Embedded Files
Вчитель: ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА ВОЛОХОВА
Вчитель: ЛЮДМИЛА ПАВЛІВНА ВОЛОХОВА
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА
8 клас
8 клас
Клоуз-тест — це текст із пропущеними словами, який заповнює учень. Цей вид завдань належить до відкритої форми тестування і перевіряє вміння учня доповнювати текст відповідно до контексту, граматики та логіки. Клоуз-тест часто використовується для розвитку мовних навичок, перевірки знань з іноземних мов, рідної мови чи літератури.
Клоуз-тест — це текст із пропущеними словами, який заповнює учень. Цей вид завдань належить до відкритої форми тестування і перевіряє вміння учня доповнювати текст відповідно до контексту, граматики та логіки. Клоуз-тест часто використовується для розвитку мовних навичок, перевірки знань з іноземних мов, рідної мови чи літератури.
Лицарський кодекс честі – це неписаний набір моральних принципів, якими керувалися середньовічні лицарі, що охоплював як військову доблесть, так і поведінку поза полем бою. Він включав такі чесноти, як вірність (Богу, сеньйору, дамі серця), честь, хоробрість, шляхетність, побожність, а також обов'язок захищати слабших і дотримуватися свого слова.
Лицарський кодекс честі – це неписаний набір моральних принципів, якими керувалися середньовічні лицарі, що охоплював як військову доблесть, так і поведінку поза полем бою. Він включав такі чесноти, як вірність (Богу, сеньйору, дамі серця), честь, хоробрість, шляхетність, побожність, а також обов'язок захищати слабших і дотримуватися свого слова.
Основні принципи лицарського кодексу:
Основні принципи лицарського кодексу:
- Побожність: Дотримання релігійних заповідей та служіння Богу.
- Честь: Захист власної честі будь-якою ціною.
- Доблесть і хоробрість: Відвага в бою, сміливість у захисті батьківщини.
- Шляхетність: Благородна поведінка та гідність.
- Вірність: Відданість своєму сеньйору, а також «дамі серця», якій присвячувалися подвиги та турніри.
- Цнотливість: Особиста чистота та честь.
- Слово: Необхідність завжди дотримуватися своєї обіцянки.
- Захист слабших: Обов'язок боронити вразливих і потребуючих допомоги.
- Галантність: Ввічливе та шанобливе ставлення до жінок.
Філософські роздуми гуманіста Омара Хайяма про життя, що надихають: "О, Всевишній, коли я втрачаю надію, допоможи мені згадати, що Твоя любов більше, ніж моє розчарування, і Твої плани на моє життя краще, ніж мої мрії".
Філософські роздуми гуманіста Омара Хайяма про життя, що надихають: "О, Всевишній, коли я втрачаю надію, допоможи мені згадати, що Твоя любов більше, ніж моє розчарування, і Твої плани на моє життя краще, ніж мої мрії".
www.youtube.com/watch?v=zi_Zuen48-s
Двадцять четверте жовтня
Двадцять четверте жовтня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
«Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон. Поема «Енеїда». Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією.
«Золота доба» давньоримської літератури. Публій Вергілій Марон. Поема «Енеїда». Зв’язок твору з гомерівським епосом, міфологією.
1. "Золота доба" давньоримської літератури — це період розквіту, що припав на правління імператора Октавіана Августа (приблизно 78 р. до н. е. – 18 р. н. е.), коли творили такі видатні автори, як Вергілій, Горацій та Овідій. Цей час вважається класичним періодом римської літератури, відзначеним найвищими досягненнями у поезії та прозі.
1. "Золота доба" давньоримської літератури — це період розквіту, що припав на правління імператора Октавіана Августа (приблизно 78 р. до н. е. – 18 р. н. е.), коли творили такі видатні автори, як Вергілій, Горацій та Овідій. Цей час вважається класичним періодом римської літератури, відзначеним найвищими досягненнями у поезії та прозі.
https://dovidka.biz.ua/vergiliy-eneyida-analiz/
1. Аналіз твору:
1. Аналіз твору:
Тема: розповідь про життя та діяння родоначальника римського народу – троянця Енея, який був сином богині Венери та Анхіса.
Тема: розповідь про життя та діяння родоначальника римського народу – троянця Енея, який був сином богині Венери та Анхіса.
Композиція: 2 частини, кожна частина – 6 книг (тобто загалом у творі 12 книг).
Композиція: 2 частини, кожна частина – 6 книг (тобто загалом у творі 12 книг).
Книги І—VI — розповідають про мандри Енея після падіння Трої; книги VII—XII — опис боїв у Італії.
Книги І—VI — розповідають про мандри Енея після падіння Трої; книги VII—XII — опис боїв у Італії.
Головні герої поеми “Енеїда”:
Головні герої поеми “Енеїда”:
· Еней – троянський князь, син богині Венери
· Еней – троянський князь, син богині Венери
· Дідона – цариця Карфагена
· Дідона – цариця Карфагена
· пророчиця Сивілла
· пророчиця Сивілла
· Анхіс – батько Енея
· Анхіс – батько Енея
· цар Латин
· цар Латин
· Лавінія – дочка царя
· Лавінія – дочка царя
· Турн – ватажок рутулів, ворог Енея.
· Турн – ватажок рутулів, ворог Енея.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 63 – 71, відповісти на питання (усно).
Стор. 63 – 71, відповісти на питання (усно).
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Сімнадцяте жовтня
Сімнадцяте жовтня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Есхіл. «Прометей закутий». Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436 – 525). ГР 1 (УВ)
Есхіл. «Прометей закутий». Розповідь Прометея про його благодіяння людям (епісодій 2, вірші 436 – 525). ГР 1 (УВ)
1. Сенкан
1. Сенкан
Есхіл.
Есхіл.
Великий, талановитий.
Великий, талановитий.
Уславлює, бореться, надихає.
Уславлює, бореться, надихає.
Є "батьком" давньогрецької трагедії.
Є "батьком" давньогрецької трагедії.
Драматург.
Драматург.
Виразне читання уривка з трагедії "Прометей закутий".
Виразне читання уривка з трагедії "Прометей закутий".
2. У трагедії Есхіла «Прометей закутий» Прометей розповідає про те, як він допоміг людям, давши їм вогонь. Це дозволило їм розвиватися. Він навчив їх:
2. У трагедії Есхіла «Прометей закутий» Прометей розповідає про те, як він допоміг людям, давши їм вогонь. Це дозволило їм розвиватися. Він навчив їх:
· Ремісництву:
· Ремісництву:
обробляти дерево, будувати житло, добувати з землі метали (мідь, залізо, срібло, золото).
обробляти дерево, будувати житло, добувати з землі метали (мідь, залізо, срібло, золото).
· Сільському господарству:
· Сільському господарству:
запрягати биків у ярмо та приборкувати коней для праці.
запрягати биків у ярмо та приборкувати коней для праці.
· Мореплавству:
· Мореплавству:
будувати кораблі та використовувати вітрила.
будувати кораблі та використовувати вітрила.
· Медицині:
· Медицині:
знаходити цілющі трави і лікувати хвороби.
знаходити цілющі трави і лікувати хвороби.
· Науці:
· Науці:
визначати зірки, лічити та писати.
визначати зірки, лічити та писати.
За ці благодіяння та викрадений вогонь Прометей був жорстоко покараний Зевсом, який наказав прикувати мужнього титана до скелі. Великого гуманіста не зламали його страждання.
За ці благодіяння та викрадений вогонь Прометей був жорстоко покараний Зевсом, який наказав прикувати мужнього титана до скелі. Великого гуманіста не зламали його страждання.
3. «…Безсила вмілість перед Неминучістю»: віра у фатум (долю).
3. «…Безсила вмілість перед Неминучістю»: віра у фатум (долю).
4. Прометей є «вічним образом» світової літератури як символ бунтаря, борця за свободу та благо людства, який пожертвував собою заради прогресу й знань. Його образ втілює невгамовне прагнення до свободи, героїчні вчинки на благо народу та віру в силу людського духу. Цей титан, що подарував людям вогонь, надихав численних письменників, художників та композиторів різних епох, від античності до сучасності.
4. Прометей є «вічним образом» світової літератури як символ бунтаря, борця за свободу та благо людства, який пожертвував собою заради прогресу й знань. Його образ втілює невгамовне прагнення до свободи, героїчні вчинки на благо народу та віру в силу людського духу. Цей титан, що подарував людям вогонь, надихав численних письменників, художників та композиторів різних епох, від античності до сучасності.
5. Твір «Образ Прометея як носія високих моральних ідеалів» (за трагедією Есхіла «Прометей закутий») – усно.
5. Твір «Образ Прометея як носія високих моральних ідеалів» (за трагедією Есхіла «Прометей закутий») – усно.
1) Вступ (1 – 2 речення).
1) Вступ (1 – 2 речення).
2) Основна частина.
2) Основна частина.
3) Висновок (1 – 2 речення).
3) Висновок (1 – 2 речення).
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал. Підготуватися до КПР («Вступ», «Давньогрецька література»).
Повторити вивчений матеріал. Підготуватися до КПР («Вступ», «Давньогрецька література»).
Тринадцяте жовтня
Тринадцяте жовтня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Есхіл «Прометей закутий».
Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Есхіл «Прометей закутий».
1. Будова давньогрецького театру:
1. Будова давньогрецького театру:
Давньогрецький театр складався з трьох основних частин: орхестри, театрона та скени. Орхестра — це кругла площадка для хору та акторів, яка спочатку була місцем жертвоприношень богу Діонісу. Театрон — це глядацькі місця, розташовані півколом навколо орхестри, часто на схилах пагорбів. Скена — це споруда за орхестрою, яка слугувала для перевдягання акторів і згодом стала основною декорацією.
Давньогрецький театр складався з трьох основних частин: орхестри, театрона та скени. Орхестра — це кругла площадка для хору та акторів, яка спочатку була місцем жертвоприношень богу Діонісу. Театрон — це глядацькі місця, розташовані півколом навколо орхестри, часто на схилах пагорбів. Скена — це споруда за орхестрою, яка слугувала для перевдягання акторів і згодом стала основною декорацією.
2. Давньогрецький театр мав характерні особливості, такі як виступи просто неба, використання великих масок і хору, а також його роль в античному суспільстві полягала у виховній, розважальній та політичній функціях, що робило його важливою частиною міського життя. Він служив як місце для обговорення актуальних проблем, поширення нових думок, а також як платформа для виховання громадян і поширення новин.
2. Давньогрецький театр мав характерні особливості, такі як виступи просто неба, використання великих масок і хору, а також його роль в античному суспільстві полягала у виховній, розважальній та політичній функціях, що робило його важливою частиною міського життя. Він служив як місце для обговорення актуальних проблем, поширення нових думок, а також як платформа для виховання громадян і поширення новин.
3. Есхіл «Прометей закутий» — це антична трагедія, що розкриває конфлікт між титаном Прометеєм і тираном Зевсом, який засуджує несправедливу владу та уславлює самопожертву заради людства. Головна тема — протистояння сильного духу і деспотичної влади, а основний образ Прометея став вічним символом боротьби, незламності та готовності до самопожертви заради вищої мети.
3. Есхіл «Прометей закутий» — це антична трагедія, що розкриває конфлікт між титаном Прометеєм і тираном Зевсом, який засуджує несправедливу владу та уславлює самопожертву заради людства. Головна тема — протистояння сильного духу і деспотичної влади, а основний образ Прометея став вічним символом боротьби, незламності та готовності до самопожертви заради вищої мети.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Повторити конспект. Підготувати виразне читання уривку з трагедії Есхіла «Прометей закутий».
Повторити конспект. Підготувати виразне читання уривку з трагедії Есхіла «Прометей закутий».
Дев’яте жовтня
Дистанційна робота
Сапфо (VII–VI ст. до н. е.). «До Афродіти» («Барвношатна владарко, Афродіто…»). Звернення у вірші до Афродіти – богині кохання. Образ ліричної героїні, глибина її почуттів і переживань. ГР 1 (УВ)
https://dovidka.biz.ua/barvnoshatna-vladarka-afrodito-sapfo-analiz/
1. Читання вірша «Барвношатна владарко, Афродіто…».
ГР 1 (УВ)
(відео або аудіозапис надіслати в Гугл клас)
Барвношатна владарко, Афродіто,
Дочко Зевса, підступів тайних повна,
Я молю тебе, не смути мені ти
Серця, богине,
Але знов прилинь, як колись бувало:
Здалеку мої ти благання чула,
Батьківський чертог кидала й до мене
На колісниці
Золотій летіла ти. Міцнокрила
Горобина зграя, її несучи,
Над землею темною, наче вихор,
Мчала в ефірі.
Так мені являлася ти, блаженна,
З усміхом ясним на лиці безсмертнім:
"Що тебе засмучує, що тривожить,
Чом мене кличеш?
І чого бажаєш бентежним серцем,
І кого схилити Пейто повинна
У ярмо любовне тобі? Зневажив
Хто тебе, Сапфо?
Хто тікає — скрізь піде за тобою,
Хто дарів не взяв — сам дари вестиме,
Хто не любить нині, полюбить скоро,
Хоч ти й не схочеш..."
O, прилинь ізнов, од нової туги
Серце урятуй, сповни, що бажаю,
Поспіши мені, вірна помічнице,
На допомогу.
Переклад Григорія Кочура
2. Аналіз вірша
Жанр – гімн.
Лірика – інтимна.
Мотиви: кохання, страждання, надія, віра у божественну силу, людська слабкість перед любовними почуттями.
3. Лірична героїня (Сапфо) — поетеса, яка щиро відкриває душу, прагнучи розради та допомоги в любовних стражданнях.
Домашнє завдання
Повторити конспект. Підготувати виразне читання поезії Сапфо «До Афродіти».
Шосте жовтня
Шосте жовтня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Тіртей «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни у творі. Античний ідеал героя.
Тіртей «Добре вмирати тому…». Ідея захисту рідної країни у творі. Античний ідеал героя.
1. У вірші Тіртея «Добре вмирати тому…» головна ідея — захист рідної країни, що полягає в тому, що краще загинути в бою за батьківщину, ніж стати боягузом та приректи свою сім'ю на злидні й зневагу.
1. У вірші Тіртея «Добре вмирати тому…» головна ідея — захист рідної країни, що полягає в тому, що краще загинути в бою за батьківщину, ніж стати боягузом та приректи свою сім'ю на злидні й зневагу.
2. Античний ідеал героя — це мужній воїн, який цінує честь та обов'язок перед народом понад усе, його головними якостями є хоробрість, відвага та готовність пожертвувати життям заради Вітчизни.
2. Античний ідеал героя — це мужній воїн, який цінує честь та обов'язок перед народом понад усе, його головними якостями є хоробрість, відвага та готовність пожертвувати життям заради Вітчизни.
3. Тестування (онлайн)
3. Тестування (онлайн)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 62 - 63, відповісти на питання 6 – 11 (усно).
Стор. 62 - 63, відповісти на питання 6 – 11 (усно).
Обов’язково надіслати зошити на перевірку
Обов’язково надіслати зошити на перевірку
(вересень).
(вересень).
Друге жовтня
Друге жовтня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Особливості розвитку і види лірики в давній Греції. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…».
Особливості розвитку і види лірики в давній Греції. Тіртей (VII ст. до н. е.). «Добре вмирати тому…».
