Ментальне здоров’я – це непомітний, але водночас головний двигун людини, що дозволяє не лише повноцінно жити, а й ефективно функціонувати у суспільстві. Регулярне піклування про власний стан може наштовхнути на відкриття внутрішнього джерела сили, що допоможе пройти крізь складні часи. Тому дбати про своє ментальне здоров’я – така ж базова необхідність кожної людини, як і дбати про здоров’я фізичне. Ментальне та фізичне здоров'я – нерозривне ціле.
Згідно з визначенням ВООЗ, ментальне здоров'я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Це означає, що ментальне здоров'я об'єднує здоровий дух та психіку людини із соціальним складником.
Ментальне здоров'я — це відчуття спокою, щастя та рівноваги. Воно залежить від різних чинників: економічних, екологічних, соціальних.
5 кроків, які допоможуть потурбуватися про ментальне здоров'я дітей.
Крок 1. Режим дня та правильне харчування.
правильне харчування та режим дня.
Крок 2. Ментальне здоров'я батьків.
стан допоможе відновити нервову систему, підтримувати енергію та емоційну рівновагу.
щасливі батьки - щасливі діти.
Крок 3. Підтримка дитини.
Важливо, щоб з батьками дитина відчувала себе у безпеці, а дім повинен стати для неї надійною фортецею. Умовою нормального психологічного розвитку дитини є спокійна та доброзичлива атмосфера вдома. Дитина повинна знати, що батьки завжди на її боці, і навіть у ситуаціях, коли дитина неправа, вона може звернутися до них та отримати необхідну їй підтримку.
Крок 4. Допомога спеціалістів.
коли у дитини щось болить, ми звертаємось до лікаря, чи не так? Так само, якщо ми помічаємо, що є труднощі з ментальним здоров'ям дитини, необхідно звернутися до спеціалістів.
Крок 5. Щоденна турбота про ментальне здоров'я дитини.
Турбота про ментальне здоров'я - це щоденна праця. Це такий саме обов'язок, як і щодня нагодувати дитину. Тому ми не раз у місяць згадуємо, що потрібно поцікавитесь емоційним станом дитини, а щодня робимо маленькі кроки, які обов'язково дадуть свої плоди.
Дітям важко давати раду емоціям та накопиченій агресії – вони тільки вчаться розуміти та опановувати свої переживання. Та дорослі можуть і мають допомогти малечі – навчити виходити з цього стану у не деструктивний спосіб, безпечний як для самої дитини, так і для світу навколо. Для цього можна використовувати ігри та вправи, спрямовані на вгамування агресії.
Добіркою із десяти ігор поділилося Міністерство охорони здоров’я України.
Гра “Видихнути хмару”: Під час цієї гри дитині потрібно уявити, що вона вдихає хмару і видихає її з певним звуком (наприклад, з грозою та блискавкою). На вдиху – розкрити руки, у такий спосіб показуючи розмір хмари, що вдихає дитина. На видиху – створити певний звук і зводити руки, ніби хмара зменшується, аж поки долоні не з’єднаються, як у ляск. Під час гри можна також тупотіти ногами;
“Собаки”: спочатку дитина й дорослі, які поруч, можуть “перетворитися” на лагідних песиків, що махають хвостиками. Потім – на злих собак та почати гарчати одне на одного. Наприкінці, заспокоївшись, знову стати добрими песиками;
“Докричатися до Місяця”: у цій вправі, за можливості, варто використати голос у повну силу. Уявити, що треба закричати так гучно, щоби почули на Місяці;
“Мішок для крику”: це схожа вправа до попередньої, адже тут теж потрібно використовувати голос. За реквізит можна обрати полотняну торбинку, наволочку, стакан чи коробку (щось одне) і кричати в якийсь із предметів усі свої образи (звуки, слова, речення). Закінчивши, потрібно зав’язати чи закрити свій “мішок для крику”;
“Подушковий бій”: можна боротися подушками, але зважати на розміри приміщення та інші предмети;
“Пружина”: спочатку потрібно присісти та міцно обійняти коліна. Із цієї пози треба швидко вистрибнути якомога вище, як пружина. Повторити кілька разів;
“Здути з місця”: дмухати одне на одного, ніби хочете здути когось із місця;
“Борці сумо”: можна засунути під одяг подушку і штовхатись, як борці в сумо;
“Каляки-маляки”: тут не треба малювати щось конкретне, а просто водити рукою по папері, стиснувши в кулаці олівець чи фломастер. Сам папір можна також порвати на дрібненькі частини й потім скласти з них якийсь колаж;
“Гострі пазурі”: можна уявити себе тиграми чи пантерами, які випускають пазурі й захищаються. Заспокоївшись, знову “перетворитися” на людину.
