.

В результаті до моменту надходження в школу самостійне зв'язне мовлення дітей виявляється недостатньо сформованим, вони не вміють зв'язно і послідовно викладати зміст своїх думок, правильно сформулювати запитання, дати розгорнуту відповідь.

Як можуть батьки допомогти дитині оволодіти вміннями і навичками зв'язного мовлення?

· Використовувати можна все, що бачить дитина навкруги.. Це і вдома, і на прогулянці, і в дитячому садку. Дуже важливо спрямовувати увагу дитини не тільки на предмети, але і на їх деталі. Необхідно розглядаючи предмет, задавати дитині питання: "Якого кольору? З чого зроблений предмет? Якої величини?"

· Слідкуйте за тим, щоб дитина відповідала повним реченням. Вчіть порівнювати, узагальнювати, розуміти значення слів "ширина", "висота", "довжина", "високий", "низький". Можна використовувати привабливі для дитини іграшки. Наприклад, запропонувати для порівняння дві ляльки і дві машини. Спочатку дитині необхідно уважно вивчити, розглянути предмети, а потім розповісти, чим вони відрізняються і чим подібніі один до одного. Для багатьох дітей простіше дається опис відмінностей, ніж добір подібних ознак.

Ще декілька ігор і вправ, які ви можете виконувати в домашніх умовах.

· Вправа "Діалог"

Намагайтеся стимулювати дитину вступати з вами в діалог. Для цього, задавши питання, робіть довгі паузи до 5-10 секунд в розрахунку на те, що малюк відповість. Наприклад, можливий такий діалог:

Дорослий: Принеси, будь ласка, кубик. Що ти приніс?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Дай кубик. Що ти дав?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Лови кубик! Що ти зловив?

Дитина: Кубик.

Дорослий: Молодець!

· Гра "Що ми бачимо у дворі?"

Разом з дитиною подивіться у вікно. Пограйте в гру "Хто більше побачить". По черзі перераховуйте те, що видно з вашого вікна. Описуйте все побачене в деталях.

· Наприклад: "Я бачу будинок. Біля будинку стоїть дерево. Вона висока і товста, у нього багато гілок, а на гілках листочки". Якщо дитині важко описати предмет, допоможіть йому запитаннями. "Ти побачив будинок? Він низький або високий?". Гра сприяє розвитку активної мови, спостережливості, поповненню словникового запасу. Що ми вчора бачили?

· Разом з дитиною згадайте, де ви були, що робили, кого зустрічали, про що розмовляли. Фіксуйте увагу на деталях. Гра сприяє розвитку пам'яті, уваги, спостережливості, поповненню словникового запасу. Що ми будемо робити завтра?

· Гра "Професії"

· За допомогою цієї гри у дитини будуть формуватися елементи рольової гри, вироблятися мовленнєва активність.

Покажіть малюкові, як за допомогою різноманітних сюжетних іграшок можна грати в лікаря, перукаря, водія, продавця. Розкладіть в кімнаті атрибути для різноманітних сюжетних ігор.

Нехай малюк самостійно пограє. Поспостерігайте за його грою, а потім запитайте малюка: "Хто ти?"

Малюк назве свою роль у відповідності з виконуваними дією, наприклад: "Я- лікар". Уточніть у дитини, якими інструментами він користується і для чого вони потрібні.

Щоб допомогти дитині з розповіддю про професії необхідно задавати навідні запитання, наприклад :

-Як називається людина цієї професії?

-Як одягнений людина на цій роботі? Чи носить спеціальну форму?

-Чим займається людина на цій роботі?

-Де працює?

-Які інструменти необхідні?

-Навіщо потрібна ця професія? Яку користь приносить вона людям?

Наприклад, можна розповісти про професію лікаря. Що лікар одягнений у білий халат - це його лікарська форма. Лікар працює в лікарні і лікує дітей і дорослих від хвороб. Для його роботи йому потрібні спеціальні інструменти, такі як шприц, термометр. Професія лікаря потрібна для того, щоб лікувати людей від різних хвороб.

· Гра "Колекція"

Дієвим способом в процесі засвоєння дітьми слів, збагачення словника на позначення якості предметів (конфігурацію, колір, величину), вважаються ігри на класифікації предметів, зображень, геометричних фігур в узгодженні з даними якостями.

· Починаємо роботу з класифікації іграшок. Для таких ігор зручно застосовувати колекції маленьких іграшок, наприклад:

· - відбери всі машини;

· - відбери всіх ляльок.

Дозволено систематизувати геометричні тіла:

· - підбери всі кульки;

· - принеси всі квадрати..

· Геометричні фігури за кольором (принеси всі сині фігури) і за розміром (принеси всі великі фігури).

· Вправа "Давай поговоримо"

Є звичайною бесідою на побутові теми.

Інструкція.:Я задаю питання, а ти відповідай. Якщо хочеш, можеш і ти задати мені питання, а я тобі відповім. Ти сьогодні снідав? А що ти їв? Яка сьогодні погода? Тобі подобається розмовляти зі мною?

· В залежності від активності дитини його участь може бути кваліфіковано як ініціативне або пасивне, а мовні відповіді як розгорнуті або короткі, самостійні або з опорою на лексику питання. Найкраще питання задавати різні за змістом, не пов'язані з загальною темою.

· Вправа "Назви - дія"

Дитина називає слова, що позначають дії.

Вам знадобиться картинний матеріал і питання.

Дитині ставлять запитання:

- Що робить вітерець? (Голубить, наспівує, віє, шумить).

-Якими словами можна сказати про те, що робить кішка? (Дряпається, грає, муркоче, нявкає).

-Що робить щеня?

-Що робить пташка?

· Вправа "Повтори скоромовку"

· Скоромовки є ефективним засобом розвитку мовлення. Вони дозволяють відпрацьовувати навички правильної і чіткої артикуляції, удосконалювати плавність і темп мовлення.

· Вправа " Вивчи вірш"

Розучування віршів є засобом закріплення правильної звуковимови, розширення словникового запасу, розвитку мовлення.

· Всі діти люблять слухати вірші, намагаються їх запам'ятати. Підбираючи вірш потрібно враховувати мовленнєві можливості дитини. Спочатку треба промовляти послідовно кожен рядок вірша. Можна розучити вірш з опорою на наочні картинки, тим самим розвивати зорову пам'ять.

· Вправа "Загадки"

Відгадування загадок активізує словник дітей. Дитина вчиться виділяти суттєві ознаки предметів. Загадки розширюють кругозір дітей, тренують увагу і пам'ять, розвивають спостережливість і логічне мислення . У процесі відгадування загадок дітям слід задавати навідні запитання. Багато загадки рекомендується завчити напам'ять.

· Вправа "Подивися, що побачив, розкажи"

Вправа спрямована на розвиток зв'язного мовлення та текстоутворення.

Дитині показується картинка, яку йому потрібно уважно розглянути. Через деякий час картинку прибирають. Потім дитині пропонують відповісти на запитання: "Хто зображений на картинці?", "У що одягнена дівчинка?"

Потім дитину слід попросити розповісти, що вона зрозуміла роздивляючись картинку. Звичайно, спочатку дитина дає короткі відповіді: "Бачив дівчинку". Далі дитині слід запропонувати описати побачене докладніше. Якщо не вдається отримати більш розгорнутої відповіді, можна запропонувати дитині знову подивитися на картинку. Якщо і при безпосередньому перегляданні картинки дитина утруднюється з описом, слід запропонувати змінити картинку. Пропонувати дитині розфарбовування картинок. Коли дитина розфарбувала картинку слід поставити ряд додаткових питань, використовуючи його малюнок: що дозволить дитині окремо сприймати зображені деталі.

-Якого кольору у хлопчика штанці? У що він одягнений? Якого кольору плаття, туфлі? У що одягнена дівчинка? Що тримає дівчинка? Навіщо їй м'яч? Чим більше питань буде задано, тим краще буде підготовлений наступний етап роботи: формування сюжетної цілісності малюнка.

· Гра "Відгадай за описом"

На початку слід запропонувати дитині послухати опис і відгадати, що саме ми описуємо. Наприклад, лимон: "Цей фрукт жовтого кольору. За формою він трішки видовжений, на дотик – шорсткий, за смаком -кислий. Від нього чай стає смачніше і корисніше".

Потім можна запропонувати дитині описати його улюблену іграшку, тварину в зоопарку, рибку в акваріумі. І вже настане ваша черга відгадувати, кого саме змальовує дитина.

· Вправа "Малюємо словами"

Ми повинні розповісти дитині, що будь-який опис будується за певним планом: спочатку потрібно назвати предмет, потім слід описати його головні ознаки (вид, матеріал, форму, колір, призначення), потім можна описати ознаки другорядні, не дуже важливі; і нарешті, дати оцінку предмету.

Поясніть дитині, що таким чином, за допомогою слів, ми немов "малюємо" цей предмет. І запропонуйте намалювати словесний портрет будь-якого предмета.

Щоденне спілкування батьків з дитиною надає безліч можливостей для розвитку зв'язного мовлення. Трохи терпіння і наполегливості, трохи винахідливості та батьківської уваги, - і ваша дитина буде радувати вас чистим, правильним, добре розвиненим мовленням.

Батькам про значення розвитку дрібної моторики рук

Рівень розвитку дрібної моторики – один з показників готовності дитини до шкільного навчання, адже рівень розвитку мовлення прямо залежить від ступеню сформованості тонких рухів пальців рук. Зазвичай, якщо рухи пальців розвинені відповідно до віку, то й мовленнєвий розвиток – у межах вікової норми. Якщо ж розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток моторної сторони мовлення, хоча загальна моторика при цьому може відповідати нормі. На жаль, не всі батьки знають про таку взаємозалежність, а тому часто втрачають можливість вчасно допомогти дитині уникнути проблем у мовленнєвому розвитку.

Багато батьків розуміють необхідність розвитку малюка від народження і з великим інтересом займаються з дітьми. Але щоб заняття були ефективними, а малюк отримував від них задоволення, вони завжди мають бути цікавими, веселими і обов'язково відповідати віку малюка.

Кожному з нас доводилося зустрічати дітей чотирьох – п'яти років, які тримають ложку в кулаці, не вміють правильно тримати пензлик чи олівець, користуватися ножицями, іноді не можуть застебнути ґудзики, зашнурувати черевики, зав'язати шарф тощо

Не секрет, що деяким батькам простіше посадити дитину перед телевізором або за комп'ютер, включивши повнометражний мультфільм або поставивши гру на годинку, щоб дитина не відволікала від розмов по телефону з подругою або інших дорослих справ. Лише деякі батьки визнають той факт, що їм важко спокійно чекати, поки їхня дитина самостійно зашнурує черевики, застебне всі маленькі ґудзики на сорочці, доїсть кашу тощо. Тому вони купують замість черевиків зі шнурками черевики на липучках, замість сорочки – светр на блискавці, самі годують дитину, щоб звільнити час для інших справ. Мало хто з батьків замислюється над тим, що така економія часу позбавляє їхню дитину змоги розвивати рухи пальців рук, а отже, і поліпшувати якість мовлення.