ІІ. Аналіз поезії.
ІІ. Аналіз поезії.
https://dovidka.biz.ua/dobre-vmirati-tomu-tirtey/
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 60 - 62, відповісти на питання 1 – 5 (усно).
Стор. 60 - 62, відповісти на питання 1 – 5 (усно).
Двадцять дев’яте вересня
Двадцять дев’яте вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Гомер. «Іліада». «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670). Гуманістичний зміст «Іліади». ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
Гомер. «Іліада». «Пріам у Ахілла» (пісня 24, вірші 470–670). Гуманістичний зміст «Іліади». ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
1. Робота з текстом.
1. Робота з текстом.
Коментоване читання пісні 24 (вірші 470–670) «Пріам у Ахілла».
Коментоване читання пісні 24 (вірші 470–670) «Пріам у Ахілла».
www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8386#google_vignette
2. Бесіда за прочитаним.
2. Бесіда за прочитаним.
3. Робота в зошитах.
3. Робота в зошитах.
1) Обряд поховання у давніх греків.
1) Обряд поховання у давніх греків.
11 днів Пріам благав Ахілла віддати небіжчикові всі належні йому почесті. 9 днів мали оплакувати тіло Гектора у домі, на 10-й день — поховати і справити тризну, на 11-й — насипати могильний пагорб, щоб усі знали, що похований тут не простий смертний, а воїн-герой.
11 днів Пріам благав Ахілла віддати небіжчикові всі належні йому почесті. 9 днів мали оплакувати тіло Гектора у домі, на 10-й день — поховати і справити тризну, на 11-й — насипати могильний пагорб, щоб усі знали, що похований тут не простий смертний, а воїн-герой.
2) Гуманістичний зміст "Іліади" полягає в засудженні війни та її жорстокості, співчутті людському горю та стражданням, а також у поетизації героїзму, честі й мужності людини на тлі трагічних подій. Поема прославляє цінності миру, сімейну любов та силу духу, водночас показуючи руйнівні наслідки гніву та міжусобиць, що призводять до загибелі людей та руйнування.
2) Гуманістичний зміст "Іліади" полягає в засудженні війни та її жорстокості, співчутті людському горю та стражданням, а також у поетизації героїзму, честі й мужності людини на тлі трагічних подій. Поема прославляє цінності миру, сімейну любов та силу духу, водночас показуючи руйнівні наслідки гніву та міжусобиць, що призводять до загибелі людей та руйнування.
4. Виразне читання вірша М. Рильського, присвяченого Гомерові.
4. Виразне читання вірша М. Рильського, присвяченого Гомерові.
Хай обіцяють мудрощі й корону
Хай обіцяють мудрощі й корону
Богині пастухові з Іліону.
Богині пастухові з Іліону.
У тебе є для нього кращий дар:
У тебе є для нього кращий дар:
Стрільчастих брів сліпучі блискавиці,
Стрільчастих брів сліпучі блискавиці,
Жага, що під невинністю таїться,
Жага, що під невинністю таїться,
І першого цілунку перший чар.
І першого цілунку перший чар.
Ще за часів Гомера й Теокріта
Ще за часів Гомера й Теокріта
Була у цвіт поезія повита
Була у цвіт поезія повита
Забава наша. У Назона теж
Забава наша. У Назона теж
Ти про рибалку спогади знайдеш...
Ти про рибалку спогади знайдеш...
Але сьогодні ближчий нам Гомер...
Але сьогодні ближчий нам Гомер...
5. Тестування (онлайн)
5. Тестування (онлайн)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Повторити вивчений матеріал. Відповісти на питання «Хто з героїв поеми «Іліада» мені сподобався найбільше і чому саме»? (усно).
Повторити вивчений матеріал. Відповісти на питання «Хто з героїв поеми «Іліада» мені сподобався найбільше і чому саме»? (усно).
Двадцять п’яте вересня
Двадцять п’яте вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
РМ (п). Гомер. «Іліада». Порівняльна характеристика літературних героїв. Ахілл і Гектор. ГР 3 (ПВ)
РМ (п). Гомер. «Іліада». Порівняльна характеристика літературних героїв. Ахілл і Гектор. ГР 3 (ПВ)
https://dovidka.biz.ua/ahill-i-gektor-harakteristika/
· Творче самовираження
· Творче самовираження
(Стор. 59, 7 завдання - письмово)
(Стор. 59, 7 завдання - письмово)
· Ахілл та Гектор — головні герої «Іліади», які уособлюють різні ідеали. Ахілл — це божественний, егоїстичний, але справедливий та благородний воїн, що прагне слави та честі, тоді як Гектор — ідеальний сім'янин і захисник свого народу, людина обов'язку, віддана рідному місту.
· Ахілл та Гектор — головні герої «Іліади», які уособлюють різні ідеали. Ахілл — це божественний, егоїстичний, але справедливий та благородний воїн, що прагне слави та честі, тоді як Гектор — ідеальний сім'янин і захисник свого народу, людина обов'язку, віддана рідному місту.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 49 - 59, відповісти на питання 8 - 10 (усно).
Стор. 49 - 59, відповісти на питання 8 - 10 (усно).
Двадцять друге вересня
Двадцять друге вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Гомер. «Іліада». «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140–410). Образи Ахілла і Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.
Гомер. «Іліада». «Двобій Ахілла і Гектора» (пісня 22, вірші 140–410). Образи Ахілла і Гектора як уособлення ідеалу людини, героя, воїна.
1. Робота з ОЛС:
1. Робота з ОЛС:
· Зміст поеми «Іліада» Гомера.
· Зміст поеми «Іліада» Гомера.
· Дійові особи поеми «Іліада» Гомера.
· Дійові особи поеми «Іліада» Гомера.
2. Складання характеристики образів Ахілла і Гектора.
2. Складання характеристики образів Ахілла і Гектора.
https://dovidka.biz.ua/ahill-i-gektor-harakteristika/
Літературознавча лабораторія:
Літературознавча лабораторія:
· Виразне читання «ланцюжком» кульмінаційного уривка поеми «Двобій Ахілла і Гектора».
· Виразне читання «ланцюжком» кульмінаційного уривка поеми «Двобій Ахілла і Гектора».
· Аналітична бесіда.
· Аналітична бесіда.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 49 - 59, відповісти на питання 1 - 6 (усно). Підготуватися до порівняльної характеристики образів Ахілла і Гектора.
Стор. 49 - 59, відповісти на питання 1 - 6 (усно). Підготуватися до порівняльної характеристики образів Ахілла і Гектора.
Вісімнадцяте вересня
Дистанційна робота
Гомер та його значення в історії розвитку європейських літератур. Міфологічна основа гомерівського епосу. «Іліада» (огляд).
І. Гомер вважається легендарним засновником європейської літератури, чиї епічні поеми «Іліада» та «Одіссея» стали першими визначними творами. Його спадщина винятково важлива, адже вона заклала основи героїчного епосу, представила багатий матеріал для розуміння античної доби, прославляла людські чесноти та стала джерелом для подальшого розвитку європейських літературних традицій. (ОС)
ІІ. Аналіз поеми "Іліада"
https://dovidka.biz.ua/gomer-iliada-analiz/
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 46 – 49, повторити конспект.
Стор. 46 – 49, повторити конспект.
П’ятнадцяте вересня
П’ятнадцяте вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Міфи троянського циклу («Паріс викрадає Єлену». «Смерть Ахілла». «Троянський кінь»). Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).
Міфи троянського циклу («Паріс викрадає Єлену». «Смерть Ахілла». «Троянський кінь»). Ключові образи циклу, їхній гуманістичний зміст. Міфологічні символи (яблуко розбрату, троянський кінь та ін.).
1. Міфи троянського циклу:
1. Міфи троянського циклу:
· «Паріс викрадає Єлену» : причина війни, символ руйнівної пристрасті.
· «Паріс викрадає Єлену» : причина війни, символ руйнівної пристрасті.
· «Смерть Ахілла» : трагедія найсильнішого воїна, символ смертності навіть непереможних.
· «Смерть Ахілла» : трагедія найсильнішого воїна, символ смертності навіть непереможних.
· «Троянський кінь» - символ обману, хитрості й долі, що призвела до падіння Трої.
· «Троянський кінь» - символ обману, хитрості й долі, що призвела до падіння Трої.
2. Ключові образи циклу — це герої Ахілл, Гектор, Паріс, боги та символічні елементи (Ахіллесова п’ята, троянський кінь).
2. Ключові образи циклу — це герої Ахілл, Гектор, Паріс, боги та символічні елементи (Ахіллесова п’ята, троянський кінь).
Гуманістичний зміст полягає у зображенні героїзму, честі, кохання, трагізму людської долі, наслідків війни, а також у показі взаємозв'язку людини та божественного.
Гуманістичний зміст полягає у зображенні героїзму, честі, кохання, трагізму людської долі, наслідків війни, а також у показі взаємозв'язку людини та божественного.
3. Міфологічні символи:
3. Міфологічні символи:
· "Яблуко розбрату" – це фразеологізм, що означає причину суперечок, ворожнечі та незгод між людьми, партіями чи державами, що походить з давньогрецького міфу про богиню Еріду та золоте яблуко з написом "Найпрекраснішій", яке призвело до суперечки богинь і, як наслідок, до Троянської війни.
· "Яблуко розбрату" – це фразеологізм, що означає причину суперечок, ворожнечі та незгод між людьми, партіями чи державами, що походить з давньогрецького міфу про богиню Еріду та золоте яблуко з написом "Найпрекраснішій", яке призвело до суперечки богинь і, як наслідок, до Троянської війни.
· Ахіллесова п'ята — це крилатий вираз, який означає слабке або вразливе місце в людині чи в будь-чому, що на перший погляд здається сильним і непереможним. Походження цього фразеологізму пов'язане з давньогрецьким міфом про героя Ахіллеса, чиє тіло стало невразливим після купання в річці Стікс, за винятком п'яти, яку тримала мати.
· Ахіллесова п'ята — це крилатий вираз, який означає слабке або вразливе місце в людині чи в будь-чому, що на перший погляд здається сильним і непереможним. Походження цього фразеологізму пов'язане з давньогрецьким міфом про героя Ахіллеса, чиє тіло стало невразливим після купання в річці Стікс, за винятком п'яти, яку тримала мати.
· Троянський кінь — міфічна споруда у вигляді коня, з допомогою якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. У переносному значенні — хитрі дії, підступні засоби боротьби, що дозволяють завдати прихованого удару в тил.
· Троянський кінь — міфічна споруда у вигляді коня, з допомогою якої греки хитрощами здобули перемогу в Троянській війні. У переносному значенні — хитрі дії, підступні засоби боротьби, що дозволяють завдати прихованого удару в тил.
4. Тестування (онлайн)
4. Тестування (онлайн)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
ГР 2 (ПТ), ГР 4 (ДМ)
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 27 – 35, відповісти на питання (усно).
Стор. 27 – 35, відповісти на питання (усно).
Цікаво знати 🤔
Цікаво знати 🤔
Зміїний - острів, на якому похований Ахілл.
Зміїний - острів, на якому похований Ахілл.
За давньогрецькою легендою, острів підняла з глибин морська богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про острів з’явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. — там він називався Левка (в перекладі Біла, Білий). Острів також згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота.
За давньогрецькою легендою, острів підняла з глибин морська богиня Фетіда для свого сина Ахілла. Перша згадка про острів з’явилася у писемних джерелах кінця VII століття до н. е. — там він називався Левка (в перекладі Біла, Білий). Острів також згадується в записах Овідія, Страбона та Геродота.
Давні греки називали його «Острів Ахілла», через те, що там було розташовано храм Ахілла і похований сам Ахілл. Сучасні греки називають його Λευκός, Leuce Island («Білий острів»), така сама назва зустрічається і у римлян для цього острова — Alba. Османська імперія називала його як «острів Федонісі», через що острів дав назву Битві при Фідонісі, яка точилася біля його берегів. Інші назви (зокрема і сучасна назва “Зміїний”) пов’язані з тим, що на острові водилось багато змій (вужів), що припливали сюди із гирла Дунаю, у тому числі на деревних гілках, та які жили тут у великій кількості ще в ХІХ сторіччі - Insula Şerpilor на румунській, Yılan Adası; на турецькій, Фідонісі на грецькій мовах.
Давні греки називали його «Острів Ахілла», через те, що там було розташовано храм Ахілла і похований сам Ахілл. Сучасні греки називають його Λευκός, Leuce Island («Білий острів»), така сама назва зустрічається і у римлян для цього острова — Alba. Османська імперія називала його як «острів Федонісі», через що острів дав назву Битві при Фідонісі, яка точилася біля його берегів. Інші назви (зокрема і сучасна назва “Зміїний”) пов’язані з тим, що на острові водилось багато змій (вужів), що припливали сюди із гирла Дунаю, у тому числі на деревних гілках, та які жили тут у великій кількості ще в ХІХ сторіччі - Insula Şerpilor на румунській, Yılan Adası; на турецькій, Фідонісі на грецькій мовах.
Зміїний мав дуже важливе значення в роки великої грецької колонізації Північного Причорномор’я 8-6 століть до н. е. Сюди причалювали їхні кораблі; мореплавці, торговці, військові моряки навідувались до храму Ахілла-Понтарха, який вважався владикою і покровителем Чорного моря, поклонялись Ахіллесу і приносили жертви. Він був одним з численних сакральних елементів культури стародавніх греків.
Зміїний мав дуже важливе значення в роки великої грецької колонізації Північного Причорномор’я 8-6 століть до н. е. Сюди причалювали їхні кораблі; мореплавці, торговці, військові моряки навідувались до храму Ахілла-Понтарха, який вважався владикою і покровителем Чорного моря, поклонялись Ахіллесу і приносили жертви. Він був одним з численних сакральних елементів культури стародавніх греків.
Руїни древнього храму Ахілла (квадратна споруда) були виявлені та описані 1823 року, а згодом значну кількість будівельних матеріалів з цих руїн використали для будівництва на острові маяка.
Руїни древнього храму Ахілла (квадратна споруда) були виявлені та описані 1823 року, а згодом значну кількість будівельних матеріалів з цих руїн використали для будівництва на острові маяка.
З давніх давен острів Зміїний (острів Ахілла) вважається надпотужним місцем Сили. Практикуючі духовидці відзначають на острові потужну чоловічу енергетику. Перебування на острові є благодатним для спортсменів, військових, для юнаків, які прагнуть набути «чоловічих» якостей – волі, мужності, сили духу, твердості.
З давніх давен острів Зміїний (острів Ахілла) вважається надпотужним місцем Сили. Практикуючі духовидці відзначають на острові потужну чоловічу енергетику. Перебування на острові є благодатним для спортсменів, військових, для юнаків, які прагнуть набути «чоловічих» якостей – волі, мужності, сили духу, твердості.
Одинадцяте вересня
Одинадцяте вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Основні цикли давньогрецьких міфів. "Паріс викрадає Єлену". "Смерть Ахілла". "Троянський кінь". Відображення історичних подій у міфах троянського циклу.
Основні цикли давньогрецьких міфів. "Паріс викрадає Єлену". "Смерть Ахілла". "Троянський кінь". Відображення історичних подій у міфах троянського циклу.
Є три види невігластва:
Є три види невігластва:
не знати нічого,
не знати нічого,
знати погано те, що знають усі,
знати погано те, що знають усі,
і знати не те, що варто було б знати.
