ПОРАДИ ДІТЯМ

Терапевтична книга і робочий зошит для дітей 7-11 років “Привіт! Давай дружити?”

Терапевтична книга розроблена для допомоги дітям при переселенні та адаптації до нового місця.

Книга складається з двох частин. Перша частина – про вигаданого хлопчика Сашка і його досвід виїзду з дому, подорожі і звикання до нового місця. Друга частина – це набір питань та ігор, за допомогою яких дитина зможе, так само, як і Сашко, поділитися своєю історією. Заповнювати робочий зошит в друкованому вигляді веселіше, але також можна це робити і з екрану. Все, що потрібно – папір і ручка.

Книга допомагатиме дитині підібрати слова, щоб описати свої переживання і почуття, знайти сили і ресурси, щоб знову жити звичним мирним життям, віднайти спокій, стабільність і радість.

Поради для підвищення самооцінки

Як же важко жити із заниженою самооцінкою. Чи вам не знати?

Ви постійно перебуваєте в скутому, напруженому стані, не вірите у власні сили і постійно говорите про свої невдачі. Коли ви дивитесь у дзеркало, то неодмінно бачите тільки недоліки вашої зовнішності. Ваша спина згорблена, голова понуро дивиться вниз, на лиці постійно чимось невдоволений або ображений вираз.

 Що ж, давайте спробуємо підвищити власну самооцінку. Тим більше що зробити це можна, а головне – потрібно. Але дещо вже зараз ви зможете зробити самі. Головне – повірити, і результат не змусить себе довго чекати.

1) Перестаньте порівнювати себе з іншими людьми, їх досягненнями та перемогами. Просто намагайтеся радіти успіхам інших без злості, образи чи заздрості.

2) Навіть жартома припиніть використовувати негативні висловлювання на свою адресу. Замість того щоб сказати «Який я дурень! Я невдаха! У мене нічого не вийде!», Необхідно говорити тільки позитивні речі про себе і свої здібності – «Я молодець! Я зможу з усім чудово впоратися!»

3) Якщо вас хвалять або роблять вам компліменти, не потрібно їх заперечувати і говорити у відповідь: «Що ви, нічого особливого! Ні, не варто! »Подякуйте щиро за добрі слова – більше нічого не потрібно.

4) Зверніть увагу на коло ваших знайомих. Якщо ви будете перебувати в товаристві людей, налаштованих по відношенню до вас негативно (не дають вам висловитися, або заперечують вашу думку, вважають його непотрібним), тим самим ваша самооцінка буде знижуватися. Намагайтеся якомога більше спілкуватися з людьми, від яких віє позитивом, які впевнені в собі і завжди будуть готові вас підтримати.

5) Складіть список ваших досягнень! Приміром, ви навчилися кататися на роликах, прочитали книгу, яку давно збиралися подужати, отримали права – загалом, все, що вас порадувало! До цього списку складіть список ваших позитивних якостей – ви розумний, добрий, чесний, чуйний! Перечитуйте ці списки частіше і поповнюйте їх новими записами!

Вставайте вранці з посмішкою, радійте кожному дню і пам’ятайте про те, що ви – унікальна особистість!

Щасти вам!

ХТО І ЯК МОЖЕ ДОПОМОГТИ ДИТИНІ У ЗАХИСТІ ЇЇ  ПРАВ?

 Права дитини належать до понять категорії прав людини і виходять з гідності та неповторності дитини як людської особистості. Трохи теорії.

Юридичні гарантії захисту прав людини

У сучасному українському суспільстві реалізація прав і свобод людини залежить від політичних, економічних, соціальних і правових гарантій, що створюються суспільством і державою.

Важливе місце серед різних гарантій займають гарантії юридичні. Вони дозволяють створити режим "долженствования" прав людини і тим самим обмежити можливість порушення з боку держави.

Існують різні класифікації юридичних гарантій. Одні автори виділяють гарантії внутрішньодержавні і міжнародні, конституційні і судові, основні і інші.

Під юридичними гарантіями розуміють правові засоби реалізації і захисту громадянами своїх прав і свобод. Взявши за основу їх класифікації спосіб захисту прав людини, можливо виділити наступні види гарантій:

1. самозахист людиною прав і свобод;

2. державний захист людини;

3. судовий захист;

4. міжнародно-правовий захист.

1. Самозахист людиною прав і свобод, заснований на положенні ст. 55 Конституції України "Кожен має право звернутися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини ".

"Кожен має право після всіх національних засобів правового захисту звернутися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членам, або учасником яких є Україна".

"Кожен має право будь-якими, не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань".

Стаття 18 Сімейного кодексу України закріплює право дитини, яка досягла 14 років самостійно звертатися до суду щодо захисту своїх прав та інтересів.

