ПРОФІЛАКТИКА БУЛІНГУ
ГАЙД ДЛЯ БАТЬКІВ
Як налаштувати Instagram дитини?
Сучасні діти не можуть собі уявити світ без інтернету, соціальних мереж чи онлайн-ігор – це для них такі самі очевидні речі, як для нас із вами світло чи вода вдома. В Україні, до прикладу, 96% дітей віком 10-17 років постійно користуються інтернетом. Онлайн-світ формує світогляд дитини, впливає на сімейні стосунки, допомагає навчатися, розвиває уяву, змінює дружбу та перші романтичні (та часто навіть інтимні) стосунки сучасних дітей. Разом із тим, він створює безліч новітніх ризиків для маленьких користувачів.
Поговорімо про соціальні мережі, а саме про Instagram. Чи є вже у вашої дитини свій власний акаунт в Instagram? Чи вказала вона при реєстрації свій справжній вік? За ким вона там слідкує та хто слідкує там за нею
Команда громадської організації #stop_sexтинг у співпраці зі студією подкастів The Ukrainians Media анонсували подкаст «Хороших батьків не блокують», щоб полегшити життя батькам.
Ведуча запису засновниця #stop_sexтинг Анастасія Дьякова разом з експертами розбере непрості реальні ситуації, в які потрапляють батьки, та відповість на найпоширеніші питання. Що робити, якщо ви застали дитину за переглядом порно, як говорити з донькою, яка спілкується в інтернеті з таємним хлопцем, чи можна читати листування дітей у соцмережах та коли купувати перший гаджет? Тизер подкасту слухайте за посиланням, а перша серія буде доступною 15 червня.
Згідно з новим звітом Internet Watch Foundation, немовлята та діти раннього віку найчастіше є жертвами найжорстокішого сексуального насильства в інтернеті, а за останні два роки кількість екстремальних матеріалів подвоїлася. Оскільки діти стають активнішими онлайн, вони більш уразливі до спілкування з незнайомцями та жорстокого поводження в інтернеті навіть у власних спальнях, а під час війни кількість загроз тільки зростає.
КІБЕРБУЛІНГ - ЩО ЦЕ ТА ЯК ЦЕ ЗУПИНИТИ?
Кіберполіція розробила гру-застосунок «Чемпіони кібербезпеки», що вчить кібербезпеки.
Застосунок створили у форматі вікторини спільно з громадськими й урядовими організаціями Сумщини.
Користувачі зможуть дізнатися, як розпізнати шахрайство, як діяти в разі кібербулінгу або сексуальних злочинів у мережі, як попередити витік конфіденційних даних. Гру розробили для дітей, але кажуть, «що вона буде корисною й для дорослої аудиторії».
Сексуальне насильство в інтернеті: як захистити дітей
Згідно з українським дослідженням, кожна 12-та дитина отримувала прохання надіслати свої оголені фото. 1 із 3 повідомлень про сексуальне насильство над дітьми онлайн стосується дівчат 11-13 років, за даними Internet Watch Foundation. До Міжнародного жіночого дня #stop_sexтинг нагадало про основні загрози для дівчат в інтернеті та що робити, якщо дитина натрапила на злочинців.
Кожна дитина, яка має необмежений доступ до пристроїв, що підключені до інтернету, знаходиться в зоні ризику. І батьки мають розуміти, що мова йде не лише про неконтрольований час онлайн, дезінформацію та надмірну увагу до трендів соцмереж.
Сексуальне насильство є не тільки в офлайн-реальності, але й в інтернеті. Ці явища набули термінів: «секстинг», «онлайн-грумінг» та «сексторшен».
Як це відбувається?
Зазвичай діти та підлітки шукають уваги у соціальних мережах. Сучасні тенденції диктують гіперсексуалізацію поведінки – бажання виглядати відверто та спокусливо.
Саме тому дитина може надіслати своє зображення, якщо в неї є телефон з камерою та доступ до інтернету. Таким чином діти досліджують власну сексуальність. Для них це, на перший погляд, виглядає безпечніше, ніж справжній секс.
Згідно з дослідженням в Україні, що було проведене серед 4700 дітей, віком 6–17 років, кожна десята дитина отримувала запити з проханням надіслати інтимні фото.
Але із надсиланням інтимних фото розпочинаються перші загрози. Дитина думає, що надсилає фото однолітку інтернет-другу, якого не бачила офлайн. Тим часом по той бік екрана можуть ховатися злочинці, що реєструються в соціальних мережах чи онлайн-іграх під виглядом підлітків.
Окрім того, такі фото можуть використовувати й однолітки для кібербулінгу. Що важливо пам’ятати: контент, який потрапляє в інтернет, майже неможливо видалити, а отже, такі фото та відео можуть переслідувати дитину і через багато років.
Якщо злочинцю недостатньо контенту, який надіслала дитина, він переходить до вимагання ще більшої кількості відвертого контенту через шантаж та погрози дитині. Наприклад, погрожуючи розіслати попередні фото чи відео батькам або однокласникам. Так відбувається сексторшен.
Такі дії передбачають кримінальну відповідальність злочинців за статтями 156-1 (домагання дитини для сексуальних цілей) та 301-1 (виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії) Кримінального кодексу України.
Що потрібно робити, якщо дитина надіслала оголені фото?