і знати не те, що варто було б знати.
Цицерон
Цицерон
· Робота з підручником (с. 22 – 25).
· Робота з підручником (с. 22 – 25).
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 22 – 27, виразно читати, вміти переказувати. Повторити конспект.
Стор. 22 – 27, виразно читати, вміти переказувати. Повторити конспект.
Восьме вересня
Восьме вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Ідеали античності з нами
Ідеали античності з нами
Античність, її хронологічні межі, специфіка (Давня Греція, Давній Рим). Роди і жанри античної літератури.
Античність, її хронологічні межі, специфіка (Давня Греція, Давній Рим). Роди і жанри античної літератури.
Дивних багато у світі див,
Дивних багато у світі див,
Найдивніше із них – людина.
Найдивніше із них – людина.
Софокл
Софокл
1. Антична література (давньогрецька і давньоримська) – вихідна основа європейських літератур.
1. Антична література (давньогрецька і давньоримська) – вихідна основа європейських літератур.
2. Робота з підручником (стор. 17 - 18)
2. Робота з підручником (стор. 17 - 18)
3. Складання таблиці "Антична література" (етапи і періодизація)
3. Складання таблиці "Антична література" (етапи і періодизація)
4. Інтерактивна вправа "Мудрі сови".
4. Інтерактивна вправа "Мудрі сови".
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 17 – 22, відповісти на питання (усно).
Стор. 17 – 22, відповісти на питання (усно).
П'яте вересня
П'яте вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Вступ. Літературний процес. Основні літературні епохи.
Вступ. Літературний процес. Основні літературні епохи.
Розвиток має свою внутрішню мудрість.
Розвиток має свою внутрішню мудрість.
Дмитро Затонський
Дмитро Затонський
1. Світова́ літерату́ра — сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення.
1. Світова́ літерату́ра — сукупність літератур усіх народів світу від давнини до сьогодення.
2. Літературний процес – це певна особлива форма існування та функціонування літератури у певній країні у певну конкретну історичну добу.
2. Літературний процес – це певна особлива форма існування та функціонування літератури у певній країні у певну конкретну історичну добу.
3. Етапи розвитку світової літератури.
3. Етапи розвитку світової літератури.
4. Тестування (онлайн)
4. Тестування (онлайн)
ГР 4 (ДМ)
ГР 4 (ДМ)
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Стор. 12 – 16, відповісти на питання (усно).
Стор. 12 – 16, відповісти на питання (усно).
2025 - 2026 навчальний рік
2025 - 2026 навчальний рік
Вчитель: Волохова Людмила Павлівна
Вчитель: Волохова Людмила Павлівна
Зошити – 2
Зошити – 2
· Робочий (не менше 24 аркушів).
· Робочий (не менше 24 аркушів).
· Для комплексних підсумкових робіт – 12 аркушів (в лінію).
· Для комплексних підсумкових робіт – 12 аркушів (в лінію).
· Сайт https://sites.google.com/view/kntml81volokhova/%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-8-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81
· Сайт https://sites.google.com/view/kntml81volokhova/%D0%B7%D0%B0%D1%80%D1%83%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B0-%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D1%83%D1%80%D0%B0-8-%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D1%81
Зошит
Зошит
для робіт
для робіт
із зарубіжної літератури
із зарубіжної літератури
учня/учениці 8 – А, Б, В, Г, Д, Ж класу
учня/учениці 8 – А, Б, В, Г, Д, Ж класу
Криворізького ліцею № 81
Криворізького ліцею № 81
Прізвище, ім’я в родовому відмінку
Прізвище, ім’я в родовому відмінку
Друге вересня
Друге вересня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Вступ. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки.
Вступ. Роди літератури (епос, лірика, драма), їхні характерні ознаки.
Актуалізація опорних знань
Актуалізація опорних знань
Кросворд "Література"
Кросворд "Література"
Робота з підручником (стор. 7 - 11).
Робота з підручником (стор. 7 - 11).
Робота в зошитах.
Робота в зошитах.
Епіграф до уроку
Епіграф до уроку
Отже, почнемо, звичайно,
Отже, почнемо, звичайно,
з найістотнішого...
з найістотнішого...
Арістотель
Арістотель
Е́пос — 1) один із трьох родів художньої літератури; 2) героїчна розповідь про національне минуле («Пісня про Роланда» / «Слово про Ігорів похід»).
Е́пос — 1) один із трьох родів художньої літератури; 2) героїчна розповідь про національне минуле («Пісня про Роланда» / «Слово про Ігорів похід»).
Лірика - один із трьох родів художньої літератури, який виражає суб'єктивні думки, почуття та переживання автора.
Лірика - один із трьох родів художньої літератури, який виражає суб'єктивні думки, почуття та переживання автора.
Драма - літературний і театральний жанр, що зображує життя через діалоги та вчинки персонажів, а не через авторську розповідь.
Драма - літературний і театральний жанр, що зображує життя через діалоги та вчинки персонажів, а не через авторську розповідь.
Сімнадцяте травня
Сімнадцяте травня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Сучасна зарубіжна поезія. Ристо Раса.
Сучасна зарубіжна поезія. Ристо Раса.
Мета:
Мета:
• навчальна: ознайомити учнів із сучасною зарубіжною поезією; розкрити їм світ художній світ представників різних країн;
• навчальна: ознайомити учнів із сучасною зарубіжною поезією; розкрити їм світ художній світ представників різних країн;
• розвивальна: етично та естетично розвивати учнів; активізувати їх читацьку активність та художнє сприйняття;
• розвивальна: етично та естетично розвивати учнів; активізувати їх читацьку активність та художнє сприйняття;
• виховна: виховувати толерантне ставлення до думки інших.
• виховна: виховувати толерантне ставлення до думки інших.
Словникова робота.
Словникова робота.
· Коротке повідомлення про Ристо Расу
· Коротке повідомлення про Ристо Расу
Ристо Олаві Раса — фінський поет, професійний бібліотекар. Народився 29 квітня 1954 р. у Гельсінкі, дитинство і молодість провів у місті Вааса. Зараз мешкає в містечку Сомеро, де працює бібліотекарем. Почав писати вірші ще в шкільному віці, першу збірку видав у 17 років. У своїх поезіях змальовує природу в усіх її проявах, часто з гумористичним відтінком, а також вдається до тем хатнього затишку, кохання й дитячих спогадів. На творчість Раси вплинули насамперед японська й китайська поезія, його вірші вирізняються безпосередністю й теплом. Їх лаконізм й естетизація дрібниць, абсолютизація спостереження, аскетичність стилю легко прочитуються в поезії Ристо Раси.
Ристо Олаві Раса — фінський поет, професійний бібліотекар. Народився 29 квітня 1954 р. у Гельсінкі, дитинство і молодість провів у місті Вааса. Зараз мешкає в містечку Сомеро, де працює бібліотекарем. Почав писати вірші ще в шкільному віці, першу збірку видав у 17 років. У своїх поезіях змальовує природу в усіх її проявах, часто з гумористичним відтінком, а також вдається до тем хатнього затишку, кохання й дитячих спогадів. На творчість Раси вплинули насамперед японська й китайська поезія, його вірші вирізняються безпосередністю й теплом. Їх лаконізм й естетизація дрібниць, абсолютизація спостереження, аскетичність стилю легко прочитуються в поезії Ристо Раси.
Поет здобув чимало літературних премій. Останнім часом майже не видає поетичних збірок, а пише здебільшого есеї й веде колонки в місцевих часописах.
Поет здобув чимало літературних премій. Останнім часом майже не видає поетичних збірок, а пише здебільшого есеї й веде колонки в місцевих часописах.
· Повідомлення про перекладача.
· Повідомлення про перекладача.
Юрій Зуб (1972) — перекладач з фінської і словникар. Народився у Львові. Першу вищу освіту здобув у ДУ «Львівська політехніка», другу, філологічну, — в Гельсінському університеті (фінська мова й культура). 2013 р. почав навчання в аспірантурі Гельсінського університету. Автор першого двомовного фінсько-українського словника загально вживаної лексики (понад 23 тис. слів). Перекладає фінську літературу від 2001 р. 2003 р. здобув другу премію на конкурсі молодих митців «СтАрт» за переклад книжки письменника Арто Паасилінна «Рік зайця».
Юрій Зуб (1972) — перекладач з фінської і словникар. Народився у Львові. Першу вищу освіту здобув у ДУ «Львівська політехніка», другу, філологічну, — в Гельсінському університеті (фінська мова й культура). 2013 р. почав навчання в аспірантурі Гельсінського університету. Автор першого двомовного фінсько-українського словника загально вживаної лексики (понад 23 тис. слів). Перекладає фінську літературу від 2001 р. 2003 р. здобув другу премію на конкурсі молодих митців «СтАрт» за переклад книжки письменника Арто Паасилінна «Рік зайця».
Читання творів Ристо Раси у перекладі Ю. Зуба
Читання творів Ристо Раси у перекладі Ю. Зуба
***
***
На дереві загніздилися птахи.
На дереві загніздилися птахи.
Тиждень за тижнем
Тиждень за тижнем
воно боялося поворухнутись.
воно боялося поворухнутись.
***
***
Він дуже самотній,
Він дуже самотній,
передплатив газету,
передплатив газету,
аби хтось приходив до нього під двері.
аби хтось приходив до нього під двері.
***
***
Я чекаю на листівку від тебе, озовися нарешті.
Я чекаю на листівку від тебе, озовися нарешті.
Виймаю з шухляди твого старого листа,
Виймаю з шухляди твого старого листа,
і коли роздивляюся твій почерк і малюночки,
і коли роздивляюся твій почерк і малюночки,
роблені тобою на полях аркуша,
роблені тобою на полях аркуша,
я думаю: не може бути, щоб у тебе не все було гаразд.
я думаю: не може бути, щоб у тебе не все було гаразд.
***
***
Мудрий
Мудрий
не вийматиме з води
не вийматиме з води
яскравий камінь.
яскравий камінь.
Бесіда
Бесіда
• Які асоціації викликають у вас прослухані твори?
• Які асоціації викликають у вас прослухані твори?
• Про що спонукають задуматись дані твори?
• Про що спонукають задуматись дані твори?
• Чи можемо ми говорити про те, що вони мають філософський зміст? Чому?
• Чи можемо ми говорити про те, що вони мають філософський зміст? Чому?
Лекція вчителя
Лекція вчителя
Здебільшого митець послуговується формою верлібра-мініатюри. Але в цьому помітно не лише вплив східних літератур. Стиль Раси чимось близький до скандинавських рун. Автор удається до асоціативності: «Лісова стіна — це просто зелені двері, / куди світло / провадить свого друга» («Лісова стіна...»). Така ускладнена техніка приваблює поета, адже природа — одна з його головних тем. Пошуки подібності між явищами є ефективним засобом одухотворення й урізноманітнення монументальних краєвидів.
Здебільшого митець послуговується формою верлібра-мініатюри. Але в цьому помітно не лише вплив східних літератур. Стиль Раси чимось близький до скандинавських рун. Автор удається до асоціативності: «Лісова стіна — це просто зелені двері, / куди світло / провадить свого друга» («Лісова стіна...»). Така ускладнена техніка приваблює поета, адже природа — одна з його головних тем. Пошуки подібності між явищами є ефективним засобом одухотворення й урізноманітнення монументальних краєвидів.
Поет у творчості має декілька домінант. Починав Раса з прозорих за змістом етюдів, що фіксували досконалу панораму:
Поет у творчості має декілька домінант. Починав Раса з прозорих за змістом етюдів, що фіксували досконалу панораму:
Позад церкви стовбури дерев...
Позад церкви стовбури дерев...
звідтіля, з закапелків чимчикує сюди
звідтіля, з закапелків чимчикує сюди
легенько блакитна кішка.
легенько блакитна кішка.
Згодом він почав вдаватися до більш розгорнутих сюжетів та суґестії, скажімо, зображаючи верби схожими на іржу з полоззя на санчатах сонця («Рум’яніє...»). У природі дедалі більшає всеосяжності: берег із вересом і березами — то аналог парку й бульвару у вірші «Море розбиває...».
Згодом він почав вдаватися до більш розгорнутих сюжетів та суґестії, скажімо, зображаючи верби схожими на іржу з полоззя на санчатах сонця («Рум’яніє...»). У природі дедалі більшає всеосяжності: берег із вересом і березами — то аналог парку й бульвару у вірші «Море розбиває...».
Провідні образи (водойми, берег, гущавина) відповідають географії Фінляндії. Утім, це не суворі пейзажі: змальована дійсність не всуціль неприступна. І найбільше в цьому переконує гумор.
Провідні образи (водойми, берег, гущавина) відповідають географії Фінляндії. Утім, це не суворі пейзажі: змальована дійсність не всуціль неприступна. І найбільше в цьому переконує гумор.
Ще бувають старосвітські джентльмени,
Ще бувають старосвітські джентльмени,
вальдшнеп відгукується приязно
вальдшнеп відгукується приязно
на кумкання жаб. («Весняний вечір...»)
на кумкання жаб. («Весняний вечір...»)
Відчуття довколишніх подій оживлюється через поринання в пам’ять. У віршах, написаних за спогадами («Яблуко», «Двірник був запальний...»), дитинство мислиться як тріумф природної людини.
Відчуття довколишніх подій оживлюється через поринання в пам’ять. У віршах, написаних за спогадами («Яблуко», «Двірник був запальний...»), дитинство мислиться як тріумф природної людини.
Усне художнє малювання.
Усне художнє малювання.
• Учні словесно змальовують картини, кольори, які у них виникли від прочитання віршів поета.
• Учні словесно змальовують картини, кольори, які у них виникли від прочитання віршів поета.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Повторити вивчений матеріал.
Повторити вивчений матеріал.
Скласти сенкан «Ристо Раса», або написати власний твір у стилі Ристо Раси*.
Скласти сенкан «Ристо Раса», або написати власний твір у стилі Ристо Раси*.
Третє травня
Дистанційна робота
Барбара Космовська. Роман «Буба». Художній світ Барбари Космовської.
- Ознайомлення із життєвим і творчим шляхом Барбари Космовської.
· Барбара Космовська народилася 24 січня 1956 року в місті Бітова Поморського Воєводства в Польщі. Писати вірші почала, будучи ученицею ліцею. Можливо, тому в якості майбутньої професії вибрала польську мову і літературу, вступивши на філологічний факультет Гданського Університету. В студентські роки брала участь в різних поетичних конкурсах та неодноразово вигравала престижні міжнародні літературні призи.
· Закінчила полоністику в Ґданському університеті. Деякий час працювала вчителькою польської мови в Битові.
· 1999 — захистила кандидатську дисертацію.
· Зараз працює на посаді доцента кафедри історії літератури романтизму й позитивізму в Поморській академії (Слупськ).
· Депутат міської ради в Битові.
- Інтерв’ю з письменницею Б. Космовською.
Журналіст:
Які теми сучасності вас більше хвилюють?
Б. Космовська:
Пишу для непростої аудиторії – підлітків. Із молоддю намагаюся бути максимально щирою, а тому не боюся на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі – розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем
Журналіст:
– Звідки черпаєте сюжети? Чи герої мають реальних прототипів?
