Вчителям

Золоті правила класного керівника

1. Бути особистістю, до якої діти тягнутимуться.

2. Вчитель повинен викликати любов і повагу дітей до себе. А це можливо, коли він сам любить, поважає, піклується про кожну дитину, й у стосунках з нею чесний і відвертий.

3. У вчителя не має бути „любимчиків”, тоді дитина прислухатиметься до порад такого вчителя, виконуватиме його прохання, ділитиметься з ним.

4. Учитель має бути веселим, жартами підтримувати і заохочувати позитивне. Це наближає його до дітей і зберігає його серце та нерви у порядку.

5. Вчитель повинен правильно використовувати свій час, щоб поповнювати запас енергії завдяки природі, мистецтву.

6. Вчителю слід завжди бути доброзичливим. Немає в дитині нічого такого, що вимагало б жорстокості. Зло перемагають добром, любов’ю. Вчитель повинен бажати дитині лише добра, виховувати в неї добро своїми власними вчинками, і вона відповість тим самим.

7. Учителю варто читати більше наукової літератури. Дітям завжди буде цікаво.

8. Завдання вчителя, як особистості: „знайди себе в собі”, підкори себе собі, оволодіти собою і допомогти дітям зробити те саме.

9. Учитель повинен володіти мистецтвом індивідуальних бесід з дитиною, вміти вислухати її, підтримати в ній вогник самоповаги.

10. Класний керівник має створити доброзичливий учнівський колектив, в якому кожна дитина пам’ятає, що поруч з нею людина, з інтересами якої треба рахуватися.

11. Педагог має бути річкою, в якій зливається гаряче серце й холодний розум, не допускати поспішних, непродуманих рішень, не залежати від настрою.

12. Вчителю слід дорожити довір’ям дитини, любити її, захищати, поважати її почуття. Тоді між учителем і дітьми складатимуться доброзичливі, щирі стосунки. Педагог повинен берегти найвище благо: людську гордість, недоторканість особистості, гідність дитини. Вчителю необхідно виховувати у дітей самодисципліну, боротися з лінощами. Разом з батьками слід добиватися того, щоб дитина сама себе обслуговувала. Діти повинні розуміти, що навчання у школі – це їхня найважливіша робота.

Пролийте світло на жорстокість

· Обговоріть з дітьми їхні страхи та почуття. Зараз це надзвичайно важливо, а замовчування точно не призведе ні до чого хорошого. Дайте ім’я страху, а якщо є можливість — намалюйте його. Візуалізація страху — один з найефективніших методів боротьби з ним.

Зупиніть відчуття безпорадності

· За можливості залучайте дітей до різних ініціатив та допомоги іншим. Долучайте їх до кіберініціатив. Деякі з них навіть розроблені у формі гри. Навіть зйомка відео в ТіkТоk — вже великий внесок. Або пост у соцмережах. Дія завжди ефективніша в боротьбі з тривожністю за бездіяльність, а будь-яку дію завжди можна зробити елементом уроку.

Розробіть плани про безпеку

· Як поводитися під час повітряної тривоги? А під час артилерійського обстрілу? Що таке зелений коридор і як правильно ним користуватися? Що таке речі першої необхідності? Що робити, якщо загубилися? Пояснюйте все це дітям. І будуйте плани поведінки в ризикових ситуаціях. Діти — це маленькі дорослі. Залишати їх непоінформованими — погана ідея.

Збудуйте машину часу

· Запропонуйте своїм учням (або своїм дітям) збудувати чи уявити машину часу. Ця машина здатна перенести вас у різні історичні епохи. Щойно опинитеся там, проаналізуйте разом з дітьми, з якими труднощами стикалися люди під час війни. Спробуйте порівняти ваше становище зі становищем та умовами, в яких жили люди в ті часи.