Дитина, яка зіштовхнулась з онлайн ризиком, потребує підтримки без осуду чи критики. Обов’язково подякуйте дитині за довіру та підтримайте її.
Для збереження доказів дитина має зробити скрін листування, де видно, кому і коли були надіслані матеріали. Це потрібно зробити до того, як вжито заходів для видалення таких матеріалів, адже ці скріни стануть доказами в кримінальному процесі.
Прибрати фото чи відео матеріали з мережі доволі непросто, і важливо зупинити поширення такого контенту через видалення зображень: у діалогах дитини; у хмаросховищах, на пристроях, у діалогах та групах; у соціальних мережах через звернення до адміністрації ресурсу.
Викресли булінг – обирай скейтбординг.mp4
Як допомогти дитині,
яка стала жертвою булінга
КІБЕРБУЛІНГ -ЦЕ ?
Види булінгу та кібербулінгу
Найчастіше діти стикаються з такими його проявами БУЛІНГУ:
Вербальний (словесний) булінг — словесне знущання або залякування за допомогою образливих слів, яке включає постійні образи, погрози й неповажні коментарі про кого-небудь (про зовнішній вигляд, релігію, етнічну приналежність, інвалідність, особливості стилю одягу й т. д.).
Фізичний булінг — фізичне залякування або булінг за допомогою агресивного фізичного залякування полягає в багаторазово повторюваних ударах, стусанах, підніжках, блокуванні, поштовхах і дотиках небажаним і неналежним способом.
Соціальний булінг — соціальне залякування або булінг із застосуванням тактики ізоляції припускає, що когось навмисно не допускають до участі в роботі групи, трапези за обіднім столом, гри, заняття спортом чи громадської діяльності.
Кібербулінг часто описують як один з видів булінгу, даючи йому таке визначення:
Кібербулінг — це знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюються за допомогою різних гаджетів (зокрема телефонів), з використанням інтернету, будь-яких електронних (цифрових) технологій.
Але ми хочемо звернути вашу увагу на те, що зі зростанням темпів використання цифрових технологій діти все частіше піддаються саме цьому виду цькування. Сучасні американські дослідники Робін Ковальскі, С’юзан Лімбер і Патріція Агатстон виокремлюють вісім типів поведінки, які характерні для кібербулінгу:
Флеймінг (flaming) — обмін короткими гнівними й запальними репліками між двома чи більше учасниками, використовуючи комунікаційні технології. Найчастіше розгортається в «публічних» місцях Інтернету, на чатах, форумах, дискусійних групах.
Харасмент (harassment) — залучення повторюваних образливих повідомлень, спрямованих на жертву (наприклад, сотні смс-повідомлень на мобільний телефон, постійні дзвінки) з перевантаженням персональних каналів комунікації.
Обмовлення (denigration) — розповсюдження принизливої неправдивої інформації з використанням комп’ютерних технологій. Це можуть бути і текстові повідомлення, і фото, і пісні, які змальовують жертву в шкідливій, інколи сексуальній манері. Жертвами можуть ставати не тільки окремі підлітки, а й групи.
Самозванство (impersonation) — переслідувач позиціонує себе як жертву, використовуючи її пароль доступу до її акаунту в соціальних мережах, блогу, пошти, системи миттєвих повідомлень тощо, а потім здійснює негативну комунікацію. Організація «хвилі зворотних зв’язків» відбувається, коли з адреси жертви без її відома відправляються ганебні провокаційні листи її друзям і близьким за адресною книгою, а потім розгублена жертва неочікувано отримує гнівні відповіді.
Ошуканство (outing & trickery) — отримання персональної інформації в міжособовій комунікації й передання її (текстів, фото, відео) в публічну зону Інтернету або поштою тим, кому вона не призначалася.
Відчуження (ostracism) — онлайн-відчуження, виключення з груп (чати однокласників, групи в соціальних мережах), відсутність швидкої відповіді на миттєві повідомлення чи електронні листи. Виключення у віртуальному середовищі наражає на серйозні емоційні негаразди, аж до повного емоційного руйнування дитини.
Кіберпереслідування — це дії з прихованого вистежування переслідуваних і тих, хто пересувається без діла поруч, зазвичай зроблені нишком, анонімно, для організації злочинних дій на кшталт спроб зґвалтування, фізичного насильства, побиття. Відстежуючи через Інтернет необережних користувачів, злочинець отримує інформацію про час, місце й усі необхідні умови здійснення майбутнього нападу.
Хепіслепінг (happy slapping) — відносно новий вид кібербулінгу, який починався в англійському метро, де підлітки, прогулюючись пероном, раптом ляскали один одного, тоді як інший учасник знімав цю дію на мобільну камеру. У подальшому за будь-якими відеороликами, у яких записано реальні напади, закріпилась назва хепіслепінг. Ці відеоролики розміщують в Інтернеті, де його можуть продивлятись тисячі людей, зазвичай без жодної згоди жертви.
Ще один вид кібербулінгу, що потребує окремої уваги, — новий вид сексуального насильства проти дітей в інтернеті — кібергрумінг.
Кібергрумінг — це налогодження злодіями, які гарно знають психологію дітей, довірливих стосунків з дитиною (через соціальні мережі та фейкові акаунти) з метою отримання від неї інтимних фото чи відео з подальшім шантажуванням дитини для отримання більш відвертих матеріалів, грошей чи зустрічей в офлайні.