Б. Космовська:
– Усе вигадую. Хоча без особистого не обходиться. Було багато моментів, коли мої доньки доводили мені мою неправоту. Тож коли я писала «Бубу», зумисне зробила її маму письменницею, з єдиною різницею, що вона пише фатальні романи. Таким чином я намагалась себе скарикатуризувати. Для виправдання додам, що я знала, у якій школі і в якому класі вчаться мої дівчата, хоч і не відвідувала батьківські збори.
Журналіст:
– А хто це робив?
Б. Космовська:
– Я делегувала туди чоловіка-інженера, який завжди повертався щасливий і казав, що ще ніколи не бачив стільки добрих оцінок, і що з інших дівчат нічого доброго не виросте. Мовляв, безхарактерні відмінниці. Він вважав, що не можна бути у всьому кращими. Бо лише круглі двієчниці мають шанс бути індивідуалістками. Ми на відміну від дітей були нормальними: я добре знала літературу, чоловік – математику. А вони – добре знають усе, тобто нічого. Хоча згодом вони таки знайшли кожна свій шлях.
Журналіст:
– Хто першим знайомиться з сторінками роману?
Б. Космовська:
– Найчастіше критично читає свіжі рукописи моя старша донька – Іва, яка професійно займається перекладами. Вона дуже вразлива літературно і мудра критично. Рідко коли не погоджуємось. Вона читає те, що я пишу, з певною дистанцією. До пори до часу я сподівалась, що це буде одностороння співпраця і, навіть, тішилась, що можу скористатись з послуг старшої доньки.
Журналіст:
– Чи є доньки прототипами героїнь твору?
Б. Космовська:
Яскравих прототипів доньок у книжках немає, але Луція з повісті «Вгору руки» має щось від Іви, ще тієї, яка закінчувала школу. Вона була така ж наївна і переконана, що світ добрий.
Журналіст:
– Один з персонажів роману «Буба» – мама дівчинки - підлітка, відома авторка жіночих романів. Скільки у вигаданій письменниці від реальної Барбари Космовської, авторки жіночих романів?
Б. Космовська:
– На жаль, я не позбавлена недоліків героїні. Колись впіймала себе на тому, що у вирі роботи недооцінила життєві проблеми моїх доньок, ба більше, я їх не помітила! Пишучи «Бубу», вирішила звести рахунки з моїм дорослим світом. Не для того, аби його зневажити чи знищити, а тому, що хотіла чесно сказати молодим: іноді ми, дорослі, теж поводимося як діти.
Журналіст:
– Ви спостерігаєте якусь особливу різницю між молоддю українською і польською?
Б. Космовська:
– Мені здається, що сучасна молодь – складна. Непорозуміння між поколіннями часто виникають з речей не завжди від нас залежних. Ми, дорослі, прагнемо для них як краще, але забуваємо, що це краще не завжди таким є. Тому у книжках я завжди шукаю виправдання для молоді, намагаюся показати їх як інший тип людей, що живе на трохи іншій планеті, і варто було б, щоб дорослі опанувати мову, якою на тій планеті спілкуються. Це багато спрощує. Вони втікають в інтернет лише тому, що наші мови дуже відрізняються. Вони дуже підпорядковані медіа. Ми мали подвір’я і книжки в бібліотеці, час на фантазії. Їх будують комп’ютери, ігри, смаки, моди, журнали… Вони обирають маси, а не нас, бо з ними порозуміються, з нами – не завжди.
- Створення візитки роману.
Назва «Буба»
Автор Космовська Барбара
Переклад Антоняк Божена
Жанр Сучасна проза, роман
Рік 2012
Мова Українська
Мова оригіналу Польська
Тема Життя підлітків, їхні проблеми.
- Ознайомлення з анотацією до твору, як рекламою твору.
Якщо тобі шістнадцять років, твоя мати — відома письменниця, батька частіше можна побачити на телеекрані, ніж удома, а старша сестра постійно заявляє про своє бажання стати кіноактрисою, життя здається не таким уже й легким. На щастя, у Буби є ще дідусь Генрик, а в того — свої пристрасті, наприклад, гра в бридж. Ну, і улюблені джинси й мартенси. Захоплива й сповнена теплого гумору книжка про відкриття світу дорослих, пошуки дружби, перше кохання, гіркоту поразок та маленькі й великі перемоги над собою.
- Аналіз тексту
– Що ви дізналися про Бубу? (Буба — ім'я головної героїні, їй 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою та аніскілечки не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси).
– У непомітної Буби були помітні батьки. Хто вони? (Мати — відома авторка жіночих романів, тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу).
– Чи була Буба щасливою, маючи таких відомих батьків? Чому? Доведіть це текстом. (Буба не була щасливою, навпаки, почувала себе дуже нещасною, тому що її батьки настільки заклопотані, що не мали жодного уявлення про доньчине життя.
« Як твої справи, Бубо? Усе гаразд?
Буба подумала, чи батькові спало коли-небудь на думку, що кожну розмову він починає однаково. Ніби щойно повернувся з далекої подорожі. Запитання, чи все в неї гаразд, було загальним, і аж ніяк не заохочувало Бубу до звірянь».
«Уроки зробила? — так реагував на її появу батько, коли похмурий і погано поголений, долав шлях зі спальні до туалету.
Він ніколи не чекав, доки донька щось скаже, тож вона й не відповідала».
«Не вперше мати в присутності доньки розмовляла сама із собою, своїм тілом, колготами й пурпуровим светриком. Але вони настільки рідко зустрічалися вдома, що дівчина була вдячна їй навіть за постать у дзеркалі, яка час від часу зупиняла погляд на доньці, очікуючи схвалення в таких важливих справах, як колір шарфика, котрий мати саме приміряла»).
- А чи були щасливими такі відомі батьки Буби? (Ні, тому що вони уникали розмов, брехали, дратувалися, утікали одне від одного, бо в них немає часу для себе, а якщо випадково зіштовхнуться, скандал забезпечено. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі)
- Буба почувається нещасною тільки через непорозуміння з батьками? (Ні, вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради Йольки, найкращої подруги Буби.
«Нарешті те, що Адась, той самий, з яким Буба знайома з дитсадочка і якого любить, почав зустрічатися з Йолькою. І що він навіть не подумав піти з Бубою на «Міс Сайгон», хоча в неї були два квитки».
«Нещастям називала Буба й справу із криптонімом «Адась». Бо хлопець, здавалося, абсолютно її не помічав. Якщо й запитував у неї, то про Йольку. Якщо балакав, то про Йольку. А коли дівчина бачила його на перервах веселого й у чудовому настрої, то поруч завжди була Йолька».
- Чи можна назвати Йольку справжньою подругою Буби? Чому? (Ні, бо Йолька сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.
«По Бубі видно, що вона любить сирник, – не втрималася від злостивого зауваження Йолька.
- Успіх Барбари Космовської пояснюють по-різному. З одного боку, письменниця розмовляє з юними читачами їхньою мовою: робить це зрозуміло й відверто, не приховуючи й не завуальовуючи тих гострих питань, що цікавлять і тривожать читачів. З іншого, часто звертається до гумористичних засобів, а це розраджує і допомагає подолати найскладніші життєві ситуації. З третього, уникає дидактики та нав'язування своїх поглядів чи переконань. Вона — досвідчений розповідач, який уважно спостерігає за світом дітей і дорослих, аналізує ситуації, намагається осмислити їхні проблеми, захоплення, хобі та інтереси. І так створює героїв, близьких юному читачеві, спонукаючи його до переоцінки своїх поглядів і порозуміння зі світом.
Домашнє завдання
Домашнє завдання
Читати роман «Буба». Підготуватися до характеристики героїв твору.
Зарубіжна література
Зарубіжна література
8 клас
8 клас
Річард Дейвіс Бах
Річард Дейвіс Бах
П’яте квітня
П’яте квітня
Дистанційна робота
Дистанційна робота
РЗМ. Написання твору за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич».
РЗМ. Написання твору за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Теми для творів
Теми для творів
1. Над чим і над ким сміється Мольєр в комедії «Міщанин-шляхтич»?
1. Над чим і над ким сміється Мольєр в комедії «Міщанин-шляхтич»?
2. Чи легко стати шляхетною людиною (за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»)?
2. Чи легко стати шляхетною людиною (за комедією Мольєра «Міщанин-шляхтич»)?
3. Мій улюблений герой комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
3. Мій улюблений герой комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
4. Наскільки актуальною є в наш час комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
4. Наскільки актуальною є в наш час комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич»?
5. Мої роздуми над сторінками комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
5. Мої роздуми над сторінками комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич».
Обсяг твору - 2,0 – 2,5 сторінки.
Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем
Орієнтовний обсяг письмового твору, складеного учнем
Клас Кількість сторінок
Клас Кількість сторінок
8-й 2,0–2,5
8-й 2,0–2,5
Класицизм
Класицизм
Луїс де Ґонґора-і-Арґоте. «Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя.
Луїс де Ґонґора-і-Арґоте. «Галерник». Утілення у вірші провідних тем барокової літератури: людина і Доля, блукання людини у Всесвіті, залежність від вищих сил, драматизм духовного життя. Символіка твору. Образ ліричного героя.
- «Ґронування»
Тема: «Бароко».
Тема: «Бароко».
- Візитка Луїса де Гонгора-і-Арготе
Роки життя 1561 – 1627
Роки життя 1561 – 1627
Країна Іспанія
Країна Іспанія
Походження із старовинної , але збіднілої дворянської родини
Походження із старовинної , але збіднілої дворянської родини
Освіта вивчав право і теологію в Саламанкському університеті
Освіта вивчав право і теологію в Саламанкському університеті
Сфера діяльності священик, поет
Сфера діяльності священик, поет
Творчість І етап (до 1610 року): «ясний стиль»;
Творчість І етап (до 1610 року): «ясний стиль»;
ІІ етап (після 1610 року): «темний стиль»
ІІ етап (після 1610 року): «темний стиль»
Значення Засновник різновиду барокової лірики – «культизму» («культеранізму», «темного стилю»)
Значення Засновник різновиду барокової лірики – «культизму» («культеранізму», «темного стилю»)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/luyis-de-gongora-i-argote-biografiya-korotko
3. Словникова робота
3. Словникова робота
Гонгоризм (ісп. gongorismo) — від прізвища іспанського поета Л. де Ґонґора-і-Арґоте, 1561-1627 рр.) — поетична школа в іспанській поезії XVI-XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Тяжів до метафоризації, вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, культу «чистої форми».
Гонгоризм (ісп. gongorismo) — від прізвища іспанського поета Л. де Ґонґора-і-Арґоте, 1561-1627 рр.) — поетична школа в іспанській поезії XVI-XVII ст., що розвивалася в річищі бароко. Тяжів до метафоризації, вишуканого поетичного мовлення, своєрідних перифраз, культу «чистої форми».
4. Виразне читання вірша «Галерник» (у перекладі Михайла Ореста)
4. Виразне читання вірша «Галерник» (у перекладі Михайла Ореста)
На галері, на турецькій
На галері, на турецькій
І до лави там прикутий,
І до лави там прикутий,
Руки на весло поклавши,
Руки на весло поклавши,
Очі втупивши додолу,
Очі втупивши додолу,
Він, драгутівський невільник,
Він, драгутівський невільник,
Біля узбереж Марбельї
Біля узбереж Марбельї
Нарікав під звук суворий
Нарікав під звук суворий
Ланцюга й весла своїх:
Ланцюга й весла своїх:
«О святе іспанське море,
«О святе іспанське море,
Славний береже і чистий,
Славний береже і чистий,
Коне, де незмірна безліч
Коне, де незмірна безліч
Сталася нещасть наморських!
Сталася нещасть наморських!
Ти ж бо є те саме море,
Ти ж бо є те саме море,
Що прибоями цілує
Що прибоями цілує
Краю батьківського мури,
Краю батьківського мури,
Короновані і горді.
Короновані і горді.
Про дружину принеси ти
Про дружину принеси ти
Вістку і скажи, чи щирі
Вістку і скажи, чи щирі
Плач її і всі зітхання,
Плач її і всі зітхання,
Що мені і тут лунають.
Що мені і тут лунають.
Бо якщо полон мій справді
Бо якщо полон мій справді
Ще оплакує, як легко
Ще оплакує, як легко
Ти могло б південні води
Ти могло б південні води
Перлами перевершити!
Перлами перевершити!
Дай же, о криваве море,
Дай же, о криваве море,
Відповідь; тобі не тяжко
Відповідь; тобі не тяжко
Це вчинити, якщо правда,
Це вчинити, якщо правда,
Що і води мають мову.
Що і води мають мову.
Але ти німуй, о море,
Але ти німуй, о море,
Якщо смерть її забрала;
Якщо смерть її забрала;
Хоч цього не сміє статись,
Хоч цього не сміє статись,
Бо живу я поза нею,
Бо живу я поза нею,
Бо прожив я десять років
Бо прожив я десять років
Без свободи і без неї
Без свободи і без неї
В вічній каторзі при веслах
В вічній каторзі при веслах
Не вбиває сум нікого».
Не вбиває сум нікого».
Враз потужно розгорнулось
Враз потужно розгорнулось
Шестеро вітрил галерних,
Шестеро вітрил галерних,
І звелів йому наглядач
І звелів йому наглядач
Всю свою ужити силу.
Всю свою ужити силу.
Коментар до поезії «Галерник»
Коментар до поезії «Галерник»
У цьому творі співчутливо змальовано життя ув’язненого галерника на лоні природи (моря). Природа як конкретна чуттєва реальність не лише вабить, а й відштовхує. У тому вигляді, у якому вона існує, природа, на думку поета, не гідна поезії, оскільки в ній багато потворного, незграбного, недосконалого. Змінити її можна за допомогою мови та стилю: дивовижна музичність віршів поета становить додаткове джерело їхнього художнього чару. Явища природи та людей, яких він зображує, поет зіставляє з кров’ю і перлами. Складність поезії Ґонґора-і-Арґоте пояснюється не стільки глибиною висловлених у ній ідей, скільки навмисним прагненням поета ускладнити манеру їх вираження. Ми бачимо намагання розкрити долю людини, позбавленої свободи, яка залежить від зовнішніх сил, але не стала байдужою: ліричного героя непокоять ті самі проблеми, які турбують будь-яку іншу людину.
У цьому творі співчутливо змальовано життя ув’язненого галерника на лоні природи (моря). Природа як конкретна чуттєва реальність не лише вабить, а й відштовхує. У тому вигляді, у якому вона існує, природа, на думку поета, не гідна поезії, оскільки в ній багато потворного, незграбного, недосконалого. Змінити її можна за допомогою мови та стилю: дивовижна музичність віршів поета становить додаткове джерело їхнього художнього чару. Явища природи та людей, яких він зображує, поет зіставляє з кров’ю і перлами. Складність поезії Ґонґора-і-Арґоте пояснюється не стільки глибиною висловлених у ній ідей, скільки навмисним прагненням поета ускладнити манеру їх вираження. Ми бачимо намагання розкрити долю людини, позбавленої свободи, яка залежить від зовнішніх сил, але не стала байдужою: ліричного героя непокоять ті самі проблеми, які турбують будь-яку іншу людину.
5. Бесіда
5. Бесіда
• Якою є основна тема твору?
• Якою є основна тема твору?
• Яке ідейне навантаження несе образ галерника?
• Яке ідейне навантаження несе образ галерника?
