Організаційний момент на уроці української мови та літератури: теорія,практика,інновації.

Як правильно почати урок, налаштувати дітей на продуктивну роботу,створити сприятливий психологічний клімат на уроці словесності? 

Як розминка допомагає  здійснювати комунікативно-діяльнісний підхід до вивчення мови ?

Урок - перше вогнище, 

зігрівшись біля якого, людина

прагне стати мислителем 

Г.О. Пуліна

Основною формою організації процесу навчання учнів  є урок


У педагогічній практиці часто можна спостерігати, що вчитель довго не може заспокоїти учнів, коли почався урок. Причин подібної ситуації декілька, серед них: об’єктивні – психологічні особливості дітей і суб’єктивні – у дітей досконало не сформовані такі якості особистості, як організованість і дисциплінованість. 

Щоб уникнути таких ситуацій, науковці радять: 

а) систематично удосконалювати організаційні вміння; 

б) перед кожним уроком психологічно налаштовувати школярів на роботу, відволікати від попередніх вражень; 

в) постійно виховувати зібраність, прагненням до порядку та дисципліни у навчанні, до самоорганізованості. 

Вчитель різними методами і прийомами може впливати на організацію класу до уроку: 

- розв’язування кросворду на перерві, пов’язаного з темою уроку; 

- зачитування уривку оповідання і зупинка на найцікавішому місці, а продовження зробити на уроці і т. ін. 

Звичайно, що такі прийоми використовуються з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей учнів, їх інтересу до навчального предмету, конкретної ситуації перед уроком. 

Організація учнів до уроку не повинна забирати багато часу, згодом може взагалі тривати менше хвилини, але повинна характеризуватися певним динамізмом. давати учням заряд психічної енергії і працездатності.

Організаційний момент уроку націлений на підготовку учнів до продуктивної роботи. Для цього вчитель має вміти визначити емоційний фон класу, за необхідності — підсилити або скоригувати його. Процес мовленнєвої взаємодії вчителя з учнями починається з привітання, яким учитель задає тон спілкуванню, заряджає позитивним настроєм, передає своє доброзичливе ставлення: “Доброго ранку! Сьогодні гарна погода, і настрій у вас, бачу, теж гарний”. Значення слова “бачу” означає, що вчитель хотів би бачити гарний настрій в учнів. При цьому можна  використати  такі моделі: 

оптимізуючі (“Радий вас бачити. Нас чекає сьогодні незвичайний матеріал...”, “Подібне ми вже робили, тому ви з цим завданням легко впораєтесь. Спробуємо закріпити успіх”), 

нейтральні (“Перевірте готовність робочих місць. Налаштуйтеся на серйозну роботу. Нам сьогодні потрібно буде...”), 

гальмівні (“Ви сьогодні дуже неуважні. Мені це не подобається. Заспокойтеся і пригадайте, що ви на уроці"). Однак гальмівними фразами користуватися слід дуже обережно. Якщо вчитель, наприклад, виявив відсутність у більшості учнів робочих зошитів, краще відразу подбати про організацію їх роботи, ніж витрачати час і сили на нотації.

Організаційний етап кожного уроку покликаний створювати атмосферу довіри та доброзичливості,  забезпечити нормальну зовнішню обстановку

для роботи та психологічний настрій учнів на нормальну роботу. Попередня

організація класу передбачає взаємне вітання вчителя і учнів, перевірку

відвідування, зовнішнього стану приміщення, робочих місць, робочої пози

та зовнішнього вигляду учнів, організацію уваги.

Перефразовуючи вислів"Як назвеш корабель, так він і попливе", на практиці впевнилась: як почнеш урок, так  він і "пройде". Тому раджу з самого початку уроку створити такий робочий настрій у класі, щоб усі: і Вася, що забув зошит вдома, і Галинка, якій дзвінок завадив показати подрузі нову помаду, і Вова, який не встиг дограти в гру на мобільному,і відмінниця Оленка – відчули об’єктивну потребу у внутрішній готовності сприйняти навчальну інформацію та діяти в ній. Вчитель повинен за лічені секунди оцінити ситуацію, відчути психологічний стан учнів і виробити "стратегію" організації класу до уроку. Найчастіше доводиться діяти експромтом. І тут необхідно мати при собі "боєприпаси". Таким арсеналом володіє кожен вчитель. Це – слово, посмішка, погляд. Головне – самому налаштуватися на позитивний ефект.


То як же можна почати урок? 

Пропоную декілька варіантів початку уроку, які використовую у своїй практиці:


Доберіть поезію, яка створить позитивний настрій, розкриє учням красу слова. 

Із слова починається людина,

Із мови починається мій рід.

Моя ласкава, мамина, єдина – 

Щебече соловейком на весь світ.

Н.Рій

        Ще більший ефект матиме епіграф до уроку,записаний на дошці та прочитаний вчителем або учнями.

  Сучасні учні з цікавістю виконують ті види навчальної діяльності, які дають їм матеріал для роздумів, можливість виявляти ініціативу та самостійність, потребують розумового напруження, винахідливості та творчості. Адже критичне мислення – це складний  процес, що починається із залучення інформації та закінчується прийняттям рішення. 

Невід’ємний елемент структури уроків з використання стратегії критичного мислення - це розминка (або мінітренінг). Вона допомагає створити психологічний клімат (сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу,підвищенню авторитету вчителя, психологічному  розвантаженню учнів, які за день мають 6-7 різних  уроків),  налаштовує дітей  на активну й плідну індивідуальну, парну, групову форми роботи.         

