Українська мова в нашій державі стане престижною, лише тоді, коли ми не будемо її соромитися, коли врешті навчимося говорити правильно і красиво, а не суржиком, бо грамотно володіти державною мовою – обов’язок справжніх українців, які вболівають за державу. 

Кажуть, скільки мов ти знаєш, стільки разів ти людина. Я погоджуюся, можна вивчати інші мови, але говорити в себе на Батьківщині треба рідною мовою.  Ми повинні зрозуміти, що мова – наша візитна картка і вона обов’язково повинна бути українською.

Рідна мова має лунати з екранів телевізора, має бути більше українських пісень, друкованих  видань українською мовою, і тоді буде більше таких свідомих людей, які підтримають українську мову, будуть думати і розмовляти українською.

Що міцніші позиції буде посідати наша мова в суспільстві, то надійніші перспективи будуть в майбутньому. Тому, відстоюючи  рідне слово, ми тим самим оберігаємо власну національну культуру і духовність. Кожен з нас зобов’язаний усвідомити єдину істину: не  шануючи своєї мови, не знаючи своєї історії, українці перестануть бути українцями. Поки жива мова народна в устах народу, до того часу живий і народ.

Завжди слід пам’ятати, якщо мова росте та розвивається, разом з нею утверджується нація. Зберігається щось таке, що є дуже важливим для кожної людини. Тобто почуття прекрасного в рідній мові, відчуття єдності з земляками, відчуття гордості за країну.  За своє, рідне та неповторне. 

Найперше я вважаю, що і державна політика стосовно української мови має триматися на таких пріоритетах, а саме: українська мова є мовою освіти, науки, суспільного життя, ЗМІ, бізнесу та реклами. І як же сильно та пророче, навіть сьогодні, звучать слова нашого великого Пророка Тараса Шевченка: «…І на сторожі коло їх поставлю слово..», бо питання української ідентичності особливо гостро постало з початком війни на Сході України.

Мова – символ Батьківщини, матері та батька, дідів, далеких предків.  Мова символізує також рідну хату та тепло домашнього вогнища.

Мова – неначе цемент, що закріплює цеглини спільного народного дому, формує фундамент єдиної нації. 

«Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація» — говорив Ю. Дзерович. 

Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

Сьогодні говорити українською мовою — це бути бійцем за націю, за Україну. 

Мова — це зброя! 

Говори українською, будь бійцем! Джерело: