Схвалено: Затверджено:
педагогічною радою Директор гімназії
протокол №2 від 09.09.21 р. Балагутрак Ф.Ф.
Положення
про внутрішню систему
забезпечення якості освіти
в Кричківській гімназії
Солотвинської селищної ради
Івано-Франківського району
Івано-Франківської області
2021р.
Зміст
І. Загальні положення
ІІ. Стратегії та процедури забезпечення якості освіти.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень здобувачів
освіти.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності.
VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього
процесу.
VIII. Забезпечення інформаційних систем для ефективного управління.
IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн, розумне
пристосування.
X. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).
XI. Прикінцеві положення.
І. Загальні положення
Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в
Кричківській гімназії Солотвинської селищної ради розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», Статуту гімназії, Методичних рекомендацій щодо формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти (Наказ МОН України No 1480 від 30.11.2020р.) та інших нормативних документів.
Внутрішня система забезпечення якості освіти в Кричківській гімназії
складає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності
педагогічних працівників;
-критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних
працівників закладу освіти; - забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління гімназією.
Мета Положення внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Кричківській гімназії:
- гарантування якості освіти;
- формування довіри громади до закладу освіти;
- постійне та послідовне підвищення якості освіти;
Внутрішня системи забезпечення якості освіти у Кричківській гімназії включає:
- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;
- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;
- критерії, правила і процедури оцінювання учнів;
- критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;
- критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
- створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;
- оновлення методичної бази освітньої діяльності;
- контроль за виконанням Державних стандартів, навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка
рекомендацій щодо їх покращення;
- моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу
освіти;
- формування довіри суспільства до школи;
- створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного
рівня педагогічних працівників.
Відповідальні за виконання Положення:
-учасники освітнього процесу Кричківської гімназії.
Очікувані результати:
- отримання результатів стану освітнього процесу в ЗЗСО;
- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення
даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.
Колегіальним органом, який визначає, затверджує систему, стратегію та
процедури внутрішнього забезпечення якості освіти є педагогічна рада закладу освіти.
ІІ. Стратегії та процедури забезпечення якості освіти
Стратегія забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:
- відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
- партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
- недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькування);
- академічній доброчесності під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності;
- прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
- умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
- справедливого та об’єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
- умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів у разі потреби;
- академічної свободи педагогічних працівників;
Основні процедури вивчення освітньої діяльності у Кричківській гімназії:
- оновлення нормативно-методичної бази забезпечення якості освіти та
освітньої діяльності;
- функціонування системи формування компетентностей учнів;
- підвищення кваліфікації педагогічних працівників, посилення кадрового потенціалу закладу;
- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу;
- створення системи та механізмів забезпечення академічної доброчесності;
- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;
- створення у закладі освіти інклюзивного освітнього середовища;
- запобігання та протидію булінгу (цькуванню);
- застосування системи внутрішнього моніторингу для відстеження та коригування результатів освітньої діяльності;
- контроль за виконанням освітньої програми ЗЗСО;
- контроль за доцільністю та правильністю оцінювання;
- постійний моніторинг змісту освіти;
- спостереження за реалізацією освітнього процесу;
- моніторинг технологій навчання;
- моніторинг ресурсного потенціалу;
- моніторинг управління ресурсами та процесами;
- спостереження за станом соціально-психологічного середовища;
- контроль стану прозорості освітньої діяльності та оприлюднення інформації щодо її результатів;
- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та
якості освіти, участь у стратегічному плануванні;
- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти,
нормативних документів про освіту, наказів та рішень педагогічної ради;
- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних
працівників;
- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;
- аналіз результатів реалізації наказів і розпоряджень;
- надання методичної допомоги педагогічним працівникам у процесі
контролю.
Метою стратегій та процедур забезпечення якості освіти є створення системи діагностики стану функціонування і динаміки розвитку ЗЗСО для виявлення та попередження факторів та і умов, які негативно впливають на виконання покладених повноважень.
Зміст та об’єкти контролю:
Освітній процес:
• виконання Законів «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про повну загальну середню освіту»;
• використання методичного забезпечення в освітньому процесі;
• реалізація затверджених освітніх програм і навчальних планів, дотримання
затверджених навчальних графіків;
• продуктивність педагогічної взаємодії вчителів та учнів;
• Індивідуальна робота з обдарованими дітьми;
• Організація інклюзивного навчання;
• Організація індивідуального навчання;
• Якість позаурочної предметної діяльності;
• Розвиток ключових компетентностей та наскрізних умінь;
• ведення шкільної документації (виховні, календарні та поурочні плани,
класні журнали, щоденники, зошити учнів, журнали позаурочної діяльності,
журнали обліку відвідування вихованцями дошкільного підрозділу, іншу
документацію, пов’язану із веденням освітнього процесу в ліцеї);
• рівень навчальних досягнень учнів, якості освіти;
• дотримання Статуту, правил внутрішнього трудового розпорядку й інших
локальних актів ЗЗСО;
• дотримання порядку проведення тематичної та підсумкової атестації
здобувачів освіти і поточного контролю їхньої успішності;
• робота творчих груп, методоб'єднань, бібліотеки;
• організація освітнього процесу в дошкільному підрозділі;
• виконання прийнятих колективних рішень, нормативних актів;
• стан методичної роботи;
Виховний процес:
• реалізація виховних програм та їх результативність;
• діагностика рівня вихованості;
• система виховної роботи класних керівників;
• участь батьків у виховному процесі;
• Якість загальношкільних виховних заходів;
• якість профілактичної роботи з попередження правопорушень;
Науково-дослідницька та експериментальна діяльність:
• рівень наукової освіченості педагогів;
• науково-дослідницька діяльність учнів та вчителів;
• результативність нововведень;
• дотримання Положення про академічну доброчесність;
Психологічний стан учнів та вчителів:
• психологічний супровід освітнього процесу;
• ступінь психологічного комфорту учнів та педагогів;
• управління конфліктами;
• виховання стресостійкості учнів та педагогів
Забезпеченість освітнього процесу необхідними умовами:
• організація харчування та медичного обслуговування школярів та
вихованців дошкільних підрозділів;
• охорона життя та здоров'я учасників освітнього процесу, рівень їх фізичної
підготовки;
• охорона праці;
• комфортність умов провадження освітнього процесу;
• робота підрозділів з організації технічного забезпечення, дотримання
санітарно-гігієнічних вимог і медичного обстеження з метою охорони і зміцнення здоров’я учнів, вихованців і працівників гімназії;
• інші питання в рамках компетенції директора гімназії.
