ПОРАДИ БАТЬКАМ




ТУРБУЄМОСЯ 

ПРО СЕБЕ 










ЯК ДОПОМОГТИ УЧНЯМ АДАПТУВАТИСЯ ДО НАВЧАННЯ

ЖИТТЯ ПІДЛІТКА 

МОЛОДІЖНІ СУБКУЛЬТУРИ

КЛАСИФІКАЦІЯ МОЛОДІЖНИХ СУБКУЛЬТУР

ЯК РОЗПІЗНАТИ, ЩО ДИТИНА НАЛЕЖИТЬ ДО ПЕВНОЇ СУБКУЛЬТУРИ ТА МОЖЕ МАТИ ДЕВІАНТНУ ПОВЕДІНКУ?

ЩО МОЖУТЬ ЗРОБИТИ БАТЬКИ В СИТУАЦІЇ ПОТРАПЛЯННЯ ПІДЛІТКА ДО НЕФОРМАЛЬНОЇ ГРУПИ?


ЯК РОЗПІЗНАТИ, ЩО ДИТИНА ПОТРАПИЛА ДО СУБКУЛЬТУРИ





Якщо дитина опинилась в ситуації, що в її сприйнятті (і/чи в реальності) є вкрай небезпечною, близьким дорослим в найближчий час необхідно надати таку допомогу дитині:

1.  Відвести дитину з місця події та створити для неї максимально комфортне і безпечне середовище: зігріти (теплий одяг, ковдра, грілка тощо), дати теплий солодкий чай (якщо можливо, з лимоном), створити тишу, вимкнути яскраве світло. Говорити із дитиною спокійним голосом, запевняючи, що ви поруч,  все гаразд і дитина в безпеці, що «все минулося».

2.  Пояснити дитині, що трапилась дуже неприємна подія. Якщо в дитини є поранення, слід пояснити, що саме трапилось і запевнити в тому, що буде надана необхідна лікарська допомога.  Впевняти, що ви поруч і знаєте, що слід робити в такій ситуації.

3.  Слід просити дитину описати кімнату або інше місце, де вона зараз знаходиться. Запитати, чи вона вже зігрілась, чи теплий чай. Називати дитину по імені, називати інших близьких людей, які є поруч («подивися, тут є твій тато, твоя бабуся, вони поруч, все гаразд»). Намагатися дивитися дитині в очі, тримати за руку або легенько обіймати.  Якщо дитина не опирається, обійняти її та робити «колихальні» рухи (як колишуть малу дитину).

4.  Через деякий час дитина може почати тремтіти або рухатись, махати руками, кричати, бігати, плакати. Таке збудження є нормальним через деякий короткий період (від декількох хвилин до декількох годин) після травмуючої події. У цей період важливо не докоряти дитині і не стримувати її, а супроводжувати, тим самим дати змогу для розряду негативної енергії, що накопичилася під час травматичного стресу.  Варто бути уважними, бо в цей час дитина може не контролювати себе і наражатися на небезпеку.

5.  Слід дозволяти дитині плакати і виражати сильні почуття, проте запевняти, що все буде гаразд («так, ти сильно налякався/налякаляся, проте все буде добре»). Важливо надати дитині якомога більше підтримки, проте говорити небагато і простими словами: «Я поряд», «Все буде добре», «Ти в безпеці», «Мама вже їде до тебе» тощо. Також можна говорити дитині, що вона сильна і в неї все вийде.

(за матеріалами книги “Соціально-педагогічна та психологічна робота з дітьми у конфліктний та постконфліктний період”, авт. кол.: Н. П. Бочкор, Є. В. Дубровська, О. В.Залеська та ін. )


Діти дізнаються про війну із соцмереж: що потрібно знати батькам?

Згідно з дослідженням, що було проведено в Україні серед школярів 6–18 років у 2020–2021 роках, одними з найпопулярніших соцмереж та месенджерів серед дітей є TikTok, Instagram і Telegram. Третина опитаних проводить в інтернеті від 3 до 5 годин щодня. А з початком повномасштабного вторгнення росії в Україну, зміною місця проживання багатьох дітей, навчанням онлайн, тривалість екранного часу дітей лише зростає. Ба більше, найчастіше діти дізнаються про війну та останні новини з фронту саме із соцмереж. Що потрібно знати батькам? Зібрали поради про цифрову безпеку дітей.

