Історія школи

Про вічне, добре, незабутнє...

Повернемось думками у ті, порівняно не дуже далекі, часи, коли в нашому селі вперше була відкрита школа. А сталося це 1905 року. Архіви довоєнного періоду не збереглися, але старожили села розповіли, що перша початкова школа в селі Кровному була знаходилась на горі біля цвинтаря, а друга - в селі Руднівка. Приміщення школи в с. РуднівкаУ 1910 році було ще відкрито приміщення нової школи на подвір’ї нинішньої, яка діяла до 1970 року, а потім тривалий час використовувалася як шкільна їдальня. Приміщення школи, яке використовувалося з 1910 року.

Сучасне приміщення школи було відкрито до 100-річчя з Дня народження В.І.Леніна. За спогадами односельців вдалося встановити прізвища директорів довоєнного часу( Буливух Андрій Іванович, а в селі Руднівка – Біда Дмитро Степанович та Слюсаренко Антон Олексійович) та вчителів: Злачевська Ганна Олексіївна, Пархоменко Надія Іванівна, Оніщук Олександр Карлович, Оніщук Тетяна Андріївна, Здоренко Любов Петрівна, Глушко Федір Іванович, Гончаренко Федір Іванович, Перехрестов Іван Данилович, Дем’яненко Олександр ОмеляновичБалим Марія Фадеївна.У 1937 році Здоренко Л.П., Дем’яненко О.О. та Гончаренко Ф.І. були репресовані. Реабілітовані їх імена лише у 1960-х роках.

   У роки Великої Вітчизняної війни школа не працювала, бо територія була окупована німцями. У тяжкі післявоєнні часи школа розміщувалася в 4-х сільських будинках і була переведена на семирічне навчання, а з 1961 по 1989 рік – на восьмирічне. Для односельців школа уособлюється в образах учителів післявоєнного періоду: Левченко Василь Семенович(учасник ВВв) Бараненко Петро Романович Романченко Катерина Дмитрівна Лапін Андрій Данилович(учасник ВВв) Шабаль Андрій Васильович(учасник ВВв) Глиненко Григорій Артемович(учасник ВВв) Білокур Марія Григорівна Головченко Ольга Омелянівна Матвієвська Олександра Омелянівна Зав’ялова Марія Михайлівна Андріяш Марія Дмитрівна Прудникова Ірина Михайлівна Марчук Ганна ПавлівнаКолектив післявоєнного періоду.

   За період із 1945 по 2015 рік навчальний заклад здійснив 70 випусків (близько 2 тисяч учнів). Найбільша кількість учнів навчалася в 1951 – 1952 навчальному році – 451 учень, а випущено 80 учнів. Згадуючи повоєнні роки навчання, односельці розповідають: „До школи ходити було ні в чому. Сиділи напівголодні, у холодному приміщенні – маленька грубка не натоплювала всієї будови. Навіть чорнило замерзало. Ходили учні з домотканими торбинками через плече, у яких разом з книжками носили зроблене з бузини(пізніше стали робити з копірної таблетки) чорнило, яке часто-густо проливалося. Паперу не вистачало, тому писати доводилося і на підручному матеріалі(між рядками газет, різних бланках). Життєві труднощі не давали декому закінчити семирічку. Було багато сиріт, напівсиріт, багатодітних сімей. Вже змалечку дітям доводилося дбати про забезпечення сім'ї самим необхідним. Декому з 9 років довелося працювати в колгоспі, пропускаючи навчання в школі.”(Зі спогадів Котенка І.Я.) Покоління 30-х років народження, яке пізнало лихоліття Великої Вітчизняної війни, з болем згадує своє дитинство і юнацькі роки. Воно було позбавлене можливості продовжити навчання, виїхати за межі свого колгоспу. Тогочасна державна політика (паспортний режим) була спрямована на забезпечення колгоспів робочою силою. У нинішній школі працюють і навчаються діти і онуки покоління 30-х років.У 1989 році восьмирічка стала середньою. За цей час школа випустила 12 медалістів: Мурза Олексій, Чугай Оксана, Мокляк Надія, Удовенко Ольга, Ковальов Віталій, Янченко Наталія, Дем’яненко Оксана, Щербак Олексій, Білокур Ольга, Шаповал Тетяна, Саєнко Яна, Товстенко Надія, Щербак Валентина. Це гордість школи, села, дійсно талановиті, обдаровані, надзвичайно працьовиті особистості.

