БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
COVID-19. ПОРАДИ З БЕЗПЕКИ ОНЛАЙН ДЛЯ БАТЬКІВ ТА ОПІКУНІВ
Через глобальний вплив COVID-19 молодь та діти проводить більше часу вдома, а отже, і більше часу в Інтернеті. Діти використовують мережу для навчання та ігор, але завжди є певні ризики, з якими вони можуть зіштовхнутись онлайн. У вас є чудова можливість підтримати та навчити своїх дітей уникати онлайн ризиків та набути досвіду безпечного користування Інтернетом. Діти можуть почуватися ізольованими та стурбованими, відчувати занепокоєння членів своєї сім'ї у ці нестабільні часи, спричинені COVID-19. Вони мають менший доступ до свого звичайного кола підтримки: друзів, вчителів, вихователів через те, що перебувають поза школою. Цей посібник містить ключові питання безпеки в Інтернеті для дітей та молоді й низку практичних порад і рекомендацій, які пояснюють, що робити, якщо щось піде не так. Він охоплює поширені питання безпеки онлайн, як-от: керування часом перебування дитини в Інтернеті, використання інструментів батьківського контролю, налаштування та реагування на такі проблеми, як кібербулінг (цькування, знущання), неприйнятний контент, надсилання оголених частин тіла та контакти з незнайомцями.
МОН. БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ
Щоб допомогти батькам і педагогам отримати інформацію щодо захисту дітей від впливу шкідливої інформації, розроблено посібники, шкільні уроки та складено перелік рекомендованих для дітей онлайн-ресурсів. Зазначені матеріали допоможуть дітям безпечно користуватись цифровими технологіями.
ПЕРЕЛІК ОНЛАЙН-РЕСУРСІВ, РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЛЯ ДІТЕЙ
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ ІНТЕРНЕТ-САЙТИ ДИТЯЧОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ БІБЛІОТЕК ТА ЕЛЕКТРОННИХ БІБЛІОТЕК
вебсайт Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського (м. Київ);
вебсайт "Буквоїд";
вебсайт Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого (м. Київ);
вебсайт Державної наукової установи "Книжкова палата України імені Івана Федорова" (м. Київ);
вебсайт "Бібліотеки в мережі Internet";
вебсайт Бібліотеки Конгресу США;
вебсайт Національної бібліотеки Франції;
вебсайт Британської бібліотеки.
ІНТЕРНЕТ-САЙТИ МУЗЕЇВ І КАРТИННИХ ГАЛЕРЕЙ УКРАЇНИ
вебсайт "Музейний простір України";
вебсайт Національного музею історії України у Другій світовій війні;
вебсайт Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття;
вебсайт Одеського художнього музею;
вебсайт Львівського музею історії релігії;
вебсайт Львівської національної галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького;
вебсайт Музею Івана Гончара;
вебсайт Музею театрального, музичного та кіномистецтва України.
Матеріали взято з сайту mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti
КУДИ МОЖНА ЗВЕРНУТИСЬ У РАЗІ КІБЕРБУЛІНГУ
УГСПЛ
Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей, які опинились у ситуації кібербулінгу.
Якщо ви страждаєте від постійних образ в Інтернеті; ваш акаунт зламали та поширили особисті дані; чи ви наразилися на інші небезпеки в мережі — звертайтеся по правову допомогу.
Телефони київської приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519. Працює в будні з 10:00 до 18:00.
Мешканці інших регіонів України за цими самими номерами можуть дізнатися адреси найближчих до них приймалень УГСПЛ, куди можна звернутися по допомогу.
Національна дитяча «гаряча» лінія
Професійні психологи і юристи Національної дитячої «гарячої» лінії допоможуть розібратися зі складнощами й вирішити будь-яку твою проблему, в тому числі, пов’язану з цькуванням в онлайні.
Безкоштовний номер: 0 800 500 225 або короткий номер: 116 111 (безкоштовно з усіх мобільних). Лінія є анонімною та конфіденційною.Працює в будні з 12:00 до 16:00.
Поліція
Можна звернутися до поліції за номером 102 (цілодобово).
Правова допомога
Якщо потрібна правова допомога чи порада, звертайтеся до найближчого місцевого центру чи бюро правової допомоги, дізнавшись контакти на сайті legalaid.gov.ua.
Єдиний контакт-центр. Можна зателефонувати та проконсультуватися у фахових юристів, як поводитися, щоб бути в безпеці: 0 800 213 103. Номер працює цілодобово — безкоштовно в межах України.
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Не отримали потрібного тобі захисту? На захисті ваших прав — Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.
Електронна пошта, фейсбук-сторінка, телефони: 8 800 501 720, (044) 253 7589
ОСВІТНІЙ ОМБУДСМЕН
Якщо ви учень чи студент, батьки здобувача освіти, вчитель чи викладач або інший учасник освітнього процесу і ваші права порушили, зокрема ви постраждали від кібербулінгу, Служба освітнього омбудсмена допоможе їх захистити та надасть необхідну юридичну та психологічну підтримку.
Подати звернення щодо порушених прав можна на вебсайті https://eo.gov.ua/. Facebook сторінка освітнього омбудсмена.