• Яким є його душевний стан? Що його непокоїть, тривожить?
• Яким є його душевний стан? Що його непокоїть, тривожить?
• Знайдіть у творі символи та розкрийте їхній зміст.
• Знайдіть у творі символи та розкрийте їхній зміст.
• Які художні засоби використав автор для зображення внутрішнього стану ліричного героя?
• Які художні засоби використав автор для зображення внутрішнього стану ліричного героя?
• Які ознаки барокового напряму знайшли втілення у вірші «Галерник»?
• Які ознаки барокового напряму знайшли втілення у вірші «Галерник»?
• Як митець розуміє особистість своєї доби?
• Як митець розуміє особистість своєї доби?
Наприкінці XVI – на початку XVII століття лицарські романи буквально заполонили уми всіх грамотних людей Іспанії. Навіть імператори Карл V та Філіп II зачитувалися ними, наслідуючи в одязі мандрівних лицарів. Невибагливість сюжету, безглузді фантастичні подвиги героїв, неймовірні пригоди, чарівників, фей, фальшиву пихату мову таких творів гостро висміяв Сервантес у романі «Дон Кіхот», відтворивши яскраву і правдиву картину життя і звичаїв Іспанії XVI ст.
Наприкінці XVI – на початку XVII століття лицарські романи буквально заполонили уми всіх грамотних людей Іспанії. Навіть імператори Карл V та Філіп II зачитувалися ними, наслідуючи в одязі мандрівних лицарів. Невибагливість сюжету, безглузді фантастичні подвиги героїв, неймовірні пригоди, чарівників, фей, фальшиву пихату мову таких творів гостро висміяв Сервантес у романі «Дон Кіхот», відтворивши яскраву і правдиву картину життя і звичаїв Іспанії XVI ст.
Після появи першої частини «Дон Кіхота» не був надрукований жоден лицарський роман. Такою могутньою була сатирична сила творіння Сервантеса!
Після появи першої частини «Дон Кіхота» не був надрукований жоден лицарський роман. Такою могутньою була сатирична сила творіння Сервантеса!
Пам’ятник Дон Кіхоту і Санчо Пансі в Мадриді.
Пам’ятник Дон Кіхоту і Санчо Пансі в Мадриді.
Мігель де Сервантес Сааведра
Мігель де Сервантес Сааведра
Інтертекстуальність — це явище співвідношення літературних творів за допомогою таких засобів, як цитата, центон, ремінісценція, алюзія, пародія, плагіат, стилізація, пастиш, переспів тощо.
Цар Тезей та цариця амазонок Іпполіта готуються святкувати весілля. В цей час двоє юнаків, Лізандр та Деметрій, залицяються до однієї з найкрасивіших дівчат Афін, Гермії, дочки Егея. Гермія з Лізандром взаємно закохані, але Егей забороняє їм одружуватися. Тоді пара вирішує втекти вночі з Афін, щоб таємно обвінчатися. Подруга Гермії, Гелена, кохає Деметрія, але той не відповідає взаємністю. Аби привернути його увагу, Гелена розповідає Деметрію, що Лізнадр втік з Гермією. Розлючений Деметрій кидається навздогін за Гермією, а Гелена слідує за ним. В дорозі Деметрій сварить Гелену, щоб вона відстала, але дівчина продовжує йти за ним.
Цар Тезей та цариця амазонок Іпполіта готуються святкувати весілля. В цей час двоє юнаків, Лізандр та Деметрій, залицяються до однієї з найкрасивіших дівчат Афін, Гермії, дочки Егея. Гермія з Лізандром взаємно закохані, але Егей забороняє їм одружуватися. Тоді пара вирішує втекти вночі з Афін, щоб таємно обвінчатися. Подруга Гермії, Гелена, кохає Деметрія, але той не відповідає взаємністю. Аби привернути його увагу, Гелена розповідає Деметрію, що Лізнадр втік з Гермією. Розлючений Деметрій кидається навздогін за Гермією, а Гелена слідує за ним. В дорозі Деметрій сварить Гелену, щоб вона відстала, але дівчина продовжує йти за ним.
Тим часом лісовий цар Оберон і його дружина Титанія сперечаються кому належатиме викрадений феями малюк, син індійського султана. Оберон вимагає від Титанії віддати хлопчика йому в пажі, проте Титанія бажає лишити його при собі, адже мати малюка була її подругою. Спалахує сварка, в якій Титанія звинувачує свого чоловіка в зраді з царицею амазонок Іпполітою. Той, не забарившись, звинувачує її в перелюбі з Тезеєм.
Тим часом лісовий цар Оберон і його дружина Титанія сперечаються кому належатиме викрадений феями малюк, син індійського султана. Оберон вимагає від Титанії віддати хлопчика йому в пажі, проте Титанія бажає лишити його при собі, адже мати малюка була її подругою. Спалахує сварка, в якій Титанія звинувачує свого чоловіка в зраді з царицею амазонок Іпполітою. Той, не забарившись, звинувачує її в перелюбі з Тезеєм.
Водночас група афінських ремісників готує до весільного торжества Тезея й Іпполіти п'єсу про нещасливе кохання Фісби та Пірама. Репетицію вони проводять у лісі. Ткач Нік Флавій, який грає Пірама, стає жертвою жарту лісового духа Пака. Його голова перетворюється на ослину, що лякає інших ремісників і ті розбігаються.
Водночас група афінських ремісників готує до весільного торжества Тезея й Іпполіти п'єсу про нещасливе кохання Фісби та Пірама. Репетицію вони проводять у лісі. Ткач Нік Флавій, який грає Пірама, стає жертвою жарту лісового духа Пака. Його голова перетворюється на ослину, що лякає інших ремісників і ті розбігаються.
Оберон дає завдання Паку використати свої вміння на користь, створивши чарівне любовне зілля, щоб помиритися з Титанією. Той знаходить квітку, сік якої змушує Титанію закохатися в першого, кого вона побачить. Ельфи співають Титанії колискову, вона засинає, а Оберон капає їй зілля на очі. Перед цим Оберон дізнається, що Деметрій з Геленою дісталися до його лісу та наказує Паку скористатися зіллям аби Деметрій закохався в Гелену.
Оберон дає завдання Паку використати свої вміння на користь, створивши чарівне любовне зілля, щоб помиритися з Титанією. Той знаходить квітку, сік якої змушує Титанію закохатися в першого, кого вона побачить. Ельфи співають Титанії колискову, вона засинає, а Оберон капає їй зілля на очі. Перед цим Оберон дізнається, що Деметрій з Геленою дісталися до його лісу та наказує Паку скористатися зіллям аби Деметрій закохався в Гелену.
Пак знаходить Лізандра з Гермією, що потомившись від втечі заснули. Він думає, що це шукані коханці, та бризкає Лізандру на очі чарівним зіллям. Однак Лізандр, прокинувшись, бачить Гелену та закохується в неї, а Гермію покидає. Помітивши помилку Пака, Оберон капає зілля в очі Деметрію, котрий закохується в Гелену й починає боротьбу за неї з Лізандром. Гелена сприймає це за невдалі жарти та ображається на обох. Гермія ж починає ревнувати коханого до подруги. Оберон сварить Пака та наказує все виправити.
Пак знаходить Лізандра з Гермією, що потомившись від втечі заснули. Він думає, що це шукані коханці, та бризкає Лізандру на очі чарівним зіллям. Однак Лізандр, прокинувшись, бачить Гелену та закохується в неї, а Гермію покидає. Помітивши помилку Пака, Оберон капає зілля в очі Деметрію, котрий закохується в Гелену й починає боротьбу за неї з Лізандром. Гелена сприймає це за невдалі жарти та ображається на обох. Гермія ж починає ревнувати коханого до подруги. Оберон сварить Пака та наказує все виправити.
Прокинувшись, Титанія першим бачить ткача з ослиною головою й закохується в нього. Вона збирає квіти та плете для ткача вінок. Оберон знову просить віддати йому дитину і Титанія, захоплена пристрастю до нового коханця, погоджується. Коли Титанія засинає, Оберон капає їй на очі зілля, промовляючи відворотне закляття. Титанія прокидається й не вірить, що могла покохати ткача, і мириться з чоловіком.
Прокинувшись, Титанія першим бачить ткача з ослиною головою й закохується в нього. Вона збирає квіти та плете для ткача вінок. Оберон знову просить віддати йому дитину і Титанія, захоплена пристрастю до нового коханця, погоджується. Коли Титанія засинає, Оберон капає їй на очі зілля, промовляючи відворотне закляття. Титанія прокидається й не вірить, що могла покохати ткача, і мириться з чоловіком.
Пак за наказом Оберона повертає ткачу людську голову та рятує Деметрія з Лізандром від поєдинку, імітуючи їхні голоси. Врешті двоє юнаків і двоє дівчат засинають в лісі, а Пак капає їм на очі зілля, обертаючи його дію. Гермія з Лізандром прокидаються знову кохаючи одне одного, а Деметрій визнає, що Гелена кохає його, та відповідає взаємністю. Всіх чотирьох знаходять Іпполіта й Тезей під час полювання. Тезей оголошує, що їм потрібно одружитися. Закохані не вірять, що все це було насправді, та повертаються в Афіни.
Пак за наказом Оберона повертає ткачу людську голову та рятує Деметрія з Лізандром від поєдинку, імітуючи їхні голоси. Врешті двоє юнаків і двоє дівчат засинають в лісі, а Пак капає їм на очі зілля, обертаючи його дію. Гермія з Лізандром прокидаються знову кохаючи одне одного, а Деметрій визнає, що Гелена кохає його, та відповідає взаємністю. Всіх чотирьох знаходять Іпполіта й Тезей під час полювання. Тезей оголошує, що їм потрібно одружитися. Закохані не вірять, що все це було насправді, та повертаються в Афіни.
В Афінах вони слухають Егея, котрий визнає, що його дочка може одружитися з Лізандром. Закохані бачать виставу на честь весілля Тезея з Іпполітою, репетиція якої відбувалася напередодні в лісі. Актори грають погано, що смішить глядачів. Титанія з Обероном і ельфами втручаються в виставу, насилаючи присутнім удачу, а потім присипляють їх. Наостанок Оберон звертається до глядачів зі сцени, запевняючи, що це був тільки сон.
В Афінах вони слухають Егея, котрий визнає, що його дочка може одружитися з Лізандром. Закохані бачать виставу на честь весілля Тезея з Іпполітою, репетиція якої відбувалася напередодні в лісі. Актори грають погано, що смішить глядачів. Титанія з Обероном і ельфами втручаються в виставу, насилаючи присутнім удачу, а потім присипляють їх. Наостанок Оберон звертається до глядачів зі сцени, запевняючи, що це був тільки сон.
Вільям Шекспір
Вільям Шекспір
Франческо Петрарка
Франческо Петрарка
ІІ СЕМЕСТР
ІІ СЕМЕСТР
Урок позакласного читання. Рудакі. Газелі, рубаї, бейти.
Урок позакласного читання. Рудакі. Газелі, рубаї, бейти.
• навчальна: продовжити знайомство з персько-таджицькою літературою; ознайомити учнів з фактами біографії Рудакі та особливостями його творчості; поглибити знання з теорії літератури;
• розвивальна: розвивати образне та поетичне мислення;
• виховна: виховувати гуманізм та високі моральні якості учнів.
Тип уроку: урок додаткове читання з елементами аналізу ліричного твору.
Обладнання: текст поезій Рудакі; портрет Рудакі, перські мініатюри (за можливості — мультимедійні матеріали).
Відколи сонце сяє серед неба,
Не жив такий, кому знання не треба.
Рудакі
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
1. Виразне читання учнями напам'ять рубаї Омара Хайяма
2. Літературний диктант
• Персько-таджицька література виникла з ... (давньої перської, арабської та давньої таджицької літератур).
• Персько-таджицьку літературу писали мовою ... (фарсі).
• У центрі уваги персько-таджицької літератури була ... (людська особистість).
• Основна ідея персько-таджицької літератури — ... (усвідомлення людської гідності). ....
• Теми персько-таджицької ліричної поезії — ... (роздуми про природу людини, про дорогоцінний дар життя, його сенс, а також про взаємини людини з Богом, пошуки істини та пізнння людиною світу).
• Мусульманський Ренесанс тривав упродовж... (X-XV ст.).
III. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Відомості про життя Рудакі
(Виступ учня/учнів за випереджувальним завданням.)
2. Словникова робота
Бейт (двовірш) — основна одиниця віршування, поділяється на два піввірша з однаковою кількістю складів (від 10 до 14) у кожному. За кількістю бейтів визначають обсяг певного твору. У жанрових формах лірики римуюті ся закінчення кожного бейта, і ця рима є наскрізною в усьому творі. Бейт може бути самостійним поетичним висловом, і тоді його називають фард. Завдяки своїй завершеності, афористичному змісту фард сприймають як крилату сентенцію морального або філософсько-дидактичного (повчального) характеру.
3. Читання поезій Рудакі
(Робота в парах, завдання для пар однакове, що дозволяє порівняти результати роботи.)
1) Робота з бейтом
• Яким постає образ автора в цих поезіях?
До тебе прагне вся краса земна, / Як до провалля прагне бистрина.
У час розлуки я горю на вогнищі твоїм, / Навіщо ж деревом тобі опалювати дім?
Дай один цілунок, тільки хай він тягнеться години. / Нащо борг такий, кохано, розбивати на частини?
2) Робота з газеллю
• Визначте тему вірша та художні засоби, що створюють відповідний настрій поезії.
О дівчино! Розлуки буревій / 3 корінням вирвав цвіт моїх надій!
Чи став би я навік твоїм рабом, / Якби не став арканом локон твій?
Хто має тільки душу, той ціни / Твого цілунку і питать не смій.
Що сонячніш горить твоя краса, / То менше світла у душі моїй.
3) Робота з газеллю
• Визначте ідею вірша, доведіть справедливість думки автора. Чи погоджуєтесь ви з нею?
Відколи сонце сяє серед неба, / Не жив такий, кому знання не треба.
Які б віки прадавні не взяли ми — / Розумні люди мовами усіми
Знання шукали, сил не шкодували / І речення у скелю вкарбували:
«Знання для серця — світоч найясніший, / Знання для тіла — панцир найміцніший».
4) Робота з рубаї
• Визначити тему та ідею вірша; довести, що це рубаї.
Себе в руках весь час тримати — от справжнє благородство.
Глухих, сліпих не ображати — от справжнє благородство.
Не благородство — наступити на груди бідному, що впав,
Ні, руку впалому подати — от справжнє благородство!
5) Робота з рубаї
• Чим утішає себе Рудакі в незгодах і які художні засоби використовує у вірші?
Ей, Рудакі, од кайданів печалі звільнись!
Завжди веселий, вперед безтурботно дивись.
Думаєш, тільки тобі одному так погано?
В цілому світі не краще! Живи й не журись!
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ОПРАЦЬОВАНОГО МАТЕРІАЛУ
Слово вчителя
— Поет був прихильником фольклорних жанрів, епічних мотивів, міфічно- казкових образів стародавньої іранської культури. Зі стародавньої іранської традиції він привніс у структуру вірша симетричність й особливу музичну чіткість. Завдяки цьому рубаї поета досягли поетичної завершеності та виразності, незважаючи на мінімальний обсяг чотиривірша.