Вплив дрібної моторики на здатність дитини вчитися

Результати досліджень учених, практичний досвід дефектологів, логопедів свідчать, що останнім часом у дітей помітно знизився рівень розвитку тонких рухів пальців рук і, на жаль, зросла кількість дітей із затримкою мовленнєвого та психічного розвитку. Фахівці встановили, що у більшості дітей із загальним недорозвиненням мовлення пальчики малорухливі, їхні рухи неточні, неузгоджені, нескоординовані. Таким дітям складно переключитися з виконання одного руху на інший.

На жаль, про проблеми з координацією рухів і дрібного моторикою у дитини батьки дізнаються лише у період підготовки дитини до школи або вже у шкільному віці, коли дитина під час навчання починає відставати від однолітків, не встигає за програмою. При цьому навантаження на дитину значно зростає, адже, крім засвоєння нової інформації, ще доводиться вчитися утримувати ручку в неслухняних пальцях. Але такі проблеми можна попередити, якщо вчасно виявити відставання у розвитку координації рухів і дрібної моторики у дитини. При правильно спланований корекційній роботі можна виправити ситуацію ще у дошкільному віці.

Варто пам'ятати, що мовленнєві області у корі великих півкуль головного мозку формуються під впливом збільшення імпульсів, які інтенсивно йдуть від пальців рук. Дрібна моторика безпосередньо пов'язана з мовленням і позначається не лише на його розвитку, а й сприяє запобіганню та усуненню можливих мовленнєвих порушень.

На думку вчених, є всі підстави розглядати кисть руки як орган мовлення.

Значення раннього віку для розвитку майбутньої особистості.

Руки – інструмент тонкий, і «настроюються» вони протягом тривалого часу. Тому починати роботу з розвитку рухів рук малюка потрібно від народження. Адже дитина і у віці немовляти, і особливо у ранньому віці, має величезний потенціал для формування майбутньої особистості, зокрема її інтелектуального розвитку. Саме у ранньому віці малюк може багато здобуги, але і багато втратити. Слід зауважити, що втрати цього періоду з віком компенсуються важче, а здобутки залишаються на все життя.

Не варто забувати, що саме у перші три роки життя мозок розвивається найінтенсивніше: до семи місяців мозок дитини збільшується вдвічі, до півтора року – втричі, а до трьох років становить уже 3/4 маси мозку дорослої людини.

Вправи на розвиток дрібної моторики.

Фахівці рекомендують починати роботу з розвитку моторики рук малюка вже з двохмісячного віку, виконуючи під музику Моцарта чи звуки маминої колискової такі вправи:

злегка потягувати кожен пальчик малюка, наче хочете його витягнути – рухи мають бути дуже легкими і ніжними;

виконувати кругові рухи кожним пальчиком окремо,спочатку в один, а потім в інший бік;

описувати своїм пальцем коло по долоньці малюка;

описувати коло по долоньці малюка за допомогою легкого пощипування або «поколювання» своїм пальцем;

ніжно плескати долонькою об долоньку, намагаючись їх розкрити.

Пам'ятайте! Краще виконати вправу десять разів по одному разу, ніж повторити десять разів поспіль!

Розвиток моторики у дітей раннього віку.

Одним з улюблених занять дітей раннього віку є образотворча діяльність. Кожна дитина любить і по-своєму вміє малювати. Дітей раннього віку слід вчити малювати широким пензлем товщиною в палець, восковими олівцями, кольоровою крейдою. Дуже зручними є тригранні олівці у дерев'яному корпусі діаметром близько одного сантиметра з м'яким товстим грифелем, які однорічному малюку легко утримувати у руці трьома пальцями. Такі олівці не скочуються зі столу, у них не так швидко ламається грифель, що важливо, оскільки у цьому віці діти малюють, сильно натискаючи на олівець. Користуючись цими олівцями, діти швидко навчаться правильно утримувати їх у пальцях, що важливо для розвитку дрібної моторики рук.

Ефективно стимулює розвиток дрібної моторики й ліплення. Пропонуйте дітям для ліплення глину, солоне тісто, спеціальну масу для моделювання, яка не лише має м'яку, пластичну консистенцію, а й безпечна для малюка у випадку, якщо він вирішить спробувати її на смак. Маса для моделювання необхідна не тільки для однорічних скульпторів, а й для старших дітей. Вчіть дітей сплющувати долонькою або кулачком шматочок тіста (масу для моделювання), відщипувати по маленькому шматочку від великого шматка. Маленький скульптор буде у захваті, якщо знайде там захований вами невеликий предмет. Заохочуйте дитину перекладати зліплену невелику кульку з ручки в ручку, складати шматочки у тарілочки, натискати пальчиками на зліплені мамою кульки – млинці, ґудзики (дірочки можна зробити олівчиком), надавлювати на ковбаску з одного боку (ложечка), розминати невеликі шматочки, запускати рученята у приготовлене мамою тісто для пиріжків. Це принесе радість малюкові і одночасно ознайомить його з властивостями нових для нього матеріалів. Для дитини раннього віку це не лише заняття, що розвиває тактильну чутливість, фантазію, а й ефективне тренування для пальчиків. Надавлюйте пальчиками на злегка просушений консервований горошок, м'яку кукурудзу, родзинки, виклавши їх у ряд, по колу, хаотично або силуетом знайомого малюкові предмета (віконце, сонечко, лопатка, будиночок тощо).

Майструйте намисто, нанизуючи на тонкий пружний дріт – неслухняний шнурок не дуже-то підходить – з широким отвором макаронини, кісточки від рахівниць, розрізані на частини використані фломастери, картонні силуети тварин, яких потім можна «покатати на каруселі», покручуючи дріт.

Просівайте змішані борошно і горох, манку і рис через сито. Ховайте у манку або борошно ґудзик, намистину, камінчик, іграшку з кіндер-сюрпризу, а просіявши все це через сито, радійте разом з малюком його знахідці. Вчіть малюка шукати заховані дрібні предмети у різних крупах, насипаних у невелику, але високу ємкість. Можна використовувати як сухі крупи, так і зволожені водою. Це гарна вправа для розвитку тактильної чутливості. Та й маленький археолог із задоволенням буде займатися такими «розкопками».

Цікаво можна організувати ігри дітей з короткими кольоровими шнурками:

засовуйте їх у пляшки з широким і вузьким горлечком;

складайте, тримаючи за кінчики, у коробки;

знаходьте потрібного вам кольору шнурок у купі шнурків;

протягуйте шнурок через коробочку з-під кіндер-сюрпризу, попередньо зав'язавши на кінцях вузлики.

Жодного малюка не залишать байдужим такі заняття.

Розкручуйте і закручуйте пробки, вкладайте різноколірні пластикові стаканчики один в один, переливайте воду в різний посуд, переносьте ложкою, маленькою пластмасовою чашкою тощо. Виловлюйте з води руками, ложкою, ситечком порожні і наповнені коробочки від кіндер-сюрпризів, коркові пробки, м'ячики для гри у пінг-понг, діставайте з дна посудини варені перепелині яйця, латексні м'ячики.

Продовжуйте робити дітям масаж пальців. Деякі фахівці радять використовувати для цього плетені різнокольорові кільця із дроту. Прокочуючи таке кільце вгору-вниз по пальцю, діти роблять рівномірний масаж пальців рук. Для мовленнєвої зони руки (зона від долоні до ліктя з тильної і бічної сторони) можна також використовувати кільце, але більшого розміру.

Доцільно використовувати ігровий самомасаж кистей рук, що є ефективним і універсальним засобом реабілітації дрібних рухів у дітей з мовленнєвими проблемами і розвивальним та оздоровлювальним засобом для дітей, які розвиваються нормально. Важливим є застосування масажних прийомів у формі ігрових процедур, які супроводжуються художнім словом у виконанні самої дитини. Веселий спектакль, який юний актор розігрує за допомогою рук на імпровізованій сцені на пальцях, долонях, тильних і ліктьових поверхнях кистей рук, триває іноді кілька секунд, а текст п’єси вкладається у маленький чотиривірш. Але для того, щоб його зіграти, необхідно в своїй уяві створити яскравий образ: зміст масажного прийому, тобто, механічний вплив на м’язи має чітко відповідати змістові вірша і динаміці розвитку сюжету.

Як відомо, масаж – це потужний біологічний стимулятор, що впливає на функції шкіри, рівень постачання організму киснем і поживними речовинами, на виведення продуктів розпаду, на скорочувальні властивості й працездатність м’язів кисті рук, яку масажують, а також еластичність судин і зв’язок.

Самомасаж кистей рук є, окрім того, засобом підвищення імунітету, оскільки на долонях розміщені нервові закінчення. Якщо їх діяльність активізується, то поліпшується функціональний стан внутрішніх органів. При цьому, в процесі самомасажу зміцнюються м’язи, суглоби і зв’язки не лише тієї руки, яку масажують, а й тієї, що робить масаж. Самомасаж рук є одним із видів пасивної гімнастики. Масаж має загально-зміцнювальний вплив на м’язову систему, підвищує тонус, еластичність і скорочувальну здатність м’язів. Працездатність втомленого м’яза під впливом масажу відновлюється швидше, ніж у стані спокою. При систематичному проведенні масажу поліпшуються функції рецепторів, провідних шляхів, підсилюються рефлекторні зв’язки кори головного мозку з м’язами і судинами. Під впливом масажу в рецепторах шкіри і м’язах виникають імпульси, які, досягнувши кори головного мозку, здійснюють тонізуючий вплив на центральну нервову систему, внаслідок чого підвищується її регулювальна роль щодо всіх систем і органів. Існують такі прийоми самомасажу: поглажування, розтирання, розминання, витискання, активні та пасивні рухи. Ефективним є використання масажерів для рук. Природними масажерами можуть бути горіхи різної величини, каштани, жолуді, палички з відносно гладенькою поверхнею (щоб не травмувати долоні).

Діти з інтересом грають у рольові ігри. Тож укладайте лялечку спати в колясочку і возіть по кімнаті, наспівуючи колискову. Погодуйте ляльок, попередньо давши завдання малюкові розсортувати у тарілочки невелику кількість змішаних плодів шипшини і волоських горіхів, родзинок і кураги, бобів і квасолі, різних за формою макаронних виробів, вибрати білу квасолю з суміші різнобарвної. Вчіть малюка по-різному брати предмети: пінцетним захопленням, пучкою, великим і середнім пальцями тощо. Ці корисні вправи дуже привабливі для малюка.