Матеріал взято з сайту cyber.bullyingstop.org.ua/?fbclid=IwAR2Bpu2ITCFJ4QZiuWFG4tAvtXL3B8alniza0x2CbWVCdm-ot7EkS1ZQO9Y
КАМПАНІЯ ПРОТИ КІБЕРБУЛІНГУ
MR. NOX
КІБЕРБУЛІНГ: ЯК Я ПЕРЕСТАЛА БУТИ ЖЕРТВОЮ
ЯК Я СТАВ КІБЕРСУПЕРГЕРОЄМ
РОЗКАЖІТЬ ДІТЯМ ПРО БЕЗПЕКУ В ІНТЕРНЕТІ
Цикл відео від Kyivstar щодо безпечного поводження дітей в Інтернеті
КЛАН КЛІК КЛАЦ
Виховання дітей у цифрову еру. Посібник для батьків: s3.eu-central-1.amazonaws.com/files.edpro.com.ua/Clique+Click-UKR.pdf
ОБАЧНІСТЬ. ПИЛЬНІСТЬ. ЗАХИСТ. ВВІЧЛИВІСТЬ. СМІЛИВІСТЬ.
Посібник із цифрового громадянства й безпеки: nus.org.ua/wp-content/uploads/2018/08/PRESS.pdf
НЕ ІГНОРУВАТИ І НЕ ЗАБОРОНЯТИ: ЯК ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ ВІД КІБЕРБУЛІНГУ
Цифрові технології створюють можливості для спілкування, самоосвіти, свободи вираження поглядів тощо. Та окрім можливостей, це супроводжується ризиками дотримання прав людини. Вразливі до таких ризиків – насамперед діти.
Перебуваючи у віртуальному світі, вони можуть не знати про правила безпеки в інтернеті, а також про загрози та реальність їх наслідків. А тому – можуть опинитися в ситуації кібербулінгу (знущання, приниження, агресивні напади, які здійснюють за допомогою гаджетів, зокрема телефонів, із використанням інтернету).
За даними дослідження, проведеного дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) у 2018 році, серед 10-17-річних українців кожен п’ятий підліток визнає себе жертвою онлайн-знущань.
У нашому законодавстві є визначення поняття “булінг” та передбачено адміністративну відповідальність за це. Але діти залишаються вразливими в ситуації кібербулінгу.
Тобто, єдиного рішення, як протидіяти кібербулінгу, поки немає. Хоча створення безпечного інформаційного простору для дітей є в пріоритетах Державної соціальної програми “Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини” на період до 2021 року.
Кібербулінг може набирати різних форм: флеймінг (обмін короткими гнівними і запальними репліками між двома чи більше учасниками), тролінг, ізоляція, секстинг, кіберпереслідування тощо. Більше інформації про види цькування в онлайні та як із цим впоратися, зібрано в інформаційному буклеті Кампанії проти кібербулінгу, яким можна користуватися онлайн на цьому сайті.
Як батькам психологічно допомогти дитині, яка опинилась у ситуації кібербулінгу? Ось 5 порад від докторки психологічних наук, професорки, президентки Асоціації медіапсихологів та медіапедагогів України Любові Найдьонової:
Зберігайте спокій і впевненість, що проблему можна вирішити спільними зусиллями.
Не намагайтеся знецінити хвилювання дитини (“що це за проблема?”, “не переймайся, минеться” тощо). Підтримайте дитину емоційно і запевніть, що разом ви все подолаєте.
Не забороняйте гаджети, соцмережі тощо. Часто це найперше, що спадає на думку батькам (“нема інтернету – нема проблеми”). Але можна домовитися з дитиною про те, щоб тимчасово не заходити в соцмережі, щоб додатково не засмучуватися.
Батьки можуть допомогти й підказати, як можна переключитися, відволіктися, розслабитися, заспокоїтися, мобілізуватися. Це можуть бути і фізичні навантаження, які здатні “спалювати” емоції.
Якщо емоції дуже сильні, і звичайних побутових способів боротьби з ними не вистачає, консультуйтеся із психологами. Психологічна підтримка важлива у випадку будь-якого з видів кібербулінгу, але є й такі види кібербулінгу, де лише саморегуляцією не обійтися.
Інтернет має розважати і розвивати, а не загрожувати. На цьому наголошує Всеукраїнська Кампанія проти кібербулінгу Docudays UA. Щоб привернути увагу до проблеми кібербулінгу батьків та дітей, телеведуча Марічка Падалко, фронтвумен The HARDKISS Юлія Саніна та освітянин Ігор Хворостяний підтримали кампанію.
Вони закликали батьків не бути байдужими, якщо у їхніх дітей виникають проблеми в онлайні, та звертатися за фаховою допомогою в ситуації кібербулінгу.
“Якщо дорослі здатні давати раду цькуванню в онлайні, то діти значно вразливіші в мережі. Вони сприймають віртуальний світ реально і залишаються беззахисними та безпорадними перед його беззаконням”, – каже Марічка Падалко.
Юлія Саніна радить батькам пояснити дитині, що не слід сприймати близько до серця коментарі в інтернеті: “Мало хто наважиться повторити цю маячню в обличчя. Якщо ж агресія стає серйознішою, дитина повинна мати прихисток, де її зрозуміють та допоможуть”.
Ігор Хворостяний у своїй педагогічній практиці зіштовхувався і з булінгом, і з кібербулінгом: “Були випадки дитячих сліз через цькування, страх, сором, загрози психологічному здоров’ю дітей (і, буквально, життю) через матеріали в інтернеті, що, цитую: “Знищать мене, бо я цього не переживу”.
