Козівський ліцей №1
Що таке інклюзія?
Пам'ятка для батьків
Інклюзія – це процес включення всіх громадян в соціумі. І, насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування тих методів, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь суспільному житті.
Інклюзія - це процес реального включення осіб з особливими потребами в активнее суспільне життя.
Інклюзивне навчання - це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами, з урахуванням індивідуальних особливостей таких дітей.
Інклюзивна освіта дозволяє:
Розвивати індивідуальні сильні сторони і таланти дитини.
Приймати всіх дітей без виключення в заклади освіти.
Працювати над досягненням індивідуальної мети, беручи участь в житті громади та колективу.
Залучати батьків в процес навчання і життя закладу
Розвивати культуру поваги і належності до закладу.
Мати можливість навчатися і поважати різні здібності інших.
Створювати дружні стосунки з іншими дітьми.
Переваги інклюзивної освіти для дітей з особливими освітніми потребами:
Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
Ровесники відіграють роль моделей для дітей з особливими освітніми потребами.
Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими ровесниками й участі у громадському житті.
Переваги інклюзивної освіти для інших дітей:
Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
Діти вчаться співробітництву.
Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими та співчувати іншим.
Переваги інклюзивної освіти для педагогів та фахівців:
Педагоги інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
Педагоги оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвитку дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
Як оформити дитину
з особливими освітніми потребами на інклюзивне навчання?
Якщо у Вашої дитини є особливості в розвитку, зверніться до ІРЦ (інклюзивно-ресурсний центр) для отримання Висновку, який дає Статус дитини з ООП (особливі освітні потреби).
Згідно ЗУ «Про освіту» лише батьки можуть обирати форму (індивідуальну, інклюзивну, спеціальну, інтегровану) навчання та заклад освіти.
До основного пакета документів додається Висновок ІРЦ про комплексну оцінку розвитку дитини.
Кожна дитина з особливими освітніми потребами має право навчатися у закладі освіти за місцем проживання на інклюзивному навчанні.
Дитина з ООП має право проживати в сім’ї і відвідувати заклад освіти за місцем проживання та отримувати психолого-педагогічну підтримку, в тому числі – за інклюзивною формою.
Адміністрація закладу освіти організовує інклюзивне навчання для дитини з ООП, батьки якої подали відповідну Заяву та Висновок ІРЦ.
Забезпечити інклюзивний освітній простір — одне з завдань розбудови якісної школи, визначених у рекомендаціях «Абетка для директора». Державна служба якості освіти інформує керівників закладів освіти про очікувані зміни в організації інклюзивного навчання.
1 січня 2022 року набирають чинності зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють організацію інклюзивного навчання:
«Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами» від 21 липня 2021 р. № 765;
«Порядок організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти» від 15 вересня 2021 р. № 957.
Відтак посилюється акцент на співпраці між закладами освіти та інклюзивно-ресурсними центрами (ІРЦ), щоб школи отримували більше підтримки й допомоги під час навчання дітей з особливими освітніми потребами. Втім це не всі новації. У цій статті директори шкіл знайдуть відповіді на питання, що зміниться та як керівникам закладів освіти працювати за новим порядком організації інклюзивного навчання.
Ключові зміни в організації інклюзивного навчання:
Відтепер створення інклюзивних класів та розподіл освітньої субвенції здійснюватиметься за рівнями надання підтримки. Рівні підтримки характеризують, які потреби мають різні діти з ООП, наприклад: на першому рівні підтримки інклюзивний клас не потрібний, діти навчаються у звичайному класі і додаткове фінансування не передбачається, а на четвертому і п’ятому рівнях за умовами забезпечення підтримки в інклюзивному класі навчається одна дитина і на її освітні потреби виділяється найбільше фінансування.
Підтримка першого рівня надається у першу чергу учням, у яких виникають труднощі під час навчання. Завдання директора – організувати роботу педагогів та класних керівників, щоб якомога раніше виявити такі потреби у дітей. Комунікація з батьками, пояснення їм важливості на ранньому етапі скоригувати ситуацію допоможе у цьому. Для кожної дитини, що потребує підтримки в освітньому процесі, директор школи створює команду психолого-педагогічного супроводу. Ця команда має провести оцінку та визначити, чи дійсно є потреба у наданні дитині підтримки першого рівня. На основі цієї оцінки заклад ухвалює відповідне рішення.