Годувати ляльок також можна по-різному. Можна спочатку годувати одну ляльку, вибираючи частування лише для неї, а потім – іншу. А можна – чергувати: то одній ляльці у тарілочку класти їжу, то інший. Адже малюк – гостинний господар.

А ще малюку цікаво буде погодувати не звичайну ляльку, а зроблену з пластикової пляшки. Для цього зробіть дірочку для рота, намалюйте або наклейте ніс та очі. Зверху одягніть на пляшку маленьку шапочку – так саморобна іграшка стане більше схожою на ляльку. «Рот» обклейте скотчем, щоб малюк не поранився, коли годуватиме ляльку. Годувати можна всім, що є на кухні. Головне, щоб частуваня було відповідного розміру. Готуючи для улюблених іграшок, навчіть малюка солити страви, беручи дрібку «солі» (сіль, борошно, цукор, пісочок, манка) і рухаючи пальчиками, потроху висипати. Це чудовий масаж пучок пальців.

Використовуйте в іграх з дітьми різні пальчикові ігри.

Ускладнені вправи для розвитку дрібної моторики.

Уже в три – чотири роки можна дати дитині прищіпки, різнокольорові великі скріпки, але обов'язково під вашим контролем. Спочатку малюк вчиться лише знімати прикріплені вами скріпки, прищіпки, а потім вже і прикріплювати їх самостійно, адже такі дії потребують досить розвиненої координації рухів і сили. Скріпки і прищіпки можна прикріплювати до краю коробки з-під цукерок, а можна до будь-якої фігури, вирізаної зі щільного пакувального картону. Так можна зробити гаряче і тепле сонечко (жовте і червоне кола з картону), веселе і сумне личка (біле і синє кола з картону), новорічну ялинку з іграшками, дерево з листочками, рибку, їжачка, бабку, метелика, зелену травичку, святковий торт зі свічками тощо.

Перебираючи крупу і горох, сортуючи квасолю за кольором, ґудзики за величиною або за кількістю дірочок у них, розкладаючи у тарілки різні за формою макаронні вироби, за величиною камінці, каштани, жолуді, листочки, нанизуючи на тонкий шнурок ґудзики, макарони, намистинки, сушки, кісточки від старих рахівниць або з'єднуючи різноколірні скріпки у ланцюжок, роблячи намисто для мами, малюк буде розвиватися у мовленнєвому відношенні швидше і краще, ніж діти, мами яких недостатньо приділяли уваги тренуванню тонких рухів пальців рук.

Подібне тренування в ігровій формі дає змогу прискорити дозрівання мовленнєвих зон кори головного мозку на 2—2,5 місяці, а це для дитини не малий срок.

Систематичні тренування дрібних рухів кисті руки опосередковано впливють і на розвиток мислення, уваги, пам'яті малюка. Те, що малюкові вдалося зробити за допомогою власних пальчиків, є для нього найбільшим досягненням, що приносить задоволення, дає енергію.

Дітей старшого дошкільного віку доцільно розвивати через творчість. У психології це називають арттерапія. Для творчості можна використовувати все, що трапиться під рукою.

У процесі таких занять вирішуються завдання сенсорних еталонів форми, величини, кольору; розвиваються дотикові відчуття, дрібна моторика рук, естетичні смаки; виховується охайність; формується вміння доводити розпочату справу до кінця; удосконалюються комунікативні навички; формується вміння самостійно орієнтуватися у завданні (аналізувати об’єкт, умови роботи тощо), попередньо планувати хід роботи над виробом (встановлювати логічну послідовність виготовлення виробу, визначати прийоми роботи й інструменти), контролювати свою роботу (визначати правильність дій і результати, оцінювати якість готових виробів).

Таким чином, що більше дрібні рухи підвладні руці, то ліпше прогресує розвиток розумової та мовленнєвої діяльності. Рухи пальців і кисті рук дитини мають особливу розвивальну дію. Регулярні вправи з пальцями поліпшують пам’ять, розумові здібності дитини, усувають її емоційне напруження, поліпшують діяльність серцево-судинної і травної систем, розвивають координацію рухів, силу та спритність рук, підтримують життєвий тонус.

Розвиток дрібної моторики це один з найважливіших показників інтелектуальної готовності малюка до шкільного навчання. Зазвичай, якщо у дитини добре розвинута дрібна моторика, вона завжди логічно міркує, в неї добре розвинута пам'ять, увага та зв'язне мовлення. Вчителі завжди відзначають, що першокласники дуже часто відчувають великі труднощі в опануванні навичка письма. Письмо - це складний навик, який включає виконання унікальних, координованих рухів руки. Отже, техніка письма потребує сумісної злагодженої роботи м'язів кисті та всієї руки, а також розвиненого зорового сприйняття та довільної уваги.

Для повного оволодіння навичками письма необхідно мати певну функціональну зрілість кори головного мозку, у непідготовлених до письма дітей, при недостатньому розвитку дрібної моторики та зорового сприйняття і уваги, як правило, приводить до стану тривоги дитини у школі та негативного ставлення до навчання. Тому в дошкільному віці дуже важливо розвивати механізми, які потім будуть необхідні для оволодіння письмом, створювати умови для постійного накопичення дитиною практичного та рухового розвитку і навичка ручної вмілості.

В дошкільному віці дуже важлиою рахується саме підготовка до письма, а не саме навчання писати, і це повинно починатися задовго до шкільної парти. Батьки, які в певний час починають приділяти належну увагу певним вправам, різноманітним завданням, іграм, що до розвитку дрібної моторики та координації рухів рук, наразі вирішують відразу два питання: по-перше, вони непрямим чином починають впливати в загальному інтелектуальному розвитку малюка, по-друге, вони підготовлюють його до оволодіння навичкам письма, які в майбутньому обов'язково допоможуть уникнути різних проблем шкільного навчання.

Інсценування за допомогою пальців різних римованих казок та історій (пальчикова гімнастика, пальчикові ігри), виконання багатьох ігор вимагають брати участь обидві руки, що навчає дітей орієнтуванню в поняттях напрямку: «ліворуч», «праворуч», «вниз», «угору» то що. В ході пальчикових ігор малюки повторюють рухи дорослих, тим самим активізують моторику рук, у них виробляється уміння керувати своїми рухами, тренується спритність, концентрування уваги на одному з видів діяльності, вміння розподіляти та переключати увагу.

Не забувайте хвалити малюка! Захоплюйтесь його здібностями!

Любіть малюка за всі його досягнення і попри невдачі. І не забувайте народну мудрість: «Дитятко – що тісто: як замісив, так і виросло».

Коли слід звертатися до логопеда?

Часто батькам говорять, що заняття з логопедом можна починати тільки тоді, коли дитині буде три роки. Це неправильно. Тим більше, що найчастіше й насамперед консультація логопеда необхідна мамі й татові, а вже потім дитині. Робота з малюком (особливо, якщо він молодший 3 років) завжди набагато ефективніша, якщо проводиться батьками! Роль логопеда в цьому випадку полягає в навчанні батьків прийомів мовленнєвої компенсації та розробки комплексу заходів щодо подолання мовленнєвої недостатності або конкретних дефектів.

До логопеда слід звернутися, якщо:

1. До 2 років у дитини не з'явилося мовлення (дитина мовчить) або словник дитини налічує не більше 10 слів. Кваліфікований фахівець (логопед) уміє не тільки виправляти і ставити звуки, але й стимулювати появу мовлення у дітей, які не говорять!

2. Дитині більше 5 років, а вона не вимовляє (чи неправильно вимовляє) звуки рідної мови. У цей час фонетична система повністю сформована, і дитина повинна говорити правильно.

3. Дитина почала повторювати перші звуки, склади, слова (заїкається).

4. Дитині більше 6 років, а вона не запам'ятовує вірші, не може переказати текст, порушує структуру слів (спотворює слова).

Консультація для батьків "Використання ейдетичних прийомів на логопедичних заняттях"

Всім батькам, незалежно від віку дитини, подобається, коли їхня дитина знає багато віршів, швидко їх заучує, довго тримає у пам’яті, уміє красиво їх декламувати. Цьому може допомогти використання ігрових ейдетичних прийомів.

За науковим визначенням ейдетизм — це особливий різновид образної пам´яті, здатність найбільш яскраво й точно відтворювати в усіх деталях наочні образи предметів, які в даний момент не діють на органи чуттів.

Численні експерименти довели, що пам’ять людини тісно пов’язана з її уявою та уявленнями — «ейдосами», як казали древні греки.

В середині 80-х років XX ст. вчений Ігор Матюгін розробив ігрову систему, яка покращує сприймання та відтворює інформацію, спираючись на властиве кожній людині вміння уявляти та фантазувати. Він запропонував використовувати весь спектр уявлень і фантазій: зорових, рухових, тактильних, нюхових та смакових. Методика отримала назву «Школа ейдетики».

Сьогодні ця ігрова методика популярна серед тих, хто прагне неформально ставитися до процесів пізнання та навчання. Завдяки розвитку образної уяви та яскравої фантазії ейдетика допомагає використовувати ті виняткові можливості, «резерви», які є у кожного з нас.

Принципи роботи за системою ейдетики:

· Радісна, весела атмосфера.

· Мобільність і доступність ігрового матеріалу.

· Поділ інформації відповідно до особливостей кожної дитини.

Конструювання заняття з використанням елементів ейдетики формує новий підхід до освітніх та виховних технологій, який дозволить кожній дитині комфортно, легко та з задоволенням здобувати нові знання в будь-якому віці. Саме тому вже в дитячому садку необхідно:

· навчати запам’ятовувати новий матеріал швидко і якісно;

· збільшувати обсяг пам’яті учнів;

· розвивати творчу уяву, фантазію, образне мислення дітей;

· навчати мислити послідовно, асоціативно;

· розвивати просторову орієнтацію та уявлення;

· тренувати вміння розслаблюватись, швидко знімати втому, знаходитись у доброму настрої.

Учені довели, що образне мислення, закладене в дитині від природи, притаманне їй завжди.

Чи помічали ви, з якою легкістю дитина запам’ятовує фрази з мультфільмів, рекламних роликів, слова з пісень? І навпаки, скільки зусиль їй треба докласти для того, щоб запам’ятати віршик. До того ж вивчений віршик дитина забуває через тиждень-два, а улюблені фрази пам’ятає місяцями. У чому ж тут справа? А справа в тому, що діти сприймають та запам’ятовують інформацію через світ образів. У першому випадку основою для запам’ятовування став яскравий образ, а в другому — нав’язана дорослим інформація.

Перші 5-7 років права півкуля, відповідальна за уяву, розвивається у людини швидше за ліву, відповідальну за логічне та аналітичне мислення. Ось чому яскраві образи такі важливі у ваших дітей.