Нагадаємо, Docudays UA спільно з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (УГСПЛ) також у межах Кампанії проти кібербулінгу пропонують кваліфіковану юридичну допомогу дітям та/чи батькам дітей.
Якщо ви страждаєте від постійних образ в інтернеті; ваш акаунт зламали та поширили особисті дані; чи ви наразилися на інші небезпеки в мережі – звертайтеся по правову допомогу.
Телефони гарячої лінії приймальні УГСПЛ: (044) 383 9519, 094 928 6519.
“Нова українська школа”
Матеріали взято з сайту nus.org.ua/articles/ne-ignoruvaty-i-ne-zaboronyaty-yak-zahystyty-ditej-vid-kiberbulingu/
ПРОЄКТ "ПРО ІНТЕРНЕТ"
Проєкт «Про Інтернет» розповідає про будову електронного мозку мережевого простору.
Ти дізнаєшся про те, як отримати доступ до знань, знайти потрібну інформацію, критично оцінити контент, створити власний інтернет-проект, спілкуватися — і робити все це, дотримуючись простих правил безпеки.
ON-ЛЯНДІЯ - БЕЗПЕЧНА ВЕБ-КРАЇНА
On-ляндія — це казкова країна, де діти почувають себе захищеними.
Вони знають, як правильно користуватися перевагами Інтернету.
On-ляндія — це інтерактивний курс з інтернет-безпеки — спільна ініціатива програми Microsoft «Партнерство в навчанні», соціально відповідальних комерційних структур, неурядових організацій, за підтримкою громадського-соціальних діячів.
Цей сайт містить матеріали для дітей, батьків і вчителів (інтерактивні сценарії, короткі тести, готові плани уроків), завдяки яким діти зможуть освоїти основи безпечної роботи в Інтернеті. На сайті подано доступну, практичну інформацію з Інтернет-безпеки, ознайомившись з якою навіть починаючі користувачі зможуть ефективно використовувати ресурси мережі й захистити себе від небажаного контенту.
ДІТИ В ІНТЕРНЕТІ: ЯК НАВЧИТИ БЕЗПЕЦІ У ВІРТУАЛЬНОМУ СВІТІ
Посібник для батьків: rescentre.org.ua/images/Uploads/Files/internet_safety_dl/children_internet.pdf
ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНІЙ ПРОЄКТ "#STOP_SEXТИНГ"
СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ ТА ІНТЕРНЕТ
ДІЗНАЙСЯ ПРО СВОЇ ПРАВА В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ
Рекомендації Ради Європи щодо поваги, захисту та здійснення прав дитини в цифровому середовищі. Для дітей і молодих людей віком до 18 років.
ПОСІБНИК "ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ПРОТИДІЯ КІБЕРБУЛІНГУ В ДИТЯЧОМУ СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНИ"
КІБЕРБУЛІНГ ТА ЧАТ-БОТ "КІБЕРПЕС"
Кібербулінг – це цькування із застосуванням цифрових технологій. Кібербулінг може відбуватися в соціальних мережах, платформах обміну повідомленнями (месенджерах), ігрових платформах і мобільних телефонах, зокрема через:
поширення брехні чи розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
повідомлення чи погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди.
За даними ЮНІСЕФ в Україні, майже 50% підлітків були жертвами кібербулінгу. Кожна третя дитина прогулювала школу через кібербулінг. 75% підлітків у анонімному опитуванні підтвердили те, що Instagram, TikTok і Snapchat є основними соціальними платформами для цькування.
Міністерство цифрової трансформації у співпраці з ЮНІСЕФ та за інформаційної підтримки Міністерства освіти і науки України, Координаційного центру з надання правової допомоги та Міністерства юстиції України випустило чат-бот "Кіберпес". У чат-боті можна дізнатись про те, як діяти дітям, батькам і вчителям у разі кібербулінгу.
Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, як визначити кібербулінг, як самостійно видалити образливі матеріали з соціальних мереж, а також куди звертатись за допомогою.
У чат-боті "Кіберпес" можна знайти інформацію про те:
що таке «кібербулінг» та як він проявляється;
як визначити контент, що містить кібербулінг;
що робити, якщо вас кібербулять;
як видалити матеріали, що містять кібербулінг;
як попередити кібербулінг;
як не бути кібербулером.
Матеріал взято з сайту mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti
ПАМ'ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ: "ДІТИ. ІНТЕРНЕТ. МОБІЛЬНИЙ ЗВ'ЯЗОК."
З метою реалізації та додержання вимог чинного законодавства у сфері захисту суспільної моралі, обігу продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру, продукції, що містить пропаганду культу насильства, жорстокості і порнографії, створено Національну експертну комісію України з питань захисту суспільної моралі (далі - Національна комісія).
Відповідно до статті 17 Закону України „Про захист суспільної моралі” Національна комісія є постійним позавідомчим державним експертним і контролюючим органом, який діє відповідно до цього Закону та чинного законодавства України і є відповідальним за утвердження здорового способу життя, належного стану моральності суспільства, контролює обіг продукції і видовищних заходів сексуального чи еротичного характеру.
Рішення Національної комісії, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для розгляду центральними і місцевими органами влади, засобами масової інформації всіх форм власності, а також фізичними та юридичними особами.
Відповідно до статей 2, 6 Закону України „Про захист суспільної моралі” виробництво та обіг у будь-якій формі продукції порнографічного характеру в Україні забороняються. Критерії віднесення продукції до такої, що має порнографічний характер, встановлюються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері культури та мистецтв.