Стиль Рудакі ще середньовічні вчені визначили як «легкий». Йому притаманні яскрава образність без манірності та надмірної ускладненості, живе сприйняття природи та олюднення її, народна простота й наспівна музичність.
СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА
СЕРЕДНЬОВІЧНА ЛІТЕРАТУРА
"Золота доба" персько-таджицької лірики
"Золота доба" персько-таджицької лірики
Китайська поезія періоду Тан — поезія VIII-IX ст., яка розвивалась у період існування династії Тан і характеризувалась багатством жанрів, тем, образів. У цей час творили близько двох тисяч поетів, які написали понад 50 000 віршів. Уміння складати вірші було обов’язковим імператорським іспитом для охочих отримати посаду чиновника. У Танській імперії складали свої вірші прославлені поети Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзюй-І, поет-художник Ван Вей та інші. Цей період називають «золотою добою» китайської поезії.
Подорож третя.
Подорож третя.
У добу героїв Сходу та Заходу
У добу героїв Сходу та Заходу
Духовна краса безкінечно прекрасніша за всю іншу, і тому тіла, що є лише тінями сущого, повинні мати чарівність, яка свідчить про красу духовну. Такий тип краси належить природі й переважає мистецтво, створене людиною.
Дж. Едвардс
Традиційно склалася думка, що доба Середньовіччя була однією із найжорстокіших епох в історії людства. Проте ця доба подарувала прийдешнім поколінням чудові пам’ятки літератури, живопису та графіки, архітектури. Саме у Середньовіччі було закладено підвалини сучасної загальноєвропейської культури, історія якої починається з історії слов’янських, німецьких і кельтських племен, а література — з їхнього фольклору.
Культура, література Заходу і Сходу — це два могутніх крила одного птаха, і підтвердженням цієї єдності є сповідування тих самих загальнолюдських цінностей — Любові, Добра, Миру, Справедливості, Духовності. І ми переконаємося в цьому під час нашої третьої віртуальної подорожі.
Середні віки ще називають темними віками (Dark Ages). Чи погоджуєтеся ви з таким визначенням? Поясніть свою думку.
Середньовіччя як історична доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур
Середньовіччя як історична доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур
Середньовіччя — період європейської історії від V ст. до Реформації та Великих географічних відкриттів (кінець XV ст. — початок XVI ст.).
Середньовічну культуру поділяють на п’ять зон: індійську, східноазійську (Китай, Корея, Японія), близькосхідну, візантійську та західноєвропейську.
Найвидатніші представники літератури Середньовіччя: китайські поети Лі Бо, Ду Фу; персько-таджицькі лірики Рудакі, Гафіз, Омар Хайям; європейські поети Джауфре Рюдель, Бертран де Борн, Франсуа Війон, Данте Аліґ’єрі.
Жанри: релігійна література, хроніки, героїчний епос, рицарська література, куртуазна література, лірика трубадурів та ваґантів.
Основні теми: страждання, самопожертва, материнська любов, прагнення до самовдосконалення, почуття любові, тема жахливого (злого і потворного).
В історії літератури та мистецтва Західної Європи розрізняють такі етапи:
V-ІХ ст. — раннє Середньовіччя;
X-XIII ст. — розквіт середньовічної цивілізації;
XIV-XV ст. — пізнє Середньовіччя, початок Відродження.
Великим досягненням середньовічної літератури було створення героїчного епосу — поем про героїв-воїнів, які захищали свою батьківщину та віру в боротьбі проти іноземців та іновірців. Епос виник у формі сказань, які тривалий час існували в усній формі (французька «Пісня про Роланда», іспанська «Пісня про мого Сида» чи наше «Слово о полку Ігоревім»).
Герой середньовічного епосу — воїн, захисник своєї країни й народу. У добу постійних війн — це важлива фігура суспільного життя. В епосі ідеальні якості воїна — сила, хоробрість, доблесть, вірність васала своєму сюзеренові — героїзуються. Сюжети багатьох поем складені на основі справжніх історичних подій. Ідеться про історичних осіб, але із часом сюжет видозмінюється, причому досить суттєво.
Китайська поезія періоду Тан — поезія VIII-IX ст., яка розвивалась у період існування династії Тан і характеризувалась багатством жанрів, тем, образів. У цей час творили близько двох тисяч поетів, які написали понад 50 000 віршів. Уміння складати вірші було обов’язковим імператорським іспитом для охочих отримати посаду чиновника. У Танській імперії складали свої вірші прославлені поети Лі Бо, Ду Фу, Бо Цзюй-І, поет-художник Ван Вей та інші. Цей період називають «золотою добою» китайської поезії.
АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
АНТИЧНА ЛІТЕРАТУРА
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Сімнадцяте листопада
Сімнадцяте листопада
Дистанційна робота
Дистанційна робота
Урок позакласного читання. Овідій "Метаморфози" ("Потоп". "Філемон і Бавкіда").
Урок позакласного читання. Овідій "Метаморфози" ("Потоп". "Філемон і Бавкіда").
Мета:
• навчальна: продовжити знайомство з творчістю Овідія; ознайомитись з уривками із поеми «Метаморфози»; простежити в уривках мотив перетворення та відображення таких перетворень в інших творах світової літератури;
• розвивальна: розвивати уміння учнів формувати та висловлювати власну думку; розвивати читацький інтерес учнів;
• виховна: виховувати в учнів високі моральні якості.
Що не міняє обличчя свого? До обнови охоча,
Творить, чергуючи з формами форми, майстриня-природа.
Не пропадає, повірте, ніщо в неосяжному світі.
Все тільки змінює вигляд.
Овідій «Метаморфози»
Виразне читання уривка «Потоп» та його обговорення
5. ПОТОП (В. 253-312)
5. ПОТОП (В. 253-312)
Він вже хотів розметати огні над людьми і землею,
Та побоявся, щоб часом священний ефір не зайнявся
І від стількох блискавиць не стопилася вісь світовая.
Спало на пам'ять йому й рокування нехибної Долі:
«Прийдуть часи, коли море, й земля, і небесна твердиня
Раптом поймуться огнем і зруйнується всесвіт прекрасний»,
Набік одкладено стріли - кіклопів жахливе знаряддя,
Іншу призначено кару - у поводях ріки розлити
І з неозорого неба наслати дощі ненастанні.
Так ухваливши, замкнув Аквілона в печери він темні,
З ним і всі інші вітри, що хмарища й дощ розганяють.
Нота лише випускає, і Нот вилітає на крилах
Вогких, грізних, обважнілих. Обличчя туманами вкрите,
Падають краплі роси з бороди і волосся у нього;
Хмари сидять на чолі, і одяг струмиться на грудях.
А як потисне нараз рукою могутньою хмари,-
Грім вибухає, і зливи потоками ринуть на землю.
Служка Юнонина вірна, Іріда семикольорова,
Воду тим часом збирає і хмарам її постачає.
Вилягли в полі хліба, хліборобова гине надія,
І невблаганно важка, цілорічна марнується праця.
Але Юпітеру мало цієї небесної кари -
Кличе до помочі він і блакитного брата морського*,
Той же збирає на раду потоки й, зібравши, говорить:
«Вас переконувать довго не треба,- ви знаєте справу:
Вилийте всі свої води, що маєте владу над ними,
Схованки всі відчиніть, одваліте каміння та скелі
І попустіте своїй течії розливатись дозвільно».
Ріки, вернувшись додому, уста джерелам роздирають
І, розгнуздавши потоки свої, поспішають до моря.
Сам же владика морський, потрясаючи землю тризубцем,
їм простеляє широкі усюди дороги, і ріки,
Вийшовши геть з берегів, заливають розлогі рівнини,
Мчать на собі хліба і кущі, людей і худобу,
Цілі будинки з божницями предків і статком хазяйським, [503]
Якже й зосталася де незруйнована повінню хата,
Хвиля поймає її, аж із дахом вкриваючи раптом,
І щонайвищі міські затопляє муровані вежі.
От уже море й земля ані в чому не мають відміни:
Море, куди не поглянеш, і берега в моря немає.
Люди, втікаючи згуби, одні по горах притулились;
Інші човнами пливуть, де недавно ще землю орали;
Треті щосили веслують над дахом затопленим вілли
І натрапляють на рибу в густім верховітті в'язовім.
Кинений якір не раз зав'язає в гірських сіножатях,
Об виноградні кущі зачіпається дно корабельне.
Там, де лиш кози тонку між каміннями скубли травичку,
Нині лежать, розіславшись, незграбні і ситі тюлені.
Діви морські Нереїди дивуються чудам підводним:
Храмам, палацам, містам. Гаї запосіли дельфіни,
В'язнуть серед верховіть, дерева стрясають хвостами.
Вовк поміж вівці попав і пливе, і лева рудого
Хвиля несе без опору, і тигрові ради немає.
Вепрові ікла страшні ні до чого, оленеві - ноги,
Марно шукаючи місця, де б можна було відпочити,
В море знесилений птах, не втримавшись, падає й гине.
Море в сваволі нестримній горби затопило, а хвилі
Все прибувають, в гірські верховини, зростаючи, плещуть.
Більшість людей поглинула вода; кого ж пощадила,
Тих доконала нестача нужденної навіть поживи.
[* Нептуна - бога морського.]
Переказ
І ось всі вітри, що розносять хмари та розчищають небо, уклав Кроніон у печери Еола; волю дав лише південному вітру, дощовому Ноту. І вологокрилий Нот полетів над землею: голова його одягнена непроникним мороком, краплі води падають із сивого волосся, крил, грудей і довгої бороди його. Натовпом оточують його хмари, і лише придушить їх Нот рукою, рясний дощ зі страшним шумом ллється на землю; Ірида (веселка, вісниця Гери) у сяючому одязі невтомно черпає воду і живить нею хмари. Вже затоплено дощем поля, зруйновано надію хлібороба, загинули плоди праці довгого року, а розгніваному Зевсу мало небесних вод: брат його, бог моря, допомагає йому своїми водами. Посейдон закликає усі річки. «Прорвіть греблі, — наказує він їм, — відкрийте водоймища, дайте водам вашим повну свободу!» Річки коряться. Сам Посейдон встромляє тризуб у землю: затремтіла земля і відкрила водам, що таїлися в її надрах, вільний шлях. І ось річки виходять із берегів і забирають із собою дерева, людей, худобу, будинки, храми. Немає межі між водою і землею: усе стало морем, безмежним морем. Де паслися колись стрункі кози, там опинилися потворні тюлені, дельфіни кишать у лісах; німфи моря, нереїди, дивуються гаям, будинкам, цілим містам підводним. Безладним натовпом носяться хвилями вовки і вівці, леви і тигри; не допомагає вепрю його страшна сила, не допомагає оленю швидкість його бігу, і птах, який марно шукав собі місця для відпочинку, стомлений, падає нарешті в море. А люди? Одні шукають порятунку на пагорбах та горах, інші – на човниках та кораблях; але вода залила і пагорби, і гори, якщо ж і щадила когось вода, той гинув з голоду.
• Поясніть, чому розпочався потоп.
• Хто брав участь у покаранні людей. Знайдіть у тексті рядки, у яких розповідається про те, що робив кожен із них.
• Перекажіть епізод, у якому йдеться про потоп. Що вас найбільше вразило в ньому?
• Чи співчуває Овідій живому на землі, яке постраждало від потопу? Чому?
Виразне читання уривка «Філемон і Бавкіда» та його обговорення
11. ФІЛЕМОН І БАВКІДА (В. 611-724)
11. ФІЛЕМОН І БАВКІДА (В. 611-724)
Так закінчив Ахелой*. Те, що він розповів, надзвичайно
Всіх здивувало. Один лиш наваживсь сміятися з цього
Впертий отой богоборець Іксїона син невгамовний: [516]
«Вигадки, що розповів Ахелой: вже надто могучі
В тебе боги олімпійські, як можуть всі речі зміняти».
Всі остовпіли й ніхто з них промови не міг ухвалити.
Перший Лелег серед всіх, нарешті, мовчання порушив,
Розумом зрілий і віком: «Безмірна небесная влада,
Краю нема і кінця їй: схотіли безсмертні - і сталось.
Сумнів твій тут не до речі. Ось слухай. На горах Фрігійських
Поруч із дубом стоїть стіною обведена липа;
Бачив це місце я сам, бо Піттей посилав мене в край той
Дальній на ниви Пелопа, колись його роду підвладні**,-
Нині болото; де край був залюднений - птиці лишились.
В людському образі раз завітав сюди з сином Юпітер,
З Атлантіадом***, своїм жезлоносцем небесним на крилах.
Сотні осель обійшли олімпійці - благали спочинку,
В сотнях осель олімпійців не пущено. Радо зустріли
їх лиш пенати одні, очеретом болотяним вкриті.
Жив там старий Філемон і побожна стара з ним Бавкіда.
Там оселились вони, ще за літ молодих поєднавшись,
Там і постарілись, в тій самій хаті. Жили-бідували,
Але на те не вважали, і вбожество їх не гнітило.
Слуг би ти в них не знайшов; їх двоє жило на господі,
Хазяйнували самі і самі ж собі вірно служили.
Ледве безсмертні боги завітали до вбогих пенатів,
Голови низько схиливши, в тісненькі просунулись двері,-
Тут Філемон їх запрошує поруч сідать на ослоні,
А працьовита Бавкіда рядном той ослін покриває.
Потім до огнища йде і в попелі ще нехолоднім
Жар вигрібає, кори докидає і листу сухого,
Трудно і пильно старечим диханням огонь здобуває,
Зносить з гори після того трісок та всілякого хмизу,
Дрібно ламає його, під казан мідяний підкладає
И ту, що з грядок поприносив господар, городину чистить.
А Філемон бере вила двозубі тим часом у руки
Й зараз хребтину задимлену з чорного балка здіймає.
З тої свинини, що довго про свята держали під дахом,
Він невеличкий шматок одрізає і варить в окропі.
Щоб не знудилися гості, щоб час їм минав веселіше,
Розпочинають старенькі розмову. Прип'яті за вушко,
Висіли в хаті ночовки; мерщій наливають водою,
Вишнім богам присувають - обмити натомлені ноги.
Ліжко було в них старе, з вербового дерева збите.
Був і сінник з осоки, на вербовій простелений рамі.
Ковдрою вкрила сінник господиня,- так тільки у свята
Ліжко вона застилала, хоч ковдра, стара і дешева,
Тільки й придатна на те, щоби ліжко вербове вкривати.
От прилягли олімпійці. Приносить тоді господиня
Стіл, але стіл шкутильгає на ногу; малий черепочок [517]
Вирівняв ногу старому служаці, а м'ята зелена
Зверху старанно його для почесної учти натерла.
Ставить тоді господиня двокольорові маслини,
Терен осінній смачний, прозорим налитий розсолом,
Редьку, цикорій і сир, а з сиром одцідженим поряд -
Яйця, що в попелі злегка спекла для гостей подорожніх.
Все те на глиняній чистій посуді. Вино розмішали
В глинянім чистім кратері, поставили букові кубки,
Пильно, уважно натерті пахучим зсередини воском.
Хутко по тому на стіл і гаряча з'явилася страва,
З нею й вино молоде... Трохи згодом все те одсувають,
Щоб переміну нову на тісному столі розмістити.