За допомогою яскравої дитячої уяви можна швидко і надовго запам´ятати потрібну інформацію. А головне, таке навчання, основане на грі та фантазії, зовсім не обтяжує дитину, навпаки — переключає на діяльність іншої півкулі, а отже, дитина відпочиває. До того ж, застосовуючи методи ейдетики, ми підключаємо інші відчуття: слухові, тактильні, рухові, нюхові і навіть смакові! Таким чином, відбувається розвиток усіх видів пам´яті і, як наслідок, ефективність навчання покращується.

Сучасні методики навчання та виховання орієнтують, зокрема, на використання проблемних ситуацій. Ще Л. Виговський зазначив, що навчальні завдання завжди мають випереджати досягнутий дітьми на даний час рівень розвитку. Тобто проблеми, які постають перед ними, не повинні бути занадто легкими, а отже, вирішити їх можна лише інтенсивно напружившись розумово.

Особливої актуальності ця проблема набуває під час навчання дітей, яким притаманні певні мовленнєві вади, що зумовлюють серйозні утруднення в опануванні основних програмових завдань. Щоб забезпечити належний розвиток мовлення дошкільнят, важливо усвідомити, що він має не стільки говорити сам, скільки створювати умови для багатофункціонального використання дітьми усного слова.

ВИКОРИСТАННЯ СИМВОЛІВ НА ЛОГОПЕДИЧНИХ ЗАНЯТТЯХ

У логопедичній роботі з дітьми допомагає символізація звуків. Символ — це наочна уява про звук, яка є зразком для наслідування у вимові; це певний знак, емблема, що умовно позначає якесь поняття, щось абстрактне; це немовби жива істота, яка може літати, шипіти, гарчати, бігати, повзати, гудіти, свистіти для того, щоб досягти головного результату — правильного звучання звука як у свідомості дитини, так і в артикуляції.

Орієнтуючись на пропоновані символи, діти запам´ятовують не лише сам звук, а й образ, що виникає в їхній уяві, коли вони вимовляють цей звук.

Спеціальні дослідження свідчать, що навчання з використанням цих засобів має розвивальний характер.

Оперування символами наближує дитину до природного, а не штучно-примусового вимовляння звуків, створює безпосередні передумови для їх самостійної корекції, для звукового самовдосконалення. До того ж символізація наочного матеріалу дає змогу коригувати не лише якийсь один звук, а кілька звуків водночас.

Використовуючи символи, дитині значно легше засвоїти поняття, бо воно не тільки показане логопедом, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання. Ці символи використовуються не один рік і довели свою ефективність. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття «звук», не ототожнює, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

Застосування образів-символів мовних звуків у корекційній роботі з дітьми дає змогу повніше використовувати резерви розумового розвитку дитини, створює відповідне предметно-стимулююче середовище, яке забезпечує формування сенсомоторної цілісності дітей (емоційності, інтелекту, волі), підтримує єдність думки, почуттів і дій.

Внаслідок вікової недорозвиненості аналітико-синтетичної діяльності мозку дитина ще не здатна належним чином порівнювати свою неправильну (дефектну) звуковимову з правильною. У такій ситуації самоконтроль є недостатнім або взагалі відсутній. І саме символ є тією опорою, тим помічником, який самоорганізовує, налаштовує на правильну звуковимову, скорочує термін виправлення наявних мовленнєвих вад.

Таким чином, завдяки використанню образів-символів уникаємо мовно-корекційного тиску на дитину, щоб не пригнічувати її. До того ж символ породжує творчий потенціал, збільшує зацікавленість, розвиває мотивацію, сприяє кращому засвоєнню корекційно-навчального матеріалу, підводить до самостійного засвоєння дітьми норм правильної вимови звуків рідної мови.

Важливо й те, що спочатку дитина навчається правильно вимовляти звук із допомогою дорослого та певного образу-символу; потім спирається лише на символ; а згодом обходиться вже без нього (через автоматизацію вимови). Впровадження цієї технології у практику стимулює перехід зони найближчого розвитку в актуальний розвиток самокорекції звуків. На початковому етапі автоматизація звука за допомогою символу відбувається на рівні механічного засвоєння, а з часом поступово переходить на рівень свідомого використання знань та орфоепічних навичок.

Ейдетичні прийоми. Прийом оживлення символу.

Цей прийом допомагає дитині не лише почути конкретний звук, а за допомогою зорового образу ще й «побачити» його у словах, у тексті.

Наприклад, у навчально-ігрових ситуаціях оживлений символ «жук» виконує певні дії (літає, сидить, повзе, лежить) на тлі протяжного звучання: Ж-Ж-Ж... У слові «жаба» дитина впевнено вимовляє звук «Ж», тому що малюнок-символ жука асоціюється в неї із відповідним звуком.

Прийом перевтілення.

Дитина сама виконує роль живого символу, відтвореного в її уяві, входить у його образ, фіксує свої почуття, емоції. А оскільки власний досвід утримується в пам’яті найкраще, то й ефект запам’ятовування — як звучить та артикулюється звук — значно сильніший. Входження в образ живого символу допомагає самостійно концентрувати увагу на певному звуці, правильно вимовляти його, а відтак долати свою невпевненість щодо правильного виконання того чи іншого завдання з певним звуком. У ході ігрових ситуацій та перевтілення в живий символ у дитини вдосконалюються артикуляційні навички, закріплюється правильна вимова звука, розвивається фонематичний слух. Скажімо, у грі «Жуки полетіли на прогулянку (до лісу, на поле, на луку)» дитина, уявляючи себе жуком, імітує й озвучує його політ, чітко вимовляючи звук [ж];

з кожним разом завдання для «жука» змінюються, ускладнюються.

Продемонструємо це на прикладах.

Завдання 1

«Політ великого жука» — вимовляти звук [ж] твердо, подовжено, «сердито».

Завдання 2

«Політ маленького жучка» — тихим, лагідним голосом вимовляти звук [ж] пом’якшено, коротко, пестливо, весело.

Завдання З

«Політ великого та малого жуків» — почергово проспівувати коротку й довгу пісню, сердиту та лагідну, протяжну й уривчасту.

Завдання 4

«Гра-інсценування за віршиком про жука»:

Ой летів жук, жук. (Діти — «жуки» імітують політ, озвучуючи його: ж-ж-ж.)

Та й у воду — фук! (Діти — «жуки» падаютьу воду».)

Жук сидить (Дитина — «жук», сидячи,рухає руками, весь час промовляє: ж-ж-ж.)

І встати не може,

Кличе, хто йому допоможе: (Дитина «жук», голосно ж-ж-ж. промовляє цей звук, кличе на допомогу.)

Прийом активізації відчуттів дитини

Зазначений прийом передбачає під час ігор з автоматизації та диференціації звуків оптимальне використання систем-аналізаторів: зорової, слухової, кінестетичної, моторної. Це допомагає дітям краще запам’ятовувати правильну вимову самого звука і слів із ним, проявляти самостійність та самоконтроль.

Для прикладу розглянемо зміст гри «Потяг». Діти будують варіанти потягу, викладаючи картинки-символи, літери, склади, слова з відповідними символами, і виконують різні мовленнєві завдання. Вони починаються з відповідей на запитання, які формулюються в процесі розглядання ряду зображень. Тут слід обов’язково дотримувати логіки побудови запитання та вказівок:

· Хто за ким їде? (Щоразу дитина має називати символ, звук, літеру, склад, слово, предмет.)

· Хто перед ким їде?

· Хто в якому вагончику (за порядком) їде?

· Хто сусіди-друзі вагончика?

· Визнач, якого вагончика не стало.

· Назви всі вагончики по пам’яті (очі заплющені).

· Визнач, який новий вагончик причепили. .

· Скажи, який вагончик тобі найбільш сподобався.

Наступний етап роботи — дії дитини, які активізують її мовленнєву діяльність:

· Побудуй короткий потяг і назви, хто в ньому їде.

· Побудуй довгий потяг і назви, хто в ньому їде.

· Визнач, що змінилося (поміняти місцями, забрати, додати вагончики). Розстав вагончики по місцях (сталася аварія, вагончики роз’їхалися).

· Обери, з ким ти хочеш поїхати, пограти. Виконуючи такі маніпулятивно-мовленнєві

завдання, діти «бачать», чують, відчувають, вимовляють потрібні звуки, сніввідносячи їх із відповідними символами. Те саме спостерігається, коли вони співвідносять символ із літерою, читають склади та слова

Прийом зацікавлення

Попри те що в запропонованій структурі використання образів-символів звуків поданий прийом останній, за логікою навчального процесу він є провідним. Цей прийом активізує дітей, підвищує мотивацію та результат корекційних занять. Під час роботи із символами увага концентрується не на самому звукові, а на конкретному виді діяльності: «жук літає і гуде»; «бджола гуде, збирає і несе мед до вулика»; «собака бігає, гарчить»; «змія виступає в цирку і шипить» тощо. Це викликає цікавість і захоплення, бажання працювати над звуком. Тож дитині не доводиться докладати спеціальних зусиль, адже включається мимовільне запам’ятовування. їй цікаво погратися з близькими, знайомими й зрозумілими символами. Завдяки цьому звуки засвоюються природним шляхом, без натиску й перевантажень, корекційно-навчальний процес стає цікавим і доступним для всіх дітей-логопатів.

Педагогічна технологія з опорою на образи-символи передбачає не лише формування відповідних артикуляційних навичок, а й саморозвиток, самоконтроль, самокорекцію вад вимови звуків; перехід від активності дорослого до активності самої дитини.

У роботі з дітьми треба використовувати символи на всіх етапах. Це дає можливість активізувати всі види аналізаторів, а це набагато пришвидшує навчальний процес.

Дитині значно легше засвоїти поняття, коли воно не тільки показане логопедом на собі, а й позначене зрозумілим, близьким для дитини образом, легким для сприймання.

У роботі використовую такі види символів:

· символ — орган артикуляції;

· символ — артикуляційна позиція;

· символ — звук;

· символ — артикуляційна вправа.

Ці символи використовують у практиці не один рік і довели свою ефективність. Бажано використовувати символи-звуки від молодшої групи при навчанні дітей вміння чути звук у слові та виділяти його. У старших групах при використанні символізації в навчальному процесі у дітей немає проблем зі звуковим аналізом. Дитина усвідомлює поняття «звук», не плутає, як це зазвичай буває, приголосний з голосним.

Символи — мовні органи

Використовуються з молодшою групою для ознайомлення з органами артикуляційного апарату та розвитку рухливості щелеп та губ. Використовуються і з метою обстеження мовного апарата в статиці та динаміці. Це дає змогу дітям усвідомити важливість розвитку рухливості язика, губ; зрозуміти; для того щоб вимовити правильно звук, потрібно правильно поставити зуби, губи, язик.