Виробництво та обіг у будь-якій формі продукції еротичного характеру та продукції, що містить елементи насильства та жорстокості, дозволяються виключно за умови дотримання обмежень, встановлених законодавством.
Забороняються виробництво та розповсюдження продукції, яка:
пропагує війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України;
пропагує фашизм та неофашизм;
принижує або ображає націю чи особистість за національною ознакою;
пропагує бузувірство, блюзнірство, неповагу до національних і релігійних святинь;
принижує особистість, є проявом знущання з приводу фізичних вад (каліцтва), з душевнохворих, літніх людей;
пропагує невігластво, неповагу до батьків;
пропагує наркоманію, токсикоманію, алкоголізм, тютюнопаління та інші шкідливі звички.
З високими темпами розвитку науково-технічного прогресу, зокрема, електронної техніки та можливостей обміну інформацією постало питання захисту дітей від інформації, яка несе загрозу морально-психічному здоров’ю.
Працівниками Національної комісії проводиться робота щодо виявлення цієї інформації у засобах масової інформації на будь-яких носіях, в тому числі, розповсюдження її за допомогою мобільних телефонів та всесвітньої мережі Інтернет.
Мобільний телефон та порнографія.
Порнографія стає одним з локомотивів розвитку мобільного зв’язку, так як і раніше вона допомогла розповсюдженню відеомагнітофонів та Інтернету. В Європі продаж розваг для дорослих, які можна отримати в мобільні телефони, вже став бізнесом, що приносить мільйони доларів. Користувачі стільникового зв’язку вже витрачають десятки мільйонів на рік на „контент для дорослих”. У числі розповсюджувачів порнографії опинилися такі компанії, як гігант мобільного зв’язку Vodafone (Водафон) – названий однією з британських газет „Vodafilth” (filth – „розпуста”). На думку експертів, до 2009 р. статки „мобільного” порно у всьому світі склали $2 мільярди. Індустрія мобільного телебачення вражена тим, що 30 відсотків відео-контенту, відтворюваного на мобільних пристроях, є порнографічними.
На території СНД, за даними деяких провайдерів, еротика і порнографія складає не менше третини всього ринку мобільних картинок. Еротика користується великою популярністю у всіх сферах індустрії розваг і мобільний контент не є винятком. Найбільш популярними залишаються WAP-сайти порнографічного змісту. При цьому аналітики відзначають, що типовим споживачем мобільного порноконтенту є молодь та діти.
Батьки мають вміти те, що вже роблять діти!
Передача контенту
Контент (з англ. – зміст, вміст) – будь-яке інформаційно-значиме наповнення інформаційного ресурсу (тексти, ігри, графіка, мультимедіа).
Мобільний контент – це цифровий контент, адресований власникам мобільних пристроїв.
Є декілька способів передачі мобільного контенту:
MMS повідомлення;
За допомогою Bluetooth® (блютус);
ІЧ- порт, IrDA (Інфра червоний порт).
Bluetooth — це технологія бездротового зв’язку, створена у 1998 році. Основне призначення Bluetooth - забезпечення економного (з точки зору спожитого струму) і дешевого радіозв’язку між різноманітними типами електронних пристроїв, таких як мобільні телефони та аксесуари до них, портативні та настільні комп’ютери. Можливості Bluetooth дозволяють передавати будь-яку інформацію у вигляді файлів на відстань до 100 метрів.
Тому будь-який файл підліток може прийняти/передати за допомогою Блютус. При цьому підлітки можуть бути не знайомі і не бачити один одного та знаходитись у різних приміщеннях.
MMS - послуга мультимедійних повідомлень (англ. Multimedia Messaging Service, MMS) — стандарт, який дозволяє пересилати між мобільними пристроями повідомлення з мультимедійним змістом (зображення, звук тощо).
Але, на відміну від Bluetooth ця послуга надається оператором мобільного зв’язку, є платною та має обмеження, які встановлюються оператором, а саме, ціна, кількість повідомлень та максимальний об’єм даних.
IrDA - Інфра червоний порт (англ. Infrared Data Association) є одним із стандартів передачі даних на малі відстані за допомогою інфрачервоного випромінювання.
Тобто, ІЧ-порт є аналогом Bluetooth, але на відміну від останнього, має малий радіус дії, не більше 10-20 сантиметрів.
Замовлення контенту через SMS
Абонент відправляє SMS з кодом контенту на короткий номер оператора (компанії, які надають послуги мобільного зв’язку).
Оператор (без аналізу вмісту) перенаправляє отримане SMS до контент-провайдера (компанія, яка займається розповсюдженням контенту – картинки, музика, ігри, фото, кліпи тощо) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
При вдалій передачі SMS від оператора до контент-провайдера відбувається тарифікація (з абонента знімаються гроші). Деякі оператори знімають гроші при передачі зворотного SMS від контент-провайдера до оператора.
Контент-провайдер опрацьовує отримане SMS та, згідно з вказаним кодом, відкриває відповідне WAP-посилання на вказаний контент. Посилання відправляється у зворотному SMS від контент-провайдера до оператора.
Оператор отримує SMS і відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові.
Абонент заходить на вказане в SMS WAP-посилання та закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Замовлення контенту через IVR (в основному звуковий контент)
Абонент телефонує на короткий номер.
Оператор перенаправляє дзвінок до контент-провайдера (або підрядчика контент-провайдера) згідно з укладеною угодою. Договір включає ряд додатків, в яких описується сервіс, правила участі і контент, що надається.