ВПРАВИ ДЛЯ ЗНЯТТЯ НАПРУГИ ТА ПОДОЛАННЯ СТРАХУ.
(чудово підійдуть як дітям, так і дорослим).
''Обніми себе''
Витягнути праву руку вперед
Прикласти її до лівого плеча
Ліву руку прикласти до правої пахви. Зажати себе міцно, немов би обнімаючи себе.
Вправа ''Метелик''
Зігнути попереду себе дві руки
Роставити пальці на обох кистях рук. Рухати назустріч руки так, щоб кисті рук зустрілись, а великі пальці зачепились. Ніби крильцями метелика похитати пальцями. Притулити до грудей і хлопати себе, ніби на груди сів метелик.
Вправа ''Дихай''
Глибоко вдихнути повітря і трохи затримати дихання, видихнути.
Повторити це декілька раз (9-10),
при цьому можна стискати і розтискати кулачки рук та піднімаючи при вдиху та опускаючи при видоху плечі.
Вправа'' Знищи свій страх"
Уяви, що це твій страх
(На аркуші листку написати слово страх), показати його а потім зі злістю рвати його на як тільки можна більш дрібні кусочки у якусь ємкість, мімікою зображаючи негативні емоції. Потім зібрати їх у кульку показуючи, як ви качаєте кульку у долонях рук, ніби ви конролюєте страх, покатавши її якийсь час у долонях і безжально викинути кудись від себе.
Вправа ''Заземлення".
Показати на очі і дивитися на будь-які предмети, можна на руки свої, ноги, будь-що. Показати на вуха і почути різні звуки. Показати на ніс і вдихнути аромат ( квітка, яблуко, волосся і т.п.) Показати на рот і скуштувати чи лизнути щось язиком. Зробити глибокий вдих і видих.
Вправа ''Намисто'
Взяти намисто (краще з великими намистинками) і перекладати пальцями рук, ніби досліджуючи на дотик їх об'єм, розмір, структуру і т.д.
Вправа ''Долоньки''
Грати з кимось руками, хлопаючи спочатку двома руками, потім по одній чергуючи і т.д.(ладусі).
Вправа''Струшування''
Тіло розслаблене, ноги на ширині плеч, встаємо навшпиньки - вдих та різко опускаємось, стукаючи п'ятами об підлогу - видих. Потім струшуємо з себе увесь негатив (як кіт чи собака струшується), потім руками зробити коло доверху вдихаючи, руки вниз видих - (вимовляємо: пах).
Для полегшення психологічного стану та наслідків, спричинених сьогоденними подіями, немає єдиного ефективного рішення. Психологи щодня пропонують свої консультації з різними методиками аби бути максимально корисними для всіх, хто страждає внаслідок воєнних дій. Одним із дієвих методів є арттерапія.
•Вона підходить у стресових ситуаціях, коли потрібно зняти тілесну напругу, коли є відчуття тягаря всередині. І особливо вона ефективна для дітей.
•Давайте своїм дітям чим побільше малювати. Чим завгодно: олівцями, фломастерами, пастеллю, ручками...