Символ — артикуляційна вправа

На підготовчому етапі до постановки звука треба використовувати загальні комплекси артикуляційних вправ, об’єднані назвою «Прогулянка язика»,

« Язик-чарівник ».

Символи — звука. «Пісенька»

Ознайомлення із символами-звуками бажано проводити з молодшої групи з метою формування поняття «звук» і того, що звук може бути намальований. На цьому етапі необов’язково дотримувати чистого звукового відображення. Наприклад: М — корова — а «Му-у» полегшує розуміння дітьми завдання і дає їм можливість відтворити звуки. Це проводиться у вигляді веселої звукової розминки.

Звук стає в нас дуже вмілим

Лиш тоді, як зрозумілий.

Звуки всі ми впізнаємо

І картинки роздаємо.

К — капають краплинки в тиші.

Г — горох нам лущать миші.

X — хом’як хропе вві сні.

Ц — розбудим навесні.

П — гармата стрілить враз.

С — з крана сочиться вода.

Д — два дятли зводять дім.

Т — стукнем молотком по нім.

Ш — вітер в небі заспівав

З— комара злякався я.

Ж— звичайно — жук летить.

р — у клітці тигр не спить.

Ч — поїдем паровозом.

Л — кораблик діток возить.

М — мукає корова в лузі,

Зі звуками ми добрі друзі!!!

У середній групі поняття «звук» оформлюється в чистий однозвуковий.

Мета: вивчити основні звукові групи (свистячі, шиплячі, «Л» та «Р») і вміти їх розрізняти.на слух.

Наприклад: —Діти, все на світі має свій голос, свою пісеньку, тільки треба вміти її почути. Пригадаймо, як співають дерева, коли віє вітер? Вони співають так: «ш-ш-ш». А можна пісеньку намалювати. Ось вона. («На фланелеграф виставляється символ — звук [ш].) Це пісенька дерев або вітру. Разом її заспіваймо. Уявімо, що ми дерева, піднімемо руки вгору, вітер віє нам в обличчя, захиталось деревце, ось віти гнуться до землі, заспівали тихо «ш-ш-ш». Уже сильніший вітер дме, голосніше «ш-ш-ш». Таким самим чином ознайомлюємо зі звуком [с] — пісенькою водички.

Потім виставляю обидва символи: «С» та «З».

Пропоную такі ігри.

«Заспівай пісеньку» — указкою вказую на символ —- дитина «співає» пісеньку. Дитина може рухами зображати звук, якщо вона його не вимовляє.

«Поверни пісеньку». Один символ забираю. Пісенька полетіла, а щоб її повернути, треба її заспівати.

Таким чином ми ознайомлюємо з 4 звуками: [ш] - [ж], [с] - [3].

Проводжу ігри з 4 символами.

· «Заспівай пісеньку».

· «Яку пісеньку я співаю? Покажи».

· «Якої пісеньки не стало? Поверни її».

· «Загадай мені заспівати пісеньку. Чи правильно я співаю? »

Це — надзвичайно важливо, якщо дитина навіть не вимовляє звук правильно, не чує свою дефектну вимову. Це дає змогу відкрити «внутрішнє вухо», розвиває вміння почути новий звук у чужому, а потім власному виконанні, розрізнити, виокремити його з ряду інших, співвіднести із символом.

Ці ігри проводять на всіх етапах розвитку фонематичного слуху та постановки звуків.

Мовний матеріал до занять

Пісня вітерцю шумить,

Водичка з краника свистить,

Ти послухай і впізнай,

Пісеньки всі відгадай.

Ця ось пісенька свистить,

А ось ця, мабуть, шумить.

Часом може задзвеніти і дзижчати може, діти.

Тільки де вона свистить?

Тільки де вона шумить?

Ти послухай і впізнай, пісеньки всі відгадай.

Треба м’ячик упіймати, чиюсь пісню відгадати.

Пісня схована в слова.

Може, пісня про жука?

Якщо пісенька дзвенить, то про що нам гомоніть?

Що згадати нам пора?

Ну, звичайно, комара.!

Усі вищенаведені символи використовуються логопедом у повсякденній роботі на групових та індивідуальних заняттях.

Символи — артикуляційна позиція

Символ - артикуляційна позиція використовуються тільки на заняттях з постановки та автоматизації звуків.

Спочатку використовуємо артикуляційні комплекси постановки в поєднанні з дидактичними іграми для розвитку фонематичного слуху. Звичайно ж, тільки на основі символів. Основне завдання — навчити чітко виділяти потрібний звук і знати його правильну артикуляцію.

Такий підхід до постановки звуків та розвитку фонематичного слуху має велике значення.

1. Легко навчає артикуляційної гімнастики, яка проводиться щоденно.

2. Розвиває фонематичний слух ефективніше, швидше, легше сприймається дітьми.

3. Наочно формує поняття «звук», а це дозволяє дитині легко розібратися у звуковому аналізі.

4. Зрозуміло пояснює артикуляційну позицію звука.

5. Знімається необхідність у самостійному етапі диференціації, який після автоматизації звука завжди був довготривалим.

6. Дає змогу активно співпрацювати з батьками, задавати домашні завдання в зрозумілій формі.

Використання символів не втрачає своєї актуальності на всіх етапах логопедичної роботи. На кожному занятті діти зустрічаються із символами. Це розвиває процеси мислення, пам´ять, увагу, а також виховує самостійність, наполегливість.

Консультація для батьків "РОЗВИВАЄМО ДИКЦІЮ І ЗВ’ЯЗНЕ МОВЛЕННЯ"

Виявляється, навчитися правильно говорити - не така вже й легка задачка для малюка. Досить рідко зустрічаються діти, у яких в цьому плані зовсім немає проблем. Неправильна вимова літери «р», шиплячих і носових приголосних, «ковтання» закінчень, а то й цілих слів мимоволі викликає у дорослих посмішку. Але, в п'яти-шестирічному віці дефекти мови стають великою проблемою, в першу чергу для самої дитини. Глузування однолітків, зауваження вихователів у дитячому садку і вчителів в початковій школі - серйозна травма для незміцнілої психіки. Діти до п'яти-шести років часто мають проблеми з мовленням і їм доводиться займатися з логопедом. В багатьох випадках це можна попередити, якщо вчасно почати розучувати з дітьми скоромовки. Достатньо приділяти по 10 хвилин щодня на вимовляння скоромовок, аби у дитини не було проблем з дикцією.

Звичайно, в особливих випадках може знадобитися допомога логопеда. Але, є прекрасний і веселий спосіб для розвитку мовлення. Це скоромовки. Їх народ придумав тисячі і продовжує придумувати досі.

Вивчить їх разом з дитиною, промовляючи спочатку повільно, а потім прискорюючи темп. Використовуйте їх під час гри, домагаючись від малюка чіткої вимови кожного звуку. Можна відбивати такт долонями, так дитині буде простіше запам'ятати текст скоромовки. Влаштуйте конкурс на правильну і найшвидшу декламацію скоромовки.

Хоча зміст скоромовок досить примітивний, поясніть дитині, про що йде мова. Адже заучувати незрозумілу «тарабарщину» важко навіть дорослому. Для малюків до 4 років вибирайте короткі скоромовки, для дітей старшого віку підійдуть скоромовки-вірші, словосполучення, які складно вимовити правильно з першого разу. Дуже важливо самим правильно вимовляти всі звуки, тоді з часом і малюк цьому навчиться.

Скоромовки необхідні не тільки малюкам, які не вимовляють певні звуки. Скоромовки сприяють і загальному розвитку мовлення у дітей.

Якщо заняття будуть регулярними, то прогрес не змусить себе чекати. Ненав'язливий ігровий метод допоможе відкорегувати мовлення дитини дошкільного віку. До речі, корисно це і дорослим!

Короткі українські скоромовки для дітей дошкільного віку (4 років)

Босий хлопець

Сіно косить.

***

На столі стоїть сільниця,

У сільниці – сіль.

***

Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

***

Семен сіно віз – не довіз,

Лишив сани – узяв віз.

***

У бобра добра багато.

***

Смаженю смажив,

Смажив Саша,

Замість смажені

У Саші сажа.

***

Ходить квочка

Коло кілочка,

Водить діточок

Коло квіточок.

***

Їла Марина малину.

***

Росте липа біля Пилипа.

* * *

Кит кота по хвилях катав -

Кит у воді, кіт на киті.

* * *

Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

* * *

Заболіло горло в горили -

Бо горилла багато говорила.

Короткі українські скоромовки для дітей дошкільного віку (5 років)

Крокодил до крокодила

Припливав просити мила,

Бо набридло крокодилу

Умиватися без мила.

***

Бурі бобри брід перебрели,

Забули бобри забрати торби.

* * *

У зливу жахливу під кущем

Дуже змокли жук з джмелем.

* * *

Черепаха чаплю вечором

Пригощала чаєм з печивом.

* * *

Чорно-білий чорногуз

У болото чорне вгруз.

* * *

Тигренятко з тигром-татом

Тренувалися стрибати.

* * *

Скриню зі скарбом

Знайшли карась із крабом.

* * *

Горох у городі виріс небувалий

Горобці город пограбували.

* * *

Миші в шафі шаруділи

Шість шарфів шерстяних з`їли.

* * *

Пироги перепечені

Перцем переперчені.

* * *

Старий сказав своїм синам:

- Сини, соліть сало сухою сіллю.

* * *

Семен сіно віз – не довіз.

Лишив сани, узяв віз.

* * *

Ворона сороці намисто купила,

В намисті сорока намистинки лічила.

* * *

Пиляв Пилип поліна з лип.

Притупив пилку Пилип.

* * *

Мила митися не вміла.

Мила мило з рук не змила.

* * *

Ніс Гриць горіх через поріг.

Став на горіх, упав на поріг.

* * *

Ходить квочка коло кілочка,

Водить діточок коло квіток.

* * *

Пильно поле пильнували,

Перепелів полювали.

* * *

Приснивсь сьогодні сон синиці:

Приніс сусіда сік з суниці.

* * *

Великі мурахи грали у шахи,

А маленькі мурашки – у шашки.

* * *

Хоче залізти в шафу кішка,

Шурхотить у шафі мишка.

* * *

Зупинився на зрубі зубр.

Задивився зубр на зруб.

* * *

Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок –

Та й сховався в куточок.

* * *

Мишка раз прийшла до кішки,

Уклонилась кішці в ніжки,

Кішці – смішки,

Мишці – ні трішки.

***

Біжать стежини поміж ожини.

***

На шафі шапка,

У шафі – шубка.

***

Дзижчить під житом жвавий жук,

Бо жовтий він вдягнув кожух.

***

Сів шпак на шпаківню,

Заспівав шпак півню,

Ти не вмієш так, як я,

Так як ти не вмію я.

***

Свинка плащика купила

З нього ґудзика згубила

Свинка ґвалту наробила

Поки ґудзика змінила.

Короткі українські скоромовки для дітей дошкільного віку (6 років)

Ведмедику, ледащо,

Вліз на пасікунащо?

Буду джмеликом дзижчати,

Буду меду куштувати.

* * *

Їхала Хима до Максима

Візком-тарадайкою;

Тарадайка торохкоче,

Сива кобила везти не хоче.

* * *

У діброві - дуби,

Під дубами - гриби,

Трава - між грибами,

Хмарки - над дубами.

* * *

Павло і Пилипко

Поливали липки.

Виросли липки

У Павла і Пилипка.

* * *

А дідусь Опанас

Нам купив ананас.

Тож приходьте до нас –

Почастуємо вас.

* * *

У долині жив удав.

Удавав, щовін все знав.

Удавав, що все умів.

У траві хвостом вертів.

* * *

Мавпенятко мовить: «Мамо,

Масла, моркви, маку мало.

Миска, мамочко, мілка,

Мало містить молока».

* * *

Лиска лащить лисеня,

А лосина – лосеня.

Лев ласкаво лапою

Левеня поляпує.

* * *

Ось спритно шиють вісім ос

Аж вісім ворків осам –

Пообіцяв тим осам хтось

Аж вісім ворків проса.

* * *

Ґава ґаву запитала:

- Ти на ґанок не літала?

- Не літала я на ґанок,

То й проґавила сніданок.

* * *

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк, абияк.

Визрів ярий Яків мак,

Та щось коле, як їжак.

* * *

Шило шубку Шурі шило,

Шовком, шерстю, шви обшило.

Вийшла шубка прехороша

Нашій Шурі на порошу.

* * *

Біля саду, біля броду,

Бабин виораний город.

Барабанять по городу

Бараболя та горох.

* * *

Обережний хитрий лис

До нори вечерю ніс.

Біг додому лісом лис,

Шелестів над лисом ліс.

* * *

В горішнику горішенька

Горішками обвішана.

Оришка і Тимішко

Обтрушують горішки.

* * *

Ми плакати –

Не плакали.

Нам плакати

Нема коли.

* * *

Для синків-молодців

Мати напекла млинців.

І хвалили молодці

Ті млинці на молоці.

* * *

На печі, на печі

Смачні та гарячі

Пшеничні калачі.

Хочеш їсти калачі –

Не лежи на печі.

* * *

Прилетіли горобці –

Говорили про крупці;

Не про крупці,

Не про крупицю,

А про крупячко.

* * *

Перепілка – гарна птиця,

Та хлоп’ят вона боїться,

Бо хлоп’ята беруть гілку

І лякають перепілку.

Не потрібно так лякать,

В неї п’ять перепелят.

Консультація для батьків "Як допомогти правильно розвинути мовлення дітей"

Так улаштована людина, що їй замало просто чути звуки. Вона намагається їх відтворити органами мовленнєвого апарату. Багато дітей до того, як вимовлять слово « машина», називають її звуком, що нагадує ревіння мотора, згодом він перетворюється на звук клаксона (бі-бі), і тільки потім вимовляється саме слово. Це відбувається тому, що дитина спочатку навчається розрізняти немовленнєві звуки, а отже, наслідує саме їх. Досить часто навіть самі батьки не можуть зрозуміти мовлення своєї дитини, тому що дорослі в спілкуванні орієнтуються на слово, а не звуконаслідування. Минає час, слово з'явилося, але чомусь неправильно вимовляється: іма, сина, асина, масіна, масина. У кожної дитини по-різному відбувається вимова кожного слова. Пов'язане це з недостатньо натренованими м'язами язика. І поки дитина не налагодить роботу органів мовленнєвого апарата, вона вимовлятиме слова неправильно, невиразно, не дотримуючись порядку звуків і складів у слові, із численними замінами складних звуків простішими, тими, що виходять.

Але рано чи пізно самостійно або за допомогою логопеда складні звуки починають з'являтися в мовленні дитини. А от що з ними робити, вона не знає. Розуміє, що потрібно їх вимовляти в якихось словах. Але в яких? Якби їх було два-три, досить було б назвати їх для дитини — і проблема розв'язана. Але ж їх так багато, що навіть складно полічити! Як же допомогти дитині запам'ятати вимову слів? Адже є « мишка», і є «миска», є слово « рак», але і є слово «лак», є слово «чітко», і є слово «щітка». А є слова ще складніші: де потрібно вимовити відразу два звуки, а от коли який — незрозуміло (мармелад, Сашко). Якщо дитина тривалий час заміняла звук [р] на звук [л], то найчастіше виникає думка, що звука [л] в мовленні взагалі не повинно бути. І тоді у всіх словах, де раніше вживався цей звук, з'явився на його місці звук [р]. Добре, що ракета вже не «лакета». Але ж і ложка перетворилася на «рожку». Що ж робити? Як допомогти? Чи минеться це? Як довго триватиме цей період?

Що робити?

По-перше, не панікувати. Головне правило для батьків: говорити з дитиною на будь-які теми, приділяти спілкуванню якнайбільше часу й говорити правильно, не сюсюкаючись із дитиною, не повторюючи її неправильну вимову. Тільки таким чином вона почне запам'ятовувати слова, у яких міститься складний для неї звук. Тільки так дитина відчуватиме дискомфорт від свого невміння говорити правильно, і тільки так відбудеться досягнення результату. Дитині в цей момент дуже важко: посилено працює слухомовленнєва пам'ять, слухова увага. Саме в цей період вона вдячно, нехай навітьне дякуючи за неї, прийме вашу допомогу у вигляді виправлення неправильної вимови. Хапайте момент! Усіля-ко підтримуйте малюка, похваліть, якщо він без вашої допомоги, випадково відгадавши, правильно вимовить те або інше слово.

Чи минеться це?

Ви зустрічали у своєму житті дорослу людину, яка плутала б складні й прості звуки між собою? Думаю, ні. Хоча мінімальний відсоток таких людей існує, але вони страждають на порушення психічних функцій. Поцікавтеся у своїх батьків, як цей період відбувався у вас, можливо, вони пам'ятають і зможуть розповісти не одну безглузду історію, пов'язану з вашою вимовою. Але ж у вас вона налагодилася? Отже, налагодиться й у дитини. Не виключено, що, припинивши плутати свистячі із шиплячими, дитина почне плутати іншу пару звуків. Не лякайтеся, просто настала їхня черга. Але пам'ятайте, що цей період не повинен тривати роками. А до шести років узагалі жодних вад у мовленні дитини бути не повинно. Якщо переживаєте, зверніться за консультацією до логопеда. У середньому, одна пара звуків установлюється за 2-3 місяці. Найчастіше подовження цього терміну пов'язане з порушенням фонематичного слуху. Це теж не страшно, усе можна виправити. Головне, виявляти бажання допомогти своїй дитині.

Налагодити тісну взаємодію між вчителем-логопедом та батьками вихованців допомагає «домашній логопедичний зошит», в якому вчитель-логопед занотовує завдання, розміщує сюжетні та предметні картинки, дидактичні ігри, оповідки, загадки, чистомовки тощо. Батьки отримують зошит після кожного логопедичного заняття.

Для того щоб дитина навчилася чітко й зрозуміло вимовляти звуки та слова, правильно користуватися голосом, вона має навчитися напружувати слух, сприймати та розрізняти різні звуки, зокрема, і звуки рідної мови. Ця здатність не з’являється спонтанно її слід розвивати.

Фонематичний слух— тонкий систематизований слух, здатний здійснювати операції розрізнення і впізнавання. І робити це найліпше у процесі використання фонем, що становлять звукову оболонку слова.

Розвиток фонематичного сприймання слід починати на матеріалі немовленнєвих звуків і поступово охоплювати всі звуки мовлення: від звуків, які діти вже засвоїли, до тих, вимова яких у дітей лише формується та вводиться у самостійне мовлення.

У всій системі логопедичної роботи з розвитку фонематичного сприймання чи не найскладніше — навчити дітей диференціювати фонеми.

Для того щоб дитина якомога швидше подолала цю перешкоду, потрібно завантажити дитину мовленнєвим матеріалом, насиченим важкими звуками. Але вказівка на зразок «Слухай і повторюй» тільки відіб'є бажання вчитися говорити правильно. Оскільки вік формування мовлення збігається з активною ігровою діяльністю, потрібно використовувати дидактичні ігри.

Для диференціації звуків [с — ш] можна використовувати гру з м'ячем. У ній м'яч відображає положення язика в роті. Під час вимови звука [с] язик упирається в нижні зуби, отже, м'яч повинен ударитися об підлогу. Під час вимови звука [ш] язик перебуває за верхніми зубами, нехай м'яч полетить угору.

Аналогічно можна використовувати і для звуків [з — ж]. Спочатку дитина сама тримає м'яч у руках. Потім м'ячем командує дорослий. Можна кілька разів поспіль задати рухом той самий звук. Так розвиватиметься ще й увага. Поступово нарощуємо темп. Таким чином язик дитини пристосовується швидко набувати необхідного положення.

Гра «Свистить — сичить». Ця гра заснована на звуконаслідуваннях. Дітям по­трібно подивитися на картинку й вимовити відповідний їй звук.

Свистять помпа, кран, свисток. Сичать змія, гусак, море.

Під час цієї гри розвивається не тільки вміння дитини вимовляти звуки, але й увага, і швидкість реакції.

Для диференціації звуків [з — ж] можна провести гру «Пила».

Стати в пару, взятися за руки і, нахиляючись то в один, то в інший бік, «пиляти дрова».

Дорослий. Заверещала пила.

Разом. З-з-з-з

Дорослий. Задзижчала, як бджола.

Разом. Дж-ж-ж-ж.

Дорослий.

Поламалася пила,

Навпіл тріснула вона.

Треба майстра викликати

І спочатку починати.

Опанування дитиною звукової сторони слова — складний, але дуже важливий процес. Адже уміння аналізувати звукову структуру слова гарантує в майбутньому грамотне письмо. Тому на цьому етапі роботи діти спочатку вчаться самостійно виокремлювати певні звуки зі слова, а пізніше — аналізувати його звукову структуру. При цьому вони навчаються:

дослуховуватися до звучання слів;

самостійно визначати послідовність звуків у слові;

відчувати звук як окремий елемент слова;

розрізняти голосні та приголосні звуки за вимовою;

розрізняти тверді та м' які приголосні за звучанням та артикуляцією;

ділити слово на склади.

На етапі ознайомлення дітей зі складами, відтворюючи складовий ритм плесканням у долоні, вони навчаються на слух за допомогою ритму ділити слова на склади і визначати кількість складів у слові. Після того, як діти навчилися розрізняти голосні й приголосні звуки, вони розділяють слово на склади, спираючись на голосний звук— складів у слові стільки, скільки голосних звуків.