Система контент-провайдера відповідає на виклик (з цієї миті починається тарифікація. Тарифікується або з’єднання, або тривалість, або те і інше). Абонент через IVR-меню вибирає потрібний контент.
Контент-провайдер, посилаючись на вибраний в IVR-меню контент, формує відповідне WAP-посилання на цей контент. Посилка відправляється через SMS від контент-провайдера до оператора.
Оператор отримує SMS та відправляє (без аналізу вмісту) його абонентові (інколи оператор знімає додаткову плату з контент-провайдера за відправлення SMS, оскільки таке відправлення часто відбувається як рекламна розсилка, і дуже рідко є офіційно оформленою відповіддю на IVR-запит).
Абонент заходить на WAP-посилання, яке вказане в SMS, і закачує контент на телефон. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Закачування контенту з WAP-порталу
Абонент заходить на посилання WAP-порталу. (З’єднання відбувається через PROXY-оператора, який здійснює лише тарифікацію без додаткового аналізу).
Вибирає потрібний йому контент.
Закачує вибраний контент.
Як захистити дітей від закачування контенту з небажаним змістом.
Оператори надають можливість перегляду всіх витрат певного мобільного номеру. Варто домовитися з дитиною, що ви будете переглядати ці дані, або включити цю послугу без її відома, але для цього вам буде потрібний телефон дитини.
Вияснивши, що дитина використовувала послуги контент-провайдера, слід зателефонувати в call-центр оператора і довідатися:
якому контент-провайдеру належить цей короткий номер або WAP-портал;
якого роду інформація надається через даний сервіс;
чи є на цьому порталі інформація еротичного чи порнографічного характеру;
контактну адреса call-центру контент-провайдера.
У call-центрі контент-провайдера Ви можете з’ясувати, який контент був замовлений з номера вашої дитини, при цьому не варто інформувати, що це не ваш особистий номер. Контент-провайдер може відмовитися надати таку інформацію.
Одночасно з’ясуйте, яку інформацію можливо замовити за даним коротким номером (зателефонуйте на цей номер або зайдіть на WAP-портал). Подивіться в телефоні дитини, чи збереглося SMS з номером замовленого контенту, або зворотне SMS з WAP-посиланням, або перевірте історію сторінок, які відвідувала дитина, в браузері телефону. Якщо Ви переконалися в тому, що сервіс, яким користувалася Ваша дитина, містить інформацію еротичного, порнографічного чи іншого небажаного характеру, і цю інформацію дитина вже отримала (що буває найчастіше), потрібно звернутися до call-центру оператора.
Вибір за Вами.
Діти в Інтернеті
Проблема безпеки дітей в мережі Інтернет вже не здається Україні такою далекою. Ніхто не може заперечити, що на сьогоднішній день вона постала особливо гостро.
Відомо, що підлітки у період заниженої самооцінки шукають підтримки серед своїх друзів, а не у родинному колі. Старші підлітки, бажаючи незалежності, мають потребу ототожнювати себе з певною групою й схильні порівнювати цінності своєї сім’ї та своїх товаришів.
Що роблять підлітки в он-лайні
В он-лайні підлітки завантажують музику, використовують обмін миттєвими повідомленнями, електронну пошту та грають в он-лайнові ігри. За допомогою пошукових серверів підлітки знаходять інформацію будь-якого змісту та якості в мережі Інтернет. Більшість підлітків реєструються у приватних чатах та спілкуються на будь-які теми, видаючи себе за дорослих. Хлопці в цьому віці надають перевагу всьому, що виходить за межі дозволеного: брутальний гумор, насильство, азартні ігри, еротичні та порно сайти. Дівчатам, які мають занижену самооцінку, подобається розміщувати провокаційні фото, вони схильні на фривольні розмови, видаючи себе за дорослих жінок, в результаті чого стають жертвами сексуальних домагань.
Як забезпечити безпеку дітей в мережі Інтернет
Пропонуємо декілька рекомендацій, які слід взяти до уваги:
розміщуйте комп’ютери з Internet-з’єднанням поза межами кімнати Вашої дитини;
поговоріть зі своїми дітьми про друзів, з яким вони спілкуються в он-лайні, довідайтесь як вони проводять дозвілля і чим захоплюються;
цікавтесь які веб сайти вони відвідують та з ким розмовляють;
вивчіть програми, які фільтрують отримання інформації з мережі Інтернет, наприклад, Батьківський контроль в Windows*;
наполягайте на тому, щоб Ваші діти ніколи не погоджувалися зустрічатися зі своїм он-лайновим другом без Вашого відома;
навчіть своїх дітей ніколи не надавати особисту інформацію про себе та свою родину електронною поштою та в різних реєстраційних формах, які пропонуються власниками сайтів;
контролюйте інформацію, яку завантажує дитина (фільми, музику, ігри, тощо);
цікавтесь чи не відвідують діти сайти з агресивним змістом;
навчіть своїх дітей відповідальному та етичному поводженню в он-лайні. Вони не повинні використовувати Інтернет мережу для розповсюдження пліток, погроз іншим та хуліганських дій;
переконайтеся, що діти консультуються з Вами, щодо будь-яких фінансових операції, здійснюючи замовлення, купівлю або продаж через Інтернет мережу;
інформуйте дітей стосовно потенційного ризику під час їх участі у будь-яких іграх та розвагах;
розмовляйте як з рівним партнером, демонструючи свою турботу про суспільну мораль.