•Нехай виливають на папір усе,
•що їх бентежить,
•що засіло глибоко, а висловити цього не можуть,
•що, чи кого люблять,
•усі свої мрії і сподівання,
В основі — не просто картинки. А виважені прийоми арттерапії та казкотерапії, що вже довели свою ефективність у роботі з дітьми, які пережили психотравмувальні ситуації. Цей унікальний посібник-розмальовка складається з 10 завдань, кожне з яких допомагає дитині впоратися з різними емоціями. Усі вправи базуються на принципах ігрової терапії. Коли дитина перебуває у стресовому стані, охоплена гнівом, страхом чи замикається в собі, цей артінструмент дозволяє батькам самостійно допомогти дитині без додаткової участі психологів.
«Один із секретів роботи з дитиною під час практики арттерапії — це запропонувати їй замість всієї одразу зробити невеликі частинки розмальовки і потім їх вирізати. Адже великий повний лист може налякати дитину. Покладіть їх в чарівну коробку і скажіть, що вона може будь-коли обрати саме ту частину, яка їй до вподоби» — радить авторка методики Вікторія Назаревич. «Так дитина саме себе програмує і стає собі терапевтом, обираючи те, що потрібно. Крім того, вона визначає, що їй допоможе і нібито приймає відповідальність за свій стан. Це свідчить про те, що дитина знайшла внутрішні механізми саморегуляції, до яких зараз прагнемо всі ми».
Арт терапія – «Спільний малюнок Спільне групове малювання, також спрямоване на розвиток соціальних навичок . Задання для учасників квесту одночасно намалювати малюнок на тему: «Моя посмішка»
В будь-якій ситуації ми маємо брати відповідальність за свій власний стан. Ніхто нас не зробить радісним та щасливим, крім нас самих. Тому ми маємо вишукувати свої методи. І методи творчості в цьому допомагають: дають можливість максимально легко знайти, що намалювати, зліпити або перетворити в казку, яка змінює хоча б настрій, якщо ми не можемо змінити обставини життя. І таким чином рухатися далі, до перемоги, до змін яких ми так з вами очікуємо».
Під час арттерапії можна лише малювати?
Ні, можна танцювати, створювати казки, ліпити з пластиліну, тіста чи працювати з піском. Будь-яка творча діяльність, що допомагає проявити та висловити свої емоції. Психолог не розпитує дітей, що з ними відбувається чи що вони відчувають, натомість створює умови, в яких дитина може самостійно обрати творчий інструмент для самозцілення.
“Казкотерапія”
Запропонуйте дитині намалювати або розповісти казку, в якій неодмінно буде щаслива кінцівка.
Допомагайте їй в цьому процесі. Основними елементами такої казки є:
1.Головний герой. Запитайте дитину, хто зображений на її малюнку або хто головний герой її казки. Нехай розкаже, з ким дружить цей герой, яка в нього мета.
2.Шлях героя. Це ті дії, які має виконати герой, щоб розвʼязати свою проблему та досягти мети.
3.Перешкоди. Це можуть бути гори, ріки, злі чарівники, страшні звірі, або й реальні вороги, бомби, ракети, танки.
4.Помічники – це персонажі, які допомагають герою досягти своєї мети: чарівні створіння, лицарі, супергерої.
5.Позитивний фінал і висновки. Герой обов’язково має подолати всі перешкоди, перемогти всіх ворогів і досягти своєї мети.