Коли діти гарно навчаться ділити слово на склади, вони визначають наголошений склад, наголошений голосний звук. Дорослому необхідно весь час стимулювати активність дітей підбадьорюванням. Діти люблять ігрові ситуації, у грі вони легше запам'ятовують матеріал, намагаються проявити свої знання, індивідуальність, прагнуть використовувати поставлені звуки у мовленні.

Ігри та вправи на розвиток слухової

уваги, сприймання, пам'яті

“Де плескали в долоні?”. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Ви тихенько станьте в будь-якому кутку кімнати, та плесніть в долоні. Дитина, не відкриваючи очі повинна вказати напрямок, звідки вона почула сплеск.

“Вгадай, хто покликав”. В цій грі беруть участь не менше 3 дітей або членів сімўї. Дитина стоїть посеред кімнати з заплющеними очима. Хто-небудь з іших гравців повинен покликати її. Дитина відгадує, хто саме її покликав.

“Доручення”. Дитина сидить на відстані 5-6 м від дорослого . У вас на столі покладені різні іграшки. Ви чітко, середньої сили голосом звертається до дитини: “Візьми м’ячик і поклади його на килим” або: “Візьми зайчика і посади його на стілець” і т.д. Потім даєте завдання вже тихим голосом.

“Луна”. Дитина тихо сидить на ігровому майданчику чи в кімнаті. Ви пропонуєте їй слухати уважно, та повторювати за вами слово. Важливо навчити дитину вслуховуватися в звучання слів, тому намагайтеся говорити слова неголосно, пошепки. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного: насамперед добирати слова, не схожі за звуковим складом (Аня, кіт, стрибай, веселий, швидко), а потім – близькі за звучанням, але різні за змістом (Оля, Коля, сам, там, син, лин).

“Запам’ятай слова”. На столі під серветкою лежать предметні картинки або іграшки. Ви пропонуєте дитині послухати два-три слова-назви, запам’ятати їх, а потім знайти на столі відповідні картинки (іграшки).

“Слухаємо музику”. Дуже велике значення для розвитку слухового сприймання має слухання музики. Тому рекомендується проводити , так звані, музичні хвилинки. Під час них ви пропонуєте дитині сісти або лягти на килим, бажано з заплющеними очима, що допомагає розслабитися і не реагувати на зорові подразники, а зосередити свою увагу на джерело звуку.

Ігри та вправи на розвиток фонематичного сприймання

“Впіймай звук!”. Поясніть дитині, що ви будете вимовляти різні звуки, а їй потрібно буде плеснути в долоні - “впіймати звук”, коли вона почує певний звук. Необхідно дотримуватись принципу від простого до складного:

- звук [а] серед у, у, а, у;

- звук [а] серед о, а, і, о;

- звук [і] серед и, е, і, и;

- звук [с] серед л, н, с, п;

- звук [с] серед ш, ж, ч, с і т.д.

“Повтори!”. Запропонуйте дитині повторити за вами склади

- та-та-да - пі- пи - ат-от

- па-па-ба - мі-ми - ум-ом

- ка-ка-га - ді-ди - іт-ит

- ва-ва-фа - кі-ки - ек-єк

“Ланцюжок слів”. Запропонуйте дитині повторити за вами ряди слів, різних за значенням, але схожих за звуковим складом:

- мак, лак, так, бак;

- тачка, качка, дачка;

- сік, вік, тік, бік;

“Назви слово!”. Запропонуйте дитині вибрати серед інших слів, та назвати лише те, яке починається на певний звук:

- на звук [а] серед слів Аня, Оля, Ігор, осінь, айстра;

- на звук [і] серед слів іграшки, овочі, автобус, Іра;

- на звук [б] серед слів мак, банка, танк, бочка.

“Знайди спільний звук!”. Запропонуйте дитині визначити, який однаковий звук є в декількох різних словах. При вимовлянні слів чітко виділяйте даний звук силою голосу, наприклад: “о-о-о-осінь”, “о-о-о-окунь”, “о-о-о-овочі”

- Оля, осінь, овочі, окунь - [о]

- Сад, суп, сумка, ніс, лис - [с]

- Аня, агрус, акула, автобус - [а]

- Маша, мак, мама, сом - [м]

Розвиток фонематичного сприймання слід починати на матеріалі немовленнєвих звуків і поступово охоплювати всі звуки мовлення: від звуків, які вже засвоєнні дітьми до тих, які ще тільки формуються та вводяться у самостійне мовлення.

Дидактична вправа «Відшукай свою картинку»

Дорослий називає дитині склад, наприклад: ма, мо, ми, му, ме. Далі пояснює, що слід відшукати слово, яке починається на цей склад. Дорослий називає слова, наголошуючи на першому складі: машина, морозиво, мило, муха, метелик.

Ця вправа також сприяє розвитку слухової уваги та пам'яті.

Ігри для розвитку складового аналізу слів

Дидактична вправа «Квадратики»

Діти викладають під картинкою стільки квадратиків, скільки складів у слові.

Дидактична гра «Де чий будиночок?»

Чотири будиночки з цифрами — 1, 2, 3, 4 або з відповідною кількістю квадратиків. Діти отримують картинки та визначають, у якому будиночку хто живе, поділяючи слова та склади.

Дидактична гра «Весела подорож»

Три вагончики. Картинки з зображенням тварин. Діти поділяють назви тварин на склади та визначають, у якому вагончику хто поїде. Наприклад: кіт — у першому, сова — у другому, корова — у третьому.

Дидактична гра «Зберемо пелюстки»

Чотири квітки без пелюсток. В середині квіток 1, 2, 3, 4 квадратики. Пелюстки з картинками. Діти добирають пелюстки до квітів у залежності від кількості складів у словах, що зображені на пелюстках.

Дидактична гра «Вгадай слово»

Дорослий показує картинки, а потім пропонує відгадати, яку картинку загадав, плескаючи у долоні один, два, три або чотири рази, в залежності від кількості складів у слові, а дитина намагається відгадати, яке слово загадав дорослий.

Консультація вчителя-логопеда для батьків

11 порад логопеда

1. Більше розмовляйте з дитиною, озвучуючи всі дії (годування, одягання, миття).

2. Розвивайте розуміння мовлення, використовуйте прості інструкції типу: «дай ручку», «де ніжка», спираючись на знання дітей.

3. Співайте колискові перед сном.

4. Спонукайте бажання наслідувати дорослому.

5. Частіше розповідайте дітям казки, вірші.

6. Не перевантажуйте дитину теле-,відео-, аудіоінформацією.

7. Ніколи не кажіть в присутності дитини про її недоліки.

8. Не засмучуйтеся, не дратуйтеся від того, що ваша дитина не розмовляє. Кожна дитина- індивідуальність. Треба допомогти їй розкритися.

9. Не чекайте коли дитина заговорить, вчіть її розрізняти предмети за розміром, співвідносити за кольором, формою, кількістю.

10. Частіше робіть масаж пальців та долоньок.

11. Розвивайте артикуляційну моторику

Вправи для розвитку мовлення

дітей 2-3 років

Невеликі проблеми з розвитком мовлення дитини батьки цілком можуть вирішити самостійно, без допомоги логопеда. Для цього існують спеціальні вправи для розвитку мовлення дитини. Вони нескладні у виконанні і можуть проводитися з будь-яким малюком.

Найбільш оптимальна тривалість занять для дитини 2-3 років - 15 хвилин в день. Якщо тривалість буде більшою, дитина втратить інтерес до вправ, буде розсіяною і дратівливою. Дитина в такому віці краще сприймає інформацію в ігровій формі.

Малюкам швидко набридає одноманітність. Форма подачі інформації, виконання вправ повинна постійно змінюватися. Зрозуміло, що заняття з розвитку мовлення повинні проходити в спокійній, приємній дитині обстановці. Маленьких дітей батьки можуть садити собі на коліна, старших діток - навпроти себе. Важливо, щоб дорослий знаходився на одному рівні з малюком, міг дивитися йому в очі. Ні в якому разі не можна форсувати розвиток мовлення дитини. Шкідливо навантажувати дітей складним мовленнєвим матеріалом, змушувати заучувати незрозумілі йому слова.

Розвиток мовлення - комплекс заходів, який включає спілкування, масаж, вправи для мовлення дитини, вправи для розвитку дрібної моторики, ігри.

Оскільки при грамотному диханні ми вимовляємо всі слова на видиху, існує безліч ігор на тренування саме цієї фази дихання.

• 
  Вправа для дихання « Мильні бульбашки»
  

В дитинстві усі ми усі любили мильні бульбашки. Скільки задоволення і радості приносять ці кумедні кульки, що переливаються всіма кольорами веселки! Вашій дитині вони напевно теж дуже сподобаються. Адже їх можна не тільки видувати, але ще ловити, бігаючи за ними і плескаючи в долоні.

• 
  Вправа для дихання «Свічки»
  

Вогонь має магічну властивість притягувати увагу. Зробіть свічки невід'ємною частиною дитячих свят. Це прекрасна можливість погратися з дитиною. Задути свічку - для дворічної дитини насправді не просте завдання. Для цього ж потрібно зосередитися, набрати побільше повітря, скласти губи трубочкою, та ще й дути не куди-небудь, а саме на полум'я свічки.

Хваліть дитину за кожну спробу, але навчитися задувати свічку це ще не найскладніше завдання. Набагато важче малюкові дути на полум'я так, щоб воно не загасло. Для цього видих повинен бути плавним і довгим. Чому саме свічка? Просто її вогник підкаже дитині, що вона все правильно робить. А ще можна дути на свічку, потихеньку відходячи від неї, збільшуючи тим самим відстань.

Обов'язково дотримуйтеся техніки безпеки. Не залишайте дитину наодинці з запаленою свічкою.

• 
  Вправа для дихання «Вата або пінопласт»
  

Візьміть невеликий шматочок вати або пінопласту (він теж досить легкий), покладіть на стіл і просіть малюка здути його. У цю гру цікаво грати в компанії. Завдання - дути так, щоб твій шматочок перемістився якнайдалі.

А з пінопластом можна затіяти ще більш цікаву гру: візьміть шматочок пінопласту, встромивши в нього зубочистку, зробіть з паперу вітрило. Тепер залишилося набрати води в раковину, тазик або ванну і дати старт морській регаті.

• 
  Вправа для дихання: «Хто довше»
  

У цій грі дуже прості правила. Наприклад, хто довше протягне звук «а», «у» або будь-який інший голосний. Тягнути можна і деякі приголосні звуки. Всі діти люблять грати в цю гру разом з батьками. Залишилося тільки набрати повітря.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Повторюй за мною»
  

Гра формує навички правильної вимови, розбиває артикуляційний апарат.