Другий, третій та вищі рівні підтримки зазначають у висновку ІРЦ. Якщо ж у висновку рівень не вказаний, команда супроводу визначає його на основі інформації, зазначеної у висновку. До цього процесу необхідно залучити представників ІРЦ, які проводили комплексну оцінку. Адже експерти ІРЦ, які безпосередньо працювали з дитиною, можуть повідомити додаткову інформацію, важливу для ухвалення рішення про визначення рівня надання підтримки.
Запровадження рівнів підтримки змінює підхід до формування інклюзивних класів та фінансування освітніх послуг для дітей з ООП. Засновники закладів освіти забезпечують базові соціальні послуги школи та облаштування освітнього середовища, а кошти на корекційно-розвиткові заняття виділяються залежно від потреб кожної дитини.
Створити команди супроводу для всіх дітей, які потребують підтримки.
Скласти графік засідань команд супроводу, передбачивши участь фахівців ІРЦ.
Оформити протокол із визначенням рівня підтримки для кожного учня.
Узагальнити інформацію про рівні підтримки для всіх учнів з ООП.
Поінформувати батьків учнів з ООП про необхідність проходження комплексної оцінки в ІРЦ, якщо дитина навчається за висновком ПМПК.
Важливою новацією є зміна підходу до проведення комплексної оцінки. З 2022 року така оцінка буде проводитись на базі школи, а не ІРЦ, як було раніше. Це дасть змогу фахівцям ІРЦ працювати з дитиною у звичному їй середовищі, спостерігати та збирати додаткову інформацію про особливості навчання дитини з ООП. За потреби детальнішого дослідження та використання особливих методик оцінювання може бути продовжене в ІРЦ.
Директору важливо пам’ятати про необхідність завчасно вирішити усі організаційні питання щодо відвідування школи фахівцями ІРЦ.
Якщо до цього часу працівники ІРЦ могли входити до команд супроводу дітей з ООП як залучені зовнішні фахівці, то відтепер вони є обов’язковими у їх складі. За таких умов формування команд супроводу розроблення індивідуальних програм розвитку (ІПР) дитини відбуватиметься якісніше та суттєво ефективнішою буде взаємодія шкіл з ІРЦ.
Директор також може укласти угоду про співпрацю між ІРЦ і закладом освіти та залучати фахівців ІРЦ до спільної роботи. В межах співпраці школа матиме змогу запрошувати фахівців ІРЦ для проведення семінарів, тренінгів, майстер-класів, а також обміну досвідом та підвищення кваліфікації педагогів.
Школа використовуватиме ресурси ІЦР для більш якісного підходу до розроблення ІПР, а також організації інклюзивного освітнього середовища, надання психолого-педагогічних, корекційно-розвиткових послуг, консультування педагогів щодо підготовки індивідуальних освітніх траєкторій, модифікації/адаптації освітніх програм.
Школи, у яких навчаються діти з ООП в інклюзивних класах одного або різних років навчання, можуть створювати інклюзивні міжкласні групи чисельністю від 6 до 12 учнів. Такі групи можуть працювати для вивчення предметів, курсів, інтегрованих курсів, зокрема якщо ці предмети модифіковані з урахуванням особливих освітніх потреб учнів та особистісно орієнтованого спрямування освітнього процесу.
Керівництву школи під час формування таких груп важливо враховувати ІПР кожної дитини.
ІПР складатимуться за оновленою формою, вказаною у Додатку 3 до Порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти.
Керівникам закладів освіти важливо пам’ятати, що для учнів з першим рівнем надання підтримки також має бути розроблена ІПР, і для цього необхідно передбачити час у плані роботи закладу. Зручності у цьому процесі додасть можливість створювати ІПР в автоматизованій системі роботи ІРЦ.
Інклюзивна освіта – перший крок до визнання ціннісної значимості і поваги до особистості кожної дитини, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві. Сучасне громадянське суспільство неможливе без активного залучення всіх своїх членів у різні види діяльності, поваги прав і свобод кожної окремої людини, забезпечення необхідних гарантій безпеки, свободи і рівноправності.