2. Державний обов'язок захищати людину передбачений в ст. 40, 41, 42,43, 46, 47, 49, 53 Конституції України. Зазначенні статті гарантують здійснення заходів по забезпеченню законності, прав і свобод громадян.

Уряд має в своєму розпорядженні цілу систему спеціальних державних органів, покликаних захищати права громадян. До їх числа відносяться органи внутрішніх справ, природоохоронні органи, армія, юстиція і ін.

Стаття 10 Закону України про охорону дитинства закріплює право дитини самостійно захищати свої права через звернення до відповідних уповноважених органів або осіб виконавчої влади: служб у справах неповнолітніх, інспекторів з охорони дитинства (відділи освіти), відділів охорони здоров'я, відділів з питань сім'ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді.

3. Судовий захист признається у всіх демократичних державах однією з основних гарантій прав людини. Ст. 55 Конституції України гарантує кожному судовий захист його прав і свобод. Тут визначене коло дій, які можуть бути оскаржені в суд: рішення і дії (або бездіяльність) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суспільній об'єднань і посадових осіб.

Конституція України передбачає відшкодування збитку, заподіяного людині незаконними діями державних органів і посадових осіб, з державної скарбниці (ст. 62).

4. Міжнародно-правовий захист прав людини (дитини) можливий у випадках, коли вичерпані всі правові засоби захисту прав людини (дитини) всередині держави. Людина має право звернутися до міжнародних організацій.

Не існує спеціальних судів, які займаються виключно питаннями порушення прав дітей. Держави, які підтримали Конвенцію прав дитини, звітуються Комітету ООН з прав дитини. Один раз на 5 років кожна держава готує звіт, в якому висвітлює ситуацію з додержанням прав дитини, які містяться у Конвенції і вказує в такому звіті, що держава робить, щоб права дітей були забезпечені якомога повніше. Дані звіти оцінюються Комітетом прав дитини, який по результатам звіту дає свої рекомендації.

Держава зобов'язана ознайомити своїх громадян з підготовленим звітом та рекомендаціями Комітету ООН.

Ст. 25 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (1950 р.) закріплює право особи на скаргу як за дорослими так і за дітьми. Неповнолітні вважаються правомочними звертатися до Європейської комісії з прав людини та Європейського суду з прав людини. Ст. 6 цієї конвенції гарантує рівне право на справедливий суд для всіх, у тому числі для неповнолітніх. Ст. 13 гарантує неповнолітнім право самостійно передавати свої скарги до Європейського суду з прав людини, якщо неповнолітні за їхнім національним законодавством не мають самостійного доступу до національного суду.

Таким чином, Європейська конвенція про захист прав люди і основних свобод не лише зміцнює правовий статус дітей, але й посилює їхню правову дієздатність.

Найчастіше українські громадяни звертаються в Комітет по правах людини. Якщо Комітет оголошує скаргу прийнятною, то про це повідомляється державі, яка має можливість протягом 6 місяців представити Комітету письмові пояснення по суті питання, і після цього автор скарги може повідомити свої міркування відносно роз'яснень держави.

Рішення Комітету по правах людини не є юридично обов'язковими, а розглядаються як рекомендації, адресовані державі.

За час своєї діяльності Комітет по правах людини розглянув сотні звертань і виніс по них відповідні рекомендації. Більшість з цих рекомендацій були сприйняті державами до виконання.

      Нарівні з Комітетом по правах людини діють і інші аналогічні міжнародні органи. Наприклад, Європейський суд по правах людини. У складі суду працюють незалежні і неупереджені судці, вільні від яких-небудь політичних міркувань. Правові наслідки судових рішень інші, чим аналогічні рішення Комітету. Передусім присудження обов'язкове для держави, є остаточним і оскарженню не підлягає.

 Одяг, який ти носиш. Їжу, яку ти їси. Місця де ти гуляєш. Люди з якими ти спілкуєшся. Колір шпалер у твоїй кімнаті. Година о котрій потрібно іти спати.

     Ти питаєш, як це все пов’язано між собою? Це лише декілька прикладів речей, які твої батьки контролювали, коли ти був дитиною.     Коли ти був ще зовсім маленьким у тебе ще не було стійкої думки, що добре, а що погано, що корисно, а що не дуже. Твої батьки приймали за тебе більшість рішень, починаючи, з того що в тебе буде на сніданок, і закінчуючи тим о котрій годині ти повинен бути у ліжку. І це добре – тому що діти потребують цього захисту та допомоги, тому що вони , ще не досягли того віку, коли можуть вже без проблем про себе піклуватися та приймати рішення.

     Але ти ростеш і стаєш підлітком. У тебе розвивається свій власний світогляд, який не завжди співпадає з поглядами батьків. І це нормально, коли підліток має свої власні погляди та думки. У тебе формуються свої пріоритети та цінності. Це готує тебе до дорослого життя.