Як надихнути учнів у цей непростий час: 2 креативні варіанти і 1 невід’ємний

· Розповідайте дітям про героїв сучасності. ЗСУ, волонтери, звичайні люди, які роблять неможливе — розповідайте ці історії учням. Надихати можна і героїчною історією українського народу. Шукайте героїв та героїнь як у фольклорі, так і в сучасних реаліях. Легенди про вкрадений танк та збитий банкою помідорів дрон це просто must have.

· Зверніться до творчості Тараса Шевченка. Зараз він як ніколи актуальний. І акцентуйте, що «на оновленій землі врага не буде супостата» і «поборемо». Бо це правда.

· І головне — показуйте власний приклад. «Дорослий» дорослий у цій ситуації — найкраща опора для дитини. Вірте в ЗСУ та перемогу. Бо все буде Україна!

1. Умій радіти маленьким успіхам своїх учнів і співпереживати їх невдачам.

2. Ти дуже близька людина для свого учня. Постарайся, щоб він був завжди відкритий для тебе. Стань йому другом і наставником.

3. Не бійся признатися в своєму незнанні якого-небудь питання. Будь разом з ним в пошуку. Постарайся вселити в учня віру в себе, в його успіх. Тоді багато вершин для нього стануть переборними.

4. Не вимагай на уроці "ідеальної дисципліни". Не будь авторитарним. Пам'ятай, урок - це частинка життя дитини. Він не повинен бути скутим і затиснутим. Формуй в ньому особу відкриту, захоплену, розкуту, здатну творити, всесторонньо розвинену.

5. Прагни до того, щоб твої уроки не стали шаблонними, проведеними "по трафарету". Хай на уроках здійснюються відкриття, народжуються істини, підкоряються вершини, продовжуються пошуки.

6. Кожна зустріч з вчителем для батьків повинна стати корисною і результативною. Кожні збори - озброїти їх новими знаннями з області педагогіки, психології, процесу навчання.

7. Входь в клас з посмішкою. При зустрічі заглянь кожному в очі, дізнайся його настрій і підтримай, якщо йому сумно.

8. Неси дітям добру енергію і завжди пам'ятай, що "учень - це не судина, яку необхідно наповнити, а факел, який потрібно запалити".

9. Пам'ятай, двійка дуже шкідлива і для формування характеру. Знайди можливим не захоплюватися цією відміткою. Будь в пошуку можливості знайти шлях подолання невдачі, що осягнула.

10. Пам'ятай, кожен твій урок повинен бути хай маленьким, але кроком вперед, до пізнавання нового, невідомого.

11. Учень завжди в навчанні повинен долати трудність. Бо тільки в трудності розвиваються здібності, необхідні для їх подолання. Умій визначити "планку" трудності. Вона не повинна бути завищеною або заниженою.

12. Учи своїх учнів трудитися. Не шукай легкого шляху в навчанні. Але пам'ятай, як важливо підтримати, підбадьорити, бути поряд у важкій ситуації. Відчувай, де необхідні твоє плече, твої знання, твій досвід.

13. Якщо з двох балів думаєш, який вибрати, - не сумнівайся, постав вищий. Повір в дитину. Дай йому крила. Дай йому надію.

14. Не приховуй від дітей своїх добрих відчуттів, але пам'ятай: серед них ніколи не повинно бути особливого місця для "улюбленчиків". Постарайся в кожній дитині побачити визначене йому, відкрий його йому самому і розвій в ньому те приховане, про що він і не підозрює.

15. Пам'ятай про те, що дитині повинно бути цікаво на уроці. Тільки коли цікаво, дитина стає уважною.

16. У спілкуванні з батьками своїх учнів пам'ятай, що їх діти - найдорожче в житті. Будь розумний і тактовний.Знаходь потрібні слова. Постарайся не образити і не принизити їх гідність.

17. Не бійся вибачитися, якщо опинився неправий. Твій авторитет в очах учнів тільки підвищиться. Будь терплячий і до їх помилок.