Соцмережі та месенджери дозволяють дітям творчо самовиражатися, спілкуватися з друзями та рідними, навчатися, дізнаватися новини та багато іншого. Однак варто пам’ятати та нагадувати дітям про те, що ці канали не варто використовувати як правдиві новинні ресурси, адже їм бракує контексту та перевірки фактів. Отже, така інформація може просто вводити в оману. Понад те, контент про війну, з яким діти стикаються в додатках, також може містити відверті зображення та відео, емоційно травмуючі історії людей, які постраждали від війни, а також дезінформацію.

Популяризація соцмереж та месенджерів як каналів зі спрощеною версією інформації та часто навіть «дитячою мовою» спонукала багатьох дітей долучитися до дискурсу про конфлікт інноваційними способами в інтернеті за допомогою створення онлайн-контенту. Проте дорослим варто пам’ятати: на багатьох платформах немає жодної цензури, тож користування ними може призвести до трагічних психологічних наслідків для дітей.

Віковий рейтинг додатків

Перший важливий пункт, на який батькам варто звернути увагу, це віковий рейтинг додатків.

TikTok дозволяє використовувати додаток дітям з 13 років.

В Instagram доступна реєстрація також для дітей від 13 років. У біографії акаунта, який представляє дитину до 13 років, має бути чітко зазначено, що акаунтом керує хтось із батьків або менеджер.

Це означає, що акаунти ваших дітей можуть бути видалені без попередження. Тому краще слідкувати за віковим рейтингом та поділитися цією інформацією з дітьми, щоб вона не стала несподіванкою.

Telegram найбезпечніше використовувати для осіб віком від 16 років та старших. Проте в магазині Apple App Store він позначений як «для тих, кому 17 років, і старших». Водночас магазин Google Play просто оцінює його як «той, що вимагає батьківського контролю». У користувачів не запитують їхній вік під час реєстрації.

Що потрібно знати батькам?


Як заспокоїти дитину, коли їй наснився страшний сон 

1. Дитина почала кричати уві сні.

Не намагайтеся розбудити її торканнями чи обіймами. Якщо у цей момент дитина бачить сон, в якому її переслідують або завдають фізичної шкоди, дотик може призвести до неочікуваної реакції.

Краще сядьте поруч та спробуйте розбудити дитину своїм голосом, назовіть її ім'я: «Зараз ти спиш і це просто страшний сон. Я твоя мама (твій тато, сестра тощо), і я поруч. Ми в безпеці. Зараз ти прокинешся, і я тебе обійму».

2. Коли дитина прокинулась.

Допоможіть їй повернутись у реальність, ще раз скажіть: «Це був просто сон, а зараз ти прокинувся/лась. Ми в безпеці».

Ставте прості питання: як тебе звати? Як мене звати? Запропонуйте сильно стиснути вашу руку та обійнятись.

Щоб заспокоїти дитину, її можна погойдати та заспівати колискову.

3. Женемо погані сни.

Додаємо трохи магії: разом плесніть в долоні, розженіть сон руками або наберіть повні щоки та розвійте його подихом. Щоб посилити ефект, скажіть слова: «Куди ніч, туди і сон» або «Сон, знай своє місце!».

4. Закріплюємо спокійний стан.

Для того, щоб нічний жах не повернувся, необхідно остаточно завершити цю подію. Зробити це можна словами: «Дивись, ти впорався/лась самотужки! Цей сон більше не повернеться! Ти молодець!».

Якщо дитина сама не розкаже, що наснилось, не слід випитувати та провокувати спогади. Якщо ж розповість, то ще раз нагадайте, що це був лише страшний сон. Події в ньому не реальні. Усе минуло, дитина і ви зараз у безпеці.

Також можна разом пофантазувати та уявити гарний кінець сну: ви разом вибрались, розвіяли ворогів у прах і поставили собі магічний захисний щит.


Як заспокоїти дитину під час гучних звуків сирени чи вибухів


Щоб допомогти дитині впоратися зі страхом і навчити її реагувати на гучні звуки, як-то сирена чи гуркіт, психологиня радить діяти за таким алгоритмом:


1. Нормалізація


Дорослий фіксує і пояснює дитині ситуацію: я бачу, що ти боїшся. Так, це ж дуже гучний і неприємний звук, який насправді лякає. Але коли ми чуємо сирену – це значить, що наші ЗСУ зафіксували загрозу і зараз її знешкоджують. Цей звук сповіщає, що про нашу безпеку дбають. І нам потрібно подбати про себе – тому ми йдемо в безпечне місце.