6.Зцілюючі казки були написані психологами-казкотерапевтами, для українських дітей, дитинство яких було затьмарене військовими діями російської федерації на українській землі. Ця книга-збірник, створена в рамках навчального курсу «Казкотерапія». Казкотерапія - один з найефективніших психологічних методів у роботі з дітьми, який також чудово зарекомендував себе в роботі з дорослими. Цей метод, вважається найбільш безпечним та лагідним способом психокорекції. У терапевтичних казках, які увійшли до збірника відображаються усі аспекти людського життя: проектуються моделі стосунків, проживаються кризові періоди, визначаються цінності та ідеали, що сприяють формуванню духовно здорової, компетентної особистості. А обов ’ язковий «щасливий кінець», допомагає українським дітям прожити біль, психологічну травму, позбутися страхів та комплексів, завданих війною. Ці казки рекомендовано читати з психологом, з батьками, або з близькими дорослими. Читаючи казку, будьте уважні до емоцій дитини, реагуйте на них, за потреби можна зупинятися та запитати про роздуми та відчуття дитини, також поділитися своїми відчуттями та думками. Прочитавши казку, обговоріть її. Запитайте дитину: Що сподобалося в казці, а що не сподобалося? Хто поводився добре, а хто вчинив погано? Чи були в тебе схожі ситуації? Чого вчить ця казка? Який урок несе в собі ця казка? Після обговорення, можна запропонувати дитині намалювати до казки малюнок, що буде арттерапевтичним продовженням проживання казки. Після того, як дитина намалювала малюнок, обговоріть його. Також ви можете запропонувати дитині прожити ту чи іншу роль, розігравши казку в дійових особах. Запропонуйте дитині бути героєм, який зміг пережити труднощі. Хай дитина озвучує фрази цього героя. Це додасть дитині впевненості та внутрішньої сили. Терапевтичні казки можуть бути самостійною одиницею в індивідуальній або груповій роботі або частиною казкотерапевтичного заняття чи психокорекційного тренінг. Казки створені для різної вікової категорії дітей, тому в збірнику поділені у відповідні розділи. Зцілимо зранені дитячі серця!
Ольга Шабловська ПЕРЕДМОВА ДЛЯ ПСИХОЛОГІВ ТА БАТЬКІВ (психологиня, казкотерапевтка)
«Сміх-еліксир життя».
Сміх - це сонце: воно проганяє зиму
з людського обличчя .Віктор Гюго.
Калейдоскоп ігрових вправ
для дітей старшого дошкільного віку“Ментальне здоров'я дошкільників”.
Мета: зміцнювати ментальне здоров’я дітей;
створити позитивну емоційну атмосферу;закріплювати отримані знання про основні емоції: вміння впізнавати, показувати емоції, словесно позначати і адекватно реагувати на них; розвивати вміння розуміти свої почуття і почуття інших; розвивати увагу, уяву і мімічно — пантомімічні реакції, продовжувати розвивати емпатію, виразність мови; удосконалювати комунікативні навички дітей: сприяти формуванню дружніх, доброзичливих взаємин дітей в групі, згуртуванню дитячого колективу, удосконалювати вміння брати участь у спільній грі, розвивати уміння оцінювати почуття і вчинки оточуючих людей; розвивати у дітей уміння розуміти одне одного без слів, працювати в парі, домовлятися між собою;сприяти зняттю емоційної та м'язової напруги, формуванню у дітей впевненості в собі; підвищити соціальний статус кожної дитини в групі;виховувати шанобливе, дбайливе ставлення до світу і людей.
Хід заняття.
Пісенька псіхонастрою.
Ритуал вітання.
Вправа "Струм".
Вихователь. У мене сьогодні гарний настрій і я хочу передати його вам.
Давайте потиснемо одне одному руки і скажемо щось приємне.
У нас з вами не звичайне заняття, а справжня подорож.
Будь-яке спілкування, будь-який контакт починається з привітання.
Сьогодні ми будемо вітати одне одного в парах. Я хотіла б вам запропонувати зараз привітатися незвичайним способом.
Вправа «Давайте привітаємося».
Діти за сигналом починають хаотично рухатися по кімнаті і вітатися з усіма, хто зустрічається на їхньому шляху, але робити це треба певним чином:
1 оплеск - вітаємося за руку;
2 оплески - вітаємося плечиками;
3 оплески- вітаємося спинками.
Привітання: «Добридень, друже!»
А зараз вітаємо одне одного звичайним способом.
Добридень, друже! (Вітаються за руку.)
Як ти тут? (Поплескують один одного по плечу.)
Де ти був? (Розводять руки.)