Внутрішній контроль за процедурами та стратегіями забезпечення якості
освіти здійснюється керівником гімназії, його заступником.
Як експерти до участі в контролі можуть залучатися сторонні компетентні організації й окремі фахівці. Відповідальність за розроблення та ведення системи внутрішнього контролю покладається на керівника закладу освіти.
Основні методи контролю:
• анкетування;
• спостереження, в тому числі і відвідування уроків, занять, виховних
заходів з їх подальшим аналізом;
• усна або письмова перевірка знань;
• соціальне опитування;
• моніторинг;
• письмове й усне опитування;
• вивчення документації;
• бесіда;
У процесі спостереження уроків, занять, виховних заходів звертається
увага на такі питання:
• знання вчителем фактичного матеріалу
• доцільність вибору методів і прийомів навчання
• способи активізації і стимулювання пізнавальної активності
здобувачів освіти
• питома вага самостійних і творчих завдань на уроці чи занятті
• використання диференційованого та індивідуального підходу до
учнів та вихованців
• дотримання принципів навчання
• виховання інтересу до навчання
• система перевірки і оцінки знань, умінь та навичок, вмотивованість
та об’єктивність оцінювання
• щільність уроку, раціональне використання робочого часу
• забезпечення міжпредметних зв’язків
• використання можливостей уроку для формування ключових
компетентностей
• якість засвоєння навчального матеріалу
• обсяг і характер домашніх завдань
• психологічний мікроклімат на уроці чи занятті
Контроль за якістю знань, умінь та навичок передбачає такі завдання:
• виявлення фактичного рівня знань, умінь і навичок здобувачів
освіти та відповідність їх програмним вимогам, Державним
освітнім стандартам
• з’ясування причин низької успішності
• вивчення системи роботи вчителя з відстаючими учнями
• система роботи з обдарованими дітьми
• надання методичної допомоги щодо підвищення якості знань,
умінь та навичок учнів, удосконалення форм і методів роботи зі
здобувачами освти.
Орієнтовна програма внутрішнього контролю
• планування контролю
• підготовка до контролю
• поради підлеглим, їх інструктаж
• відвідування уроків, занять, позакласних заходів
• проведення контрольних робіт за завданнями адміністрації
• складання характеристики класу
• перевірка рівня розвитку
• перевірка журналів, календарного та поурочного планування,
виховних планів класних керівників, зошитів, щоденників учнів,
іншої документації, пов’язаної з організацією освітнього процесу
• перевірка робочої папки вчителя із забезпечення освітнього процесу.
(У папці повинні бути наступні матеріали: 1) Нормативне
забезпечення викладання предмету, тобто закони, програми, листи та
накази МОН. 2) Методичний супровід на поточний навчальний рік,
тобто методичні рекомендації з викладання предмету. 3) Критерії
оцінювання навчальних досягнень. 4) Планування календарне,
роботи гуртка, кабінету, виховної роботи, поурочні плани на
поточний день)
• перевірка позакласної роботи з предмета
• перевірка методичної роботи
• складання аналітичної довідки, висновків
• надання рекомендацій
• підготовка узагальнюючих таблиць і схем
• ознайомлення педагога з попередніми результатами перевірки
• нарада зацікавлених осіб
• підготовка управлінського рішення(проекту)
• організація контролю прийнятих рішень
• інформація про виконання отриманих зауважень та пропозицій
Прогнозований графік проведення внутрішнього контролю
Керівник ЗЗСО видає наказ про строки та мету майбутньої перевірки,
установлює термін подання підсумкових матеріалів і план-завдання, що визначає питання конкретної перевірки та необхідність забезпечити достатню поінформованість і порівнянність результатів контролю для підготовки підсумкової довідки.
Тривалість тематичних чи фронтальних перевірок не повинна перевищувати 15 днів із відвідуванням не менше п'яти уроків, занять чи інших заходів.
Експерти мають право запитувати необхідну інформацію, вивчати
документацію, що відноситься до предмета контролю.
При проведенні планового контролю не потрібно додатково попереджувати
вчителя, якщо в річному плані зазначені строки контролю. З метою контролю за організацією та проведенням освітньої діяльності директор та його заступник можуть відвідувати уроки, заняття, позакласні заняття та заходи вчителів і вихователів без попередження.
Підстави для проведення контролю:
• атестація;
• плановість контролю;
• перевірка стану справ для підготовки управлінських рішень;
• звертання фізичних та юридичних осіб із приводу порушень у галузі
освіти.
Результати перевірки оформлюються у вигляді аналітичної довідки, в якій
указується:
• мета контролю;
• строки;
• склад комісії;
• яка робота проведена у процесі перевірки (відвідані уроки, проведені
контрольні роботи, переглянута шкільна документація, проведені співбесіди,
інше);
• констатація фактів, що виявлені;
• висновки;
• рекомендації або пропозиції;
• де підбиті підсумки перевірки (МО, нарада педагогічного колективу,
нарада при заступнику директора, індивідуально тощо);
• дата та підпис відповідального за написання довідки.