Тут і горіхи, і фіга, і фініки сушені в зморшках,
Сливи солодкі, пахучі, у кошику яблука стиглі,
А посередині меду стільник. І миліші від страви -
Щира і щедра гостинність та ясні обличчя старечі.
От примічають старі, що як стане кратер порожніти,
То вже й не знать, відкіля самохіттю вино прибуває.
Вражені дивом таким, затремтіли старі богобійні,
Просять чудесних гостей пробачить за страву убогу.
Був на господі у них ще й гусак, що за сторожа правив -
Сторожа того вони й прирікають на жертву безсмертним.
Довго він крилами бив, все з-під рук виривався старечих,
Поки не вдавсь до гостей та й під ноги до них не забився.
Гості йому врятували життя і, підвівшись з-за столу:
«Так, ми безсмертні боги», прорекли. «Ми йдемо покарати
Селище ваше за гріх і блюзнірство. Та ви не страшіться:
Кара на вас не впаде. Отже, вашу оселю лишіте
Й разом за нами ідіть на шпилі й полонини нагірні».
Божому слову коряться старі і, щосили обпершись
На подорожні ціпки, помаленьку збираються вгору.
Вже недалеко були й від вершини гірської,- так, певне,
Пущена з луку стріла долетіла б - оглянулись - горе!
Все, що в долині було, затяглося болотом, і тільки
їхня хатина зосталась. Та поки дивуються диву,
Поки недолю сусідську оплакують, видко стареньким,
Як та хатина мала, що й для них затісною здавалась,
Храмом величним стає: замість сох піднеслися колони,
Замість гнилої соломи блищить непідроблене злото,
Різьблені двері важкі і мармуром висланий ґанок.
Чують ласкаві слова - син Сатурна**** до них промовляє:
«Праведний старче, і ти, достойна та праведна жоно!
Що б ви хотіли від нас?» Поспитавшися ради в дружини,
Спільне бажання тоді Філемон одкриває безсмертним:
«Хочемо бути жерцями і храму святого глядіти;
Та як у згоді дійшли до кінця свого віку земного,
Дайте і вмерти відразу обом, щоб мені не прийшлося
Бачить дружини в огні, та і їй щоб мене не ховати».
Так по їх волі і сталось. І храму вони доглядали, [518]
Поки точилось життя. Раз, знеможеш віком і кволі,
Вийшли із храму на ґанок вони; обступили їм пам'ять
Давні події; стоять, розмовляють, аж бачить Бавкіда:
Зазеленів Філемон; придивився старий: його жінка
Криється листом - і от вже шумить верховіття над ними.
Поки ще можна було, розмовляли обоє, а потім:
«Друже, прощай», проказали, і вже одночасно корою
їхні уста поросли. І досі ще люди тамтешні
Вказують двоє дерев, що старе заступили подружжя.
Так повідали мені старі та шановані люди.
Правду святу говорили. Я бачив вінки там на вітті,
І, начіпляючи свіжу на древо гірлянду, промовив:
«Люди, шануйте богів, то й вам тоді шана довіку».
[* Тесей разом з іншими героями - учасниками калідонського полювання, заїхав по дорозі до річкового бога Ахелоя. Ахелой під час бенкету розповідає своїм гостям про давнє перетворення деяких Німф на Ехінадські острови. Після його оповідання висловлюється Піріфой, цар лапіфів, син Іксіона. Оповідання про Філемона й Бавкіду становить відповідь другого героя - побожного й розсудливого Лелега.]
[** Піттей - син Пелопа, трезенський цар. Пелоп прибув до Пелопоннесу з Фрігіь Від імені Пелопа півострів Пелопоннес одержав свою назву.]
[*** Меркурієм, внуком Атланта.]
[**** Юпітер.]
• Що ви можете сказати про гостей Філемона та Бавкіди?
• Чому вони завітали саме в їхню оселю?
• Чому інші селяни не впустили Юпітера та Меркурія?
• Як саме жили Філемон та Бавкіда?
• Як приймало подружжя своїх гостей?
• Про що свідчить їхній вчинок?
• Як боги віддячили старим за їхню гостинність?
• Що попросили старенькі і як віддячили їм боги?
• Яку ідею озвучив Овідій у цьому уривку?
• Яке перетворення відбулось з героями цього уривка?
4. Порівняння біблійного сюжету про Всесвітній потоп та уривка з твору Овідія
• Хто в обох уривках карає людей і за що?
• Чи є у Бога та Зевса помічники?
• Чому люди покарані саме потопом?
• Хто був знищений Зевсом?
• Кого знищив Бог?
• Як описано потоп в обох уривках?
• Порівняйте трагізм обох описів. Поділіться своїм враженням.
Публій Овідій Назон
Публій Овідій Назон
"Метаморфози"
"Метаморфози"
«Метаморфози» (лат. Metamorphoses < дав.-гр. μετᾰμορφώσεις — «Перевтілення») — найбільша за обсягом поема у римській літературі (15 книг), найвизначніший твір Публія Овідія Назона (43 р. до н. е. — 18 р. н. е.). Описує створення та історію світу на основі грецької та римської міфологій. Один із найпопулярніших творів про міфологію, був добре відомим середньовічним авторам і мав значний на них вплив.
У «Метаморфозах» автор, широко використовуючи численні оповіді і легенди, намагався осмислити світ навколишній, заглянути у складний і суперечливий внутрішній світ людини. За допомогою різних образів Овідій прагнув підтвердити думку грецьких мислителів про те, що все на світі плинне, все міняється, ніщо не залишається незмінним і найпридатнішими для цього видавались йому саме перекази про перевтілення. «Метаморфози» — це, за задумом поета, цілісна епічна поема, що повинна розгорнути перед читачем поетичний образ еволюції світу від його початків аж до сучасної авторові доби[1].
Овідій, свідомий величезного обсягу здійсненої роботи, закінчує поему рядками, що повторюють думку Горація в його «Пам'ятнику»:
Ось і завершено труд. Ні вогонь, ні залізо, ні злобна
Давність не владні над ним, ані гнів руйнівний Громовержця…
Всюди, куди б на землі не прослалася Римська держава,
Буду в людей на устах і, якщо таки можна покластись
На прозорливість співця — возвеличений, житиму вічно
(XV, 871—872, 877—879)[9]
Овідій "Сумні елегії"
Овідій "Сумні елегії"
Аналіз твору.
Аналіз твору.
У чотирьох книгах віршів простежуються трагічні мотиви: розлука із сім’єю, туга за Батьківщиною, ненависть до чужини, прохання про милосердя, прославляння поезії як єдиної опори в тяжкому житті.
Тема – трагедія вигнання і сум за батьківщиною.
Ідея – уславлення любові до батьківщини.
Ліричний герой скаржиться на долю, мріє про повернення на батьківщину. Настрій елегії сумний, відчувається розпач героя. Адже в ній розповідається про вигнанця, котрий живе між чужинцями.
Художні засоби у творі “Сумні елегії”:
епітети: дальня країна, тепле повітря, хвилі плинні, море безкрає;
порівняння: земля стає біла, мов мармур; суда, мов мармуром, стиснуті льодом; необроблена, мов пустка, земля;
метафори (Істр хвилями плинними запобігає війні; Борей, сніги заважають нам жити; небо тремтяче, і те ніби гнобить людей; отруту страшну бистре залізо несе.
Елегія закінчується розпачливим наріканням на долю, яку, на жаль, не можна змінити. Автор пише: «Горе моє! Не заходь жоден щасливий сюди. Адже так широко світ розіслався безмежно великий, Нащо ж на муки мені край цей відкрито сумний».
Елегія Овідія дає чудовий етнографічний матеріал про життя людей на початку нашої ери.
Публій Овідій Назон
Публій Овідій Назон
Останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.
Останній з поетів «золотої доби» римської літератури, твори якого мали суттєвий вплив на пізнішу європейську середньовічну літературу та по наш час.
Квінт Горацій Флакк. Ода "До Мельпомени"
Квінт Горацій Флакк. Ода "До Мельпомени"
ВЕРҐІЛІЙ "ЕНЕЇДА"
ВЕРҐІЛІЙ "ЕНЕЇДА"
Еней подорожує...
Еней подорожує...
Еней воює...
Еней воює...
Публій Вергілій Марон
Публій Вергілій Марон
"Золота доба" давньоримської літератури
"Золота доба" давньоримської літератури
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
ДАВНЬОРИМСЬКА ЛІТЕРАТУРА
Сапфо
Сапфо
Фреска з давньоримського міста Помпеї
Фреска з давньоримського міста Помпеї
"Барвношатна владарко, Афродіто..."
"Барвношатна владарко, Афродіто..."
Давньогрецький героїчний епос
Давньогрецький героїчний епос
За ілюстраціями проаналізувати причини Троянської війни, схожість та відмінність рис характеру Ахіллеса і Гектора. Вказати причини Троянської війни та їх наслідки для ахейців і троянців.
За ілюстраціями проаналізувати причини Троянської війни, схожість та відмінність рис характеру Ахіллеса і Гектора. Вказати причини Троянської війни та їх наслідки для ахейців і троянців.
Скласти сенкани до образів Ахіллеса і Гектора.
Скласти сенкани до образів Ахіллеса і Гектора.
1.Гордий 1. Люблячий чоловік і батько.
2. Запальний. 2. Стриманий, щирий, людяний.
Перш ніж ми почнемо осмислювати кульмінаційний епізод поеми «Іліада» — «Двобій Ахілла і Гектора», простежимо за повним текстом, що передувало поєдинку, як готувались до нього герої. Почнемо з Гектора. Гектор людяний. Він ні разу косо не глянув на Єлену, а це ж вона винна у всіх бідах троянців, не дорікнув їй гірким словом. І до брата свого Паріса, винуватця Троянської війни, він не відчуває ненависті. Він досадує на недолугість та зніженість Паріса й кидає йому в обличчя гіркі докори. Але варто Парісові визнати його, Гектора, правоту й просити пробачення, як гнів Гектора охолоджується, і він готовий вже усе простити Парісу. Він люблячий чоловік і батько.
Таким є Гектор. І ось настав його останній час. Охоплені панікою троянці тікають у місто, поспіхом закривши ворота, вони забувають про Гектора. Він один залишається за стінами міста, один перед величезним скупченням ворогів. Здригнулося серце Гектора, і злякався він на мить Ахіллеса! Те, що Гектор спочатку тікає від могутнього Ахілла, аж ніяк не свідчить про його боягузтво, просто на Олімпі ще остаточно не вирішена доля героїв. Ще не настав час їм боротися. За бігом героїв спостерігають зі стін обложеного міста усі троянці, серед яких ми бачимо Пріама, Гекторового батька, що вмивається гіркими слізьми, й усі боги дивились на них. Добросердий Зевс співчуває Гекторові й уже був готовий визволити його з біди, але втручається Афіна й нагадує володареві Олімпу, що здавна доля накреслила людям «печальну смерть». І Зевс прискорює криваву розв’язку…
Як життя людей, так і вчинки богів, за уявою стародавніх греків, знаходились в руках Долі. І Зевс не може їй опиратись, він також виконує те, що йому визначено Долею — вирішувати питання життя і смерті людей, кидаючи жереб на терези.
У словах Гектора немає зневаги, зверхності. Він звертається як рівний до рівного. Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника ___ «Гекторе клятий», «як між вовками й ягнятами згоди ніколи не буде»(з ким себе асоціює Ахілл?), гнів і «сум мій по друзях моїх, повбиваних лютим тобою!» рухають Ахіллом (хіба він сам менш лютий, ніж Гектор?)
Як епічний автор, Гомер намагається не висловлювати відкрито ні співчуття, ні давати оцінку діям і словам героїв, він все пов’язує із волею богів. Але нехай уже не без броні, не без слави загину, Діло зробивши велике, щоб знали про нього й потомки!»
Для Гектора — «Там лиш, де кості ключиці поєднують шию з плечима, Горло біліло, найшвидше душі там сягає загибель… «Для Ахілла єдиним його вразливим місцем була п’ята.) Чи знав Гектор про слабке місце Ахілла? Чому тоді він не скористався цим знанням? Визначеною була в цьому поєдинку саме смерть Гектора, і він, це розуміючи, все одно зустрічає свій останній час лицем до свого супротивника.
Можливо, тому, що поєдинок Ахілла з Гектором виглядав би жахливим убивством, оскільки перед ним троянець поставав абсолютно незахищеним, беззбройним, вразливим.
Гадаємо, що головна провина Ахілла полягає у втраті почуття міри. У давніх греків існувала одна із найважливіших заповідей і життя, і мистецтва — почуття міри. Будь-яке перебільшення, будь-який вихід за межі міри обертається бідою Ахілл постійно порушує кордони. Він надміру любить надміру ненавидить, надміру гнівається, ображається, здійснює помсту. Вірогідно, у цьому й полягає його трагічна провина. Він нетерплячий, дражливий, нестримний у своєму роздратуванні. Навіть найближчий до нього Патрокл побоювався запальності Ахілла та його гнівливості.
І Гектор, і Ахілл — кращі з кращих серед учасників Троянської війни Обидва сильні, мужні, витривалі, істинні воїни, прекрасно володіють всіма видами тогочасної зброї. Не випадково Гомер по черзі називає їх «богорівними» Проте головною відмінністю є надзвичайна людяність порядність Гектора та надмірна гнівливість і жорстокість Ахілла.
Гомер "Іліада"
Гомер "Іліада"
Найдавнішими циклами давньогрецьких міфів є троянський, фіванський, про аргонавтів. Троянський цикл присвячений подіям Троянської війни, фіванський оповідає про царя Едіпа та його сім'ю, міфи про аргонавтів — це розповідь про захоплюючу подорож греків за золотим руном.
Найдавнішими циклами давньогрецьких міфів є троянський, фіванський, про аргонавтів. Троянський цикл присвячений подіям Троянської війни, фіванський оповідає про царя Едіпа та його сім'ю, міфи про аргонавтів — це розповідь про захоплюючу подорож греків за золотим руном.
Дивних багато в світі див, найдивніше з них – людина...
Дивних багато в світі див, найдивніше з них – людина...
Софокл
Софокл
Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури
Священні книги людства як пам'ятки культури і джерело літератури
ТКР № 1
ТКР № 1
Важлива думка християнського вчення -
Важлива думка християнського вчення -
любов до людини.
любов до людини.
Нагірна проповідь
Нагірна проповідь
Хома невірний (невіруючий).
Хома невірний (невіруючий).
За Євангелієм, апостол Хома не повірив розповідям про воскресіння розп'ятого Христа. Він сказав, що переконається в цьому лише помацавши рани від цвяхів на руках Христа (звідси вислів «вкласти персти в рани»). Тоді йому явився Ісус Христос і сказав: «Подай перст твій і подивися на руки мої, подай руку твою і вклади в ребра мої, — і не будь невірний, а вірний» (Іван, 20,27).
За Євангелієм, апостол Хома не повірив розповідям про воскресіння розп'ятого Христа. Він сказав, що переконається в цьому лише помацавши рани від цвяхів на руках Христа (звідси вислів «вкласти персти в рани»). Тоді йому явився Ісус Христос і сказав: «Подай перст твій і подивися на руки мої, подай руку твою і вклади в ребра мої, — і не будь невірний, а вірний» (Іван, 20,27).
У сучасній мові вживається стосовно людини, що не хоче вірити очевидним фактам, сумнівається в тому, що є істиною для інших.