Використовуючи ці рекомендації, Ви маєте нагоду максимально захистити дитину від негативного впливу всесвітньої мережі Інтернет. Але пам’ятайте, Інтернет, це не тільки осередок розпусти та жорстокості, але й найбагатша в світі бібліотека знань, розваг, спілкування та інших корисних речей. Ви повинні навчити свою дитину правильно користуватися цим невичерпним джерелом інформації.
Та найголовніше, дитина повинна розуміти, що Ви не позбавляєте її вільного доступу до комп’ютера, а насамперед, оберігаєте. Дитина повинна Вам довіряти.
Матеріал взято з сайту mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti/pamyatka-dlya-batkiv-diti-internet-mobilnij-zvyazok
ЯК НАЛАШТУВАТИ БАТЬКІВСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В GOOGLE PLAY
БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ: РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ І БАТЬКІВ
Цифрове середовище, зокрема мережа Інтернет, сьогодні є не лише важливим джерелом інформації, але і способом комунікації, який нівелює перепони для спілкування. Через глобальний вплив COVID-19 діти проводять все більше часу в Інтернеті.
Зауважуємо, що право дитини на безпеку та захист є базовим та поширюється на її життєдіяльність як онлайн, так і офлайн. Разом з тим, не кожна дитина в Україні володіє достатнім рівнем знань щодо існуючих ризиків в цифровому середовищі та навичками безпечної поведінки в цифровому просторі. Діти мають право отримувати знання та підтримку у використанні цифрового середовища. Надавати таку підтримку є спільною відповідальністю батьків, педагогічних працівників, громади загалом. Залучення батьків до освітнього процесу, налагодження ефективних партнерських відносин сприятиме не лише ефективному досягненню результатів навчання, а й формуванню безпечного освітнього та родинного середовища для дитини.
Комунікація у віртуальному просторі має свої особливості. Так, інформаційно-комунікаційні технології є важливим інструментом у житті дітей під час здобуття освіти, соціалізації, самореалізації. Водночас, безконтрольне та безвідповідальне їх використання містить ризики для здоров’я, розвитку та благополуччям дітей, зокрема:
контактні ризики (сексуальнї експлуатації та зловживання, домагання для сексуальних цілей («грумінг», розбещення), онлайн-вербування дітей для вчинення злочинів, участь у екстремістських політичних чи релігійних рухах або для цілей торгівлі людьми);
ризики контенту (принизливе та стереотипне зображення та надмірна сексуалізація жінок та дітей; зображення та популяризація насильства та нанесення собі ушкоджень, зокрема, самогубств; принизливі, дискримінаційні або расистські вирази або заклик до такої поведінки; реклама, контент для дорослих);
ризики поведінки (залякування, переслідування та інші форми утисків, розповсюдження без отримання згоди сексуальних зображень, шантаж, висловлювання ненависті, хакерство, азартні ігри, незаконне завантаження або інші порушення прав інтелектуальної власності, комерційна експлуатація);
ризики для здоров’я (надмірне використання призводить до позбавлення сну та фізичної шкода).
Всі перераховані вище ризики не є вичерпними, постійно оновлюються та здатні негативно вплинути на фізичне, емоційне та психологічне благополуччя дитини.
Так, одними з розваг серед підлітків в соціальних мережах, що, зокрема за умови відсутності компетентностей безпечної поведінки в цифровому просторі, можуть призвести до непоправної шкоди здоров’ю та життю дитини, стали Інтернет-челенджі та «групи смерті».
Челендж (англ. Challenge) – жанр інтернет-роликів, в яких блогер виконує завдання на відеокамеру і розміщує його в мережі, а потім пропонує повторити завдання своєму знайомому або необмеженому колу користувачів. Саме слово челендж зазвичай перекладається як «виклик» у контексті словосполучення «кинути виклик».
Найбільш небезпечними останнім часом стали челенджі:
«вогняний челендж» (Fire challenge);
«падіння в стрибку» (Tripping jump challenge);
«проломити-череп-челендж» (Skull-breaker challenge);
«отруєння капсулами для прання» (Tide pods challenge);
«суїцидальний челендж Момо»;
«удушення/непритомність/втрата свідомості» (Choking/fainting/pass-out challenge);
«контрольована задуха» (Вlackout challenge);
«вибух розетки» (Outlet Challenge);
«вистрибни з автомобіля» (Drake «In My Feelings»);
«я без свідомості» (Pass out prank, Shocking games) тощо.
Вірусний характер поширення цих челенджів дозволяє їм швидко розповсюджуватись та продовжувати існувати, незважаючи на смертельну небезпеку. Служби технічного обслуговування та контролю за контентом популярних соціальних мереж не завжди вчасно виявляють та блокують контент, що закликає до небезпечних дій. Однак кожен користувач,помітивши контент, який може загрожувати життю та безпеці інших, може звернутися до адміністрації сайту зі скаргою, і врятувати комусь життя.
З огляду на сказане, необхідно формувати компетентності дітей, батьків та педагогічних працівників щодо безпечної поведінки в цифровому просторі та потенційної небезпеки безвідповідального ставлення до використання мережі Інтернет, суспільну культуру нетерпимого ставлення до порушення прав, свобод, безпеки дитини взагалі та в цифровому середовищі зокрема, критичне мислення під час сприйняття інформації та вчити правилам інформаційної гігієни, щоб запобігти впливу подібних ризиків та потраплянню дітей в небезпечні ситуації.