За підсумками внутрішнього контролю у залежності від його форми, цілей і задач, а також з урахуванням реального стану справ проводяться засідання педагогічної ради, виробничі наради, робочі наради з педагогічним складом; результати перевірок можуть ураховуватись при проведенні атестації педагогічних працівників.
Керівник закладу освіти за результатами внутрішнього контролю приймає рішення:
• про видання відповідного наказу;
• про обговорення підсумкових матеріалів контролю колегіальним органом;
• про проведення повторного контролю із залученням певних експертів;
• про залучення до дисциплінарної відповідальності працівників;
• про заохочення працівників;
• інші рішення в межах своєї компетенції.
Види внутрішнього контролю:
• За масштабами цілей - стратегічний; тактичний; оперативний.
• За метою проведення – тематичний (поглиблене вивчення й одержання
інформації про стан певного елемента управління) та фронтальний, або
комплексний(одночасна всебічна перевірка об’єкта управління в цілому)
• За етапами процесу - початковий або відбірковий; навчальний або
проміжний; підсумковий або заключний.
• За тимчасовою спрямованістю - попереджувальний або випереджальний
(для попередження можливих помилок); поточний; заключний; ретроспективний.
• За частотою проведення - разовий; періодичний; систематичний.
• За широтою сфери контролю - вибірковий; локальний; суцільний.
• За організаційними формами - індивідуальний; груповий; колективний.
• За об'єктами - персональний; класно-узагальнюючий; предметно-
узагальнюючий, тематично-узагальнюючий, оглядовий, комплексно-
узагальнюючий.
Форми внутрішнього контролю:
Основні форми контролю:
• самоконтроль власної діяльності (ініціатор та організатор сам учитель);
• взаємоконтроль (взаємонавчання рівних);
• адміністративний контроль (стихійний і плановий) - ініціатором та
організатором виступає адміністрація школи;
• колективний контроль;
• зовнішній контроль.
Організація перевірки стану кожного з питань змісту ВК складається з таких
етапів:
• визначення мети контролю;
• об'єктів контролю;
• складання плану перевірки;
• інструктаж учасників;
• вибір форм і методів контролю;
• констатація фактичного стану справ;
• об'єктивна оцінка цього стану;
• висновки, що випливають з оцінки;
• рекомендації або пропозиції з удосконалення освітнього процесу або
усунення недоліків;
• визначення термінів для ліквідації недоліків або повторний контроль.
Персональний контроль
Персональний контроль припускає вивчення й аналіз педагогічної діяльності
окремого вчителя, асистента вчителя чи вихователя. У ході персонального контролю вивчається відповідність рівня компетентності працівника відповідно до вимог його кваліфікації, професіоналізму та продуктивності.
При здійсненні персонального контролю директор, заступник, створена комісія (експертна група) має право:
• знайомитися з документацією відповідно до посадових обов'язків учителя
чи вихователя (з тематичним плануванням, поурочними планами, класними
журналами, щоденниками та зошитами учнів, протоколами батьківських зборів, планами виховної роботи, іншими документами, які є частиною організованого освітнього процесу в ЗЗСО);
• вивчати практичну діяльність педагогічних працівників гімназії через
відвідування й аналіз уроків, занять, позакласних заходів;
• аналізувати статистичні дані про результати педагогічної діяльності
(контрольні роботи, зрізи, тематичне оцінювання та ін.);
• аналізувати результати методичної, дослідно-експериментальної роботи
педпрацівника;
• виявляти результати участі здобувачів освіти в олімпіадах, конкурсах,
виставках, конференціях;
• організувати соціологічні, психологічні, педагогічні дослідження
(анкетування, тестування здобувачів освіти, батьків, учителів);
• робити висновки та приймати управлінські рішення.
Класно-узагальнюючий контроль
Класно-узагальнюючий контроль здійснюється в конкретному класі. Він
спрямований на одержання інформації про стан освітнього процесу в тому або іншому класі, передбачає вивчення впливу різних учителів на здобувачів освіти одного класу чи групи. Керівник закладу освіти або його заступник протягом кількох днів відвідують всі навчальні заняття в одному класі.
Мета контролю – вивчити причини відставання здобувачів освіти у
навчанні, їх низької дисципліни. У ході класно-узагальнюючого контролю
вивчається весь комплекс освітньої роботи в окремому класі.
За результатами класно-узагальнюючого контролю проводяться наради при
директорі або його заступнику, години класного керівника, батьківські збори.
Тематичний контроль
Тематичний контроль проводиться з окремих тем діяльності гімназії.
Тематично-узагальнюючий контроль використовується для вивчення роботи
різних учителів у різних класах, але з окремих напрямів освітньої роботи.
Основні напрямки тематичного контролю:
• реалізація прав дітей на освіту, збереження контингенту здобувачів освіти;
• рівень освіченості і розвитку здобувачів освіти;
• якість освітнього процесу;
• виконання освітніх програм;
• стан національної освіти;
• рівень фізичного розвитку і здоров’я здобувачів освіти;
• рівень вихованості і стан виховної роботи;
• реалізація ключових завдань гімназії.
Теми контролю визначаються відповідно до Програми розвитку
гімназії, проблемно-орієнтовного аналізу роботи ЗЗСО за наслідками
навчального року. Члени педколективу повинні бути ознайомлені з темами,
термінами, формами і методами контролю відповідно до плану роботи гімназії.
В ході тематичного контролю:
• проводяться тематичні дослідження (анкетування, тестування);
• здійснюється аналіз практичної діяльності вчителя, асистента вчителя,
вихователя, класного керівника, керівників гуртків і секцій, учнів;
• проводиться відвідування уроків, занять в дошкільному підрозділі,
позакласних заходів, занять гуртків, секцій, аналіз шкільної і класної
документації.