18. Живи з дітьми повним життям. Радій і засмучуйся разом з ними. Захоплюйся і дивуйся. Жартуй і наставляй. Учи бути нетерплячими до брехні і насильства. Учи справедливості, завзятості, правдивості.

19. Не виховуй дуже самовпевнених - їх уникатимуть; дуже скромних - їх не поважатимуть; дуже балакучих - на них не звертатимуть уваги; дуже мовчазних - на них не зважатимуть; дуже суворих - від них відмахнуться; дуже добрих - їх розтопчуть.

20. Будь завжди витриманий, терплячий, урівноважений.

21. Будьте доброзичливими до вихованців. Завжди пам’ятайте слова Мішеля Монтеня: «Тому, хто не оволодів наукою добра, будь-яка інша наука приносить лише шкоду».

22. Частіше посміхайтесь вихованцям. Усмішка педагога створює атмосферу пошуку, настрою, успіху.

23. Учіться бачити себе з боку, очима дітей, колег. Частіше аналізуйте власну діяльність; ставте себе на місце вихованців; чесно визнавайте свої помилки.

24. Умійте слухати дітей, намагайтесь зрозуміти їхній настрій.

25. Стимулюйте спілкування з вихованцями. Будьте ініціатором спілкування.

26. Завжди підтримуйте у дітей позитивну установку.

27. Ніколи не критикуйте без потреби. Критика засіб, а не мета.

28. Об’єктом критики може бути тільки погано виконане завдання, але ні в якому разі не особистість дитини.

29. Не поспішайте з прийняттям рішень, особливо покарань.

30. Умійте ставити себе на місце дітей, намагайтеся побачити проблему їхніми очима.

При роботі з неблагополучними сім'ями класному керівнику необхідно:

1. Сприяти виявленню неблагополучних сімей як засобу профілактики соціального сирітства (знання умов проживання дитини, наявність акту матеріального обстеження).

2. Підвищувати педагогічну культуру всіх категорій батьків, зокрема:

— організувати педагогічну освіту; переконувати батьків у тому, що сімейне виховання – це не моралізування, нотації або фізичні покарання, а весь спосіб життя батьків (насамперед здоровий), напрям думок, учинків самих батьків, постійне спілкування з дітьми з позицій гуманності.

— залучати батьків до діяльності як активних вихователів (сімейні свята в школі, позаурочна позашкільна діяльність, участь у керуванні школою).

3. Щоб уникнути насильства, жорстокості, агресивного поводження стосовно своїх дітей, формувати правову культуру батьків.

4. Проводити контрольно-корекційну роботу з батьками (анкетування, тестування, аналіз рівня вихованості, навченості дітей, індивідуальні бесіди тощо).

5. Враховувати особливості виховання в кожній окремій сім'ї; спираючись на позитивний досвід, підвищувати пріоритет сім'ї й сімейних традицій у всіх суб'єктів освітньої діяльності: дітей, батьків, педагогів.

6. Усунути почуття провини батьків за свою неспроможність результативного виховання дитини (окремий план роботи із проблемними групами батьків).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ, ЩОДО ПІДТРИМКИ ДИСЦИПЛІНИ В КЛАСІ

ДИСЦИПЛІНА – ЦЕ УМОВА, ЗАСОБИ Й РЕЗУЛЬТАТ ВИХОВАННЯ, ВОНА ПОТРЕБУЄ ЗУСТРІЧНИХ ЗУСИЛЬ. ГОЛОВНОЮ УМОВОЮ ДИСЦИПЛІНОВАНОЇ ПОВЕДІНКИ УЧНІВ Є ДОБРОЗИЧЛИВІ ВІДНОСИНИ МІЖ УЧИТЕЛЯМИ І ДІТЬМИ.

Необхідно враховувати, що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.

При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:

1. Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

2. Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.

3. Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.

4. Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.

5. Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.

6. Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.

7. Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.

8. Будьте привітними.

9. Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.

10. Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.

11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.

12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.

13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях гуртка, позакласних заходах, спільних походах.

14. Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.