  Пишається наша школа цілою когортою талановитих директорів, завдяки яким вона залишається осередком культурного життя на селі. Назвемо їх: Білокур Федір Трохимович Ткаченко Петро Степанович Древаль Іван Федорович Марчук Яків АртемовичГармаш Марія Михайлівна Лапін Андрій Данилович Шапаренко Олександра Федорівна (зараз працює в одній із шкіл Краснодарського краю) Дахно Олексій Іванович (живе і працює в с. Терешківці Сумського району) Соловей Микола Петрович (голова райдержадміністрації) Стриж Людмила Михайлівна (директор Терешківської ЗОШ) Простатіна Ольга Олександрівна – нинішній директор Кровненської загальноосвітньої школи. Найбільше часу директором школи був Білокур Федір Трохимович. Цю посаду він обіймав у післявоєнний період з 1945 по 1954 рр. Потім його обрали головою колгоспу. А в 1959 році він знову повернувся на посаду директора школи і працював до 1978 року. За цей час Федір Трохимович багато зробив для створення матеріально-технічної бази школи. Повністю були обладнані хімічний, біологічний, фізичний кабінети, географічний майданчик, створена шкільна бібліотека, обладнаний кабінет технічних засобів(КТЗ), у якому знаходились 2 кіноапарати з пультом управління, графопроектори, магнітофони тощо. Велася дослідна робота на пришкільній ділянці. Федір Трохимович намагався, щоб на шкільному подвір’ї росло якомога більше видів дерев і кущів нашої природної зони. Було посаджено липову і березову алеї, багато сортів яблунь, розмножених щепленням, ягідників(чорна смородина, алича, китайська вишня, шовковиця). Федір Трохимович любив садівництво. Усім учням запам’яталася яблуня із десятком сортів яблук(директор сам прищеплював сортові чубуки до дичок). Були привезені здалеку і прижилися на шкільному подвір’ї рідкісні види: голуба ялина, гінкго, грецький горіх тощо. Клумби прикрашали трояндові кущі. Шкільне подвір’я стало надзвичайно красивим. Учителі, що працюють зараз у школі, односельці та його вихованці згадують Федора Трохимовича як чуйну, доброзичливу, принципову і вимогливу людину. На жаль, він рано пішов із життя, але залишив по собі світлу пам’ять. Стали традицією нашої школи започатковані ним щорічні екскурсії у 1960 – 80-х роках до різних міст Радянського Союзу. Діти відвідали м. Київ, Львів, Мінськ, Хатинь, Очамчиру, Ленінград, Вільнюс, Ригу Полтаву, Суми, Путивль, Глухів, Охтирку.Учні школи під час екскурсій Учні школи об’єднувалися в піонерську організацію (ім. С.А.Ковпака) та комсомольську. За активну участь у житті школи (збір металобрухту, макулатури, тимурівську роботу) учнів нагороджували почесними грамотами і вручали призи. Працювали у школі гуртки. У 1970-му Головченко Ганна Григорівна, яка викладала фізкультуру і співи, започаткувала заняття гімнастичного гуртка .Учасники гімнастичного гурткаСпочатку було 10 – 12 чоловік, а потім утворилося дві групи: молодших і старших гімнастів. Перший виступ відбувся на Жовтневі свята у сільському клубі. Ганна Григорівна, яка добре грала на баяні, спочатку акомпанувала на заняттях і виступах хорового гуртка , а з 1973 року стала його керівником. У с. Кровному її знають як активну учасницю художньої самодіяльності, солістку, акомпаніатора. Про її авторитет говорить той факт, що вона свого часу була обрана секретарем сільської ради і працювала на цій посаді до пенсії.Головченко Ганна ГригорівнаДо 1973 року хоровий гурток вів учитель математики Бараненко Петро Романович. Він ще був активним учасником учительського драматичного гуртка, досить професійно виступав на сільській сцені із гуморесками. Взагалі, учителі того часу були аматорами сільської сцени. Односельці з ностальгією згадують виступи учительського колективу.Бараненко Петро РомановичПротягом 1945 – 2008 років у школі працювало близько 150 учителів.Зараз у Кровненській ЗОШ працює 21 педагог. Шість із них мають вищу кваліфікаційну категорію, тринадцять –І категорію. Простатіна Ольга Олександрівна, нинішній директор, та Курсенко Валентина Павлівна, замісник директора з виховної роботи, учитель історії, нагороджені знаками „Відмінник освіти України”, Ользі Олександрівні присвоєно звання „Старший учитель”. Від директора залежить мікроклімат колективу, його успішність і прояв творчості, затишок і взаєморозуміння з батьками, авторитет школи. Прийшовши до школи у 1993 році, Ольга Олександрівна стала зразковим директором. Вона весь час дбає про покращення умов навчання і праці у школі. За досить короткий строк організувала підведення газу до котельні, добудову школи. Було перекрито дах школи, зроблено панелі по коридору, проведено капітальний ремонт спортзалу, побудовано новий надвірний туалет, закладено сад. У 2007 році було реконструйовано приміщення під шкільну їдальню.

   Школа – це осередок культури на селі, це горнило, де виковують людський характер й загартовують майбутнє покоління, від якого залежить, майбутнє нашого села і країни. В центрі уваги педагогів та вихователів має бути окрема дитина, особистість учня, його потреби, інтереси, почуття, рівень морального, емоційного розвитку.

  Сучасний педагогічний колектив, дбаючи про формування особистості, залучає учнів до гурткової, індивідуальної роботи, суспільно-корисної праці. У цьому напрямку маємо досягнення. Учасники туристичного гуртка неодноразово були призерами районних змагань. Наші учні є учасниками і призерами щорічних районних конкурсів „Таланти твої, Україно”(Драматичний гурток, вокальний, хоровий, виразного читання). Успішно діє спортивний гурток.

  Своєю скромною працею вчитель робить вагомий внесок у процвітання нашого села.