Я сумував! (Складають руки на грудях в області серця.)
Ти прийшов! (Простягають одне одному руки.)
Добре! (Обіймаються.)
Вправа «Прогулянка в лісі».
Вихователь запрошує дітей прогулятися в уявний ліс. Всі діти шикуються і йдуть в приміщенні змійкою по уявній стежці. За командою дорослого вони переходять уявні перешкоди:
йдуть тихо, навшпиньках, щоб не розбудити ведмедя,
переступають через колоду,
рухаються по вузькій доріжці, навколо якої росте кропива,
обережно ступають по хиткому містку, перекинутому через струмочок,
стрибають по купинах по болоту,
нахиляються, збираючи гриби,
тягнуться вгору за горіхами,
роздівляються квіти.
Вправа «Я знаю».
Діти, щоб з нами ничого поганого в лісі не сталося, ми повинні багато знати. Давайте зараз перевіримо наші знання. Завдання: назвати якомога більше предметів або явищ, які можна об'єднати одним словом. Наприклад:
Я знаю такі квіти ...
Я знаю такі овочі ...
Я знаю такі фрукти, ягоди ...
Я знаю таких птахів ...
Я знаю таких звірів ...
Ми все далі заходимо в ліс, він стає все темніше і страшніше. Це лісовик набешкетував - поселив на світлій галявині страхи. Що робити? Далі підемо, або назад повернемося?
Відповіді дітей.
Прислухайтеся: щось тріщить; павутиння літає, павуки виповзають; галявина плаче, не хоче бути темною і похмурою. Чи не злякаємося? Добре, спробуємо звільнити лісову галявину від страхів.
Мімічна гімнастика «Переможи свій страх».
1. Страхи нас лякають,
Корчать злі пики,
Станем на хвилиночку
Ми на них схожі—злість.
2. Покажіть-но мені всі,
Як можна злякатися? - переляк.
3. Неначе б заплачемо,
І станемо ображатися. - образа.
4. Тепер за руки візьмемося,
Страхам дружно посміхнемося! - радість.
Три рази плеснемо,
Три рази тупнемо ,
Руки вгору піднімемо,
На весь ліс крикнемо:
«Не боюся!»
Ще раз: «Не боюся!»
Знову посміхнемося,
Голосно розсміємося!
Розступився темний ліс, перетворилися страхи на сонячних зайчиків. Стрибають вони прямо в руки: теплі, добрі, ласкаві!
Вправа «Сонячний зайчик». Релаксація.
Педагог. А тепер закриємо очі. Нехай кожен уявить собі, що в очі йому заглянув сонячний зайчик. Закрийте їх долоньками. Зайчик побіг далі по обличчю, ніжно погладьте його долонями: на лобі, на носі, роті, щічках, підборідді. Погладжуйте акуратно, щоб не злякати. Погладьте голову, шию, руки, ноги ... Він забрався на животик, погладьте його там. Сонячний зайчик любить вас, а ви погладьте його і потоваришуйте з ним. Від спілкування з сонячним зайчиком вам стало спокійно, так, що кожен може уважно прислухатися до себе, відчути свій настрій, свої бажання. Тепер ви можете відкрити очі.
Тихо все. На гілці завмер кожен лист.
З кущів чути солов'їний свист.
Потемніло небо там, в далі лісової.
Сонце зайшло, і настав спокій. (І. Лопухіна).
Емоція «Спокій».
Гра «Павутинка».
Уявіть, що ви стали чарівниками і можете побажати всім людям щось таке, від чого вони зможуть стати радісними. Давайте подумаємо, що можна побажати всім людям, які живуть на Землі ...
наприклад:
нехай позбудуться хвороб;
нехай довго живуть;
нехай у всіх буде будинок;
нехай всі дружно живуть;
нехай всі будуть щасливі ...
І тоді - всі люди стануть радісними !!!
Діти висловлюються і передають одне одному клубок ниток, створюючі павутиння.
Друзі, добре в чарівному лісі, але нам час повернутися.
