Протокол реагування на випадок булінгу/кібербулінгу в школі
Інформування поліції впродовж 24 годин після отримання інформації.
Скликання комісії з розслідування ситуації з булінгом.
Напрацювання комісією аналізу щодо того, які аспекти шкільного середовища потребують покращення: шляхом інтервʼювання вчителів та дітей, комісія зʼясовує, де саме шкільна система дала збій.
Збирання доказів щодо того, що сталося. Комісія має: опитати мішень, опитати свідків, зібрати докази, які доводять або не доводять повторюваність явища, завдання болю, дисбаланс сил, умисність дій.
Інформування всієї школи та всіх батьків і дітей стосовно того, що стався булінг і що подібне у школі неприпустимо. Директор/-ка пише листа та розсилає усім учасникам освітнього процесу.
Базуючись на аналізі, директор дає розпорядження щодо втілення низки заходів з покращення безпеки шкільного середовища.
Проводиться класна година по всій школі, де підкреслюється, що булінг в школі неприпустимий.
За допомогою письмової комунікації залучаються батьки як союзники.
Процедура подання (з дотриманням конфіденційності) заяви про випадки булінгу (цькування)
1. Усі здобувачі освіти, педагогічні працівники закладу, батьки та інші учасники освітнього процесу повинні обов’язково повідомити директора навчального закладу про випадки булінгу (цькування), учасниками або свідками якого вони стали, або підозрюють про його вчинення по відношенню до інших осіб за зовнішніми ознаками, або про які отримали достовірну інформацію від інших осіб.
2. На ім’я директора закладу пишеться заява (конфіденційність гарантується) про випадок боулінгу (цькування).
3. Директор закладу видає наказ про проведення розслідування та створення комісії з розгляду випадку булінгу (цькування), скликає її засідання.
4. До складу такої комісії входять педагогічні працівники (у тому числі психолог, соціальний педагог), батьки постраждалого та булерів, керівник навчального закладу та інші зацікавлені особи.
5. Рішення комісії реєструються в окремому журналі, зберігаються в паперовому вигляді з оригіналами підписів усіх членів комісії.
Увага!
Ви можете звертатися до Нужди Ірини Павлівнии (тел. 0677310264), Островської Наталії Валеріївни (тел.0680416250) з питань, що стосуються збереження життя і здоров’я, а також захисту Ваших прав та інтересів (номер телефону Урядової «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства 1547; телефонні номери Національної дитячої «гарячої» лінії 0 800 500 225 або 116 111
Директор закладу має розглянути звернення у встановленому порядку.
Директор закладу створює комісію з розгляду випадків булінгу, яка з’ясовує обставини булінгу.
Якщо комісія визнала, що це був булінг, а не одноразовий конфлікт, то директор ліцею повідомляє уповноважені підрозділи органів Національної поліції України та Службу у справах дітей.
Особи, які за результатами розслідування є причетними до булінгу, несуть відповідальність відповідно до частини другої статті 13 (вчинення правопорушень за статтею 1734) Кодексу України про адміністративні правопорушення.
АНТИБУЛІНГОВА ПОЛІТИКА
Основним завданням сучасної школи, що підтверджується й поширюється Міністерством освіти і науки України та Міжнародною організацією ЮНІСЕФ є створення нового освітнього простору, головними засадами якого є створення безпечного навчального середовища, а також забезпечення прав, свобод та інтересів дітей. Концепція «Нова українська школа» (НУШ) вимагає реформування існуючого алгоритму розвивальної, корекційної та профілактичної роботи, адже дуже часто в освітніх закладах постає проблема булінгу та порушення норм поведінки учнями, що не дозволяє в повному обсязі досягти поставлених демократичних орієнтирів. Важливою умовою ефективності роботи працівників психологічної служби є розставлення пріоритетів та цілей, викладених комітетом ООН:
-взаєморозуміння;
-взаємоповага;
-дружня атмосфера;
-пріоритет прав людини;
-толерантність;
-постійний розвиток;
-активна життєва позиція;
-здоровий спосіб життя;
-людяність;
-порядність;
-повага до приватного життя;
-мир;
-єдина країна.
АЛГОРИТМ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ БУЛІНГУ
1.Ознайомлення учасників освітнього процесу з нормативно- правовою базою та регулюючими документами щодо превенції проблеми насилля в освітньому середовищі.
2.Проведення зустрічей, круглих столів, семінарів, тренінгів із залученням представників правоохоронних органів, служб соціального захисту, медичних установ та інших зацікавлених організацій.
3.Запровадження програми правових знань у формі гурткової, факультативної роботи.
4. Створення інформаційних куточків для учнів із переліком організацій, до яких можна звернутися у ситуації насилля та правопорушень.
5.Ознайомлення учителів і дітей з інформацією про прояви насильства та його наслідки.
6.Батьківські збори –це форма організації спільної діяльності батьків, учителів, соціального педагога, яка передбачає їх спілкування з метою обговорення актуальних питань навчання і виховання, ухвалення рішень.
7.Консультації - форма роботи з батьками, яка передбачає надання фахівцями психологічної служби допомоги батькам із різних проблем родинного виховання.
8.Педагогічний консиліум - форма спілкування учнів, учителів, батьків, метою якої є цілісне, різнобічне вивчення особистості учня, вироблення єдиної педагогічної позиції; визначення головних напрямів удосконалення виховного процесу зусиллями вчителів, батьків, самого учня; тренінги спілкування, методики оволодіння аутотренінгом.
9. Для успішного попередження та протидії насильству треба проводити заняття з навчання навичок ефективного спілкування та мирного розв’язання конфліктів.