     Твоїм батькам може бути важко пристосовуватися до того, як ти міняєшся і перетворюєшся у людину, яка вже може самостійно приймати рішення і має свій власний погляд. Ні, батьки радіють, що ти мужнієш, стаєш самостійним, просто вони сприймають тебе ще як дитину, про яку вони піклувалися і ростили, і за яку у дитинстві приймали більшість рішень.

У більшості сімей саме це «регулювання» і викликає це протистояння між батьками та підлітками. Ти хочеш розклеїти свою кімнату постерами своїх кумирів, а вони не розуміють навіщо псувати інтер’єр кімнати, ти любиш слухати гучну музику, а батьки тільки і кажуть: « Зроби тихіше, як таке можна взагалі слухати?!».

     Сутички, які описані вище дуже поширені у більшості сімей . Ти стаєш обуреним та злим, тобі здається, що батьки тебе не поважають і не дають займатися тим, що тобі подобається. Твої батьки теж починають злитися, тому що вони не звикли до ситуації, коли їхнє чадо не погоджується з їхньої думкою чи коли вони не розуміють рішень своєї дитини, тому намагаються їх змінити.

     Дуже легко зіпсувати стосунки зі своїми батьками через ці непорозуміння. Друзі з якими ти спілкуєшся та твоє відношення до навчання та сексу можуть викликати ще більше протистоянь та конфліктів, тому що твої батьки завжди хочуть тебе захистити сховавши в сейф, скільки б років тобі не було. І це нормально, батьки люблять тебе та бажають тобі тільки найкращого.

     З часом вони приймуть те, що ти вже не маленька дитина та маєш право на власну думку, і що твій погляд на речі може бути відмінним від їхнього. Постарайся порозумітися з батьками та знайти спільну мову, компроміс завжди можливий.

     Іноді це здається просто абсурдним та безнадійним, тому що ти гадаєш, що твої батьки просто не хочуть тебе розуміти та сприймати твої погляди. Але розмова та вираження своїх власних думок може допомогти отримати більше поваги від батьків, і ви разом будете в змозі обміркувати конфлікти та їх причини і ,можливо, знайти компроміси, які зроблять всіх щасливими.

     Ти повинен показати, що тобі можна довіряти, що ти тримаєш слово! Наприклад, твої батьки вимагають, щоб ти негайно прибрав кімнату, але саме зараз показують твій улюблений фільм. Домовся з батьками, що, одразу після нього ти наведеш у своїй кімнаті ідеальну чистоту, і тримайся свого слова. Вони зрозуміють, що ти дійсно можеш тримати слово і будуть тобі довіряти більше.

     Також не забувай, що твої батьки теж були підлітками, і вони ,можливо, відчували теж саме, що і ти зараз, тому ти завжди можеш спитати у них поради та дізнатися, як вони вирішували свої підліткові проблеми.

 ЛЮБІТЬ ЖИТТЯ!

     Зміни своє ставлення до самого себе. Полюбіть себе. Десять сходинок на шляху любові до себе.

1. Перестати критикувати себе й інших. Не критикуйте оточуючих, адже ті недоліки, які ми знаходимо в інших, це проекція тих рис, які ми засуджуємо в собі.

2. Перестати залякувати себе. Похмурі думки можуть отруїти життя кому завгодно. До того ж думка матеріальна — якщо постійно жити в передчутті чогось поганого, воно неодмінно збудеться.

3. Бути добрим, м’яким, терплячим із самим собою. Часто ми хочемо мати всі блага терміново, просто зараз. Нетерпіння отруює життя, є проявом нашого небажання вчитися.

4. Бути добрим до своєї свідомості. Не лайте себе за негативні думки. Перестаньте звинувачувати себе в поганому. Всі думки і висловлювання — тільки в позитивному ключі.

5. Навчитися хвалити себе. Почніть із малого. Скажіть собі, що ви прекрасні, повторюйте собі це якнайчастіше.

6. Любити себе — отже, підтримувати себе. Звертайтеся по допомогу до друзів, дозволяйте їм допомагати вам, допомагайте їм самі.

7. Доглядайте за своїм тілом. Якщо ви хочете прожити довге і повноцінне життя, почніть піклуватися про себе вже зараз.

8. Займатися самоосвітою. Вчитися не пізно ніколи, якщо цього хочете ви самі чи необхідно для професійного і кар’єрного зростання.

9. Робота із дзеркалом. Це дуже важливо для тих, хто не може повірити в себе. Уранці підійдіть до дзеркала і скажіть собі: «Я люблю тебе».

10. Любіть себе просто зараз. Не чекайте, коли станете досконалими. Незадоволеність собою — це всього лише погана звичка.