Ви усі образились, відвернулісь від мене, тому що не хочете повертатісь.
Гра-вправа «Грицю, Грицю, повернись, повернись і посміхнися».
Педагог торкається рукою до плеча кожної дитини і каже: «Грицю, Грицю, повернись, повернись і посміхнися».
Дитина, до якої доторкнулися, повертається і посміхається.
Вправа «Що може підняти тобі настрій». Який у вас зараз настрій? Але якщо вам сумно, що може підняти вам настрій? Може бути - веселий жарт, хороша передача по телевізору, квіти, цирк, книга, малювання, чудова українська пісня та ін. Відповіді дітей.
А зараз ми повертаємось. Але, щоб з нами нічого не трапилось, ми повинні триматись усі разом, бути як одне ціле, як єдиний організм. Тож, перетворимося на «стоногу».
Гра «Стонога».
Діти стають одне за одним, тримаючись за талію дитини, що стоїть попереду. За командою педагога «стонога» починає рухатися вперед, потім присідає, стрибає на одній ніжці, проповзає між перешкодами і т.д. Головне завдання дітей - не розірвати ланцюжок і зберегти «стоногу» .
Ми повертаємось до дитячого садка, але який настрій ми несемо з собою?
Вправа «Настрій в кишені».
Діти сидять півколом. Одна дитина виходить і вимовляє слова:
Рано - вранці
У садочок я йду.
І в кишені я несу
Настрій несу.
Далі дитина зображує мімікою і позою свій настрій. Діти відгадують настрій дитини, а потім хором промовляють:
З кишені ти дістав
Настрій свій нам показав.
Тільки де його ти взяв,
Хочемо ми знати!
Дитина після цих слів говорить про те, чому у нього сьогодні такий настрій, наприклад, «Я сьогодні радісний, бо ...» або «Я сьогодні сумний, тому що...»
Вправа «Добре - погано».
Щоб у садочку нам було завжди весело та радісно, ми повинні навчитись
дружити, поважати одне одного. Для цього ми пограємо з вами у гру «Добре - погано». Я буду говорити про вчинки людей. Якщо вчинок хороший - плескайте в долоні, якщо поганий - тупайте ногами. Ви готові? Тоді почнемо!
(Педагог називає вчинки: сваритися, допомагати іншим, битися, відбирати іграшки, миритися, вітатися при зустрічі, просити вибачення, ділитися, обзиватися, говорити компліменти, бути ввічливим, грубити, поступатися»).
Вправа «Піраміда любові».
А зараз давайте побудуємо «піраміду любові» з наших з вами рук. Я назву щось улюблене і покладу свою руку, потім кожен з вас буде називати своє улюблене і класти свою руку. (Діти вибудовують піраміду).
Діти, а ви відчули, як тепло стало нашим рукам? Вам приємно це? Подивіться, яка висока вийшла у нас піраміда!
Вправа «Прощання».
Педагог розповідає про гарний настрій, радість, усмішки, роблячи паузи між висловлюваннями. Після кожного висловлювання діти вимовляють одну й ту саму фразу: «Ми теж!».
«Я ділюся з вами своїм гарним настроєм!
Діти: «Ми теж!»
«Я дарую вам посмішку!»
Діти: «Ми теж»
«Я радію!»
Діти: «Ми теж!»
«Я стрибаю від щастя!»
Діти: «Ми теж!»
«Я вас люблю!»
Діти: «Ми теж!»
«Я вас обіймаю!»
Діти: «Ми теж»
Всі обіймаються в єдиному колі.
Ваш настрій відмінний? (ТАК !!!)
Наша подорож закінчена.
Приємних вам емоцій!
До побачення!
«ГРАТИСЯ І НЕ БОЯТИСЯ»
Рекомендації для щоденної підтримки ментального здоров’я «Гратися і не боятися» для вихователів дошкільної освіти розроблено в рамках реалізації проєкту ЮНІСЕФ «Забезпечення безперервностінавчання та розвитку дітей дошкільного віку в умовах кризи в Україні»,який реалізує ВГО «Асоціація працівників дошкільної освіти»
за підтримки Міністерства освіти і науки України.