Читайте дитині короткі римування і просіть повторювати за вами останній склад:

Прибігла дітвора - ра-ра-ра, ра-ра-ра.

Ногу вище, крок сміливіше – ше-ше-ше, ше-ше-ше.

Ми побачимо листопад - пад-пад-пад, пад-пад-пад.

Маленька бджілко не сумуй – уй-уй-уй, уй-уй-уй.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Проведи ведмедика»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, вміння орієнтуватися в просторі. Необхідний інвентар: м'яка іграшка (наприклад, ведмедик).

Візьміть в руки ведмедика і голосом іграшки скажіть дитині, що дуже хочете познайомитися з будинком, в якому живе ваша сім'я. Попросіть дитину провести ведмедика по будинку (квартирі) і показати йому все найцікавіше. Підіть на кухню, нехай дитина проведе ведмедика туди. На кухні голосом іграшки питайте, як називаються ті чи інші предмети, вказуючи на них (наприклад, холодильник, плита, стіл і т. д.) Цікавтеся, для чого вони потрібні. Потім відвідайте з ведмедиком інші кімнати.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Голоси тварин»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, апарату артикуляції, знайомить з тваринним світом. Необхідний інвентар: картки із зображеннями тварин або іграшки-тварини.

Покажіть дитині картки з тваринами, розгляньте їх уважно.

Розкажіть малюкові, де мешкає та чи інша тваринка, чим вона харчується. Одночасно знайомте дитину з голосами і звуками тварин. Дуже корисно ходити в зоопарк або слухати голоси тварин у записі. Після цього можна проводити узагальнююче заняття.

Покажіть дитині картки і попросіть її назвати зображених тварин, пригадати, хто які звуки видає.

горобець - цвірінькає (цінь-цвірінь),

ворона - каркає (кар-кар)

гусак - ґелґоче (га-га-га)

кабани, свині - рохкають (рох-рох)

коза - мекає (ме-е-е)

корова - мукає (му-у-у)

кішка - нявкає (няу-няу)

кінь - ірже (і-го-го)

жаба – квакає (ква-ква)

мишка - пищить (пі-пі-пі)

ослик - реве (іа-іа)

півень - співає, кукурікає (кукуріку)

бджола - дзижчить (ж-ж-ж)

слон - сурмить (ту-у-у)

собака - гавкає (гав-гав)

тигр, лев - гарчить (р-р-р)

качка - крякає (кря-кря)

Не питайте дитину відразу про всіх тварин.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Вгадай тварину»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, апарату артикуляції, знайомить з тваринним світом.

Необхідний інвентар: картки із зображеннями тварин.

Це гра для дружньої компанії. Картки переверніть і, перемішавши, складіть в купку. Кожен учасник по черзі дістає картку і озвучує тварину, яка там зображена, а інші повинні вгадати, що це за тварина.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Лялька спить»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, слуху. Необхідний інвентар: лялька або м'яка іграшка.

Покладіть ляльку спати. Нехай ваш малюк заколише її на руках, заспіває колискову, вкладе в ліжечко і вкриє ковдрою. Поясніть дитині, що поки лялька спить, ви будете говорити пошепки, щоб не розбудити її. Поговоріть про що-небудь, задавайте питання, попросіть що-небудь розповісти (все це потрібно робити пошепки).

Дитині може швидко набриднути, тому не розтягуйте гру. Оголосіть, що ляльці пора вставати і тепер ви можете розмовляти голосно.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Яблуко або тарілка?»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, уваги. Ставте малюкові запитання, попередьте його, що ви можете помилятися.

Яблуко і груші - це овочі? (Ні, це фрукти.)

Ложка і тарілка - це посуд?

Шорти і майка - це меблі?

Ромашка і кульбаба - це дерева?

• 
  Гра для розвитку мовлення «У мене задзвонив телефон»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, поповнення словникового запасу. Пограйте з малюком у «Розмову по телефону». В якості телефону можна використовувати будь-які предмети: кубики, палички, деталі від конструктора. По черзі зображайте дзвінок телефону. Поговоріть з дитиною від свого імені, задаючи прості питання. Міняйтеся ролями. Розмовляйте від імені іграшок, тварин.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Загадалки»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, уяви.

Виберіть ведучого. Він загадує предмет і, не називаючи самого об'єкта, описує його властивості, розповідає, як він використовується. Решта гравців повинні відгадати задуманий предмет. Наприклад: висока, скляна, з неї можна пити сік або воду (склянка).

• 
  Гра для розвитку мовлення «Довгослови»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, вчить утворювати довгі слова. Спробуйте з дитиною одним словом назвати яку-небудь ознаку або властивість предмету. Наприклад, у зайчика довгі вуха, значить, він - довговухий, у тата очі сірі, значить, він - сіроокий.

• 
  Гра для розвитку мовлення «Хто є хто?»
  

Гра сприяє розвитку мовлення, знайомить з основами формоутворення іменників. Міркуйте з дитиною про те, як називаються тварини-тати, тварини-мами і їхні дітки. Наприклад, якщо тато - лев, то мама - левиця, а їх дитина - левеня і т.д.

«Вплив пісочної терапії на розвиток дитини»

❶ Гра з піском - одна з форм природної діяльності дітей. Вона приносить задоволення дітям. Це незвичайна техніка, завдяки якій дитина будує власний світ в мініатюрі з піску і невеликих фігурок. При цьому дитина виражає на піску те, що спонтанно виникає у неї в свідомості.

Створюючи сама свій світ на піску, дитина відчуває себе чарівником, вона не боїться щось міняти, ламати старе або будувати нове. У роботі з піском все простіше: якщо зробив щось не так, проведи долонькою по піску і почни спочатку.

Пісочні ігри не лише цікаві але і корисні.

Гра з піском ефективна в роботі з дошкільниками із затримкою психічного розвитку, для дітей із порушенням мовлення. Перенесення традиційних педагогічних занять в пісочницю дає більш виховний і освітній ефект, ніж стандартні форми навчання.

По-перше, розвивається дрібна моторика пальців рук при маніпуляціях з дрібними предметами, фігурами, піском.

По-друге,розвивається творчість, фантазія, коли дитина придумує цілий світ на піску.

По-третє,розвивається мовлення, бо часто гра супроводжується коментарями, історіями, діалогами.

В-четвертих, розвиваються комунікативні і соціальні навички,коли дитина грає не одна, вона взаємодіє з партнерами по грі.

В-п’ятих, розвивається емоційна сфера, бо у грі знаходять втілення ситуації, що хвилюють дитину, розвиваються психічні процеси : сприймання, увага, пам’ять, мислення.

Саме тому ми пропонуємо Вам, шановні батьки, зробити міні-пісочницю вдома, або грати з дитиною в пісочниці на вулиці в теплу пору року.(грати з дитиною в пісочні ігри вдома або на вулиці в теплу пору року)

❷ Як зробити пісочницю вдома?

Для домашнього використання можна взяти невеликий дерев'яний або пластмасовий ящик (коробку, піднос). Піском заповнюється 1/3 ящика. Перед використанням пісок потрібно просіяти, промити і прожарити в духовці.

Матеріали і предмети, які використовують для гри:

• вода, сито для піску, формочки, фігурки людей і тварин; казкові герої: добрі і злі.

• природні об'єкти: каміння, шматки дерева, сухі рослини, жолуді, насіння, пір'я і тому подібне;

• іграшкові предмети побуту, меблі, посуд, транспорт;

• об'єкти навколишнього світу: будинки, паркани, мости, ворота і тому подібне;

• пластмасові і дерев'яні букви і цифри, геометричні фігури;

❸ Ми пропонуємо вам декілька ігор для дітей старшого дошкільного віку:

• По-перше, розглянемо ігри, які направлені на розвиток дрібної моторики рук та тактильної чутливості.

• Давай спочатку змочимо пісок

● Гра «Сліди»:

- Вправа «Йдуть ведмежата» - спочатку кулачками будемо натискати на пісок, тепер долоньками, натискаємо з силою;

- Вправа «Стрибають зайці» - будемо ударяти по поверхні піску двома пальчиками, рухаємося у різних напрямках; тепер трьома згрупованими пальчиками (потім 4 і 5 пальчиками);

- «Повзуть змійки» - спочатку розслабленими пальчиками (показати) зробимо поверхню піску хвилястою; а тепер пальчики напружимо (у різних напрямках). А тепер виконаємо вправу ребром долоні.

- «Біжать жучки» - рухаємо всіма пальчиками, як бігають комахи; можна занурювати ручки повністю в пісок, вони торкаються один одного, начебто «жучки вітаються»;

● «Намисто для мами» - із чого роблять намисто? (із намистинок). А на що нанизують намистинки? (на ниточку). Намалюй пальчиком ниточку і намистинки. Виклади намистинки із камінців і квасолі.

(шановні батьки, таким чином можна запропонувати дитині викласти любу фігуру, букву чи предмет за бажанням дитини, використовуючи любий підручний матеріал).

- А тепер пропонуємо математичні ігри:

● «Скільки?» - я заховала в піску предмети, знайди, полічи їх та познач відповідною цифрою (7 каштанів, 8 жолудів)

● «Сусіди» - сусіди – це ті, хто живе по сусідству, поряд. Допоможи цифрі 4 знайти своїх сусідів. Проведи доріжки пальчиком.

● «Геометрична мозаїка» - виклади із мозаїки фігури: квадрат, прямокутник, ромб. Як ці фігури можна назвати? (чотирикутниками) Чому? Скільки сторін у будь-якого чотирикутника? У якої фігури є 3 кути і 3 сторони? Намалюй її. Намалюй фігури, які не мають кутів.

(геометричні фігури, цифри можна викладати, малювати за зразком, з пам’яті, чи словесними вказівками дорослого)

- Зараз пропонуємо ігри з навчання грамоти та мовленнєвого розвитку:

● «Хто сховався?» - необхідно знайти в піску фігурки і назвати перший/останній звук у слові; (тягнути звук)

● «Веселі перетворення» - намалюй букву Р, а тепер спробуй її перетворити на букву В, а її на Ь – Б – Г – Т – І;

● «Відгадай» - я закрию очі, а ти сховаєш в піску якусь тварину. Підкажи мені, що ти сховав. Загадай загадку. Не забудь назвати частини тіла тварини, що вміє робити, де живе, яку користь приносить людям.

(шановні батьки, при виконанні цієї вправи спочатку разом з дитиною розгляньте тварину, складіть про неї речення, дайте зразок відповіді та загадайте тварину самі, а потім запропонуйте дитині скласти спочатку речення, а потім розповідь - загадку)

❹ Шановні батьки! Дотримуйтеся таких правил при організації ігор на піску:

- Підбирайте завдання, відповідне можливостям дитини;

- Виключайте негативну оцінку дій дитини і її ідей;

- Заохочуйте фантазію і творчий підхід.

Успіхів Вам!