2. Підтримка


Важливо дати дитині сигнал про підтримку: я з тобою і буду з тобою весь час. А далі – запропонувати дію: хочеш, я візьму тебе на руки/обійму, а ти візьмеш свою іграшку? Безпорадність – травматична, тому дитина має відчувати, що може вплинути на щось: тримати іграшку, піклуватись про тварину, взяти воду, рахувати кроки – це надаватиме їй відчуття своєї сили.


3. Завершення


Після того, як загроза минула, слід обов’язково наголосити на цьому. Скажіть дитині: «Все минулося. Ми в безпеці. Спасибі, ти був (була) таким сміливим, міцним. Ми чули так багато гучних звуків (їх можна назвати), але ми впорались».


Закцентуйте увагу дитини на її силі. Можна сказати, що пишаєтесь її стійкістю і тим, як вона піклувалася про свою іграшку, молодшого брата чи сестру, про себе самого, чітко виконувала ваші вказівки тощо.  


Можна пограти в терапевтичну «гру»: розтерти вуха і уявити, що з них «висипається» в долоню чи на землю те, що їм заважає. Можна уявити себе собакою, який щойно вийшов з води і струшує з себе всю воду.


Далі «будуємо» місток до наступних дій: для цього запитуємо у дитини про те, що будемо робити далі, коли вийдемо з укриття.


Автор: Світлани Ройз


ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ. Поради для батьків  "Як дбати про емоційний та моральний стан дитини?"



За прожиті місяці війни стадія «шоку» поступово проходить. Всі  знають, що робити у випадку оголошення повітряної тривоги. 

Але основним завданням для батьків залишається турбота про емоційний та моральний стан дітей.

Хтось перевіз дітей в максимально безпечне місце… Хтось створює таке місце вдома…

Декілька порад для батьків як дбати про емоційний та моральний стан дитини:

👉1. Мінімізуйте перегляд новин з дитиною.

В ідеалі, уникайте їх перегляду при дитині. 

👉2. Говоріть з дитиною. Багато. Постійно.

Намагайтеся бути максимально чесними та озвучуйте лише правдиві факти або те, в чому дійсно впевнені і у що вірите самі.

👉3. Діти потребують тактильності.

Намагайтеся створити відчуття безпеки: обіймайте дитину; ритмічними, проте не динамічними погойдуваннями рухайтеся вправо-вліво або вперед-назад; можна паралельно з цим погладжувати дитину або намугикувати якусь мелодію.

І не важливо скільки Вашій дитині років: 4 чи 12…

👉4. Не соромтеся говорити зі своєю дитиною про власні почуття та емоції.

Ви живі! У Вас є емоції! Ви вчите дитину тому, що проявляти їх - це нормально.

👉5. Прислухайтеся до дітей. Найчастіше, вони транслюють те, що переживають і відчувають мимовільно. Інколи, самі не розуміючи, що з ними відбувається.

Дуже гарно спрацює повторення за дитиною її ж тверджень. Наприклад: «Ти злишся на … Так?», «Ти боїшся, що …» і т.д.

👉6. Спостерігайте за грою дитини.

Саме в грі дитина проживає те, що свідомо прожити не в змозі. Гра може допомогти зрозуміти те, що дитина не зможе проговорити.

👉7. Частіше повторюйте дитині, що Ви поруч, що Ви її захищаєте, турбуєтеся про неї, що вона не самотня.

Намагайтеся бути в зоні постійного доступу: фізично, по телефону, по відеозв’язку (у випадках, коли доводиться бути окремо).

👉8. Дозвольте дитині брати із собою важливу річ або іграшку. Це створить додаткове відчуття безпеки. Якщо десь забувши лишатиме - нагадайте про неї. Якщо загубить - дозвольте посумувати, а, за потреби, запропонуйте обрати іншу для турботи.

👉9. Можна створити символічні ритуали перед сном. Наприклад, розмова на нейтральні або спільні теми або обійми із старшими дітьми. З молодшими дітьми може бути читання або складання казок, обійми та погладжування.

👉10. Допомагайте дітям знімати напругу в конструктивний спосіб.

Використовуючи такі ігри та техніки:

- можна рвати або зминати папір;

- гра в «паперові» сніжки;

- можна «боксувати» м’яку подушку;

- запропонуйте крик без крику: просимо дитину спробувати закричати, але без голосу (гучності);

- «стаканчик крику» або «мішечок крику»: можна кричати, але лише направивши цей крик в мішечок або стаканчик;

- ігри з водою (воду можна переливати із ємності в ємність) та піском.

Бережіть себе та свої близьких 🙏

оновлена КІБЕРБУЛІНГ. ПОРАДИ ДЛЯ БАТЬКІВ.pptx