ТЕМА
Різниця та прийняття:
«Кожен особливий —
всі улюблені»
ТЕМА
Емоції:
«Смайлик-фест»
ТЕМА
Колорит та творчість:
«Казковий світ
кольорів»
ТЕМА
Рух та спокій:
«Рухові пригоди»
ТЕМА
Дружба та підтримка:
«Подорож у світ друзів»
Дихальні картки (ДК)
Картки сили (КС)
Гра «Як зробиш ти» (ЯЗТ)
Гра «Обійманці» (О)
Гра «Невидимі дари: знаходь
свою силу» (НД)
Підтримуємо та зберігаємо
психічне здоров'я дітей.
Методичний посібник для
вихователів (МП)
Шановні колеги!
Зберегти ментальне здоров’я на етапі дошкільного віку вкрай важливо:
це формує основи психічного благополуччя, яке впливатиме на всю
життєву траєкторію дитини. Навички та стратегії, які формуються
в дошкільному дитинстві, мають потенціал визначати психічне здоров’я
дитини й надалі.
Навчання стратегій ефективного управління стресом у дошкільному віці
допомагає сформувати позитивні звички та знизити ризик розвитку
психічних проблем у майбутньому.
Ранні роки є часом для формування позитивних звичок, таких як регулярна фізична активність, здоровий сон, правильне харчування, і ці звичкивпливають на ментальне здоров’я. Здатність усвідомлювати свої емоції,
висловлювати свої почуття та бути чутливим до почуттів інших є ключовою для розвитку здорових міжособистісних стосунків. Розвиток позитивної самооцінки в дошкільному віці визначається прийняттям себе
та розумінням власної цінності.
Навички та вміння для підтримки ментального здоров’я, сформовані в дітей на ранніх етапах, сприятимуть створенню основи для психічного благополуччя, яке підтримає їх протягом усього життя.
Рекомендації з підтримки ментального здоров’я «Гратися і не боятися» для закладів дошкільної освіти охоплюють такі теми: Різниця та прийняття; Емоції; Рух та спокій; Колорит і творчість; Дружба та підтримка.
План та зміст;
Інтеграція двох практичних
компонентів (Пісня «Я і ТИ» (П),
Інформаційно-розвивальні плакати (ІРП);
Теоретичні та практичні рекомендаціїщодо використання;
Опис питань, завдань, вправ, ігор.
ІГРИ:
КОЖНА ТЕМА МАЄ
ТАКУ СТРУКТУРУ: посилання на матеріали «Кожен особливий — всі улюблені»
Ранкове коло «Розмови про різницю»
Художня творчість «Унікальність мого Я»
Руханка з тваринками
Ігри «Хто Я?» та «Де Я?»
Музичний перформанс «Я і ТИ»
Дошка унікальності
РІЗНИЦЯ ТА ПРИЙНЯТТЯ
Запропонуйте дітям потягнутися, як котик; потупати ніжками, як слоненя; постукати себе в груди, як мавпеня; пострибати, як зайчик; струсити краплі води, як песик; попити водички, як журавлик (ІРП).
Руханка з тваринками
Покажіть дітям «обіймальні» картки і запропонуйте обрати одну картку випадковим чином або за бажанням. Відтворіть із дитиною обійми, зображені на картці.
Запропонуйте виготовити відповідну саморобку або створити власний малюнок (О).
Гра «Обійманці»
Що робить кожну дитину унікальною?
Запропонуйте дітям поміркувати й визначити, які вони є, які різні риси чи інтереси вони мають.
Ранкове коло
«Розмови про різницю»
Запропонуйте дітям намалювати себе такими, якими вони хочуть бути.
