Хто такий психолог)

Психолог — це спеціаліст, який допомагає віднайти душевний спокій та рівновагу. З його допомогою людям простіше переживати стреси та емоційні травми. Це кваліфікований спеціаліст, який займається вивченням та коригуванням душевного стану людини, яка до нього звернулась за допомогою. Психолог може надавати допомогу в особистісних проблемах та у взаємовідносинах, допомагає адаптуватися та навчитися контактувати з оточуючими. Основне завдання психолога полягає у тому, щоб покращити емоційний стан та самопочуття людини.

Професія “психолог” з’явилася в XX столітті.

Процес формування професії психолога неоднаково проходив в різних країнах і в різних сферах соціального життя. Найбільший розвиток професія психолога отримала в США, Великобританії, Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Росії. Академічна психологія, пов’язана з науковою та педагогічною діяльністю в університетах , сформувалася раніше і знайшла досить міцний статус в громадській думці.

Протягом XX століття в суспільстві поступово формувався соціальне замовлення на психологічну діяльність, вона ставала соціально визнається і, як наслідок, отримувала нормативно-правову основу (з’являлися юридичні документи, що регулюють статус, зміст і форми діяльності професійного психолога). Поступово формувалася система професійної освіти і підготовки психологів, створювалися професійні суспільства психологів, формулювалися вимоги до професійної кваліфікації та досвіду фахівців-психологів.

Нині найбільш визнана діяльність практичних психологів у сфері педагогічної, медичної, соціальної, консультаційної психології. Активно розвиваються й інші напрямки практичної психології: економічна, юридична, спортивна, військова.

Опис професії

Робота психолога далека від тої картинки, яку нам сформувало телебачення. Адже психолог – це не лише спеціаліст, до якого приходять люди, лягають на кушетку і «виливають» свої проблеми. Насправді, професія більш поширена та використовується у багатьох напрямках. Найчастіше до психологів люди звертаються тоді, коли вони стикаються з важкими життєвими ситуаціями. Поки все гаразд, необхідності допомоги психолога зазвичай не виникає. Люди самі справляються з повсякденними проблемами. Тому для того, щоб з’явилася потреба в психологічних послугах, люди повинні усвідомити її.

Головні відмінності психолога від психіатра та психотерапевта полягають у наступному:

· Психолог — не лікар, тобто не має спеціальної медичної освіти; відповідно не ставить медичних діагнозів, не лікує і не призначає лікарських препаратів (виключенням в Україні є лікар-психолог, який призначає лікарські препарати, однак не ставить медичних діагнозів).

· Психолог працює з психічно здоровими людьми (клієнтами, а не хворими), що мають якісь труднощі або потрапили в складну життєву ситуацію.

Переважно, до психолога звертаються в таких випадках як:

· травматичні та стресові ситуації: смерть, розлучення, насильство, тяжке захворювання, тощо. А також вагітність, народження дитини, переїзд на нове місце проживання, перехід на нову роботу й інше;

· коли людина відчуває різні труднощі та проблеми в ситуаціях спілкування та взаємодії з іншими людьми (близькими, дітьми, колегами.);

· коли є якісь тілесні симптоми або психосоматичні захворювання (наприклад, нейродерміт, вегето-судинна дистонія, синдром хронічної втоми та інші);

· коли людина відчуває, що «щось не так» з нею або з її оточенням і у неї є бажання поліпшити своє життя;

· а також будь-які інші причини, що вимагають підтримки або допомоги зовні.

В якій би сфері людського, суспільного життя психолог не брав участь всю його практику можна розділити на п'ять видів діяльності:

1) психологічна профілактика (сприяння розвитку психологічної культури, формування бажання пізнавати себе і вміти вирішувати складні ситуації у спілкуванні);

2) психологічна діагностика (виявлення індивідуально-психологічних особливостей, стосунків особи і специфіки групової взаємодії);

3) психологічна корекція (дія психолога на внутрішній світ клієнта з метою розкриття його резервів для вирішення психологічної проблеми);

4) психологічний розвиток (формування нових психологічних якостей, властивостей особи що дозволяють клієнтові розвиватися у вибраному ним напрямі);

5) психологічне консультування (створення умов для розуміння людиною самого себе і значимих інших, для ухвалення рішень про те, що робити і як до цього відноситися).

Спеціаліст повинен вміти:

Досліджувати діяльність людини, розвиток його психіки, психо-фізіологічних процесів. Вивчити внутрішній світ і особливості поведінки людини в малих (великих) групах, у стресовій ситуації, мотиви його вчинків, творчу і професійну діяльність. Зібрати інформацію про кожен індивідуальний випадок. Вислухати клієнта. Встановити з ним довірливі стосунки. Проаналізувати дані і зробити висновки. Інформувати клієнта про те, що з ним відбувається. Обговорити варіанти і прогнози розвитку ситуації. Організувати проведення лекцій, групових занять (тренінгів, семінарів). Проводити профілактику небажаної поведінки і прояву психіки людини. Розробити адекватні програми і методи роботи. Здійснювати психологічний супровід навчання, кар'єри, особового розвитку. Дати рекомендації з метою самовдосконалення і формування необхідних рис клієнтів. Зберігати таємницю. Дотримувати етику консультування і тренінгових занять.