Результати тематичного контролю оформлюються у вигляді висновків або
довідки. Педколектив знайомиться з результатами тематичного контролю на
засіданні педрад, на нарадах при директорі. За результатами тематичного
контролю приймаються заходи, спрямовані на вдосконалення освітнього процесу і підвищення досягнень, рівня вихованості і розвитку здобувачів освіти.
Фронтальний контроль
Фронтальний контроль використовується для перевірки в повному обсязі всієї системи роботи вчителя, вихователя, групи вчителів. Він охоплює перевірку таких питань, як планування навчального матеріалу (календарне і поурочне), виховної роботи з класом, роботи гуртка, проведення уроків, позакласних заходів, участь у роботі методичного об'єднання вчителів, в інших формах методичної роботи, ведення шкільної документації (класних журналів, особових справ учнів, журналів роботи груп подовженого дня, гуртка та ін), організацію роботи з батьками , обладнання кабінетів.
Цей вид контролю проводиться з метою одночасної всебічної перевірки. Якщо фронтальний контроль здійснюється за роботою окремого вчителя, то передбачається вивчення всіх сторін його діяльності (як учителя-предметника, вихователя і т.д.) такий контроль здійснюється під час атестації вчителя.
Аналіз його результатів може проводитися у вигляді бесіди з учителем,
розглядатися на засіданні предметного методичного об'єднання учителів.
Для проведення фронтального контролю створюється група, яка складається із членів адміністрації ЗЗСО, ефективно працюючих вчителів під керівництвом одного із членів адміністрації. Для роботи в складі даної групи адміністрація може залучати інших осіб. Члени групи повинні визначити мету, завдання, розробити план перевірки, розподілити обов’язки між
собою. Перед кожним перевіряючим ставиться конкретне завдання, визначаються терміни, форми узагальнення висновків перевірки.
За результатами комплексної перевірки готується довідка, на основі якої
директором гімназії видається наказ (контроль за виконанням якого покладається на одного із членів адміністрації) і проводиться засідання педагогічної ради, наради при директорі. При отриманні позитивних результатів питання знімається з контролю.
Предметно-узагальнюючий контроль
Даний вид контролю застосовується у тих випадках, коли вивчається стан і
якість викладання окремого предмета в одному класі, або в паралельних класах, або в цілому по ЗЗСО. Для проведення такого контролю залучаються
представники як адміністрації, так і методичних об'єднань ЗЗСО.
ІІІ. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності
Академічна доброчесність – це сукупність етичних принципів та визначених
законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.
Порушеннями академічної доброчесності згідно ст.42 п. 4 Закону України
«Про освіту» вважається: академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація,
фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне
оцінювання. Для забезпечення академічної доброчесності в ЗЗСО
необхідно дотримуватися наступних принципів:
Верховенства права, а саме: справедливість, добро, свобода, правова
рівність, повага до людської гідності, честі, істини.
Законності. Усі учасники освітнього процесу мають суворо
дотримуватися Конституції України, законів та підзаконних актів.
Соціальної справедливості. Забезпечення рівності та
справедливості в усіх питаннях, що стосуються діяльності, повага
до гідності кожної особи, нетерпимість щодо аморальної та
неетичної поведінки, сприйняття всіх учасників освітнього процесу
як рівноправних сторін.
Науковості. Педагогічні працівники зобов’язані об'єктивно висвітлювати наукові факти, поняття, теорії.
Дотримання авторського права. Учасники освітнього процесу повинні посилатися на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримуватися норм законодавства про авторське право і суміжні права, виконання письмових робіт повинно відбуватись без залучення зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання.
Принцип достовірності передбачає самостійне виконання
навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю,
об‘єктивність оцінювання результатів навчання. Не допускається
свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання
здобувачів загальної середньої освіти.
Відкритості й прозорості. Усі процеси, документи в ЗЗСО, які
стосуються освітньої, наукової, дослідницької, господарської та
фінансової діяльності є прозорими, відкритими, що забезпечує
можливість громадського контролю (за винятком інформації, яка є
конфіденційною і відноситься до інформації, що стосується
персональних даних учасників ЗЗСО) .
Етика та академічна доброчесність забезпечуються:
Усіма учасниками освітнього процесу шляхом:
дотримання Конвенції ООН «Про права дитини», Конституції, законів
України;
утвердження позитивного іміджу закладу освіти, примноження його
традицій;
дотримання етичних норм спілкування на засадах партнерства,
взаємоповаги, толерантності стосунків;
запобігання корупції, хабарництву;
збереження, поліпшення та раціонального використання навчально-
матеріальної бази закладу;
дотримання спеціальних законів за порушення академічної
доброчесності та даного Положення, зокрема, посилання на джерела
інформації у разі використання ідей, тверджень, відомостей;
дотримання норм про авторські права;
надання правдивої інформації про результати власної навчальної
(наукової, творчої) діяльності;
невідворотності відповідальності з підстав та в порядку, визначених
відповідно Законом України «Про освіту» та іншими спеціальними
законами.
Здобувачами освіти шляхом:
самостійного виконання навчальних завдань поточного та
підсумкового контролю без використання зовнішніх джерел інформації,
крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання
результатів навчання (самостійні, контрольні, ДПА);
особистою присутністю на всіх заняттях, окрім випадків, викликаних
поважними причинами.