Художня творчість
«Унікальність мого Я»
«Кожен особливий — всі улюблені»
Запропонуйте дітям підготувати невеличкий музичний виступ під звуки пісні, де вони,
демонструючи свою індивідуальність, використають замість музичних інструментів
предмети з різних матеріалів — паперу, дерева, пластмаси та металу.
Музичний перформанс «Я і ТИ» (П)
Запропонуйте дітям створити малюнок про ті почуття та емоції, які вони відчувають зараз.
Розмістіть малюнки на дошці та попросіть дітей розповісти про них. Зверніть увагу на те,
що малюнок кожної дитини унікальний.
Дошка унікальності
Гра «Хто Я?» дозволяє дітям відгадувати риси
особистості своїх друзів;
Гра «Де Я?» може включати картки з різними місцями та обстановкою, де діти визначають,
де вони найбільше б хотіли бути.
Ігри «Хто Я?» та «Де Я?»
«Кожен особливий —всі улюблені»
«Смайлик-фест»
Ранкове коло «Віночок емоцій»
Дихальна практика «Пальчики»
Гра «Що ти зараз відчуваєш?»
Вправа «Термометр»
Театр емоцій
Гра «Невидимі дари: знаходь свою силу»
Художня творчість «Мої емоції»
Гра «Емоційна музика»
Гра «Моє тіло каже»
ЕМОЦІЇ
«Смайлик-фест»
Запропонуйте дітям знайти на плакаті емоцію,
яку вони відчувають, і пояснити її (ІРП).
Яка емоція подобається? Нехай діти спробують «одягти» емоцію на свої обличчя. Чи змінилися відчуття?
Гра «Що ти зараз відчуваєш?»
Діти спілкуються в колі. Запропонуйте їм виразити поточні емоції словами, мімікою
чи жестами, а після цього — знайти відповідний смайлик.
Ранкове коло
«Віночок емоцій»
Дихальні картки (ДК), вправа «Пальчики».
Поставити пальчик на позначку початку (зірочка).
Провести пальцем по лінії стрілки. Якщо вона зелена — зробити повільний вдих, якщо синя —
повільний видих. Довга лінія стрілки показує, що вдих чи видих слід зробити тривалішим. Зробити
2-3 таких дихальних кола. Повністю обвівши картку, зробити рухи пальцями, наче струшуєш воду.
Дихальна практика
«Пальчики»
«Смайлик-фест»
Наведіть приклад якоїсь ситуації та попросіть
дитину уявити себе в ній. Дитина називає емоцію,
яку відчуватиме, і показує на термометрі, наскільки
інтенсивною буде її емоція (МП, с. 12).
Вправа «Термометр»
Запропонуйте дітям інтерактивний театр,
у якому вони можуть відтворювати сценки,
пов’язані з різними емоціями (ІРП).
Театр емоцій
Діти в колі (група до 13 дітей, чи на кожен «дар» —по двоє дітей). Кожна дитина витягує «дар» випадковим чином, виконує запропоновані на картці дії та обирає в колі когось, із ким бажає поділитися суперсилою.
Слід бути уважними до того, щоб усі діти отримали «дари».
Гра «Невидимі дари:знаходь свою силу» (НД)«Смайлик-фест»
Запропонуйте матеріали, щоб діти могли створити власний образ емоцій засобами малювання.
Художня творчість «Мої емоції»
Діти слухають пісню «Я і ТИ» (П), знаходятьсмайлик, який відповідає їхньому емоційномустану, та обговорюють, як вони реагують на музику.
Гра «Емоційна музика»
Час від часу зупиняйтеся і «зчитуйте» сигнали тіла: у мене червоні щоки / холодні руки / серце швидко б’ється / бурчить у животі. Цю гру можна підсилити фізичними вправами: потягнутися до пальчиків ніг, потягнутися угору, пострибати як зайчик тощо.
Після фізичних вправ повторіть знову вправу «Моє тіло каже» і спостерігайте зміни в тілі дітей.
Гра «Моє тіло каже»
https://www.youtube.com/watch?v=zH4_ZUkMMeM&ab_channel=UNICEFUkraine