У сучасній мові вживається стосовно людини, що не хоче вірити очевидним фактам, сумнівається в тому, що є істиною для інших.
Образи співчуття, милосердя, всепрощення.
Образи співчуття, милосердя, всепрощення.
Біблійні мотиви в музиці
Біблійні мотиви в музиці
Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві
Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві
При́тча про зерно́ гірчи́чне — це притча яку розповів Ісус Христос, маючи на увазі що Царство Боже подібне до гірчичного зерна. Притча описана у Євангелії від Луки 13:18-19, від Марка 4:30-32 та від Матвія 13:31-32.
При́тча про зерно́ гірчи́чне — це притча яку розповів Ісус Христос, маючи на увазі що Царство Боже подібне до гірчичного зерна. Притча описана у Євангелії від Луки 13:18-19, від Марка 4:30-32 та від Матвія 13:31-32.
При́тча про до́брого самаряни́на (або Притча про милосердного самарянина) — притча, котру розповідає Ісус Христос та яка описується у Євангелії від Луки Нового заповіту Біблії.
При́тча про до́брого самаряни́на (або Притча про милосердного самарянина) — притча, котру розповідає Ісус Христос та яка описується у Євангелії від Луки Нового заповіту Біблії.
У притчі наводиться приклад безкорисливої допомоги людині, що потрапила у біду, від зовсім незнайомого перехожого-самарянина. Таким чином, підкреслюється важливість творити справи милосердя та допомоги ближнім.
У притчі наводиться приклад безкорисливої допомоги людині, що потрапила у біду, від зовсім незнайомого перехожого-самарянина. Таким чином, підкреслюється важливість творити справи милосердя та допомоги ближнім.
Притчею про доброго самарянина Ісус пояснив, що справжнім ближнім є той, хто помагає іншим, незалежно від їхньої національності і статусу.
Притчею про доброго самарянина Ісус пояснив, що справжнім ближнім є той, хто помагає іншим, незалежно від їхньої національності і статусу.
Притча про сіяча
Притча про сіяча
(Євангеліє)
(Євангеліє)
Від Марка (Мр. 4:1-20)
І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря. І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря. І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав:
Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на ґрунт кам’янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів’яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало.
Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає! І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм!
І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! Сіяч сіє слово. А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.Так само й посіяні на кам’янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! Сіяч сіє слово. А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них.Так само й посіяні на кам’янистому ґрунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз.
А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз.
2023 - 2024 навчальний рік
2023 - 2024 навчальний рік
Мольєр (Жан-Батист Поклен)
Мольєр (Жан-Батист Поклен)
Данте Аліґ’єрі. Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Утілення у вірші високого почуття кохання.
Данте Аліґ’єрі. Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Утілення у вірші високого почуття кохання.
Творчість Лі Бо та Ду Фу –
Творчість Лі Бо та Ду Фу –
вершина китайської лірики.
вершина китайської лірики.
Де ж зараз моя дорога,
Та, що до рідного дому веде?
Лі Бо
Тільки у далекій дорозі
Зрозумієш ти людські сподівання .
Ду Фу
Словесне повідомлення про Китай.
Китай — велика країна, розташована на південному сході Азії. Високі гори Тибету, пустеля Гобі й води Тихого океану начебто охороняють цю державу від усього світу, зберігаючи її самобутність.(Учитель показує країну на карті або глобусі)
Китай — держава з дуже давньою історією, що сягає глибини віків. Ця країна дотепер залишається загадковою для європейців. Вона й нині дивує світ глибокими філософськими вченнями, неповторною культурою, таємницями тибетської медицини. Саме з Китаю до нас прийшли компас, папір, туш, лак, шовк, порцеляна, без яких важко уявити сьогоднішнє життя.(Учитель демонструє фото винаходів)
Китай — країна давньої писемності, яка виникла тут у II тис. до н. е. Китайська мова тональна, або музикальна. Кожне слово містить лише один склад, а значення його залежить від того, як його вимовляють. В усному мовленні це передається різною тональністю, а в писемній — різними ієрогліфами (знаками-малюнками).(Учитель показує зразки ієрогліфів)
3.Вікторина.
Зараз ми проведемо вікторину. Питання будуть стосуватися історії та культури Китаю. І не забувайте про правило «піднятої руки»
1.Повна назва шляху, який поєднував Китай із центральною та Південною Азією та йшов аж до Риму. (Великий Шовковий шлях)
2.Назва споруди, що захищала Китай з півночі від нападу кочівників. (Велика Китайська стіна)
3.Улюблена страва китайців. (Рис)
4.Улюблена квітка китайців. (Лотос)
5.З якою метою в Китаї використовували писемність у II ст. до н. е.? (З культовою метою, для ворожіння)
6.Які винаходи були зроблені в Китаї? (Папір, компас, шовк, порцеляна, туш, лак)
7.З якого дерева китайці виготовили папір? (З кори шовковиці)
8.Які комахи підказали китайцям спосіб виготовлення паперу? (Оси та шершні)
4.Робота з епіграфами.
Як ви розумієте зміст кожного з епіграфів?
Який мотив об'єднує ці рядки?
Посилаючись на вислови Лі Бо та Ду Фу, подумайте, якими можуть бути дороги різних поетів
5.Слово вчителя.
Дороги справжніх поетів ніколи не бувають легкими, адже митці прагнуть осягнути проблеми світу і в усьому дійти до сутності. На нашому уроці ми «зустрінемося» з двома великими китайськими мандрівниками, яких філософами зробило життя. Роздуми цих мислителів про сутність буття вилилися в ліриці. Ім'я першого — Лі Бо.
"Печаль на яшмовому ґанку"
"Печаль на яшмовому ґанку"
Автор: Лі Бо
Літературний рід: лірика
Жанр: ліричний вірш
Провідний мотив: туга дівчини в розлуці з коханим
Образи-символи у назві вірша:
печаль - емоційна забарвленість переживань, показує, яким було чекання;
яшмовий - знак щирого, істинного, вірного, гідного;
ґанок (точний переклад - порог) - конфлікт, зіткнення "широкого світу" з "приватним світом": моральних норм з почуттями, життєвих обставин з внутрішнім світом людини.
Вірш "Печаль на яшмовому ганку", який складається лише з 20 ієрогліфів, схожий на малюнок. Тут немає описів кохання, є лише зримі образи, які передають почуття ліричних героїв.
Увага! Внутрішній стан у поезії Лі Бо "Печаль на яшмовому ґанку" передається за допомогою конкретних, зримих образів.
Ду Фу "Пісня про хліб і шовк"
Ду Фу "Пісня про хліб і шовк"
У вірші "Про хліб і шовк" яскраво зображена тема війни і миру та долі людей. Автор використовує художні засоби для зображення війни і миру, закликає людей "перекувати мечі на орала" та зупинити війну.
Ліричного героя, насамперед, хвилюють наслідки війни. Це державницька позиція, яка осмислює все з погляду історичних процесів. Точка зору мирного населення, простого народу збігається з позицією ліричного героя, який закликає "повиливати з блискучих лат" "серпи, мотики і рала", знаряддя мирної праці хлібороба. Ду Фу оспівує саме хліб і шовк, а не, наприклад, хліб і сіль тому що він прагне не лише миру для задоволення життєво необхідних потреб - хліба, а й потребує його для творчості - шовк сприймається не лише як результат мирної праці, а й краси, продукт творчості, натхнення, яке навряд чи приходить, коли буде страшна війна. Чому вірш називається "Пісня про хліб і шовк"? Хліб і шовк - те, що було основою, символом нормального життя в Китаї. Поет оспівує мирне життя своєї батьківщини, прагне повернути до нього своїх співвітчизників.
Овідій «Метаморфози» («Потоп», «Філемон та Бавкіда»)
Мета: проаналізувати прочитані уривки з поеми Овідія; простежити в них мотив перетворення, провести літературні паралелі; розвивати уміння учнів висловлювати свою думку; виховувати прагнення до самовираження, високі моральні якості.
Обладнання: тексти уривків поеми Овідія.
ХІД УРОКУ
I. Актуалізація опорних знань
Перетворення у міфах
Хто на кого перетворився?
Дафна → ... (на лаврове дерево)
Самозакоханий юнак → ... (на нарцис)
Зевс → ... (на золотий дощ, бика)
Арахна → ... (на павука)
Іо → ... (на телицю)
Молоко Гери → ... (на Молочний Шлях)
Краплі молока Гери → ... (на білі лілеї)
Астрея → ... (на сузір’я Діви)
II. Узагальнення й систематизація вивченого
1. Уривок «Потоп» (І, в. 253–312)
- Чому розпочався потоп? (Зевс хотів покарати людей.)
- Хто бере участь у покаранні людей? (Зевс, Нот — південний вітер, Іріда, Посейдон) Зачитайте, що робив кожен із них.
-Що вас найбільше вразило в картині потопу? Перекажіть цей епізод.
- Художники подають на розгляд ілюстрації до уривка.
- Порівняйте міфологічне уявлення про потоп давніх греків та біблійний переказ про Всесвітній потоп.
Метаморфози
Біблія
Карає Зевс
має помічників
знищує усіх людей
знищує тварин
Карає Бог
обирає праведника — Ноя
залишає тварин
2. Уривок «Філемон і Бавкіда»
- Хто завітали у гості до Філемона та Бавкіди? (Юпітер та Меркурій)
- Чому інші селяни не впустили Юпітера та Меркурія? (Селяни не були гостинними.)
- Зачитайте епізод, коли Філемон та Бавкіда піклуються про гостей. (Від слів «Тут Філемон їх запрошує поруч сідать на ослоні» до слів «Поки не вдавсь до гостей та й під ноги до них не забився»)
- Про які риси характеру старого подружжя свідчить цей вчинок? (Гостинність, працьовитість, щедрість, повага до людей, здатність до самопожертви)
- Як боги довели свою вдячність стареньким? (Пожаліли їх і залишили їм життя, на відміну від інших селян.)
- Яке бажання висловили Філемон і Бавкіда? («Хочемо бути жерцями і храму святого глядіти; Та як у згоді дійшли до кінця свого віку земного, Дайте і вмерти одразу обом, щоб мені не прийшлося Бачить дружини в огні, та і їй щоб мене не ховати».)
- Яке перетворення відбулося з подружжям? (Вони перетворилися на зелені дерева, які не розлучилися навіть після смерті.)
- Яку ідею хоче донести до читача Овідія? («Люди, шануйте богів, то й вам тоді шана довіки»)
- Кого сьогодні називають Філемоном і Бавкідою? (Нерозлучне подружжя, що провело усе життя в мирі та злагоді.)
III. Висновки
1) Що поєднує уривки «Потоп» та «Філемон і Бавкіда»? (Боги карають грішних людей та жаліють тих, хто їх шанує.)
2) Які перетворення вам знайомі за поемою Овдія? (Перетворення людей та всього на землі «Чотири покоління людей»; світу землі — на світ води — «Потоп»; праведного-подружжя — на прекрасні дерева — «Філемон і Бавкіда».)
3) Складіть сенкан на тему «Метаморфози»
Наприклад:
Метаморфози.
Несподівані, дивні.
Карають, рятують, допомагають.
Пояснюють походження світу.
Нове життя.
Публій Овідій Назон
Публій Овідій Назон
Квінт Горацій Флакк. Ода "До Мельпомени"
Квінт Горацій Флакк. Ода "До Мельпомени"
Еней подорожує...
Еней подорожує...
Давньогрецький театр
Давньогрецький театр
Есхіл "Прометей закутий"
Есхіл "Прометей закутий"
Давньогрецька лірика
Давньогрецька лірика
"Добре вмирати тому..."
"Добре вмирати тому..."
Характеристика образів Ахілла та Гектора
Характеристика образів Ахілла та Гектора
Міфи Троянського циклу
Міфи Троянського циклу
Священні книги народів світу
Священні книги народів світу
Якось апостол Петро запитав Ісуса: «Господи! Скільки разів я мушу прощати своєму братові, що грішить проти мене? Сім разів?» Ісус відповів: «Не кажу тобі до семи разів, але до семидесяти разів по сім».
Потім Господь розтлумачив це притчею, кажучи: «Царство Небесне подібне до одного царя, котрий забажав розрахуватися із своїми рабами. І привели до нього боржника, котрий заборгував йому десять тисяч талантів. Але той не мав чим заплатити, от цар і наказав продати і його, і його жінку з дітьми, і все, що він мав, щоб повернувся борг. Тоді впав раб долілиць і все кланявся цареві, кажучи: «Ласкавий царю! Потерпи і я все поверну». Цар змилосердився над тим рабом, відпустив його, а борг простив. Раб пішов від нього, знайшов одного свого товариша, схопив його та почав душити, кажучи: Віддай мені те, що винен!» Тоді той впав перед ним ниць, благаючи: «Потерпи ще трохи, і я все поверну». Проте той не погодився, а запроторив свого товариша до в’язниці, до того часу, поки він не поверне боргу.
Його друзі, котрі все бачили, дуже зажурилися, а потім пішли та все розповіли цареві. Цар наказав покликати, раба, кажучи йому: «Злобний рабе! Я простив тобі весь борг, тому розгнівався цар, тому що ти прохав мене; чому ж ти не помилував свого товариша?» І розгнівався цар, та й віддав раба мучителям до того часу поки не віддасть всього боргу. Так і Отець Мій Небесний вчинить з вами, якщо ви не простите своєму братові його гріхів від щирого серця» (Див.: Мт. 18: 23-25).
Поміркуй та дай відповідь:
Чому цар хотів продати раба, його дружину та дітей?
Що зробив раб після того, як йому цар пробачив борг?
Як покарав цар раба за його лицемірство?
Поміркуй, чи не поводишся ти як цей жорстокий раб?
Наведи приклади відомих людей, які прощали своїх кривдників.
Це цікаво!
Золотий талант в часи Ісуса Христа становив 11302 грн. 42 коп., срібний талант – 627 грн. 91 коп., динарій – 6 коп..
Лепта – найдрібніша римська монета в часи правління в Іудеї прокуратора Понтія Пілата. На відміну від золотих і срібних талантів та динаріїв лепта була виготовлена з бронзи.
Притча про немилосердного боржника
Притча про немилосердного боржника
"Біблійні мотиви у літературі"
"Біблійні мотиви у літературі"
Собор Паризької Богоматері став однією з ключових дійових осіб однойменного роману французького письменника Віктора Гюго, а за задумом автора — навіть головною дійовою особою. Основні події твору відбуваються поблизу або в стінах Собору, його опису відводиться значна частина роману.
Віктор Гюго
Віктор Гюго
Михайло Опанасович Булгаков
Михайло Опанасович Булгаков
Фільм "Майстер і Маргарита"(за мотивами роману Михайла Булгакова")
Фільм "Майстер і Маргарита"(за мотивами роману Михайла Булгакова")
Вольфганг Амадей Моцарт "Реквієм"
Вольфганг Амадей Моцарт "Реквієм"
"Біблійні мотиви в музиці та кіно"
"Біблійні мотиви в музиці та кіно"
Біблійні мотиви в архітектурі та скульптурі
Біблійні мотиви в архітектурі та скульптурі
Нагірна проповідь Ісуса Христа (Карл Блох)
Нагірна проповідь Ісуса Христа (Карл Блох)
Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві
Біблійні мотиви в образотворчому мистецтві
Google Sites
Report abuse