«Тілесні покарання – хибний спосіб виховання»
Караючи дитину «під гарячу руку» ви демонструєте гірше володіння собою, аніж вимагаєте цього від дитини, роблячи це не для виправлення дитини, а щоб розрядити нервову напругу. Слід пам’ятати, що ми не можемо дати дітям більше, ніж маємо самі.
· Показуючи при дітях гірші риси свого характеру, ви подаєте їм поганий приклад.
· Тілесні покарання вимагають від батьків менше розуму та здібностей, ніж будь-які виховні заходи.
· Поведінка дитини буде непередбаченою, вона не буде розуміти та приймати закони моралі.
· Ляпаси можуть лише утвердити, але не змінити поведінку дитини.
· Задача дисциплінарної техніки – змінити бажання дитини, а не лише її поведінку.
· Покарання примушують дитину побоюватись втратити батьківську любов. Вона почуває себе знедоленою та починає ревнувати до брата чи сестри.
· Часті покарання спонукають дитину зоставатися інфантильною.
· У покараної дитини може виникнути вороже почуття до батьків. І щойно в ній поєднаються два почуття – любов та ненависть, як зразу виникає внутрішньо особистісний конфлікт.
· Фізичне покарання – це показник не тільки вашої слабкості, розгубленості, безсилля, а й педагогічного безкультур’я.
· Говоріть з дитиною так, щоб не залишалось жодного сумніву в тому, що ви керуєтеся турботою і тривогою за неї, а не бажання відмахнутися, образити.
· Будьте навіть у дрібницях до кінця правдивими і чесними зі своїми дітьми. Незначну домішку брехливості, штучності діти помічають дуже добре.
· Не забувайте поділитись зі своїми дітьми досягненнями й невдачами, тоді вони відкриватимуть вам свої таємниці, чекатимуть вашої поради, підтримки.
· При можливості доцільно замінити покарання на:
· терпіння (це найбільша доброчесність, яка може бути в батьків);
· пояснення (поясніть дитині, чому її поведінка неправильна, при цьому будьте по-можливості стислі);
· відволікання (постарайтесь запропонувати вашій дитині щось більш привабливе, аніж те, що їй заманулося);
· заохочування (це більш ефективно, ніж покарання).