2025-2026 н.р.

2024-2025 н.р.

2023-2024 н.р.

Опрацьовуємо інструктивно-методичні рекомендації МОН

Нещодавно МОН опублікувало Інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти у 2023/2024 навчальному році, підготовлених спільно з Державною науковою установою «Інститут модернізації змісту освіти». Аби допомогти освітянам організувати якісне навчання школярів згідно з нормативними вимогами, ми започатковуємо публікацію серії тематичних статей, в яких розглянемо цей документ в розрізі освітніх галузей. Наш перший огляд присвячений організаційним питанням та загальним підходам до викладання навчальних предметів. 

Загальні засади

Згідно з Інструктивно-методичними рекомендаціями педагоги можуть використовувати у практичній діяльності відповідні рекомендації минулого навчального року (лист МОН від 19.08.2022 № 1/9530-22) й дотримуватись Методичних рекомендацій щодо окремих питань здобуття загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні, затверджених наказом МОН від 15.05.2023 №563. Наша команда вже розглядала деякі норми цих документів у статтях, тож пропонуємо їх пригадати:

1. Особливості організації навчання учнів, які перебувають за кордоном.

2. Особливості підсумкового оцінювання та руху учнів, які перебувають на небезпечних територіях України та за кордоном.

3. Оцінювання результатів навчання учнів у 2022/2023 навчальному році.

4. Рекомендації для викладання навчальних предметів у 2022/2023 навчальному році: 

• початкова освіта;

• українська мова та літератури;

• математика;

• предмети природничої освітньої галузі;

• предмети соціальної та здоров'язбережувальної освітньої галузі, «Основи здоров'я»; 

• мистецтво;

• історія, правознавство, громадянська освіта;

• технології, трудове навчання;

• географія;

• інформатика;

• «Захист України»;

• іноземні мови;

• фізична культура.

Пріоритетні напрями освітньої діяльності закладів освіти

У 2023/2024 навчальному році Міністерством освіти і науки визначено  такі пріоритетні напрями освітньої діяльності закладів загальної середньої освіти:

• впровадження у 6-х класах нового Державного стандарту базової середньої освіти, спрямованого на формування в учнів ключових компетентностей і наскрізних умінь та виховання ціннісних орієнтирів;

• подолання втрат у навчанні, зумовлених тривалими карантинами та воєнним станом;

• посилення національно-патріотичного виховання, формування громадянської позиції, розвиток навичок інформаційної гігієни під час війни;

• просвіта з питань особистої безпеки;

• психологічна підтримка всіх учасників освітнього процесу.

Навчальні програми

В освітній програмі закладу освіти має бути зазначений перелік програм з усіх освітніх галузей певного Держстандарту, у тому числі навчальні програми курсів за вибором. Усі програми мають відповідати двом вимогам - мати гриф «Рекомендовано Міністерство освіти і науки України» та входити до Переліку навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих МОН для використання у 2023/2024 навчальному році (лист МОН від 14.08.2023 № 1/12038-23). 

Під час добору навчальної літератури педагогічним працівникам слід врахувати останні зміни та доповнення до деяких навчальних програм, які не відображені в підручниках та посібниках попередніх років видання. Тож МОН рекомендує для викладання певних тем використовувати матеріали електронних версій підручників або інші додаткові матеріали. 

Також Міністерство нагадує, що використання навчальних посібників та зошитів з друкованою основою, що доповнюють зміст підручників та є необов’язковими, дозволяється лише за умови уникнення перевантаження учнів та добровільної згоди на фінансове забезпечення усіх батьків класу.

Модельні навчальні програми на рівні закладу освіти мають бути конкретизовані в навчальній програмі. Педагоги можуть на власний розсуд визначати кількість годин на вивчення тієї чи іншої теми (розділу, модуля тощо) або використовувати час, який запропонований авторами модельної програми. Також з урахуванням підготовленості класу, регіональних особливостей, робочого навчального плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, педагоги можуть вносити зміни у зміст навчального предмета/інтегрованого курсу зокрема:

• змінювати послідовність вивчення тем, не порушуючи логічної послідовності досягнення результатів навчання;

• доповнювати зміст програми, включаючи регіональний компонент; 

• розширювати/поглиблювати або ущільнювати зміст окремих елементів (розділів, тем, модулів тощо) програми, враховуючи потреби учнів, матеріально-технічне забезпечення закладу освіти, запити батьків, громади тощо; 

• доповнювати тематику практичних/творчих робіт;

• вилучати окремі питання, з метою уникнення надмірної деталізації змісту навчального матеріалу.

Загальний обсяг таких змін може досягати 20%.

Також Міністерство звертає окрему увагу на те, що заклади освіти не мають права змінювати модельні програми всередині певного циклу повної загальної середньої освіти, зокрема при переході від 5-го до 6-го класу. Разом із тим, для класів, які розпочинають навчання на адаптаційному циклі у 2023 році, школи можуть обирати модельні навчальні програми інших авторів.

Навчальний план

У навчальному плані освітньої програми зазначається перелік:

• навчальних предметів та/або інтегрованих курсів всіх освітніх галузей. Кількість навчальних годин на вивчення кожної з них заклад освіти може збільшувати включно до максимального показника, з урахуванням перерозподілу резерву навчальних годин інших освітніх галузей. Розподіл годин між освітніми галузями має відповідати загальному обсягу навчального навантаженням, визначеного в освітній програмі закладу; 

• предметів/курсів вибіркового освітнього компоненту. Кількість навчальних годин на їх вивчення не включається до максимального показника навчального навантаження відповідної освітньої галузі. 

