Кропивницький Освітній Хаб - Траєкторія професійного розвитку педагога

Індивідуальний освітній маршрут педагога - диференційована освітня програма, яка забезпечує педагогу позиції суб'єкта вибору, розробки та реалізації особистої програми розвитку професійної компетентності при здійсненні науково-методичного супроводу його професійного розвитку.

Індивідуальна траекторія професійного розвитку педагога.pdf

Глосарій

Траєкторія професійного розвитку педагогічного працівника — персональний шлях реалізації професійного потенціалу педагогічного працівника, що ґрунтується на його вільному виборі закладу освіти, установи, організації, іншого суб’єкта освітньої діяльності, видів, форм, темпу здобуття освіти та освітньої програми в межах здобуття освіти дорослих.

Індивідуальний освітній маршрут педагога - диференційована освітня програма, яка забезпечує педагогу позиції суб'єкта вибору, розробки та реалізації особистої програми розвитку професійної компетентності при здійсненні науково-методичного супроводу його професійного розвитку.

Алгоритм індивідуального освітнього маршруту

Крок 1. Самооцінювання.

Крок 2. Визначення професійних завдань, які необхідно розв’язати.

Крок 3. З’ясування знань і умінь, необхідних для розв’язання поставлених завдань.

Крок 4. Визначення дій для реалізації розв’язання професійних завдань.

Крок 5. Формулювання очікуваних результатів.

Основні принципи побудови індивідуального маршруту педагога:

індивідуалізація — цільова частина науково-методичної теми обумовлена освітніми потребами здобувачів освіти та фаховими потребами педагога;

розвиток — на підставі результатів діагностики визначення проблеми і завдань, які має розв’язати педагог, аби набути відповідних компетенцій і оптимізувати роботу з групою;

діяльність — намічаємо дії, що дадуть змогу педагогу досягти очікуваних результатів. Оформити їх можна у вигляді дорожньої карти.

Структура і основні напрями професійно-педагогічного самовдосконалення педагога:

розвиток професійної компетентності, забезпечує успішність професійної діяльності; опанування практикою самоменеджменту, дозволяє управляти найважливішим ресурсом – власним часом;

розвиток власної сфери спілкування й взаємодії з іншими людьми, дозволяє ефективно спілкуватися, будувати та розвивати міжособистісні (формальні та неформальні) стосунки, працювати в команді;

розвиток власного інтелектуального й загальнокультурного потенціалу, забезпечує поповнення власного ресурсу (оскільки специфіка педагогічної діяльності – віддавати знання, уміння, емоції), задовольняти духовні потреби здобувачів освіти.