 Реалізація стратегії критичного мислення в рамках класно – урочної системи навчання обмежує розминку коротким проміжком часу від 3 до 5 хвилин. Але навіть за цей період можна зробити багато чого. Потрібно тільки критично оцінювати можливості розминки, розширити її функціональні межі.

У своїй педагогічній практиці нерідко використовую розминки для мотивації навчання, для ненав’язливого формування мети і завдань уроку.

Завдяки розминці створюються умови, за яких мета і завдання навчального процесу, визначені вчителем, усвідомлюються кожним учнем як особистісно значущі. Із психологічної точки зору розминка — це своєрідний спосіб позбутись негативу, дискомфорту, відчути себе захищеною частинкою дружнього колективу. Розминка ззовні схожа на цікаву гру, але несе в собі глибоку інформацію, яка готує ґрунт для сприйняття нового матеріалу. Застосовую міні-тренінги, коли бачу, що учні прийшли на урок занадто збуджені, емоційні, не можуть швидко "включитися" в роботу. Пропоную тренінг у невимушеній формі, швидкому темпі, не примушую всіх виконувати завдання. Але, як правило, діти звикають до таких оргмоментів і активно беруть участь у тренінгу.

Пропоную декілька варіантів таких розминок:

1) Мініінтерв'ю. Після привітання даю чітку інструкцію: "Інтерв'ю за 1 хвилину. Відповідаємо прикметниками( прислівниками, дієсловами,словами з префіксами –роз, -без  і т.д). Вибір питань і відповідей залежить від мовної теми попереднього уроку, допомагає застосувати на практиці набуті знання. Наприклад:

До теми "Прикметник"

- Яким був попередній урок? (важким, цікавим…)

- Якою була перерва? (веселою, короткою…)

- З яким настроєм ви прийшли на урок?( гарним, сумним, надзвичайно веселим…)

- А яка зараз повинна бути обстановка на уроці, щоб ви змогли засвоїти нову тему? ( робоча)

- Отже, давайте створимо таку робочу атмосферу.

До теми "Прислівник"

- Як працювалося вам на попередньому уроці? ( добре)

- У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? ( нашвидкуруч)

- Коли  продзвенів дзвоник на урок? ( нещодавно)

- Чому деякі з вас запізнилися на урок? ( ненавмисне)

- Як треба зараз працювати, щоб наздогнати втрачені хвилини уроку? ( наполегливо, швидко, продуктивно)

2) Формула уроку. Учні повинні скласти формулу своєї майбутньої роботи на уроці, використовуючи умовні позначення всіх якостей, що необхідні для плідної роботи. Старшокласникам можна дати завдання "розшифрувати" записану формулу. Такий тренінг розвиває у дітей навички самоорганізації, логічне мислення, вміння ставити мету і досягати її. Наприклад, у 7 класі перед вивченням теми "Дієслово як частина мови" учні склали таку формулу майбутнього уроку:

(у+о)* (в+с)*р=з, де у - увага, о- організованість, в- взаємодопомога, с- спілкування, р- робота, з – знання.

3)  "Ім'я з малюнком". Всі сідаємо в коло, а кожен учень малює на папері річ, яка, як він вважає, найкраще його характеризує. Підписує малюнок своїм ім'ям. Всі по черзі демонструють малюнки групі і пояснюють, чому обрали цей образ. Після презентації вішають всі малюнки на стіні в класі. Цей прийом раджу використати на вступних уроках у 5 класі або перед вивченням теми"Правопис імен по батькові" в рамках презентації проєкту"Моє ім 'я" у 6 класі

4) " Комплімент". Урок починається з того, що вчитель підходить до першого учня і говорить: «Ти мені подобаєшся, тому що ти дуже добрий», учень повертається до сусіда і продовжує комплімент: «Ти мені подобаєшся, бо ти серйозний» і т.д. Як різновид цієї вправи на заняттях зі спецкурсу "Основи журналістики", на уроках літератури у 8-11 класах,  практикую вправу "Плюс-мінус".Суть її в тому, що учні стають у коло, перший учень кладе руку на плече сусіда зліва і називає не тільки позитивну(+),а і негативну(-) рису характеру, якої необхідно позбутися ( обов'язково у коректній формі). Наприклад, "Ти сміливий хлопець, але спробуй більше довіряти оточуючим". Учні можуть за бажання не називати"мінус" свого товариша, а якщо учень не хоче почути свій "мінус", то після слова але говорить "Стоп". Спочатку у класі часто чується "стоп", але поступово усі прагнуть вислухати думку товаришів, намагаються виправити "мінус". Рекомендую повторювати таку розминку хоча б через місяць. Вважаю, що учні таким чином привчаються до критики, але не ображають при цьому людську гідність товариша. 


Отже, як побудувати цей невеликий, але такий важливий етап уроку, залежить від творчості педагога, його вміння взаємодіяти з учнями. Дійсно, в організації уроку творчий пошук учителя необхідний, але водночас треба підкреслити, що новації - не самоціль: вони мусять бути педагогічно виправданими та  відповідати основним вимогам навчання і виховання в сучасній школі.

         Черній Іванна Анатоліївна, учителька української мови та літератури у Лановецькому ЗЗСО І-ІІІ ступенів №2