Наприклад, на вивчення другої іноземної мови передбачено 2 години на тиждень за рахунок резервних навчальних годин. У разі виділення максимальної кількості годин мовно-літературної освітньої галузі (13 навчальних годин) до них додаються години на вивчення другої іноземної мови (2 години) й загальна кількість годин на вивчення цієї освітньої галузі становить 15.

Якщо у закладі освіти вивчається міжгалузевий інтегрований курс, у навчальному плані має бути зазначена його назва (окремим рядком) і кількість годин на тиждень у класах, а в освітній програмі – години (додаткові чи резервні), за рахунок яких здійснюватиметься вивчення курсу.

Календарно-тематичне та поурочне планування

На основі модельної та/або затвердженої педагогічною радою навчальної програми навчального предмета  вчитель складає календарно-тематичне планування, в якому самостійно вибудовує послідовність формування очікуваних результатів навчання. Учитель має право:

• здійснювати календарно-тематичне та поурочне планування у довільній формі. Встановлення універсальних стандартів щодо формату, обсягу, структури, змісту та оформлення на рівні школи не передбачено законодавством;

• вносити зміни у календарно-тематичне планування упродовж навчального року з  урахуванням рівня опанування учнями навчального матеріалу;

• визначати кількість годин на вивчення окремих тем і змістових модулів.

Поділ класів на групи

Відповідно до наказу МОН від 20.02.2002 № 128 клас може ділитися на групи при вивченні таких предметів:

• українська та іноземна мови  – за умови наявності в класі понад 27 учнів;

• інтегрований  мовно-літературний курс у 5-6 класах – клас може ділитися на групи не менше ніж на чотирьох уроках на тиждень;

• інформатика – при проведенні практичних занять з використанням комп’ютерів за умови не менше 8 учнів у групі;

• трудове навчання, технології (окремо для хлопців і дівчат) – за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі;

• фізична культура в 10-11 класах (окремо для юнаків і дівчат) – за умови наявності в класі понад 27 учнів, але не менше 8 учнів у групі.

Подолання освітніх втрат

З метою виявлення втрат учнів у навчанні на початку навчального року закладам освіти МОН рекомендує:

• виявити рівень опанування учнями навчального матеріалу, яким вони оволодівали в умовах воєнного часу;

• визначити необхідність організації традиційного повторення вивченого матеріалу за минулий рік;

• запровадити «коригуюче навчання».

Для визначення готовності учнів до засвоєння нового змісту вчителям рекомендується передбачити у календарно-тематичному плануванні достатню кількість навчального часу для:

• проведення діагностування результатів навчання за попередній рік. Спосіб діагностування вчитель обирає самостійно, а його результати не підлягають обліку і не враховуються під час оцінювання за І семестр;

• повторення. Залежно від готовності учнів оволодівати програмовим матеріалом учитель може розширити тематичний блок «Повторення (за попередній навчальний рік)» та ущільнити програмовий матеріал нових тематичних блоків. Але перші уроки нової теми мають бути присвячені повторенню тих тем попереднього класу, на яких базується новий матеріал.

Також після завершення семестру та навчального року і в період літніх канікул МОН рекомендує проводити компенсаторні заняття як для класу, так і для окремої групи школярів однієї паралелі. Такі заняття мають організовуватися за добровільною згодою усіх учасників освітнього процесу та орієнтовані перш за все на школярів, які бажають підвищити результати своїх навчальних досягнень. 

У роботі з подолання освітніх втрат МОН рекомендує використовувати такі матеріали:

• діагностувальні тести, як допоміжний інструмент для встановлення результатів   навчання   та   виявлення   прогалин у навчанні, що розміщені на платформі Всеукраїнської школи онлайн;

• рекомендації, розроблені МОН спільно з ЮНІСЕФ, щодо організації програм з надолуження освітніх втрат для громадських організацій, закладів освіти, органів управління освітою та інших організацій;

• методичні рекомендації щодо використання модифікованих програм вивчення української мови в 5-11 класах закладів загальної середньої освіти (для учнів, які протягом тривалого періоду пропустили навчання або навчалися не за українськими освітніми програмами);

• методичні рекомендації Інститутом педагогіки НАПН України  «Діагностика та механізм подолання втрат у навчанні молодших школярів» та «Діагностика та компенсація освітніх втрат у загальній середній освіті».

Надання психологічної підтримки

Аби допомогти учням емоційно налаштуватись на плідну роботу на уроці та впоратись зі стресом МОН рекомендує вчителям регулярно проводити психологічні хвилинки (час та слушну нагоду педагог визначає самостійно). Для практичного використання можна скористатись навчально-методичним посібником «Психологічна хвилинка», який містить 108 коротких, але ефективних відеотренінгів.

Також Міністерство звертає увагу на обов'язковість виконання вимог Закону України «Про внесення змін до статті 51 Закону України «Про повну загальну середню освіту». Згідно з ним підвищення кваліфікації педагогічних працівників у питанні надання психологічної підтримки учасникам освітнього процесу» має бути не менше 10 відсотків загальної кількості академічних годин протягом п’яти років та оплачуватись за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.

Посилання на першоджерела: https://naurok.com.ua/post/vikladannya-navchalnih-predmetiv-zagalni-rekomendaci?fbclid=IwAR1_1NqAj07ifrRym_IfVaYlLViBJKbTSzhMnA63keDIz60BjFzjOL_9JUo