1 вересня - День знань
Щороку 9 та 10 березня в Україні святкують "шевченківські дні". У ці дні українці вшановують пам'ять Тараса Григоровича Шевченка. В усіх закладах освіти проводяться виставки, години спілкування, конкурси малюнків за творами Кобзаря, конкурси на найкращих читачів творів Шевченка, випуски онлайн-газет на тему свята й багато інших заходів на честь великого українського поета.
Є постаті, які не зникають у вирі часу. Вони залишаються з нами – у слові, у пам’яті, у серці. Тарас Шевченко – це голос України, її біль і надія, її совість і сила. Його вірші звучать крізь віки, надихають, спонукають думати, любити, боротися. Сьогодні ми не просто читаємо його поезію – ми живемо нею, відчуваємо кожне слово, передаємо його запал одне одному. Послухати, як звучить Шевченкове слово у серцях маленьких патріотів можна тут.
24 лютого. Повномасштабне вторгнення
Цього дня 2022 року почалося відкрите збройне повномасштабне вторгнення росіян в Україну – президент росії оголосив про початок так званої СВО – спеціальної воєнної операції з метою «демілітаризації» та «денацифікації» України. За кілька хвилин російські ракети з території Білорусі та тимчасово окупованого Криму атакували українські аеродроми та військові об’єкти по всій Україні. Російсько-українська війна, розпочата РФ у 2014 році, перейшла в нову гостру фазу.
Рашисти розраховували на блискавичне захоплення України, адже були переконані, що українці чекають на росіян із хлібом–сіллю. Та насправді з перших годин вторгнення армія агресора зустріла шалений спротив не лише бійців ЗСУ та Національної гвардії, а й пересічних громадян, об’єднаних в загони територіальної оборони, добровольчі формування територіальних громад, волонтерські організації.
У перші місяці війни світ вражали факти, коли жителі міст у Харківській чи Чернігівській областях виходили на вулиці та площі, без зброї зупиняючи російську військову техніку. Коли в окупованих Херсоні, Енергодарі, Мелітополі більше місяця не припинялися акції протесту під українськими прапорами. Коли кияни чи одесити збирали пляшки і наповнювали їх коктейлями Молотова. Коли люди голіруч захоплювали окупантів, бронетехніку, зброю і здавали все це ЗСУ. Таких прикладів боротьби й героїзму українських цивільних чимало.
У всіх містах перед військкоматами утворилися черги з досвідчених військових, резервістів і пересічних чоловіків і жінок, нерідко зовсім юних, котрі хотіли захищати рідну землю.
«20 ЛЮТОГО – ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ».
Згадаймо основні події:
- Це був мирний час… 2014 рік. Початок революції Гідності. 21 листопада 2013 року уряд України вирішив зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію Україна – Європейський Союз. Український народ не погодився… Усі свідомі патріоти вийшли на Майдан…
- У ніч із 30 листопада на 1 грудня 2013 року за наказом тодішньої влади протестувальників розганяв спеціальний підрозділ «Беркут». Із цієї ночі Майдан перетворився на Єврореволюцію…
- Першим загиблим (помер від побоїв «беркутівців») вважають Павла Мазуренка із Житомирщини, це сталося 22 грудня 2013 року…
- Потім у січні загинули Юрій Вербицький зі Львова, білорус Михайло Жизневський, Сергій Нігоян із Дніпропетровщини, Роман Сеник зі Львівщини, Віктор Хом’як із Волині, Олександр Бадера з Володимира-Волинського, Калиняк Богдан з Івано-Франківщини…
- 13 лютого загинув Синенко Сергій із Запоріжжя… У нього залишилося четверо дітей… І тоді страшно заголосив Майдан, бо це було неймовірно боляче – усвідомлювати, що гине й гине цвіт нації, а діти лишаються сиротами…
- Із 18 по 21 лютого на Майдані загинули ще 79 Героїв… Вони з палицями й камінням оборонялися від «беркутівців». Вони палили шини, щоб зупинити хоч трохи ворога…
Найбільше пало захисників 20 лютого – 47…
- Після 21 лютого загинуло ще 20 оборонців Майдану. Але Герої не здавалися, бо ж Україна – понад усе…
- Усіх загиблих на Майдані називали відтоді Небесною Сотнею – усіх протестувальників, які під час Революції Гідності (у грудні 2013 – лютому 2014 року) віддали своє життя в обмін на свободу України!
Щороку, 20 лютого, відповідно до Указу Президента України ми відзначаємо День Пам’яті Героїв Небесної Сотні…
- Це були сміливі кроки Янголів-захисників назустріч ворогові… Як наслідок – багато крил Героїв зрізали, порубали, а душі їхні відлетіли далеко в ирій… Але Україну та наш народ Янголи захистили…
«Герої не вмирають»
14 травня в нашій гімназії відбулася презентація книги краєзнавців-дослідників Степана Лесіва та Петра Ганцюка «Курінь УПА «Промінь», за участі педагогів та здобувачів освіти нашої гімназії. На цей захід були запрошені: дослідник-краєзнавець Петро Щеглюк, начальник Відділу освіти, молоді та спорту Вигодської селищної ради Віталій Олійник, жителі села Старий Мізунь Тарас Мельник і Дионизій Марчак, онуки нашого односельчанина, відомого сотника УПА, Ярослава Юсипа, Любов і Наталія. Крім того, до заходу були залучені вчителі історії та учні закладів освіти Вигодської селищної ради.
З вітальним словом звернувся до всіх директор гімназії Андрій Гук та дослідник Петро Щеглюк, який зазначив, що серед видатних постатей часів визвольної боротьби нашого села був і Ярослав Юсип.
Автор книги Степан Лесів розповів про історію формування куреня «Промінь», про бойовий шлях і командний склад його відділів, зокрема, про нашого односельчанина Ярослава Юсипа(псевдо "Журавель", "Шило") - сотника УПА, командира сотні «Журавлі», куреня «Промінь», заступника командира ТВ-23 "Магура". Краєзнавець наголосив, що боротьба за свободу триває і далі, і щоб ми, пам’ятаючи минуле, будували світле майбутнє нашої держави.
Більш детальніше про життя Ярослава Юсипа та його сім'ю розповіла родичка Зіновія Бенич .
Наприкінці заходу виступив Віталій Олійник, відзначивши науковий підхід, високий рівень підготовки та важливість даного видання. Також зазначив наскільки важливою є боротьба за незалежність та вільне життя, що є актуальним і сьогодні.
Щира подяка авторам книжки за можливість збагатити наш інтелектуальний рівень та більше дізнатися про нашого відомого односельчанина.