подання на оцінювання лише самостійно виконаної роботи, що не є
запозиченою або переробленою з іншої, виконаної третіми особами
Педагогічними працівниками шляхом:
надання якісних освітніх послуг з використанням в практичній
професійній діяльності інноваційних здобутків в галузі освіти;
обов’язкової присутності, активної участі на засіданнях педагогічної
ради та колегіальної відповідальності за прийняті управлінські
рішення;
незалежності професійної діяльності від політичних партій,
громадських і релігійних організацій;
підвищення професійного рівня шляхом саморозвитку і
самовдосконалення, проходження вчасно курсової підготовки;
дотримання правил внутрішнього розпорядку, трудової дисципліни,
корпоративної етики;
об’єктивного і неупередженого оцінювання результатів навчання
здобувачів освіти;
здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності
здобувачами освіти;
інформування здобувачів освіти про типові порушення академічної
доброчесності та види відповідальності за її порушення.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
• академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;
• самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;
• фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;
• фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;
• списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;
• обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;
• хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;
• необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.
За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;
• позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.
За порушення академічної доброчесності учні можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:
• повторне проходження оцінювання (контрольна робота, іспит, залік тощо);
• повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми.
Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів
порушення етики та академічної доброчесності
1. При прийомі на роботу працівник знайомиться із даним Положенням під
розписку після ознайомлення із правилами внутрішнього розпорядку
закладу.
2. Положення доводиться до батьківської громади на конференції, а також
оприлюднюється на сайті закладу.
3. Заступник директора гімназії, який відповідає за методичну роботу:
3.1. Забезпечує попередження порушень академічної доброчесності
шляхом практикумів, консультацій та інших колективних та
індивідуальних форм навчання з педагогічними працівниками щодо
створення, оформлення ними методичних розробок для публікацій на
конкурси різного рівня;
3.2. Рецензує роботи вчителів, які беруть участь в конкурсах різного рівня,
та рекомендує вчителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на
антиплагіат.
3.3. Педагогічні працівники в процесі своєї освітньої діяльності
дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного
Положення, проводять роз’яснювальну роботу із здобувачами освіти щодо
норм етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної
доброчесності (плагіат, порушення правил оформлення цитування,
посилання на джерела інформації, списування).
Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних
працівників
Комісія з питань академічної доброчесності та етики педагогічних
працівників – незалежний орган для розгляду питань, пов’язаних із
порушенням Положення та моніторингу щодо взаємного дотримання усіма
учасниками освітнього процесу морально-етичних норм поведінки та
правових норм цього Положення.
До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та
батьківської громади.
Персональний склад Комісії затверджується рішенням педагогічної
ради. Склад комісії може змінюватись протягом року. Термін повноважень
Комісії - 1 рік. Комісія розглядає питання порушення морально-етичних
норм поведінки та правових норм цього Положення за потребою або ж
заявою учасників освітнього процесу.
Будь-який працівник ЗЗСО, здобувач освіти ЗЗСО може звернутися
до Комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення
пропозицій або доповнень.
ІV. Критерії, правила і процедури оцінювання навчальних досягнень
здобувачів освіти.
Контроль і оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти здійснюється відповідно до наказу МОН України №813 від 13.07.21 р. «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів закладів загальної середньої освіти», здійснюються на суб’єкт-суб’єктних засадах, що передбачає систематичне відстеження їхнього індивідуального розвитку у процесі навчання.
Контроль спрямований на пошук ефективних шляхів поступу кожного здобувача у навчанні, а визначення особистих результатів здобувачів не передбачає порівняння із досягненнями інших і не підлягає статистичному обліку з боку адміністративних органів.
Відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» оцінювання ґрунтується на принципах дитиноцентризму, об'єктивності, доброчесності, справедливості, неупередженості, систематичності, критеріальності, гнучкості, перспективності, диференційованості та конфіденційності, а також плановості, чіткості, прозорості, відкритості, доброзичливості.
Основними функціями оцінювання є формувальна, діагностувальна, мотиваційно-стимулювальна, розвивальна, орієнтувальна, коригувальна, прогностична, констатувальна, виховна. Відповідно до мети оцінювання пріоритетними є формувальна та діагностувальна функції оцінювання.
Реалізацію формувальної функції оцінювання забезпечують відстеженням динаміки навчального поступу учня/учениці, визначенням його/її навчальних потреб та подальшим спрямуванням освітнього процесу на підвищення ефективності навчання з урахуванням виявлених результатів навчання.
Діагностувальна функція дає можливість виявити стан набутого учнями досвіду навчальної діяльності відповідно до поставлених цілей, з'ясувати передумови стану сформованості отриманих результатів, причини виникнення утруднень, скоригувати процес навчання, відстежити динаміку формування результатів навчання та спрогнозувати їх розвиток. Обидві функції взаємодоповнюють одна одну і зумовлюють особливості організації оцінювальної діяльності.
Об'єктами оцінювання є результати навчання учня/учениці, у тому числі процес їх досягнення ним/нею. Відповідно до пункту 22 статті 1 Закону України «Про освіту» результати навчання - це знання, уміння, навички, способи мислення, погляди, цінності, інші особисті якості, набуті у процесі навчання, виховання та розвитку, які можна ідентифікувати, спланувати, виміряти і оцінити та які особа здатна продемонструвати після завершення освітньої програми або окремих освітніх компонентів.
Відповідно до пункту 28 Державного стандарту початкової освіти отримання даних, їх аналіз та формулювання суджень про результати навчання учнів здійснюють у процесі:
формувального оцінювання, метою якого відстеження особистісного розвитку учнів й ходу опановування ними навчального досвіду як основи компетентності та побудову індивідуальної освітньої траєкторії особистості;
підсумкового оцінювання, метою якого є співвіднесення навчальних досягнень учнів з обов'язковими/очікуваними результатами навчання, визначеними Державним стандартом/освітньою програмою.
Оцінювання передбачає організацію діяльності учнів задля отримання даних про стан сформованості очікуваних результатів навчання, визначених учителем для певного заняття/системи занять з певної програмової теми на основі освітньої програми закладу освіти.
