Стрес - не проблема

СТРЕС—(від англ. stress — тиск, напруження) - реак­ція тіла і психіки на ситуацію, що вимагає функціональної перебудови організму, відповідної адаптації. Це комплекс­ний процес, який включає як фізіологічні, так і психологічні компоненти. За допомогою стресу організм ніби мобілізує себе на самозахист, на пристосування до нової ситуації, запускає неспецифічні захисні механізми, які забезпечують протидію впливові стресу чи адаптацію до нього.

Стрес може бути і корисним, і руйнівним. Стрес можна послабити або взагалі усунути з нашого життя, змінивши своє ставлення до реальності, управляючи своїми думками. Наш розум має надзвичайну силу, яку потрібно спрямувати на ослаблення стресу, а не на його посилення. Ви відчуваєте стрес у тому випадку, коли переконали себе в цьому. Ви безпорадні тільки тоді, коли почуваєтеся безпорадним. Ви потрапляєте в ситуа­цію, з якої нема виходу, коли ви вирішили, що виходу не­ма.

Змінюючи думки, сподівання, настанови, ви вчитеся жити без стресу. Змінюючи себе, ви обов'язково відчуває­те, що змінилися люди і події, які раніше викликали у вас стрес.

Було б неправильно вважати, що навколо вас існує певне стресове середовище, що хоче занапастити вас. Стресовий стан визначається тим, як ви реагуєте і що гово­рите, а не тільки зовнішніми чинниками, які викликають стрес. Доречним у цьому випадку буде згадати слова відо­мого російського письменника Л.Толстого: "Людина розу­мом може і повинна позбутися того, що її турбує".


Подолання стресів

Людині постійно доводиться долати труднощі, однак далеко не всі вони впливають на психіку та викликають стрес. Зберігати рівний настрій і внутрішню гармонію дозволяє психологічна стійкість особистості. Психологічну стійкість підтримують внутрішні (особистісні) і зовнішні (міжособистісні) ресурси.

Внутрішні ресурси: погодженість реального і бажаного «Я» особистості, самоповага (оцінка цієї відповідності ви­пливає з порівняння уявлень про себе: який я є насправді ("Я" - реальне) і яким я хотів би бути ("Я" - ідеальне), відпо­відність досягнень прагненням, відчуття сенсу життя, усвідо­млення діяльності й поведінки; віра в досяжність поставле­них завдань, упевненість у тому, що все, що з людиною від­бувається, є наслідком власних зусиль і вчинків, екстравертованість—особистісна характеристика, що визначає спря­мованість інтересів на навколишній світ. Добре фізичне здо­ров'я, витривалість, уміння використовувати ефективні спо­соби подолання стресу (розслаблення, позитивне мислення), високий рівень психолого-педагогічної культури.

Зовнішні ресурси: міжособистісна і соціальна підтрим­ка — підтримка близьких, друзів, співробітників, їхня конкре­тна допомога у справах. Це дає людині змогу здійснювати емоційне розкриття, переживати почуття згуртованості. Важ­ливим є також збереження або бажання зміни статусу — сімейного, посадового, соціального.

Індивідуальні особливості, які спричиняють зниження стресостійкості: підвищена тривожність, ворожість, само агресія, емоційна збудливість, нестабільність, песимістичне ставлення до життєвої ситуації, тривалі негативні пережи­вання, замкненість; труднощі самореалізації; сприйняття себе як невдахи, внутрішньо особистісні конфлікти.

Знання ресурсів стійкості людини до стресів дає їй змогу усвідомлено працюва­ти над собою, запобігаючи їхній негатив­ній дії.


РЕКОМЕНДАЦІЇ

  • Ніхто не застрахований від нещасних випадків, різ­них втрат, складних ситуацій. Але треба не обмежуватися переживаннями, не концентруватися на них, не поступатися депресії, а діяти, шукати вихід, пробувати все нові та нові варіанти. Щоб зменшити ймовірність виникнення стресів необхідно:

  • Правильно харчуватися: більше їсти натуральних продуктів: овочів, фруктів, зменшити споживання солі. Обо­в'язково снідати та впродовж дня харчуватися рівномірно.

  • Бувати надворі, гуляти, сидіти в парку, бігати, за­йматись аеробікою.

  • З'їсти морозиво — там є компонент, який покращує настрій.

  • З'їсти банан — в ньому є сиротин — гормон щастя.

  • Постійні вправи на релаксацію знижують напружен­ня в стресових ситуаціях.

  • Необхідно слухати спокійну музику.

  • Робити те, що подобається. Хобі — те, що треба. Зці­лення не в тому, що ви робите, а як ви до цього ставитесь.

  • Аби запобігти розчаруванню, невдачам, не треба братися за непосильні завдання.

  • Не зловживати кавою, алкоголем.

  • Носити одяг бажано синього та зеленого кольорів — вони заспокоюють.

  • Зі стресом можна впоратися, треба лише мати ба­жання та трохи вільного часу лише для себе.

  • Постійно концентруватися на світлих сторонах жит­тя та подіях — це збереже здоров'я і сприятиме успіху.

  • Справжнє фізичне та психічне здоров'я полягає не в тому, щоб відповіда­ти чиїмсь нормам та стандар­там, а в тому, щоб прийти до згоди із самим собою.