Найбільшої уваги щодо профілактики потребують підлітки (12-17 років), оскільки це етап активного формування самооцінки, інтересів, моральних уявлень, соціальних установок та потреби в спілкуванні з однолітками. Підліток прагне отримати новий досвід та яскраві емоції, дізнатися, на що він здатний та усім продемонструвати свою винятковість, а соціальні мережі стають для нього платформою для отримання визнання та самоствердження. Однак, несформована психіка, емоційна нестабільність через великий потік інформації, можливі соціальні невдачі та бажання втекти від реальних проблем, вимушена ізоляція під час карантину знижують критичність підлітків до обраних ними способів поведінки. Підлітки в силу вікових особливостей намагаються відокремитись від батьків, відійти у бік і знайти себе. Якщо ж це не вдається, підлітки починають втрачати інтерес до життя, не даючи собі можливості знаходити інші варіанти розв’язання проблеми. Такі підлітки є найбільш вразливою групою для небезпечних челенджів та «груп смерті».
Під час організації профілактичних заходів варто врахувати зворотній ефект інформування з метою попередження – поширення інформації зростає пропорційно заходам, спрямованим на її видалення або попередження розповсюдження. Тому під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів не варто детально зосереджуватись на суті самих ризиків цифрового середовища, зокрема суті небезпечних челенджів, щоб уповільнити таку закономірність, а сконцентрувати увагу на можливих наслідках для здоров’я та життя, на відповідальному ставленні до поведінки в цифровому просторі, критичному осмисленні та сприйнятті інформації, правилах інформаційної гігієни, а також інформуванні щодо можливостей отримати допомогу практичних психологів у критичних ситуаціях, в тому числі анонімно.
Безпечна поведінка в цифровому середовищі включає в себе сукупність знань, умінь та цінностей щодо:
1) прав людей (зокрема права в цифровому середовищі);
2) електронної участі (участь у прийнятті рішень);
3) збереження здоров’я під час роботи з цифровими пристроями;
4) механізмів захисту прав, що порушуються в Інтернеті, а також способів отримати допомогу (див.: Керівництво із соціально-педагогічного супроводу формування безпечної поведінки підлітків в Інтернеті. Навчально-методичний посібник/Черних О. – Київ, 2017.). Рекомендуємо під час змістовного наповнення та організації профілактичних заходів орієнтуватись на зазначені складові для всебічного формування відповідної компетентності.
Додаткову інформацію, зокрема розробки уроків, можна знайти на сайті Міністерства освіти і науки України в розділі «Безпека дітей в Інтернеті».
Позитивне спілкування між родиною та закладом освіти сприяє попередженню потрапляння дітей в небезпечні ситуації, в тому числі в цифровому середовищі, та вчасному виявленню таких ситуацій і реагуванню. Таке спілкування позитивно впливає на всіх учасників освітнього процесу. Зокрема, залучення батьків до освітнього процесу сприяє їхній обізнаності щодо необхідної допомоги та підтримки їхній дитині, цінності своєї участі в освітньому процесі, а також впливає на ступінь і якість участі батьків в навчанні своїх дітей вдома. Таке залучення позитивно впливає на академічну успішність, рівень мотивації дітей до навчання, поведінку, ставлення до домашніх завдань та закладу освіти в цілому. А також сприяє обізнаності педагогічних працівників щодо потреб дитини та особливостей родинного середовища, що є цінною інформацією для організації освітнього процесу у найкращий для дитини спосіб.
Позитивне спілкування між батьками та педагогічними працівниками необхідне для побудови партнерських взаємовідносин між закладом освіти та родиною. Таке спілкування є основою для всіх інших форм участі родини в освітньому процесі. Повідомлення батькам переважно поганих новини про успішність дітей та їх поведінку, ніж про успіхи та визнання їх досягнень, перешкоджає залученню батьків, змушуючи їх відчувати свою неефективність та неспроможність допомогти своїм дітям.
Для залучення батьків та їх інформування заклад освіти може використовувати дошки оголошень для батьків, оголошення на вході в заклад освіти, телефонний зв’язок, електронну пошту, сайт закладу освіти, месенджери тощо.