Оцінювальні судження називаються вербальною оцінкою, а оцінювальні судження із зазначенням рівня результату – рівневою оцінкою.
Результат оцінювання особистісних надбань учня/учениці у 1-4 класах виражається вербальною оцінкою, а об'єктивних результатів навчання учня/учениці у 1-2 класах - вербальною оцінкою, у 3-4 класах – або вербальною оцінкою, або рівневою оцінкою за вибором закладу освіти на підставі рішення педагогічної ради.
Орієнтовна рамка оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів
Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень
здобувачів з очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою.
Здобувачі початкової освіти у 4 класі проходять державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладу освіти та (або) якості освіти.
Оцінювання навчальних досягнень учнів 5-9 класів здійснюється за 12-бальною шкалою (відповідно до наказу від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти»).
Відповідно до ступеня оволодіння знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень учнів: початковий, середній, достатній, високий.
Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної (індивідуальне, групове, фронтальне опитування), письмової (самостійна робота, контрольна робота, тематична контрольна робота, тестування, та ін.).
Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з предметів інваріантної складової навчального плану закладу.
Державна підсумкова атестація осіб, які здобувають загальну середню освіту в закладі, відбувається відповідно до наказу МОН України від 07.12.2018 № 1369 «Про затвердження Порядку проведення державної підсумкової атестації» (Із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 221 від 18.02.2019, № 246 від 19.02.2020).
Критерії оцінювання навчальних досягнень
учнів основної школи
Рівні навчальних досягнень Бали Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
I. Початковий 1 Учні розрізняють об'єкти вивчення
2 Учні відтворюють незначну частину навчального матеріалу, мають нечіткі уявлення про об'єкт вивчення
3 Учні відтворюють частину навчального матеріалу; з допомогою вчителя виконують елементарні завдання
II. Середній 4 Учні з допомогою вчителя відтворюють основний навчальний матеріал, можуть повторити за зразком певну операцію, дію
5 Учні відтворюють основний навчальний матеріал, здатні з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило
6 Учні виявляють знання й розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповіді їх правильні, але недостатньо осмислені. Вміють застосовувати знання при виконанні завдань за зразком
III. Достатній 7 Учні правильно відтворюють навчальний матеріал, знають
основоположні теорії і факти, вміють наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, частково контролюють власні навчальні дії
8 Знання учнів є достатніми. Учні застосовують вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, намагаються аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв'язки і залежність між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролюють власну діяльність. Відповіді їх логічні, хоч і мають неточності
9 Учні добре володіють вивченим матеріалом, застосовують знання в стандартних ситуаціях, уміють аналізувати й систематизувати інформацію, використовують загальновідомі докази із самостійною і правильною аргументацією
IV. Високий 10 Учні мають повні, глибокі знання, здатні використовувати їх у практичній діяльності, робити висновки, узагальнення
11 Учні мають гнучкі знання в межах вимог навчальних програм, аргументовано використовують їх у різних ситуаціях, уміють знаходити інформацію та аналізувати її, ставити і розв'язувати проблеми
12 Учні мають системні, міцні знання в обсязі та в межах вимог навчальних програм, усвідомлено використовують їх у стандартних та нестандартних ситуаціях. Уміють самостійно аналізувати, оцінювати, узагальнювати опанований матеріал, самостійно користуватися джерелами інформації, приймати рішення
Крім того, не тільки в початкових, але й в 5-9 класах практикується
формувальне оцінювання, яке має на меті підтримати навчальний розвиток дітей, вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку, діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання, вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню, аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини, мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати, виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.
Видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та державна підсумкова атестація.
Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм.
Об'єктом поточного оцінювання рівня навчальних досягнень учнів є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.
Поточне оцінювання здійснюється у процесі вивчення теми. Його основними завдання є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок.
Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування; робота з діаграмами, графіками, схемами; робота з контурними картами; виконання учнями різних видів письмових робіт; взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо. В умовах упровадження зовнішнього незалежного оцінювання особливого значення набуває тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів.
Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).
Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів забезпечує:
• усунення безсистемності в оцінюванні;
• підвищення об'єктивності оцінки знань, навичок і вмінь;
• індивідуальний та диференційований підхід до організації навчання;
• систематизацію й узагальнення навчального матеріалу;
• концентрацію уваги учнів до найсуттєвішого в системі знань з кожного предмета.
Тематична оцінка виставляється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (практичних, лабораторних, самостійних, творчих, контрольних робіт) та навчальної активності школярів.
Перед початком вивчення чергової теми всі учні мають бути ознайомлені з тривалістю вивчення теми (кількість занять); кількістю й тематикою обов'язкових робіт і термінами їх проведення; умовами оцінювання.
Оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного оцінювання, а за рік - на основі семестрових оцінок.
Учень має право на підвищення семестрової оцінки.
V. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності.
Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої
діяльності в Кричківській гімназії передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства. Вимоги до педагогічних працівників закладу освіти встановлюються у відповідності до чинного Закону України «Про освіту», «Про дошкільну освіту» та «Про повну загальну середню освіту», Положення про атестацію педагогічних працівників та Професійного стандарту вчителя, затвердженого Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства у грудні 2020 р.
До основних процедур оцінювання педагогічної діяльності педагогічного
працівника належить атестація та сертифікація.
Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних
працівників є:
- освітній рівень педагогічних працівників;
- результати атестації;
- систематичність підвищення кваліфікації;
- наявність педагогічних звань, почесних нагород;
- наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;
- участь в експериментальній діяльності;
- результати освітньої діяльності.
З метою вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення,
розширення й оновлення професійних компетентностей організовується
підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Щорічне підвищення
кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти
здійснюється відповідно до статті 59 Закону України "Про освіту". Загальна
кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного
працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.
Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими
видами:
- довгострокове підвищення кваліфікації: курси;
- короткострокове підвищення кваліфікації: семінари, практикуми, тренінги,
конференції, «круглі столи» тощо.
Щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних працівників погоджує
педагогічна рада закладу та затверджує директор ЗЗСО.
Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних
працівників є їх атестація, яка проходить, як правило, раз у 5 років і може бути черговою чи позачерговою. За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення
педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.
Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний
орган виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Сертифікація педагогічного працівника - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей, вона відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.
Основними документами планування та обліку роботи педагогічних
працівників є класні журнали, календарне планування з предметів інваріантної і варіативної складової робочого навчального плану та поурочне планування.
Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу визначаються на основі положень наказу МОН України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
Вимога 1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти.
Критерії оцінювання:
1.1. Педагогічні працівники планують свою діяльність, аналізують її результативність.
1.2. Педагогічні працівники застосовують освітні технології, спрямовані на формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти.
1.3. Педагогічні працівники беруть участь у формуванні та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій для здобувачів освіти (за потреби).
1.4 Педагогічні працівники створюють та/або використовують освітні ресурси (електронні презентації, відеоматеріали, методичні розробки, веб-сайти, блоги тощо).
1.5. Педагогічні працівники сприяють формуванню суспільних цінностей у здобувачів освіти у процесі їх навчання, виховання та розвитку.
1.6. Педагогічні працівники використовують інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі.
Вимога 2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників.
Критерії оцінювання:
2.1. Педагогічні працівники забезпечують власний професійний розвиток і підвищення кваліфікації, у тому числі щодо методик роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
2.2. Педагогічні працівники здійснюють інноваційну освітню діяльність, беруть участь у освітніх проектах, залучаються до роботи як освітні експерти.
Вимога 3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти.
Критерії оцінювання:
3.1. Педагогічні працівники діють на засадах педагогіки партнерства.
3.2. Педагогічні працівники співпрацюють з батьками здобувачів освіти з питань організації освітнього процесу, забезпечують постійний зворотній зв’язок.
3.3. У закладі освіти існує практика педагогічного наставництва, взаємонавчання та інших форм професійної співпраці.
Вимога 4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.
Критерії оцінювання:
4.1. Педагогічні працівники під час провадження педагогічної та наукової (творчої) діяльності дотримуються академічної доброчесності.
4.2. Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти.
VI. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності.
Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти визначаються на основі положень наказу Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 «Про затвердження Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти».
Вимога 1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
Критерії оцінювання:
1.1. У закладі освіти затверджено стратегію його розвитку, спрямовану на підвищення якості освітньої діяльності.
1.2. У закладі освіти річне планування та відстеження його результативності здійснюються відповідно до стратегії його розвитку та з урахуванням освітньої програми.
1.3. У закладі освіти здійснюється самооцінювання якості освітньої діяльності на основі стратегії (політики) і процедур забезпечення якості освіти.
1.4. Керівництво закладу освіти планує та здійснює заходи щодо утримання у належному стані будівель, приміщень, обладнання.
Вимога 2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм.
Критерії оцінювання:
2.1. Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їх батьків, педагогічних та інших працівників закладу освіти та взаємну довіру.
2.2. Заклад освіти оприлюднює інформацію про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.
Вимога 3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників.
Критерії оцінювання:
3.1. Керівник закладу освіти формує штат закладу, залучаючи кваліфікованих педагогічних та інших працівників відповідно до штатного розпису та освітньої програми.
3.2. Керівництво закладу освіти за допомогою системи матеріального та морального заохочення мотивує педагогічних працівників до підвищення якості освітньої діяльності, саморозвитку, здійснення інноваційної освітньої діяльності.
3.3. Керівництво закладу освіти сприяє підвищенню кваліфікації педагогічних працівників.
Вимога 4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодія закладу освіти з місцевою громадою.
Критерії оцінювання:
4.1. У закладі освіти створюються умови для реалізації прав і обов’язків учасників освітнього процесу.
4.2. Управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.
4.3. Керівництво закладу освіти створює умови для розвитку громадського самоврядування.
4.4. Керівництво закладу освіти сприяє виявленню громадської активності та ініціативи учасників освітнього процесу, їх участі в житті місцевої громади.
4.5. Режим роботи закладу освіти та розклад занять враховують вікові особливості здобувачів освіти, відповідають їх освітнім потребам.
4.6. У закладі освіти створюються умови для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій здобувачів освіти.
Вимога 5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.
Критерії оцінювання:
5.1. Заклад освіти впроваджує політику академічної доброчесності.
5.2. Керівництво закладу освіти сприяє формуванню в учасників освітнього процесу негативного ставлення до корупції.
Формою контролю за діяльністю керівників є атестація.
Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за
критеріями:
1) саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;
2) стратегічне планування базується на положеннях концепції розвитку закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;
3) річне планування формується на стратегічних засадах розвитку закладу;
4) здійснення аналізу і оцінки ефективності реалізації планів, проектів;
5) забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу молодих спеціалістів;
6) поширення позитивної інформації про заклад;
7) створення повноцінних умов функціонування закладу (безпечні та гігієнічні);
8) застосування ІКТ-технологій у освітньому процесі;
9) забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;
10) позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.
Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:
1) цілеспрямованість та саморозвиток;
2) компетентність;
3) динамічність та самокритичність;
4) управлінська етика;
5) прогностичність та аналітичність;
6) креативність, здатність до інноваційного пошуку;
7) здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.
VII. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації
освітнього процесу.