Основними міжнародними організаціями, які формують політику в галузі інклюзивної освіти, є Організація Об’єднаних Націй (ООН) ЮНЕСКО, Організація Економічної Співпраці та Розвитку (OECD). Ратифікувавши міжнародні правові документи, Україна взяла на себе зобов’язання з дотримання загальнолюдських прав, зокрема, щодо здобуття якісної освіти дітьми з особливими освітніми потребами, законодавчо визнала принципи інклюзивної освіти. Основою для запровадження інклюзивної освіти є низка міжнародних та державних нормативно-правових документів:
Всесвітня Декларація прав людини – 1948 р.
Декларація прав дитини – 1959 р.
Декларація про права інвалідів (ООН, 9.12.1975 р.).
Конвенція про права дитини – 1989 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року).
Всесвітня декларація “Освіта для всіх” – 1990 р.
Стандартні правила ООН щодо забезпечення рівних можливостей для інвалідів – 1993 р.
Саламанкська декларація та Програма дій – 1994 р.
Програма дій щодо освіти осіб з особливими освітніми потребами – 1994 р.
Дакарська Декларація – 2000 р.
Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Постановою Верховної Ради України 16.12.09).
Резолюція 48 сесії ЮНЕСКО “Інклюзивна освіта: шлях у майбутнє”.
Міжнародні документи з прав людини сформували ключові стандарти щодо права на здобуття освіти.
Розглянемо деякі з них.
1. Загальна декларація прав людини, проголошена ООН 10 грудня 1948 року.
Стаття 26.
Кожна людина має право на освіту. Освіта повинна бути безкоштовною, хоча б початкова і загальна. Початкова освіта повинна бути обов’язковою. Технічна і професійна освіта повинна бути загальнодоступною, а вища освіта повинна бути однаково доступною для всіх на основі здібностей кожного.
Батьки мають право пріоритету у виборі виду освіти для своїх малолітніх дітей.
2. Конвенція про права дитини – 1989 р. (ратифікована Постановою Верховної Ради України 27 лютого 1991 року).
Стаття 2. Держави-учасниці вживають всіх необхідних заходів для забезпечення захисту дитини від усіх форм дискримінації або покарання на підставі статусу, діяльності, висловлюваних поглядів чи переконань дитини, батьків дитини, законних опікунів чи інших членів сім’ї.
Стаття 23. Держави-учасниці визнають, що неповноцінна в розумовому або фізичному відношенні дитина має вести повноцінне і гідне життя в умовах, які забезпечують її гідність, сприяють почуттю впевненості в собі і полегшують її активну участь у житті суспільства.
Стаття 28. Держави-учасниці визнають право дитини на освіту.
3. Конвенція ООН про права інвалідів 2006 р. ст.24 (ратифікована Постановою Верховної Ради України 16.12.09).
Стаття 5. Держави-учасниці визнають, що всі особи є рівними перед законом і мають право на рівний захист закону й рівне користування ним без будь-якої дискримінації. Держави-учасниці забороняють будь-яку дискримінацію за ознакою інвалідності й гарантують інвалідам рівний та ефективний правовий захист від дискримінації на будь-якому ґрунті.
Стаття 7. Діти-інваліди. Держави-учасниці вживають усіх необхідних заходів для забезпечення повного здійснення дітьми-інвалідами всіх прав людини й основоположних свобод нарівні з іншими дітьми. В усіх діях стосовно дітей- інвалідів першочергова увага приділяється вищим інтересам дитини.
Стаття 9. Виявлення й усунення перешкод і бар’єрів, що перешкоджають доступності, повинні поширюватися, зокрема: на будинки, дороги, транспорт й інші внутрішні та зовнішні об’єкти, зокрема, школи, житлові будинки, медичні установи та робочі місця.
4. Саламанкська декларація про принципи, політику та практичну діяльність у сфері освіти осіб із особливими потребами (прийнята Всесвітньою конференцією з питань освіти осіб з особливими потребами 7-10 червня 1994 року):
Знову заявляємо про право на освіту кожної людини у тому вигляді, в якому воно зафіксовано в загальній Декларації прав людини 1948 р. і зобов’язуємо всесвітнє забезпечити це право для всіх, незважаючи на індивідуальні розбіжності.
