Поради щодо встановлення довіри
між проблемним підлітком і класним керівником
1. Уважно вислухайте дитину, прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте і показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
2. Запропонуйте свою підтримку і допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблема) тимчасові і швидко пройдуть.Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
3.Впевнено спілкуйтесь з підлітком .Саме це допоможе йому повірити у власні сили. Головне правило в роботі з дітьми – не нашкодь!.
Рекомендації учасникам педагогічного процесу
щодо підвищення самооцінки у “важких” підлітків
1. Намагайтеся створити добрі стосунки у спілкуванні з підлітком, бо їх відсутність – це причина виникнення тривожності у дитини.
2. Поважайте індивідуалізм підлітка, бо його зневага веде до появи самотності дитини.
3. Частіше нагадуйте “важким” підліткам про їхні позитивні якості – це допоможе уникнути в їхній свідомості закріплення негативних оцінок щодо них самих та формування низької самооцінки.
Для підвищення мотивації учнів пропонується:
• забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності;
• використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;
• організувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета і навчання в цілому;
• самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;
• бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви;
• деяких учнів доводиться змушувати вчитися, постійно заохочувати чи карати, залучати батьків для спільного контролю.
Умови формування навчальної мотивації учнів:
• створення умов для самопізнання;
• розвиток уміння вступати в діалог з навколишнім світом;
• удосконалювання способів здобування знань;
• створення активного пізнавального діяльного середовища;
• оволодіння контрольно-оцінними діями;
• застосування методів теоретичного й творчого мислення;
• формування культури розумової праці.
Психологічні вимоги до уроку через призму оновленої освіти
Психологічні вимоги до уроку:
1. Організувати й здійснити сприймання, усвідомлення, запам’ятовування та осмислення навчальної інформації.
2. Розвивати довільну й післядовільну увагу учнів, зосереджувати її на найскладніших і найвідповідальніших моментах (поняттях, правилах, законах).
3. Застосовувати мнемонічні прийоми (механічні й смислові) запам’ятовування під час занять, тренування вмінь на уроці, а також виконання домашніх завдань.
4. Сприяти розумовому вихованню та самовихованню особистості під час навчання.
Для підвищення мотивації до навчання:
- забезпечити в учнів відчуття просування вперед, переживання успіху в діяльності, для чого необхідно правильно підбирати рівень складності завдань і заслужено оцінювати результат діяльності, коментуючи їх;
- використовувати всі можливості навчального матеріалу для того, щоб зацікавити учнів, ставити проблеми, активізувати самостійне мислення;
- організовувати співробітництво учнів на уроці, взаємодопомогу, позитивне ставлення класу до предмета й навчання в цілому;
- самому правильно формувати стосунки з учнями, бути зацікавленим у їхніх успіхах, мати авторитет;
- бачити індивідуальність кожного учня, мотивувати кожного, спираючись на вже наявні в учня мотиви.
Для підвищення ефективності уроку:
1. Зробіть мету уроку метою учнів.
2. Формулюйте мету, орієнтуючись на потреби й інтереси учнів.
3. Серйозно ставтеся до організації уроку.
4. Орієнтуйте учнів на самооцінку діяльності.
5. Запитуйте в учня: «Ти задоволений результатом?», кажіть замість оцінки: «Ти добре впорався з роботою».
6. Якнайчастіше ставте учнів у ситуацію вибору.
7. Зробіть ситуацію успіху досяжною для кожного учня. Вибирайте такі завдання, під час виконання яких учні частіше досягають успіхів, ніж невдач.
8. Практикуйте роботу в групах, парах.
- Після вивчення складного матеріалу попросіть учнів перевірити себе в засвоєнні нового матеріалу, пояснюючи його одне одному.
- Пропонуйте дітям заздалегідь придумати питання для однокласників і ставити їх на уроці.
- Дозволяйте й підтримуйте роботу в парах за зразком «устигаючий і відстаючий учні».
9. Щоб запобігти порушенню дисципліни на уроці, створіть умови для підвищення якості знань учнів та їхньої самоповаги.
- Учіть позитивного ставлення до себе.
- Обговорюючи провину учня, говоріть тільки про те, що трапилося, не наклеюйте ярлика: «Ти, як завжди…»
10. Не підсилюйте напруження ситуації.
- Контролюйте свої негативні емоції.
- Не дозволяйте собі спалахів агресії, таких як лемент, приниження, сварка.
- Не обговорюйте ситуацію в стані збудження, дайте «охолонути» собі й учню.
- Проводьте час від часу загальні дискусії про порушення поведінки, щоб пояснити, що є прийнятним у певних ситуаціях, а що - ні.
11. Враховуйте вікові особливості учнів у розвитку їх особистості та пізнавальної сфери.
12. Не поважайте менше тих учнів, які мають низькі результати з вашого предмета. Може, їм просто не подобається та наука, яку ви викладаєте. Можливо, не мають часу на досягнення високих показників, бо беруть постійну участь у конкурсах і олімпіадах з інших предметів.
13. Якщо ви отримуєте задоволення від своїх уроків, стилю, - ви не дарма здійснюєте педагогічну діяльність.