Для організації освітнього процесу заклад освіти має бути забезпечений такими ресурсами:
Державні стандарти початкової, базової, повної загальної середньої освіти;
наскрізна освітня програма;
статут закладу освіти;
стратегія розвитку закладу освіти;
річний план роботи закладу освіти;
навчальні програми за якими здійснюється освітній процес;
бібліотечний фонд здатний забезпечити учасників освітнього процесу необхідною літературою;
штатний розпис закладу освіти;
календарно-тематичне планування;
методики та технології організації освітнього процесу;
методики роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
система матеріального та морального заохочення;
наявність необмеженого доступу до мережі Інтернет в тому числі через WI-FI;
плани підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
VIII. Забезпечення інформаційних систем для ефективного управління.
У Кричківській гімназії здійснюється збір, узагальнення, аналіз та
використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім
процесом та іншою діяльністю.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.
У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього
процесу та освітньої діяльності:
- статистична інформація форм ЗНЗ-1, 83-РВК, 85-К, 77-РВК;
- інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;
- інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в
співставленні з річними показниками;
Для забезпечення створення єдиного інформаційного поля та забезпечення
публічності інформації про заклад освіти в ЗЗСО функціонує офіційний сайт
закладу: https://sites.google.com/view/krichkanvk/
Публічність інформації про діяльність закладу забезпечується згідно зі
статтею 30 Закону України «Про освіту».
На офіційному сайті розміщуються:
- статут закладу освіти;
- ліцензія на провадження освітньої діяльності;
- структура та органи управління закладу освіти;
- кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;
- освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх
компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;
- територія обслуговування, закріплена за закладом освіти його засновником;
- ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі
освіти;
- мова освітнього процесу;
- наявність вакантних посад;
- матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;
- результати моніторингу якості освіти;
- річний звіт про діяльність закладу освіти;
- правила прийому до закладу освіти;
- умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми
потребами, інша інформація.
Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично
поновлюється.
З метою використання інформаційно-комунікаційних технологій для
ефективного управління освітнім процесом в закладі освіти створено
інформаційно-освітнє середовище на порталі інформаційної системи управління освітою (ІСУО).
IX. Інклюзивне освітнє середовище, універсальний дизайн, розумне
пристосування.
Особам з особливими освітніми потребами освіта надається нарівні з іншими
особами, у тому числі шляхом створення належного фінансового, кадрового,
матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби таких осіб.
Право на доступну освіту зазначеної категорії дітей реалізується за бажанням
батьків шляхом організації інклюзивної та індивідуальної форми навчання.
Категорії осіб з особливими освітніми потребами визначаються актами
Кабінету Міністрів України.
Універсальний дизайн закладу створюється на таких принципах:
1. Рівність і доступність використання. Надання однакових засобів для всіх
користувачів: для уникнення відособлення окремих груп населення.
2. Гнучкість використання. Забезпечення наявність широкого переліку
індивідуальних налаштувань і можливостей з урахуванням потреб користувачів.
3. Просте та зручне використання. Забезпечення простоти та інтуїтивність
використання незалежно від досвіду, освіти, мовного рівня та віку користувача.
4.Сприйняття інформації з урахуванням різних сенсорних можливостей
користувачів. Сприяння ефективному донесенню всієї необхідної інформації до користувача незалежно від зовнішніх умов або можливостей сприйняття
користувача.
5. Припустимість помилок. Зведення до мінімуму можливості виникнення
ризиків і шкідливих наслідків випадкових або ненавмисних дій користувачів.
6. Низький рівень фізичних зусиль. Розрахування на затрату незначних
фізичних ресурсів користувачів, на мінімальний рівень стомлюваності.
7. Наявність необхідного розміру і простору. Наявність необхідного розміру і
простору при підході, під’їзді та різноманітних діях, незважаючи на фізичні
параметри, стан і ступінь мобільності користувача.
8. Моніторинг якості освіти осіб з особливими освітніми потребами.
У Кричківській гімназії працює інклюзивний клас, ведеться необхідна
документація з організації інклюзивного навчання, проводяться корекційно-
розвиткові заняття для дитини з ООП.
У закладі створюється ресурсна кімната. Для якісного соціально-
психологічного та психолого-медико-педагогічного супровіду дітей з особливими потребами, батьків та педагогів у штаті закладу освіти є посади практичного психолога, медичної сестри, логопеда, вчителя фізичної культури (лікувальної фізкультури).
Основними завданнями моніторингу інклюзивного навчання є:
- Відстеження здобуття дітьми з особливими освітніми потребами освіти
відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;
- Контроль забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;
- Створення корекційно-розвиткового середовища для задоволення освітніх
потреб учнів з особливими освітніми потребами;
- Створення позитивного мікроклімату у закладі для класів з інклюзивним
навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з
особливими освітніми потребами з іншими учнями;
- Забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;
- Надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.
X. Запобігання та протидія булінгу (цькуванню).
З метою створення безпечного освітнього середовища в Кричківській гімназії впроваджується комплексний підхід у сфері запобігання та проявам булінгу (цькування), який передбачає розробку та оприлюднення:
правил поведінки здобувача освіти в закладі освіти;
плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладі освіти;
порядку подання учасниками освітнього процесу заяв про випадки булінгу (цькування) в закладі освіти (форма заяви, примірний зміст, терміни та процедуру розгляду (з дотриманням конфіденційності) відповідно до законодавства тощо);
порядку реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в закладі освіти та відповідальності осіб, причетних до булінгу (цькування) тощо.
XI. Прикінцеві положення.
1. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти
Кричківської гімназії вступає в силу з дня погодження його педрадою та
затвердження наказом керівника закладу освіти. Документ
оприлюднюється на сайті закладу освіти.
2. Зміни і доповнення до Положення (або нова редакція документу) набирають чинності з моменту їх погодження педрадою та затвердження наказом керівника закладу освіти.
3. Питання, не врегульовані даним Положенням, вирішуються в порядку,
визначеному чинним законодавством України.