Ми вважаємо й урочисто заявляємо про те, що особи, які мають особливі потреби в освіті, повинні мати доступ до навчання в звичайних школах, належить створити їм умови на основі педагогічних методів, орієнтованих у першу чергу на дітей з метою задоволення цих потреб. Звичайні школи з інклюзивною орієнтацією є найбільш ефективним засобом боротьби з дискримінацією за ознакою інвалідності та неповносправності.
Ми закликаємо міжнародне співтовариство схвалити навчання в інклюзивних школах, а також надати підтримку розвиткові освіти осіб з особливими потребами як невід’ємній частині всіх освітніх програм.
З вищенаведених міжнародних документів можна зробити висновки, що право на освіту є одним із основних прав людини. Право на освіту осіб з психофізичними порушеннями має гарантуватися без дискримінації чи будь- яких обмежень. Держава має визнавати принцип рівних можливостей у сфері початкової, середньої і вищої освіти для таких дітей, молоді і дорослих в інтегрованих структурах, а система спеціальної освіти повинна розвиватись в напрямку формування інклюзивної моделі освіти.
Сьогодні про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах ми можемо говорити мовою прийнятих нормативно-правових документів в Україні, які закріплюють державні гарантії щодо надання освітніх послуг дітям з особливими потребами. Це:
1. Закон України «Про освіту» (Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу, 6 липня 2010 року № 2442-УІ). Згідно з внесеними в ньому змінами загальноосвітні навчальні заклади можуть створювати у своєму складі спеціальні та інклюзивні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами;
2. Концепція розвитку інклюзивної освіти (затверджена Наказом МОН України від 01.10.2010 року № 912), в змісті якої визначені шляхи впровадження інклюзивної освіти.
3. Постанова Кабінету Міністрів України про затвердження «Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15 серпня 2011 року № 872.
4. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту 18.05.12 №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».
Інструктивно-методичний лист розроблено з метою реалізації Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 серпня 2011 року № 872.
Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально- виховного процесу.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями розвитку у системі загальної середньої освіти, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 №329, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 р. за №566/19304. Оцінюванім навчальних досягнень учнів з розумовою відсталістю, зі складними вадами розвитку, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
5. Указ Президента України від 16 грудня 2012 року №163/2011 «Про питання щодо забезпечення реалізації прав дітей в Україні».
6. Нові соціальні Ініціативи Президента України: діти – майбутнє України (7 березня 2012 р.).
2.1. Забезпечення доступу кожної дитини до дошкільної освіти.
2.7. Забезпечення дітей з особливими потребами необхідними засобами реабілітації.
2.8. Забезпечення навчальною літературою спеціальних навчальних закладів для дітей з вадами зору.
3.3. Раннє виявлення і вчасна медико-соціальна реабілітація для дітей із вродженими вадами або із затримками розвитку.
7. Рішення колегії Міністерства освіти і науки, молоді та спорту країни від 01.03.2013 р. Протокол № 2/3-2 «Про впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах: реалії та перспективи».
8. Указ Президента України № 344/2013 від 25 березня 2013 р. «Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року». В освіті дітей з особливими освітніми потребами:
розроблення методики раннього виявлення та проведення діагностики дітей з особливими освітніми потребами;
удосконалення мережі спеціальних навчальних закладів, створення нових моделей та форм організації освіти для осіб з особливими освітніми потребами;
відкриття дошкільних груп компенсуючого типу для дітей з особливими освітніми потребами, які проживають у сільській місцевості;
розширення практики інклюзивного та інтегрованого навчання в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей та молоді, що потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку;
пріоритетне фінансування, навчально-методичне та матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, що надають освітні послуги дітям і молоді з особливими освітніми потребами, забезпечення архітектурної, тран спортної та інформаційної доступності таких закладів для цієї категорії осіб.
9. Наказ МОН України від 14 червня 2013 р. № 768 «План заходів, щодо забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей-інвалідів»:
Забезпечити охоплення дітей-інвалідів дошкільного та шкільного віку різними формами навчання, позашкільною освітою відповідно до стану здоров’я, їх можливостей та здібностей.
Розробити перспективні плани розвитку мережі загальноосвітніх навчальних закладів з інклюзивним та інтегрованим навчанням з урахуванням контингенту дітей з особливими освітніми потребами.
Укласти угоди між спеціальними загальноосвітніми школами-інтернатами, навчально-реабілітаційними центрами та загальноосвітніми школами щодо надання консультативної роботи педагогічним працівникам та корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в класах з інклюзивним навчанням.