Для комунікації з батьками щодо безпечної поведінки дитини в цифровому середовищі важливо зосередити увагу на таких порадах:
говорити з дитиною про безпеку в Інтернеті та допомагати розвивати критичне мислення, вчити робити аргументований вибір та нести відповідальність за його результати. Проста заборона використання ґаджетів може призвести до втрати довіри дитини до дорослого та приховування нею своїх захоплень. Найперше варто говорити, пояснювати, формувати культуру використання Інтернету в повсякденному житті;
будувати відкриті та довірливі стосунки з дитиною щодо використання технологій: підтримувати спілкування, давати поради. Дитина має знати, що дорослий поруч і готовий допомогти;
разом з дитиною переглядати матеріали на її улюблених веб-сайтах та грати в її улюблені Інтернет-ігри. Це допоможе краще зрозуміти інтереси дитини, її захоплення та причини такого вибору. Також це може стати приводом для невимушеного початку розмови про безпеку в Інтернеті;
формувати корисні звички використання ґаджетів та цифрового середовища, розвивати цифрові, соціальні й емоційні навички, такі як: повага, емпатія, критичне мислення, відповідальна поведінка та психологічна стійкість;
підвищувати самооцінку дитини, дозволяти дитині самостійно робити вибір і бути відповідальним за нього, вчити моделям поведінки із негативним досвідом в Інтернеті;
заохочувати користуватись ґаджетами в зонах видимості дорослих. Це допоможе тримати під контролем, з ким ваша дитина контактує в Інтернеті через телефон, планшет, смарт-телевізор, ігрову приставку та інші пристрої, підключені до Інтернету;
встановлювати часові межі користування ґаджетами, щоб балансувати час, проведений в режимі онлайн та флайн;
контролювати додатки, ігри, веб-сайти та соціальні мережі, якими користується дитина, та їх відповідність віку дитини;
вчитись встановлювати на ґаджети дитини батьківський контроль, вимикати можливість спілкування або обміну повідомленнями в онлайн-чатах та функцію «поділитися розташуванням» у налаштуваннях додатків чи ігор, оскільки це може наразити дитину на небезпеку у вигляді небажаного контакту чи розкрити її фізичне місце розташування;
перевіряти налаштування приватності в іграх та соціальних мережах, якими користується дитина, наявності в її профілі ввімкнених налаштувань приватності. Обмежити коло осіб, які можуть контактувати з дитиною та просити дитину радитись, перш ніж додавати нових друзів;
використовувати доступні технології для налаштування батьківського контролю на пристроях, які можуть обмежувати шкідливий контент, контролювати дії дитини та обмежувати чи блокувати час користування підключеними до Інтернету пристроями або окремі функції (наприклад, камери, покупки через мобільні додатки);
бути уважними до ознак страху чи тривоги, зміни поведінки, режиму сну та апетиту. Спостерігати, як дитина будує контакти зі світом: якщо більше сидить у ґаджетах, замкнута й не може описати свій стан; не знаходить слова, щоби розповісти про свої почуття та проведений день; якщо наживо не спілкується, не ходить у гості, не ходять в гості до неї; слухає депресивну, параноїдальну музику; має відсторонений погляд, апатію, дитина млява, має поганий апетит, не має інтересу в очах – у такому разі треба звертатися до фахівців і знати, куди звернутися за додатковою порадою та підтримкою, а також повідомляти дитині, куди вона може у разі потреби звернутись по допомогу. Важливо рахуватися з почуттями підлітка і не заперечувати їх, треба легалізувати ці почуття і дати дитині зрозуміти, що її приймають і про це можна говорити у родині.
У разі виявлення, що дитина стала жертвою будь-яких проявів насильства чи експлуатації, вербування чи маніпуляцій в цифровому просторі, варто одразу звернутись до Національної поліції України та надіслати повідомлення про правопорушення до департаменту кіберполіції Національної поліції України за посиланням (цілодобово) (див.: Поради з безпеки онлайн для батьків та опікунів).
Психологічну допомогу та підтримку можна отримати за номерами телефонів:
1) Національна гаряча лінія з питань протидії насильству та захисту прав дитини (Пн – Пт з 12:00 до 16:00):
0 800 500 225 (безкоштовно зі стаціонарних);
16 111 (безкоштовно з мобільних).
2) Онлайн консультація для підлітків в Teenergizer.
3) Чат-бот у Telegram і Viber допоможе дізнатись, куди звертатись за допомогою.
Також важливо, щоб учасники освітнього процесу були поінформовані про те, які саме послуги в сфері психологічного забезпечення освітнього процесу та в якому порядку вони можуть отримати, в тому числі дистанційно. Відповідну інформацію варто розмістити на сайті закладу освіти.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв із операційною системою Windows 10 можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть з меню Пуск в розділ «Облікові записи користувачів»;
2) у категорії «Сім’я та інші користувачі» натисніть «Додати члена сім’ї»;
3) операційна система на вибір запропонує створити профіль для дитини або дорослого;
4) обравши відповідний пункт, введіть адресу електронної пошти. Для підтвердження адреси зайдіть в папку вхідних повідомлень електронної пошти.
Важливо: операційна система не дозволить активувати «батьківський контроль» для локального облікового запису. Створіть новий профіль для кожного користувача, якого належить контролювати.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв з операційною системою Android можна за такою послідовністю дій:
1) відкрийте програму «Play Маркет»;
2) у лівому верхньому кутку екрану натисніть на значок «меню» і виберіть «Установки» – «Батьківський контроль».
3) увімкніть означену функцію.
4) обмежте доступ до налаштувань «батьківського контролю», встановивши PIN-код.
5) встановіть такі фільтри: «Додатки, ігри, фільми і серіали. Виберіть максимально допустиме вікове обмеження для контенту», «Музика і книги. Забороніть завантаження і покупку контенту для дорослих».
Важливо: «батьківський контроль» діє тільки на тому пристрої, де ви його налаштували.При необхідності ввімкніть його на іншому пристрої, знову виконавши наведені вище інструкції.
Встановити «батьківський контроль» для пристроїв «iPhone», «iPad», «iPod touch» можна за такою послідовністю дій:
1) перейдіть в меню «Налаштування» – «Основні» – «Обмеження».
2) покрутіть вниз і натисніть «Обмеження», а потім «Включити обмеження».
3) створіть пароль функції «Обмеження». Код-пароль обмежень необхідний для зміни налаштувань або відключення обмежень.
Крім того, на сайтах підтримки від виробників можна отримати додаткову інформацію щодо принципів роботи та точного налаштування функції «батьківського контролю» та за посиланням.
Матеріал взято з сайту osvita.ua