10. Наказ МОН України від 23 липня 2013 року №1034 «Про затвердження заходів щодо впровадження інклюзивного навчання в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2015 року»:
Подавати департаменту загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О. В.) інформацію про стан їх виконання для узагальнення та інформування Адміністрації Президента України до 10 вересня щороку, починаючи з 2013 року.
Внести зміни до регіональних програм розвитку освіти щодо запровадження інклюзивного навчання у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах протягом 2013-2015 років.
Забезпечити проходження курсів підвищення кваліфікації педагогічними працівниками, які працюють з дітьми з особливими освітніми потребами в дошкільних, загальноосвітніх навчальних закладах.
Забезпечити організацію системної корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з порушеннями психофізичного розвитку, які навчаються в групах/класах з інклюзивним навчанням у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах шляхом налагодження співпраці цих закладів з навчально-реабілітаційними центрами та спеціальними школами-інтернатами.
Забезпечити доступність (архітектурну, інформаційно-технічну, кадрове забезпечення, навчально-розвивальне середовище) навчальних закладів різних типів для дітей з порушенням психофізичного розвитку, у тому числі дітей- інвалідів.
Налагодити співпрацю з громадськими організаціями, із управліннями охорони здоров’я, соціального захисту з питань забезпечення права на освіту та соціальний захист дітям-інвалідам.
Організувати вивчення досвіду роботи навчальних закладів з інклюзивним навчанням, залучати до його висвітлення ЗМІ, видавництва.
Запровадити навчальну дисципліну «Основи інклюзивної освіти» у всіх вищих навчальних закладах, які здійснюють підготовку педагогічних працівників».
11. ЛИСТ МОН України від 8 серпня 2013 №1/9- 533) «Про організаційно-методичні засади забезпечення права на освіту дітям з особливими освітніми потребами»:
У тісній взаємодії з ПМПК мають працювати визначені управлінням освіти і науки спеціальні або комбінованого типу дошкільні, опорні загальноосвітні з інклюзивними класами/групами навчальні заклади.
Зміст корекційно-розвиткових занять повинен бути спрямований на вирішення специфічних завдань, зумовлених особливостями психофізичного розвитку учнів, і реалізується через спеціально організовані групові та індивідуальні заняття за напрямками.
Обов’язковою умовою при складанні індивідуального навчального плану та індивідуальної навчальної програми є врахування висновків та рекомендацій ПМПК щодо вибору для дитини навчальної програми.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Відмова у зарахуванні дітей з особливими освітніми потребами до загальноосвітнього навчального закладу за наявності рекомендації ПМПК та бажання батьків недопустима.
Аналіз вітчизняного законодавства та створення нормативно-правової бази щодо права дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку, на освіту, свідчить про те, що інклюзивне навчання посідає особливе місце серед актуальних проблем освіти. Це в свою черіу спонукає українське суспільство до вирішення важливих питань щодо модернізації існуючої системи освіти в питанні запровадження інклюзивного навчання та до подальшої кропіткої праці.
Список основних нормативних документів у сфері інклюзивної освіти
Закон України «Про освіту». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2145-19.
Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту №1/9–675 від 25.09.12 року «Щодо посадових обов’язків асистента вчителя» – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/img/zstored/files/1_9-675(2).doc
Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 1/9 від 18.5.2012 р. «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах».– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/npa/organizatsiya-navchalno-vikhovnogo-protsesu-v-umovakh-inklyuzivnogo-navchannya
Наказ Міністерства освіти і науки України № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-zatverdzhennya-primirnogo-polozhennya-pro-komandu-psihologo-pedagogichnogo-suprovodu-ditini-z-osoblivimi-osvitnimi-potrebami-v-zakladi-zagalnoyi-serednoyi-ta-doshkilnoyi-osviti
Постанова КМУ «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», від 15 серпня 2011 р. № 872 . — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/872-2011-%D0%BF/paran8#n8
Про активізацію роботи щодо забезпечення прав людей з інвалідністю [Електронний ресурс]: Указ Президента України №678 від 03.12.2015 р. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/678/2015.
Міжнародні документи
Загальна декларація прав людини [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/snow/995_015.
Конвенція ООН про права дитини. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_021.
Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю.– [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/995_g71.аступна сторінка